Усі уроки української мови 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018 рік

ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД

УРОК 52. РОЗМОВНЕ МОВЛЕННЯ, СФЕРА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ОСНОВНІ ОСОБЛИВОСТІ. ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ УЧНЯ НА СОЦІОКУЛЬТУРНУ ТЕМУ

Мета: поглибити знання про сферу функціонування розмовного мовлення та його особливості; удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння створювати власні висловлювання, сприймати інформацію на слух, розвивати уміння викладати матеріал послідовно, логічно; виховувати повагу до загальнолюдських цінностей.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, пам'ятка «Як підготувати висловлювання на певну тему», картки для рольової гри.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

ІІІ. ПІДГОТОВЧА РОБОТА ДО СТВОРЕННЯ ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ

1. Прочитайте тексти. Пригадайте основні особливості розмовного мовлення.

Текст № 1

РОЗМОВНИЙ СТИЛЬ

Як і в кожній мові, в українській — це найдавніший стиль, тому що він започаткувався з виникненням мови і в ньому вона розвивалася на початкових своїх етапах. Перші норми літературних мов, що виникали на діалектній основі, формувалися саме в розмовному стилі.

Розмовний стиль має дві суттєві риси, якими зумовлюється більшість його ознак. Перша з них — він з’являється в усній формі і намагається її зберегти, хоча нині поширюється і в писемній формі (епістолярії, художні твори). Друга — розмовний стиль має дуже широку сферу.

Усна форма розмовного стилю позначилася на мовних одиницях усіх рівнів. У вимові емотивної чи вольової експресії використовуються різні види інтонації, модуляції голосу, емфатичне розтягування звуку, розрив слова на склади, обривки слів, різкі зниження чи підвищення тону.

Оскільки розмовний стиль «обслуговує» всіх громадян суспільства, всі верстви українського етносу в їхніх щоденних життєвих потребах, то він має надзвичайно розгалужену, багату лексику. З-поміж інших стилів його виділяє те, що в ньому широко представлена лексика оцінної, емоційної, вольової конотації.

Розмовний стиль широко послуговується художніми засобами — тропами і фігурами, активно використовуються епітети й метафори, порівняння, метонімія і синекдоха, еліпсис і парцеляція. У тропах і фігурах задіяна розмовна і загальновживана лексика (За Л. Мацько).

Текст № 2

Розмовна мова — особливий вид літературної мови, яким послуговуються мовці в щоденному неофіційному спілкуванні. Розмовній мові властиві наддіалектні, загальнонаціональні ознаки, і водночас вона має регіональні особливості.

Розмовна мова характеризується вживанням розмовної лексики і фразеології, переважно короткими синтаксичними конструкціями, експресивним інтонуванням фрази. Усна форма вираження, жести, міміка, спонтанність, невимушеність, швидкість реагування, імпровізація, емоційність, орієнтованість на слухача і ситуацію — такі екстралінгвістичні ознаки розмовної мови, яка використовує не лише розмовну лексику, а й стилістично нейтральні слова (С. Ермоленко).

2. Прослухайте текст. Визначте його тему та основну думку. Що нового ви дізналися про вітальні традиції українців? Стисло перекажіть текст. Визначте його структурні елементи.

Кожному відомо, що з глибини віків наші пращури з особливою увагою й шанобливістю ставились до мовних етикетних виразів, зокрема вітань, вірили в магічну силу, що таїться в кожному слові, жили переконаннями, що добре слово потрібне людині, «як хліб і сіль, як жива вода» (О. Довженко).

В Україні, зокрема в селах, з давніх-давен вітання було ознакою вихованості і шляхетності. Навіть незнайому людину в селі зустрічали (від старого до малого!) щирим і світлим «Добрий день!».

Привітання належить до найчастіше вживаних етикетних виразів, з його допомогою встановлюється контакт між людьми, визначаються їхні взаємини на роботі чи вдома, водночас підтримуються стосунки чи контакти. Кожен із нас у повсякденному житті послуговується різними формами привітання, проте щоразу використовуємо лише одну з «вітального реєстру».

Вітальне «Доброго ранку!» первинно пов’язане з побажальною формою. Кажучи «Доброго ранку», ми не просто вітаємо ближнього. Ми бажаємо йому доброго, гарного ранку, добра на весь день. Тим прикріше чути на власне «Доброго ранку!»: «Не такий він уже й добрий!».

До близьких знайомих, вітаючись звертаються на ім’я чи ім’я й по батькові, приязно посміхаючись: «Доброго здоров’я, Петре!» Якщо адресат — родич або знайома людина.

