Усі уроки української мови 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018 рік

ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД

УРОК 56. ЗАСТАРІЛІ СЛОВА ТА ЇХ РІЗНОВИДИ: АРХАЇЗМИ, ІСТОРИЗМИ. СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ АРАХАЇЧНОЇ ЛЕКСИКИ ТА ПРОЦЕС РЕАКТИВАЦІЇ ПАСИВНОЇ ЛЕКСИКИ

Мета: розширити відомості школярів про різновиди застарілих слів, їх стилістичну роль у художніх текстах; формувати уміння розрізняти архаїзми та історизми в мовленні; розширювати словниковий запас учнів; виховувати любов до історичного минулого рідної країни.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів, схема «Застарілі слова», схема «Реактивація пасивної лексики», тлумачний словник української мови, словник лінгвістичних термінів, зображення грошових одиниць України.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Словникова робота. Учні працюють у групах. Одна група шукає визначення терміну історизм, а друга — архаїзм. Учні складають по два речення з історизмами та архаїзмами відповідно.

Методичний коментар. Історизми — слова, що вийшли з ужитку у зв’язку із зникненням позначуваних ними реалій історичного минулого. Серед них — назви старовинного одягу (кобеняк, каптан), назви зброї (секира), назви грошей (злотий), знарядь праці (рало).

Історизмами стали слова недавнього минулого, наприклад, МТС (машинно-тракторна станція), радгосп (радянське господарство).

Історизми як засіб створення колориту відповідної епохи використовуються письменниками. Без них не уявляється підручник з історії, історична наукова розвідка. У змалюванні історичних подій у художньому творі чи науковому трактаті історизми замінити нічим, бо вони не мають синонімів у сучасній мові.

На відміну від історизмів архаїзми — це застарілі слова, що вийшли з активного вжитку, будучи заміненими синонімічними одиницями. Так, у сучасній українській мові з двох слів (чоло і лоб), що позначають ту ж саму частину людського тіла, перше є архаїзмом, бо витіснене синонімічним словом лоб (За С. Дорошенком).

► Розгляньте схему «Застарілі слова». Побудуйте розповідь про історизми та архаїзми.

2. До кожного з поданих слів доберіть синонім-архаїзм з довідки. Складіть речення із застарілою лексикою.

Говорити, поет, битва, життя, перемога, рибалка, майбутній, губи, іду, військо.

Довідка. Ректи, піїт, брань, живіт, вікторія, рибар, грядущий, уста, гряду, рать.

3. Запишіть подані слова в дві колонки: а) архаїзми; б) історизми.

Десниця, сенат, раднарком, кожум’яка, чоло, щит, колода, уста, брань, віче, земство, говядо, волость, булатний, ланіти, князь, живіт, челядь, жандарм.

4. Прочитайте. Випишіть застарілі назви старовинного чоловічого і жіночого одягу. Знайдіть до них пояснення у словниках.

1. Дядько Яким був у довгому чорному кобеняку з каптуром, нап’ялим на голову (Л. Юхвід). 2. І мати моя носила очіпок на голові, і я зав’язуватимусь в чушку (І. Нечуй-Левицький). 3. А із яру в киреї козачій хтось крадеться (Т. Шевченко). 4. Гандзя була лише в одній сорочині, ... підперезаній ... крайкою (І. Франко).

5. Поясніть стилістичну роль застарілих слів. Визначте їх вид. Де можливо, доберіть до них синоніми.

1. То встала Русь в кольчузі і шоломі, Щоб їй стихія покорилась дика, І вів її у далі невідомі Син Перуна Олег-владика (В. Симоненко). 2. В курені гетьмана січових стрільців зібралися кошові, полковники й курінні отамани (І. Ле). 3. Крило моє бринить Земля мені — престол (Б. Олійник). 4. Коли так — тижнів, може, через два після того, як кликали Чіпку у волость,— знову прибігає десятник, нагадує знову йти у волость (Панас Мирний). 5. Місяць ревун уже розправив свої могутні крила (В. Сліпачук). 6.— Як можеш зберегти серце, коли уста отверзті? — здивувався і зрадів Стрижак (П. Загребельний). 7. І соняхи, неначе скіфські вої, чекали сонця, спершись на списи (Б. Мозолевський). 8. Жде його Марія і, ждучи, плаче, молодії ланіти, очі і уста марніють зримо (Т. Шевченко).

