Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія - 2018 рік

МОРФЕМІКА Й СЛОВОТВІР УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО БУДОВУ Й ТВОРЕННЯ СЛІВ

УРОК 82. УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 16. ОСОБЛИВОСТІ РОЗМОВНОГО ТА НАУКОВОГО СТИЛІВ. ТРАНСФОРМУВАННЯ ТЕКСТУ ОДНОГО СТИЛЮ В ІНШИЙ

Мета: поглибити знання школярів про особливості наукового та розмовного стилів; формувати вміння характеризувати лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості розмовного й наукового стилів, удосконалювати володіння технікою інформаційного опрацювання текстів різних функціональних стилів і жанрів, розвивати вміння трансформовувати текст одного стилю в інший стиль, формулювати узагальнення, складати таблиці; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, схеми «Мовні особливості розмовного стилю» та «Мовні особливості наукового стилю».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

· Яка сфера спілкування розмовного стилю?

· Яка сфера спілкування наукового стилю?

· Яка мета мовлення розмовного стилю?

· Яка мета наукового стилю?

· У якому жанрі реалізується розмовний стиль?

· Пригадайте основні жанри наукового стилю.

ІV. ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ

1. Робота в групах.

Група 1

► Прочитайте текст. На його основі доповніть схему «Мовні особливості розмовного стилю», назвавши типові ознаки лексичного, граматичного та синтаксичного мовних рівнів. Підготуйте лінгвістичне повідомлення.

Ярина Васюхно, туманіючи зором та раз у раз прикушуючи губи, розказує:

— Ото нагостювалася в сестри, ото нагостювалася! Й треба ж було повіятися до неї та ще й дітей узяти. А як могла не повіятися, коли в кожному листі пише: приїдь і приїдь, не бачилися давно, чомусь нездужається. Справді, очуняла трохи Килина, як ми явилися... Ой, Лебедин отой! Що там коїлося. Скільки там перемучилася, поки білети взяла. А люди, люди! Поїзд прийшов, ну моя мала Олька й скочила в тамбур. Тоді я до Ілька, що стеріг коша на вокзалі. Впхнула коша, сама влізла, поїзд рушив, а Ілько й зостався. Хотіла на ходу з вагона вискочити, а як вискочити, коли людиська кругом, і ти — як у могилі. То вже на якійсь станції видряпалася з вагона, поки добралася до Лебедина — час минув, нема дитини. Бігаю по станції, кричу, нема Ілька. Весь Лебедин оббігала — нема. Знов до сестри поїхала в село, може, там, думаю, а його нема. Пішла по селах, питаю, може, хто бачив, хто чув,— ніхто не бачив, не чув. І вже війна, то де його шукати. Подалася додому, якось добралася, ні жива, ні мертва. Добре, хоч Ольку застала вдома. Хоч мала дитина, а не загубилася, сама знайшла дорогу додому, та й люди помогли (Є. Гуцало).

Мовні особливості розмовного стилю

Група 2

► Прочитайте текст. На його основі доповніть схему «Мовні особливості наукового стилю», назвавши типові ознаки лексичного, граматичного та синтаксичного мовних рівнів. Підготуйте лінгвістичне повідомлення.

Загальновідоме твердження про відображення в мові національної культури знаходить вираження в таких поняттях сучасної когнітивістики, як прецедентні тексти, національні символи, знаки культури, ремінісценції, мовно-естетичні знаки культури, логоепіс-теми. З погляду структури — це різнорівневі мовні одиниці, до яких належать слова-поняття, приказки, прислів’я, крилаті вислови, фразеологізми, афоризми, рядки із творів художньої літератури тощо. Всі ці різнорівневі одиниці акумулюють певні «кванти» знання культури... Мовець реагує на пізнання й оцінку навколишньої дійсності, використовуючи відповідні одиниці мовного коду. Цим одиницям властива інформаційна спадковість (історична наступність). Невіддільним компонентом їхньої семантики виступає оцінний компонент, що обтяжений знаннями про естетичні цінності національної культури. Матеріальні оболонки висловів, афоризмів, цитат у момент їхнього «вторинного» використання фіксують духовний досвід людини в культурному середовищі (С. Єрмоленко).

Мовні особливості наукового стилю

2. Робота в міні-групах. Кожна група отримує картку із завданням скласти текст-опис такого природного явища як дощ: 1-ша група — в науковому стилі; 2-га група — в розмовному стилі; 3-тя група — в художньому стилі. По черзі представники кожної групи зачитують створений текст. Завдання інших груп — визначити стиль та його характерні ознаки.

3. Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність. Обґрунтуйте свою думку. Проведіть стилістичний експеримент: спробуйте скласти діалог у розмовному стилі на тему «Нове життя мертвих мов», використовуючи інформацію з поданого тексту. Що змінилося?

Буває, що затихають чарівні звуки якоїсь мови, вона перестає бути засобом усного спілкування і зберігається лише в пам’ятках давнього письменства. Такою мовою є, наприклад, давньогрецька. Мова немовби вмирає і заховує свою красу у нетлінних творіннях художників слова. Тому називають її мертвою. Але подібний стан іноді є відносним. Бо деякі мертві мови продовжують життя в сучасних мовах, мовах нащадках, що розвинулися на їхній основі. Або настають моменти, коли раптово пробуджується цікавість людей до стародавньої культури і мови. Мова оживає, нагадує про себе чарами слова і велить не забувати їх. Так сталося з давньогрецькою мовою. Вона ніби прокинулася і зазвучала знову. У 18 столітті народилася мода на давньогрецькі назви. І зазвучала давньогрецька мова в найменуваннях міст. Завітаймо до цих міст — Херсона, Сімферополя, Одеси. У назвах вчувається відгомін давніх епох, незнищенність людського слова. На крилах античності найменування линуть у прийдешнє (І. Вихованець).

► Знайдіть у тексті приклади наукової метафорики. Обґрунтуйте доцільність використання цього стилістичного прийому в науковому стилі.

► Які мертві мови ви знаєте? Чи продовжують вони своє життя в українській мові?

4. Прочитайте художні описи вітру. Спробуйте подати наукове визначення цієї стихії. Що ви для цього змінили? Після складення тексту порівняйте свій варіант з енциклопедичною статтею.

Сьогодні зрання знялася завірюха. З півночі, з-за Дніпра, набігли на місто густі хмари, вулицями промчали вітри, і ось за вікном хурделить несамовита метелиця. Вона рве і шарпає довге гілля самотнього дерева проти мого вікна, гуде в дротах, стогне десь у димарі... Ні, таки направді повернулася зима! Я люблю завірюху. Люблю її розгнуздану, дику стихію, що летить наохляп степами, пролітає селами й вдирається до міста. Тоді я ходжу засніженими міськими вулицями, рішуче ступаю в перевої та замети й прислухаюся до її крижаної лірики. Завірюха сміється і плаче, стогне й шаленіє, вона співає весільної і воднораз похоронної, в її співі жура й мажор початку й кінця (Б. Антоненко-Давидович).

ВІТЕР

То затанцює на роздоллі,

То сумовито заспіва,

То розтривоженій тополі

Останнє листя обрива.

То, невдоволений собою

І вересневим вітражем,

Траву байдужою рукою

Погладить, як дитя чуже

Л. Талалай

5. Складіть порівняльну таблицю розмовного і наукового стилів.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Випишіть з художньої літератури текст художнього стилю. Трансформуйте його в науковий.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.