Привітання «Здрастуй!»/«Здрастуйте!» (фонетично видозмінені в сучасному мовленні — Здастє! або Драстє!, ненормативні), очевидно,— запозичення з російської мови.

Побажання здоров’я присутнє і в привітаннях «Здоров (здорова, здорові) був (була, були, будь, будьте і т ін.) з неділею (з понеділком, у хату і т. ін.); Здоровенькі були (будьте); Доброго здоров’я (здоров’ячка)».

У розмовному стилі іноді послуговуються вітанням «Здорово!», наприклад: «— Здорово, чумаки! — Здорово, діду!». Однак у сучасному мовленні таке вітання, а також «Здоров!» (без подальшого звертання) здебільшого поширене серед чоловіків. Якщо людині не хочеться виглядати малоосвіченою, їй потрібно уникати цього привітання. І, звичайно, його не можна рекомендувати дівчатам, жінкам, тому що таке грубе привітання аж ніяк не личить паннам і паням.

Вираз «Доброго здоров’я!» став традиційним привітанням, хоча може звучати і як відповідь на привітання.

Слова «привіт» і «вітання» етимологічно пов’язані зі словами «віть», «вітка» — «гілка»: вітати — «прибути з символічною гілкою». Давно втратилося в словах «вітатися», «привітання», «привіт» значення вихідного складника «гілка», але семантика «прийти з добром», «зустріти з добром» залишилася. І тому, коли ми сьогодні вимовляємо коротке слово «Привіт!», ми вкладаємо в це вітання «прихильне, доброзичливе ставлення». Звичайно, так вітаються молоді люди або добре знайомі товариші, колеги, ровесники.

У мові інтелігенції старшого віку можна почути: «Моє вітання!», яке звучить піднесено, урочисто. В офіційній ситуації, зокрема у звертаннях до великої аудиторії, використовують вирази «Дозвольте привітати Вас!», «Радий вітати Вас!», «Вітаю Вас!».

Співробітники, колеги, які неодноразово зустрічаються впродовж дня, можуть скористатись вітанням-запитанням, що супроводжується посмішкою: «Ми вже бачились сьогодні?», «Ми вже вітались?», «Ми вже зустрічались?». Зустрічаючись уперше на початку дня, давні друзі замість привітання можуть висловити радість від зустрічі: «Радий Вас бачити!» або «Як справи?», «Як здоров’я?».

Кожному з нас доводилось чути вітання «Салют!», часто вживане у французькій мові. В Україні воно дуже популярне серед молоді, є елементом молодіжного жаргону. Це звертання передає взаємини повної невимушеності, рівності, фамільярності, а тому можливе лише між близькими людьми. Однак перш ніж вжити його, варто добре подумати, чи доречний і виправданий ваш вибір.

І насамкінець нагадаймо, з ким і коли потрібно вітатися за українським звичаєм. Насамперед, зрозуміло, з тими, кого добре знаємо. Зранку, прокинувшись, вітаємось із рідними, відтак — із сусідами, в школі — з колегами. Бажано вітатись також із продавцями в магазині, де ви частенько купуєте хліб, молоко... Не забуваймо привітатись на пошті, на прийомі в лікаря, в книгозбірні, в їдальні за одним столом, в купе вагона, дарма, що ви не знайомі з цими людьми (За С. Богданом).

3. Рольова гра в групах. Кожна група отримує ситуацію, яку має розіграти, запропонувавши свій варіант розв'язання. Необхідно скласти діалог у розмовному стилі, використовуючи різноманітні форми вітання.

Картка № 1

► Ви йдете вулицею і зустрічаєте вашого давнього знайомого, з яким нещодавно посварилися. Коли він наблизився, ви.

Картка № 2

► Вам телефонує роздратована людина, яка помилилася номером.

Картка № 3

► Ви здалеку побачили людину, яка з певних причин не хоче, щоб ви її впізнали. Ви.

Картка № 4

► Ви несподівано зустріли людину, яку давно не бачили.

ІV. СКЛАДАННЯ ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ

1. Продумайте власне висловлювання на тему «Скільки є способів привітатися в українців». Складіть план до висловлювання.

2. Розгляньте пам'ятку «Як підготувати висловлювання на певну тему».

ПАМ'ЯТКА

«Як підготувати висловлювання на певну тему»

1. Продумати тему висловлювання та його зміст.

2. Опрацювати необхідну літературу.

3. Визначити основну думку висловлювання, його мету та актуальність.

4. Продумати послідовність висловлювання, дотримуючись композиційних особливостей: вступ, основна частина, висновок.

5. Бути уважним до вживання мовних засобів у творі.

6. Наводити приклади з власного досвіду або опрацьованої літератури.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Провести соціолінгвістичне опитування своїх близьких про способи вітання.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити