Усі уроки української мови 10 клас І семестр Профіль — українська філологія - 2018 рік

МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ. УКРАЇНСЬКА МОВА В УКРАЇНІ

УРОК 8. СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ. РОЗВИТОК МОВИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Мета: узагальнити відомості учнів про становлення сучасного українського алфавіту та про особливості розвитку мови на сучасному етапі; розвивати логічне мислення учнів; виховувати повагу до культури своєї нації та рідної мови.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок з елементами узагальнення.

Обладнання: копії текстів, плакат «Український алфавіт».

Жива мова — це процес, а не закам’янілий факт,

це широка водна річка, що віддзеркалює в собі й береги і небо,

і мінливість хмар, і прудкий блискавичний льот аероплана,

і зигзаги пташиних крил, а не покритий зеленою ряскою непорушний ставок.

М. Рильський

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ

IІІ. ЗАСВОЄННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Лінгвістична розминка.

1. Які алфавіти складаються з 6 літер? (Азбука, абетка)

2. Я такий же, як знак розділовий, і відомий шкільній дітворі. Та в словах української мови я пишусь не внизу, а вгорі. Спробуй лиш написати ім’я — зразу стану потрібним і я (Апостроф)

3. Найголовніший в слові я. Коли мене немає, то й трава не проростає. (Корінь)

4. Як написати слово робота п’ятьма, чотирма літерами? (Праця, труд)

5. Що стоїть посеред Землі? (Літера м)

6. Як правильно казати: «Не бачу білий жовток» чи «Не бачу білого жовтка»? (Ні так, ні так, оскільки жовток жовтий)

7. З «з» пасусь я на зорі, в мене ріжки чималі. Сіно на зиму для мене з «с» накосять косарі. (Коза, коса)

8. Як утворилися синонімічні слова «азбука» та «алфавіт»? (Слово «азбука» слов’янське, а «алфавіт» — грецьке. Утворені вони однаково — від назв перших літер: «аз» та «бука», а також

«альфа» та «віта»).

2. Прочитайте уважно текст. Доберіть заголовок. Складіть план.

Український алфавіт — сукупність літер, прийнятих в українській писемності й розміщених у певному усталеному порядку. Український алфавіт сформувався на основі кирилиці, що поширилася в Київській Русі із прийняттям християнства і протягом X-XVIII ст. зазнавала змін у зв’язку з потребою пристосувати її до звукового складу народного мовлення. Староукраїнська абетка успадкувала всі літери давньої кирилиці, але у зв’язку з розвитком фонетичної системи української мови зростала невідповідність між традиційно вживаними літерами і новоутвореними звуками, що в староукраїнській писемності спричинювалося до змішування літер на письмі (и — і — ы тощо) і руйнування правопису, традицій. Цей неусталений правопис протягом XIII — початку XVIIIст. стихійно змінювався в напрямі його узгодження із звуковою системою та граматичною будовою української мови, хоч за відсутності декретованого регулювання графіки і єдиних правописних норм цього досягти не вдалося. На розвиток української писемності і впорядкування українського алфавіту мала вплив російська реформа письма 1708-1710 р., за якою з алфавіту було усунуто як непотрібні літери ω («от», омега), ψ («псі»), ξ («ксі»), z («земля»), v («іжиця»), остаточно вилучено юс великий і юс малий, узаконено спорадично вживану раніше літеру я тощо. Проте в алфавіті ще залишалися зайві літери θ («фіта»), («ять»). Було спрощено також друкований шрифт, який дістав назву «гражданська азбука» (гражданський шрифт). У XVIII ст. цей шрифт поширився у східній Україні, де його пристосовували до звукового складу української літературної мови. Протягом ХІХ ст. було запропоновано вживання нових літер, які збереглися і в сучасному українському алфавіту: і (О. Павловський, 1818), є (правопис «Русалки Дн□стровоі», 1837), ї (правопис Пд.-Зх. відділення Рос. геогр. т-ва, 1873). У 2-й половині ХІХ ст. з гражданської абетки в Україні випали літери ы, ь, е, ъ; за різними звуками закріпилися літери ы, і. В Західній Україні гражданську абетку вперше використала «Руська трійця» у збірнику «Русалка Дністровая»; з 70-х pp. ХІХ ст. нею стали користуватися «москвофіли» та ін. 1895 «Руський правопис», виданий галицькою Шкільною крайовою радою для вжитку в шкільному навчанні, офіційно закріпив гражданський шрифт і фонетичний правопис у Галичині. На Наддніпрянщині український алфавіт і графіка сформувалися в їхньому сучасному вигляді після 1905, що засвідчив «Словарь української мови» за редакцією Б. Грінченка. Згідно з правописом 1933 було вилучено літеру ґ, відновлену в 3-му виданні «Українського правопису» (1990).

Сучасний український алфавіт складається з 33 літер, які вживаються для позначення на письмі 38 фонем. 21 літера позначає приголосні звуки (б, в, г, ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ), 10 — голосні звуки, з яких а, е, и, і, о, у передають кожна по одному звуку, а літери є, ю, я позначають по одному звуку лише після м’яких приголосних (синє, люди, ряд), а на початку слова, після голосних і після апострофа — по два (й + е, й + у, й + а: має, юнак, в’янути); літера ї завжди позначає два звуки (й + і: їжа, з’їзд); літера й перед о позначає приголосний j (його); літера ь звукового значення не має, а вживається для позначення м’якості приголосного звука (кінь, льон). Літера г позначає фарингальний h (голова), а ґ — задньоязиковий проривний приголосний g (ґава, ґрунт, ґудзик). Літера щ позначає сполучення звуків шч (щука). Літери українського алфавіту за формою бувають великі й малі, а за різновидом — друковані й писані (З енциклопедії).

► Стисло перекажіть текст.

3. Запишіть слова у дві колонки, розташувавши їх в алфавітному порядку. З останніх літер записаних слів складіть прислів'я.

1. Сад, вишенька, жайворонок, зерно, холодно, ліс, листопад, переліт, зранку, зовсім, доверху, чисто, здогад, личко, лицар, жердка, щітка, шланг, віз, горб, радощі, цукор. 2. Степ, стебельце, вівчар, зола, жар, вилов, відліт, вище, хороше, удруге, число, яйце, підріс, палац, питання, відступ, виступ, відплата, підрив, шарж, футляр, хром.

4. Прокоментуйте вислови про засоби впливу на розвиток сучасної літературної мови. Як пов'язаний розвиток мови з еволюцією народу?

Чи може окрема особистість впливати на розвиток літературної мови?

1. Кожна національна культура і пов’язана з нею мова, у тому числі й українська, твориться, звичайно, для потреб відповідного народу, але нові імпульси для дальшого розвитку дістає не тільки від нього, а й від довколишнього іншонаціонального й іншомовного світу (О. Ткаченко). 2. Синтезуючи в органічну єдність живу народну мову й літературно-мовну спадщину, поширюючи тематику української літератури, Шевченко поповнює словниковий склад, розвиває синтаксис, виробляє, удосконалює і усталює граматичні та фонетичні норми української літературної мови, розширює її стилістичні можливості (М. Жовтобрюх). 3. Народ у своєму розвиткові твердим ступає кроком тільки тоді, коли має за підставу ту живу, рідну мову, що її віками викохувала собі народна психологія (Л. Масенко). 4. У наші дні лексика згрубіла, просторічна, яку так старанно оминали представники красного письменства, пересувається в активний словниковий фонд носіїв мови, у ЗМІ й навіть у сферу поетичного (Л. Лисиченко). 5. В останнє десятиріччя ХХ ст. завдяки розширенню суспільних сфер використання української мови і зростання модусу її присутності в мовному просторі України активізувалися процеси демократизації та інтелектуалізації української мови. Це виявилось у проникненні в українську мову уснорозмовних елементів, яскраво забарвлених вільними емоціями і суб’єктивними оцінками (Л. Мацько).

► Як ви розумієте епіграф до уроку?

5. Прочитайте текст. Визначте його основну думку.

З часу свого виникнення і протягом усього періоду існування будь-яка мова переживає безперервні зміни: змінюється звуковий і словниковий склад, зазнають еволюції морфологічна і синтаксична системи живих мов.

Які ж чинники спричинюють їх зміни? Виділяють зовнішні і внутрішні фактори, що зумовлюють зміни мов.

Фактори, що діють на розвиток мови ззовні, називають позалінгвістичними, або екстралінгвістичними. До них відносять: 1) розщеплення колись єдиної етнічної єдності на дві або більше етнічних груп; 2) вплив різних форм контактів: племені з племенем, народності з іншої народністю, нації — з нацією, що зумовлює зміни в мові; 3) вплив історичних подій у межах державного об’єднання.

Внутрілінгвістичні, або інтралінгвістичні, фактори закладені в самій мові, в її внутрішніх тенденціях розвитку, які виявляються у внутрішніх законах звукових, словесних, граматичних змін.

Поява слів-неологізмів у будь-якій мові, як правило, зумовлюється екстралінгвістичними факторами — змінами в житті суспільства, виробництва, техніки. Так, розвиток біологічної науки спричинився до появи в європейських мовах слова ген; після революції 1917 року з’явилися радянізми колгосп, радгосп; розвиток космонавтики зумовив появу слів космонавт, космодром.

В поповненні словникового складу тієї чи іншої мови часто відіграють роль міжмовні контакти, що зумовлює появу запозичень. Як правило, з мови в мову переносяться слова. Проте можливе й перенесення префіксів і суфіксів. В українській мові є ряд префіксів і суфіксів, запозичених, наприклад, з мов: грецької (анти-, ізм-): антигігієнічний, феодалізм; латинської (екс-, ор-), як-от: екс-чемпіон, диктатор.

Внутрілінгвістичні зміни відбуваються незалежно від дії ззовні, чи від суспільних процесів, чи від «волі» людей. Такі зміни диктуються специфічними властивостями структури конкретної мови й існуючими в мові тенденціями розвитку. Дослідженнями доведено, що фонетична система східнослов’янських мов (української, російської й білоруської) протягом кількох століть зазнавала значних змін: 1) кількісно зменшилася система голосних; 2) з’явилася низка фонетичних чергувань, зокрема в українській мові чергування [о] та [е] у відкритому складі з [і]: ко-нь > кінь; 3) зазнав змін складоподіл слів: колишні відкриті склади перетворились у закриті: сънъ > сон. Причини цих змін у складоподілі внутрілінгвістичні у занепаді так званих глухих звуків, що позначалися буквами ъ і ь.

Не однаковими є зміни різних мовних рівнів.

Найчутливішим до суспільних зрушень є словниковий склад, який постійно реагує на будь-які суспільні перетворення, внаслідок чого з’являються неологізми та архаїзми, переосмислюються значення багатьох слів тощо. Так, потреба утворювати нові слова зумовила в останнє десятиріччя активізацію такого словотвірного способу російської та української мов, як абревіація, наслідком якої стали новотвори 90-х років ХХ ст. і початку ХХІ століття: УБОЗ (управління боротьби з організованою злочинністю), ЄС (Європейський Союз), ЗМІ (засоби масової інформації).

Слово-неологізм, проіснувавши незначний проміжок часу, може перетворитися на архаїзм. Так сталось із словами української мови ХХ століття комнезам (комітет незаможників), неп (нова економічна політика).

Повільніше за словниковий склад змінюється фонетична система. Звукове оформлення слова і морфеми з суспільно закріпленими значеннями передається з покоління в покоління як загальнозрозуміле кожному, хто користується цією мовою. Оскільки певний звуковий ряд мови задовольняє суспільство як засіб вираження поняття чи думки, то воно й не зацікавлене в раптовій заміні його на інші звукові одиниці. Отже, коли йдеться про зміни вимови, то облік між порівнюваними епохами ведеться не роками, а десятиріччями і навіть сторіччями.

Граматична будова мови виявляє ще більшу стійкість до змін з огляду на її надто багатопланову взаємопов’язану системність, яка цементує мову і надає їй необхідної стрункості. Однак стійкий характер фонетичної системи і граматичної будови відносний. Фонетика і граматика теж зазнають змін, хоч цей процес у них проходить не настільки помітно, як у лексиці. Граматика, наприклад, потребує часу для накопичення нових елементів.

Розвиток мов здійснюється не стрибками, які б новації не виникали, як би активно не розвивався склад мови і її граматичні засоби. Це одне. І друге: змін цілих мовних рівнів і їх структури протягом історично короткого часу не буває. На сторожі стійкості мовних рівнів стоїть їх системний характер і структура всієї мови (За С. Дорошенком).

► Які чинники впливають на розвиток мови на сучасному етапі?

► Який шар мови зазнає найбільшої кількості змін і чим це зумовлюється?

► Наведіть приклади змін у сучасній мові. Чим вони обумовлені?

6. Прослухайте текст. Визначте його стиль та основну думку. Доберіть заголовок. Яку мету ставить перед собою автор? Про які процеси сучасної мови йдеться? Чому автор вважає процес «демократизації мови» негативним явищем? А як ви ставитеся до подібних тенденцій?

Сьогодні під впливом нового досвіду, що включився й у нашу свідомість, і в нашу мову, чимало (переважно) міських мешканців, коли чують слово зілля, не згадують те різнотрав’я, що зростає в полі, на луках, у саду, у лісі, а при слові травка думають не про ту, що зеленіє, а швидше згадують про наркотичні засоби, бо саме в такому значенні щоденно чують особливо в ЗМІ ці слова саме з таким значенням. Подібної деформації зазнало й значення слова голубий. Значна частотність уживання подібних слів фактично є рекламою таких явищ, що особливо небезпечно для молоді, яка швидко переймає все «нове» й намагається дослідно перевірити значення й сутність подібного. Під впливом американізму «займатися любов’ю» слово любов втратило семи, пов’язані з духовним єднанням людей, а на перше місце вийшла ознака біологічної сутності, унаслідок чого слово любов у щоденному вжитку для багатьох стало дорівнювати значенню слова секс. А це, у свою чергу, закріплюється у свідомості як домінантна ознака явища. Така деформація значення негативно впливає й на ціннісні установки особистості, і на таку важливу власне людську сферу життя, якою є сім’я. У такий спосіб під впливом зовнішніх факторів, що закріплюються мовою, руйнуються духовні традиції й ментальність у ставленні до стосунків між чоловіком і жінкою. Збільшення або зменшення частоти вживання певних слів вносять, а не лише фіксують наявність або відсутність відповідних явищ. Особливо це стосується слів, що називають абстрактні явища, характеризують зовнішні риси й внутрішні властивості людини. Так, основною ознакою (позитивною) жінки для чоловіка стала «сексуальність» і «еротичність» (до речі, це пов’язано з деформацією значення слова «любов»). Тому при характеристиці жіночої (та й чоловічої) вроди і внутрішнього світу рідко вживають слова «красива», «вродлива», «горда», «розумна», «добра» (або «зла»), «шляхетна» (або «брутальна»), «лагідна», «ніжна», «дбайлива» і можна наводити незамкнений ряд ознак, які завжди були пов’язані в ментальності народу з концептом жінка.

У поданих прикладах виявляються складні лексико-семантичні процеси, що відбуваються в українській (і не тільки) літературній мові. Перший із них називають демократизація, при цьому мається на увазі руйнування меж літературного й позалітературного, широке проникнення в літературну мову тих шарів лексики, які раніше вважалися небажаними й ненормативними.

Відбувається деестетизація мови, і це — другий активний процес у сучасній мові. Нейтральні назви чи назви, не марковані оцінно, замінюються згрубілими еквівалентами, і жінки вже не «жінки» чи «дами», чи «женщини», а «баби», причому це слово ліпиться до жінки будь-якого стану і віку; чоловіки вже не «чоловіки» чи «мужчини», а «мужики», підкреслюючи тільки грубу силу (За Л. Лисиченко).

7. Випишіть в окремі групи лексичні новації української мови останнього десятиріччя за такими параметрами: а) оновлення лексики, поверненої з пасивного словника; б) антропоніми заборонених і забутих діячів; в) оновлення лексики, в результаті лексико-семантичної деривації слів; г) лексичні новації в жаргоні; д) нові лексеми, утворені морфологічним способом відповідно до властивих українській мові словотворчих моделей; е) абревіатури; ж) запозичення.

Ексклюзив, гривня, СП «АвтоЗАЗ ДЕУ», бюджетник, креативний, прикол (щось особливе), хіт, крутизна, Іван Мазепа, прикид (одяг), просвіта, брифінг, гетьман, факс, тіньовик, піцца, Симон Петлюра, діджей, довкілля, імідж, білорусизація, мапа, СНД, наїжджати (мати претензії), спільнота, світлина, плейєр, сервер, розмитнення, СП, бабки (гроші), Роман Шухевич, зелені (долари), шпиталь, часопис, Іван Огієнко, імейлик (За Л. Мацько).

► Визначте причини виникнення подібних змін у лексичному складі мови.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Підготувати реферати на тему: «Розвиток української мови на сучасному етапі», «Становлення українського алфавіту».



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити