Усі уроки української мови 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018 рік

ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД

УРОК 53. ЛЕКСИЧНЕ БАГАТСТВО ДІАЛЕКТНОЇ ЛЕКСИКИ. ЕТНОГРАФІЗМИ. ТОПОНІМІКА Й ОНОМАСТИКА В СИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Мета: розширити знання десятикласників про діалектну лексику; формувати уміння знаходити в текстах діалектизми, встановлювати вмотивованість їх уживання, добирати до них літературні відповідники; виховувати любов і повагу до лексичного багатства рідної мови.

Тип уроку: урок формування практичних навичок і умінь.

Обладнання: копії текстів, тлумачний словник української мови, етимологічний словник, словник лінгвістичних термінів, зображення традиційного вбрання молодих, картки для роботи в групах, аудіозапис говірок.

Регіональні й діалектні особливості культури і мови

повинні сприйматися як часточки національної мови,

прикраси її варіантів, а не окремішні альтернативи,

що ведуть до зневаги загальнонаціонального чи до роз’єднання нації.

Л. Мацько

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда з учнями

· Пригадайте, що таке діалект. Які види діалектів ви знаєте?

· Які наріччя української мови вам відомі?

· Як ви розумієте епіграф до уроку?

IV. СПРИЙМАННЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ, УДОСКОНАЛЕННЯ УМІНЬ З ТЕМИ

Коментар учителя. Етнографізм — різновид лексичного діалектизму, назва предмета, поняття, характерного для побуту, господарювання представників певної етнічної групи чи культурно-етнографічного регіону. У літературній мові етнографізми, як правило, не мають лексичних еквівалентів, їх входження у літературну мову зумовлене необхідністю позначення відповідних реалій і є джерелом розширення її словникового складу. У мові художніх творів етнографізми можуть бути не лише засобом номінації відповідних реалій, а й мовленнєвої характеристики персонажів, відтворення локального колориту. Етнографізми є важливим джерелом інформації про історію матеріальної й духовної культури народу, його контакти з іншими народами (З енциклопедії).

1. Прочитайте текст, знайдіть діалектизми. Доберіть літературні відповідники.

Місцями збиралася їх (бджіл) громадка на в’язанках цвіту, і коли ледве замітний подув вітру порушив галуззям, вони, мов у грі, хиталися враз із цвітами й здавалися якоюсь преніжною пустотою природи, особливо ж у тих місцях, де пишалася садовина в розцвіті. Довкола саду й бурдея буяла грубою густою верствою зелені накраплювала білим і рожевим цвітом конюшина; а далі за нею простяглися лани збіжжя, яке легко й ритмічно колихалося під такт подихів леготу (О. Кобилянська).

2. Випишіть слова в п'ять колонок:

а) назви одягу;

б) назви посуду;

в) назви диких тварин;

г) назви сільськогосподарських культур та страв;

д) назви спорідненості та свояцтва.

Мідник, шупоня, куфайка, вуйко, фустка, ярич, калавирі, маївка, малахай, басоля, борщівник, черес, баняк, залізняк, крисаня, фасоля, бульб’янка, кацавейка, сірома, лельо, вивірка, рунець, цибульник.

► Які з цих слів можна вважати етнографізмами?

3. Розгляньте зображення вбрання молодих. Випишіть з тексту «Слобожанщина. Кінець ХІХ — початок ХХ ст. Весільне вбрання молодих колишньго Старобільського повіту Харківської губернії, тепер Старобільського району Луганської області» діалектні слова. Чи можна ці діалектні слова вважати етнографізмами? Як у вашій місцевості називають одяг молодих?

Основу весільного вбрання молодої на слобідських землях України становила весільна сорочка, оздоблена по нижньому краю плетеним мереживом. Поверх сорочки вдягали рясну спідницю з шерстяного, ситцевого або шовкового купованого краму. Спідницю спереду покривали кольоровим фартухом, по низу обшивали бахромою, а в нижній частині декорували нашивками з різноколірного мережива та зубчастими стрічками переважно темних кольорів. Типовим верхнім святковим одягом молодої в цих районах був шитий з тонкої шерсті, сукна або оксамиту керсет з рукавами, т. зв. «юпка», «куцина». Найурочистіші куцини оздоблювали різноколірними гарусними шнурками, кантами, стрічками, сітками з мережива, позументом та блискучими металевими ґудзиками. Голову молодої пов’язували шовковою, переважно білою, хусткою, зверху накладали весільний із штучних квітів вінок, а з лівого боку у вінок вставляли павине перо. Молоду обов’язково замість пояса оперізували весільним рушником. На ноги взували кольорові сап’янові чоботи. Шию прикрашали низками намиста, бурштину, коралів.

На молодого поверх весільної, вишитої молодою, сорочки одягали безрукавку. Штани шили з фабричної, т. зв. «черкесинової» або «шведської» тканини. На бриль сестра молодої пришивала круглої форми квітку. На плечі накидали святкову полегшеного типу свиту, т. зв. «чумарку», «чинарку» з купованих бавовняних тканин, а в заможніших — з тонкого фабричного сукна. Передні поли та комір чумарки прикрашали блискучими металевими ґудзиками та вишивали різноколірним шовком (З посібника).

4. Послухайте та прочитайте текст відповідно до транскрибованого запису. Проаналізуйте наддністрянську говірку.

ЗБИТКИ НА ІВАНА

На І|вана х|лопц’і роу|били та|к’і |чучала/роу|били |чистоу йак чоулоу|в’ік/і д’іÿ|чатам на ст|р’іху с|тавиели//|раноу ÿс|тали/|див’іц’с’і/ І|ван сие|дит на ст|р’іс’і/д’іÿ|к’ие с|короу ÿста|вали/тої|во/йа рас ÿс|тала ÿ|дос’в’іта/|диул’ус’і у в’ік|но б|рама оут|вореина//|татоу накоу|сили коун’у|шини коу|ровам/то на |воз’і |було/а неи|ма |воза надвоу|р’і// йа ÿс|тала/п’іш|ла поудие|вилас’і/а в’ізс ÿ р’і|ц’і//ту.|во |була р’і|ка// в’ізс пус|тили ÿ р’і|ку//то так поужарту|вали//йа п’іг|нала/|татоу с|пали ÿ |шоп’і на |с’ін’і/|тату! ху|д’іт!/|воза неи|ма надвоу|р’і!//|татоу запр’іг|ли |кон’і/|кон’і так р’і|койу |йіхали/і аш там |колоу приес’іл|ка |вийіхали і за|йіхали доу|дому//(З посібника).

5. Словникова робота в групах.

Картка № 1

► Поясніть значення терміну ономастика. За допомогою словників дослідіть походження кількох антропонімів. Складіть речення.

Картка № 2

► Поясніть значення терміну топоніміка. Дослідіть походження кількох топонімів. Складіть речення.

Картка № 3

► Поясніть, що таке етимологія. Дослідіть етимологію слів дивитися, університет, ворог. Складіть з ними речення.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Лінгвокраєзнавча робота. Зібравши діалектну лексику, виконати короткий опис говірки рідного населеного пункту. З’ясувати, в мовному просторі якого діалекту знаходиться рідний населений пункт. Підготувати на цій основі коротке повідомлення.

► Випишіть уривки з художніх творів українських письменників, що ілюстрували б діалектний матеріал з різних регіонів України (М. Черемшини, М. Коцюбинського та інших).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити