Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія - 2018 рік

МОРФЕМІКА Й СЛОВОТВІР УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО БУДОВУ Й ТВОРЕННЯ СЛІВ

УРОК 85. ТВОРЕННЯ ПРИСВІЙНИХ ПРИКМЕТНИКІВ. ТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКОВИХ ФОРМ ВІД РІЗНИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ

Мета: розширити знання десятикласників про основні способи творення присвійних прикметників та прикметникових форм від географічних назв; формувати вміння правильно утворювати такі прикметники; виховувати правописну пильність, інтерес до мовних явищ.

Тип уроку: урок формування практичних умінь та навичок.

Обладнання: копії текстів, картки для самостійної роботи.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

III. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

1. Прочитайте. Складіть таблицю «Творення присвійних прикметників», використовуючи поданий текст.

Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин. Від назв людей — іменників 1-ї відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ин-, причому кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х] чергуються з [ж], [ч], [ш]: сестра — сестрин, баба — бабин, Галя — Галин, Ольга — Ольжин, тітка — тітчин, Солоха — Солошин. Якщо твірна основа закінчується на [j], маємо суфікс -ін- (на письмі -їн-): Лідія — Лідіїн, Євдокія — Євдокіїн.

Від назв людей — іменників 2-ї відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ів-(-їв-), який чергується з -ов- або -ев-(-єв-):

а) якщо прикметник утворено від іменника твердої групи, то відбувається чергування -ів- (у закритому складі) — -ов- (у відкритому складі): дядько — дядьків, дядькового; дядькова; дядькове;

б) якщо прикметник утворено від іменника м’якої чи мішаної групи, то відбувається чергування -ів-(-їв-) — -ев-(-єв-): Андрій — Андріїв, Андрієвого; Андрієва; Андрієве; лікар — лікарів, лікаревого; лікарева; лікареве.

Від назв тварин прикметники зі значенням присвійності утворюються за допомогою суфіксів -ин-, -ін- (на письмі -їн-): бджолиний, пташиний, орлиний, зміїний, солов’їний чи суфіксів -ач- (-яч-): качачий, телячий, свинячий, гусячий, куриний, лисячий. Іноді такі прикметники утворюються шляхом зміни кінцевого приголосного твірної основи: вовчий, овечий, лелечий (З посібника).

2. Прочитайте речення. Знайдіть присвійні прикметники та поясніть правопис суфіксів.

1. Женину увагу привернув не натовп, а те, що прикувало увагу натовпу (Є. Гуцало). 2. Собака вискочив назустріч Миколчиному татові (М. Вінграновський). 3. Чи батьків синок, чи материн мазун (Народна творчість). 4. Оминувши міст через річечку, Богдан повертає не на свою, а на Яринину вулицю (М. Стельмах). 5. А проте у Настиному серці, мов павутиння, снувався смуток (М. Коцюбинський).

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Утворіть присвійні прикметники від наведених іменників. Поставте їх у називному відмінку жіночого роду і запишіть у три колонки: з суфіксом -ин-; з суфіксом -ов-; з суфіксом -ев-(-єв-). З перших букв складіть прислів'я.

Джеря, Назар, панич, Едмунд, учень, Ольга, Боруля, Сергій, Терентій, Раїса, Ася, Галя, Ігор, Олекса, Леся, Кирило, сторож, Лазар, Оксана, Андрійко, Олексій, Варка, Жариков [прізвище], Віталій, Аріадна, Андрусь, електрик.

Ключ. Добра голова не каже пусті слова.

2. Від поданих іменників утворіть присвійні прикметники чоловічого й жіночого роду в називному відмінку.

Сергій, токар, Ониська, Ліля, Майя, дід, тесляр, Мелашка, Олег, Пріська, Матвій, орач, Соломія, Михайло, Толя, Палажка, свекруха, Григорій, учитель, Параска, доярка, Оля.

3. Перепишіть, перетворюючи іменники, подані в дужках, на присвійні прикметники в потрібній формі.

1. Хто знає, чи не (дідусь) легенди, спогади та перекази про давнину і заронили в (Таня) душу першу любов до рідного краю (О. Гончар). 2. У (тітка) яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя (Є. Гуцало). 3. (Галя) переляк минув, та серденько билося (Марко Вовчок). 4. Курна дорога з-під (Маланка) ніг біжить у поле (М. Коцюбинський). 5. Вдома всі хвалили (матуся) яблучний пиріг (І. Муратов). 6. Зелений подих теплої пшениці доносить розшум (Кобзар) слів (В. Симоненко).

4. Доберіть до поданих словосполучень синонімічні за схемою «прикметник + іменник». Виділіть суфікси, поясніть правопис.

Зразок. Садок Надії — Надіїн садок.

Слово батька, хвіст лисиці, колискова матері, книжка Марії, коса дівчини, пір’я качки, пісня синички, вуха зайця.

5. Прочитайте текст. На його основі підготуйте коротке лінгвістичне повідомлення щодо правопису прикметникових форм від географічних назв.

У суфіксах -инськ (ий), -інськ (ий) прикметників, утворених від географічних назв і назв народів, що мають у своїй основі суфікси -ин, -ін, -инськ, -інськ, зберігається той самий голосний (и або і), що й в основній назві: Камишин — камишинський, Ніжин — ніжинський, Філіппіни — філіппінський.

А в аналогічних прикметниках, утворених від географічних назв, що не мають суфіксів -ин, -ін, пишеться завжди и: Аляска — аляскинський, Баку — бакинський.

У суфіксах -овськ (ий), -евськ (ий), -івськ (ий) прикметників, утворених від географічних назв, що мають у своїй основі -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), зберігається той самий голосний (о, е, є, і, ї), що й в основній назві: Дніпропетровськ — дніпропетровський, Колгуєв — колгуєвський. Якщо при творенні таких прикметникових форм відкритий склад з о, е стає закритим, діє правило чергування о, е з і: Лозова — лозівський.

У прикметниках, утворених від географічних назв із суфіксальним к, перед яким іде інший приголосний, пишеться -івський (-ївський): Валки — валківський, Гребінка — гребінківський.

При творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ (ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбувається такі фонетичні зміни:

1. Г, ж, з (дз) + -ськ (ий) → -зьк (ий): Буг — бузький, Рига — ризький.

2. К, ц, ч + -ськ (ий) → -цьк (ий): Баскунчак — баскунчацький, Кременчук — кременчуцький, Ніцца — ніццький.

3. С, х, ш + -ськ (ий) → -ськ (ий): Черкаси — черкаський, Золотоноша — золотоноський (З правопису).

6. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому та випишіть прикметники, що стосуються географічних назв. Поясніть їх правопис.

В ахмарській мові (Ефіопія) не розрізняють іменники і прикметники. Слово барет означає одночасно «залізо» і «залізний», вотат — «молодий» і «юнак». Це ж явище спостерігається у монгольській та деяких папуаських мовах.

В усіх мовах Східної та Південно-Східної Азії — китайській, в’єтнамській, бірманській, тайській, лаоській і багатьох інших — прикметники неможливо відрізнити від дієслів. Там значно простіше сказати «листя зеленіє», ніж «листя зелене». А от без іменників і дієслів немає жодної мови. Це вперше дослідив і описав у книзі «Мова» французький вчений Жорж Вандрієс. Не існує також мов без числівників, займенників, прислівників, сполучників.

Терміни «чоловічий», «жіночий», «середній» дісталися нам у спадок від грецьких учених. У V ст. до н. е. філософ Протагор запропонував поділити всі імена на три роди: чоловічий, жіночий і ... речовий. Пізніше Аристотель запропонував замінити останній термін словом середній рід.

У німецькій мові, як і в українській, три роди, у французькій — два, в англійській — фактично жодного.

В багатьох народів світу взагалі відсутній звичний для нас поділ слів за родами. Наприклад, на острові Нова Гвінея серед частини корінних жителів поширена мова асмат. У ній роди замінює поділ на класи. Перший клас — це стоячі, вузькі, високі предмети; другий — сидячі, широкі; третій — предмети, що лежать, низькі; четвертий — плаваючі; п’ятий — літаючі. В африканській мові масаї — два класи. Один з них об’єднує все велике і сильне. Інший — все маленьке і слабке (За О. Потапенком).

7. Від іменників Магдебург, Лейпциг, Гадяч, варяг утворіть прикметники за допомогою суфіксів -ськ-, -зьк-, -цьк-. Запишіть утворені форми в таблички, використавши потрібну кількість клітинок.

1. Магдебург — ...

2. Лейпциг — ...

3. Гадяч — ...

4. Варяг — ...

8. Від поданих географічних назв утворіть прикметникові форми. Складіть кілька речень з ними.

Київ, Харків, Греція, Туреччина, Ясси, Лейпциг, Париж, Франція, Луцьк, Прилуки, Прага, Польща, Естонія, Росія, Німеччина, Одеса, Карпати, Галичина, Запоріжжя, Грінвіч, Карачев, Сочі, Гаага, Ладога.

9. Самостійна робота

Картка № 1

1. Від поданих іменників утворіть і запишіть присвійні прикметники у формах жіночого роду. Позначте словотворчі афікси, поясніть їх правопис.

Школяр, Юрій, Софійка, інженер, Надія, гуска, Марійка.

2. Утворіть прикметникові форми від поданих географічних назв. Позначте словотворчі афікси. Поясніть правопис.

Цюрупинськ, Тамбов, Абхазія, Суец, Сіракузи, Сиваш, Острог.

Картка № 2

1. Від поданих іменників утворіть і запишіть присвійні прикметники у формах жіночого роду. Позначте словотворчі афікси, поясніть їх правопис.

Ювіляр, Сергій, слюсар, ткач, Ліля, качка, Микола.

2. Утворіть прикметникові форми від поданих географічних назв. Позначте словотворчі афікси. Поясніть правопис.

Прилуки, Страсбург, Овруч, Тбілісі, Біла Церква, Лепетиха, Поті.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Написати твір-мініатюру на тему «Візит до художнього музею», використовуючи прикметникові форми від різних географічних назв.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.