6. Підкресліть у складі фразеологізму архаїзми. Доберіть сучасні відповідники. Поясніть значення сталого виразу.

Один як перст; бити чолом; покласти живіт за когось; бути притчею во язицех, ні пари з уст; розбити в пух і прах.

7. Розгляньте схему «Реактивація пасивної лексики». Зверніть увагу на малюнки. Розкрийте суть поняття реактивація, доповніть розповідь власними прикладами. Поміркуйте, чи можуть власні імена зазнавати реактивації?

8. Знайдіть у наведеному уривку історизми та архаїзми, з'ясуйте їх функції.

Щороку цариця все більше обмежувала запорозькі вольності. Особливо після Коліївщини. І найдужче тим, що почала населяти запорозький край то німцями, то сербами, то болгарами. Віддавала їм найкращі землі, найвигідніші урочища.

Запорожці писали цариці чолобитні, посилали в Петербург гінців та депутації, бажаючи відстояти свої права.

З одною такою, останньою, депутацією поїхав і я.

Взяли з собою договори та універсали Богдана Хмельницького, запаслися подарунками. Валка була чимала. Очолювали депутацію писар Антін Головатий, отаман Сидір Білий та Логвин Мощенський.

Довго ми оббивали пороги різних канцелярій, роздаровували вельможним панам та підпанкам усе, що привезли з собою, але так нічого й не добилися. Тоді Антін Головатий відписав гетьманові: «Чутка йде, що хочуть поділити наші землі поміж великими петербурзькими панами. Як писано в Писанії: «І розділиша ризи його і меташа жребій».

А тим часом цариця зі своєю державною радою постановила взагалі скасувати всі вольності запорожців, а нашу Січ дощенту зруйнувати.

Потьомкін доручив виконання цієї підступної і ганебної постанови царського двора генералу Текелію та князю Прозоровському.

Сили були не рівні. Текелій мав сильну артилерію, вісім полків кінноти, сімнадцять ескадронів пікінерів, десять піхотних полків, двадцять ескадронів гусарів та тринадцять полків донських козаків. А Січ мала лише двадцять гармат та десять тисяч січовиків!

...Так з волі цариці Катерини згинула наша преславна вольниця — Січ Запорозька. І хтозна, чи відродиться коли-небудь (Р. Іваничук).

9. Які з наведених слів зазнали реактивації? Визначте історизми та архаїзми.

Соборність, рантух, чумак, боярин, злука, перст, баталія, крамола, рекрут, патронат, світлиця.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Прочитайте застарілі слова. Визначте їх вид і запишіть у такому порядку:

а) назви старовинної зброї;

б) назви старовинного одягу;

в) назви старовинного посуду;

г) назви колишніх чинів;

д) назви старовинних одиниць виміру.

Аршин, війт, лук, свита, щит, жупан, таріль, жандарм, ківш, мушкет, спис, осавула, верства, становий, коновки, кирея, ведмедик, штофи, десятницький, вершок, панцир, сіряк, паска.

ДОДАТОК

Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI столітті. Сама ж назва «гривня» походить від назви прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто — на «загривку»), і звали гривна. Частіше за все це були м’яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Коштовні гривни створювалися цілком із золота.

В XI столітті слово «гривна» набуло іншого значення — вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з’являються гривна срібна (вагова — між 160 та 205 грамами залежно від типу) та гривна кун (лічильна). З XI ст. у Київській Русі в обігу були так звані «київські» гривни, які мали шестикутну форму і важили 150 г срібла — ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й «новгородські гривни», спочатку відомі лише у північно-західних землях, а від середини XIII ст. — уже на всій території Давньоруської держави. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240 г.

Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця (З мережі Інтернет).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити