Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія - 2018 рік

УКРАЇНСЬКА МОРФОЛОГІЯ ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА ПРО ЧАСТИНИ МОВИ

УРОК 90. УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 18. ОСОБЛИВОСТІ АУДІЮВАННЯ. КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ

Мета: здійснити перевірку здатності учнів сприймати на слух незнайомий текст з одного прослуховування, розуміти мету висловлювання, його зміст, висловлювати особисту думку щодо почутого; розвивати пам'ять, вміння визначати тему й основну думку висловлювання, членувати почуте на смислові частини, усвідомлюючи його композиційно-структурні складові; виховувати любов до традицій рідного народу.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: текст для аудіювання, тлумачний словник, тести.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Бесіда з учнями

· Що таке аудіювання?

· Для чого потрібно аудіювання?

· Які види аудіювання ви знаєте?

· Які вам відомі варіанти проведення аудіювання та його оцінювання?

Довідка. Аудіювання є основою спілкування. Для багатьох професій уміння сприймати — розуміти усне мовлення необхідне у процесі виконання службових обов’язків. Необхідне воно і школярам та студентам, бо допомагає добре засвоїти матеріал. У природній ситуації спілкування співрозмовники вдаються до продуктивного аудіювання, яке одноразове, не повторюється. Репродуктивне аудіювання передбачає повторюваність усної інформації (наприклад, при написанні переказу вчитель читає текст 2-3 рази).

Аудіювання — це такий вид мовленнєвої діяльності, під час якого людина одночасно сприймає усне мовлення й аналізує його.

Сприймати усно передавану інформацію потрібно цілеспрямовано: глобально, докладно або критично. Глобальне, або ознайомлювальне, аудіювання вимагає від слухача загального охоплення змісту повідомлення, уміння визначити тему, основну думку повідомлення, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.

Докладне аудіювання передбачає якнайповніше сприймання змісту повідомлення, усвідомлення деталей змісту, кожного з його елементів.

Критичне аудіювання, ґрунтуючись на глобальному і докладному, вимагає висловлення власної думки з приводу почутого, мотивованої оцінки сприйнятого твердження, критичного осмислення сприйнятого на слух. Цей вид аудіювання практикують під час переказу тексту з творчим завданням (З підручника).

IV. ПІДГОТОВЧА РОБОТА

Лексична робота. Поясніть значення слів.

Потерчата, клечаний.

V. СПРИЙМАННЯ НА СЛУХ УЧНЯМИ НЕЗНАЙОМОГО ТЕКСТУ.

СВЯТА ТРІЙЦЯ

Найпоетичнішим, що тісно ув’язується з природою, святом є Трійця. Вся сукупність дійств — звивання вінків, Клечальна субота, П’ятидесятниця (Клечальна неділя), Русалії, похорон Ярила й поминання предків — суголосні з живою природою, яка для наших пращурів була найвищим духовним самоочищенням. Традиційно в Україні до цього свята готувалися заздалегідь, вважаючи, що в тривіаті християнських празників (після Різдва та Великодня) Зелені свята посідають одне з чільних місць.

До прийняття християнства це свято відзначали протягом шести днів — три перед сьомою після Великодня неділею і стільки ж наступного тижня. Церковний календар освячує лише три дні. Власне звідси й назва — Трійця. Стосовно її походження існує кілька гіпотез, які свого часу зафіксували співробітники Всеукраїнської академії наук. У 20-ті роки у всі регіони було розіслано детальний запитальник, в якому зверталася увага і на походження назви цього празника. В одних випадках інформатори повідомляли, начебто в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню (від цього й Зелені свята); інші вважали, буцімто Христос, Петро та Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою кроною дерева, а тому й триденне свято; дехто стверджував, що Христос, в’їжджаючи до Єрусалима на осликові, обрав собі шлях не по килимах, які розіслали багачі, а по галузках, котрими прикрашали путівець бідняки,— звідси й зелене клечання. В багатьох анкетах мовиться, що триденне свято пов’язане з Богоотцем (неділя), Богосином (понеділок), Богодухом святим (вівторок).

Трійця вважається в народі одним з найбільших свят, що сформувалося в дохристиянські часи. Наші пращури пов’язували з Трійцею буйність і живосилля природи, в яку вони свято вірували. Це підтверджується всією сукупністю дійств — оздобленням помешкань травами та гілками дерев, а також русалієвими дійствами, проти яких виступала церква. Для дайбожичів літні дерева, особливо дуби, були священними, їм поклонялись, біля них влаштовували жертвоприношення й ритуальні обрядодії. Це ж стосувалося гаїв, озер, криниць і річок. Одне слово, довколишня природа була духовним опертям народної релігійної структури. Гімном та пошанівком природі призначалися й зеленосвятські дійства.

Здебільшого Зелені свята починались у п’ятницю. Жінки вдосвіта йшли до лісу, щоб заготувати лікарських трав. Дехто намагався нарвати їх «на дев’яти межах» і давав коровам, щоб було багато молока. У цей день збирали також і росу, якою лікували хворі очі.

У суботу, напередодні Трійці, селяни рвали материнку, чебрець, полин, лепеху й прикрашали запашним зіллям світлиці — обтикували лави, стіни, підвіконня, образи, а лепехою притрушували долівку. Надвечір на «клечану суботу» йшли босоніж («щоб дерево не всохло») до лісу й запасалися галузками клену, липи, ясена чи осики. Ними оздоблювали обійстя, ворота, тини, хлів, одвірки хати й стріху, а також оселю. Стежку, яка вела від дороги до порога, обтикували високими галузками. Осикове ж гілля приправляли здебільшого в глухих кутках подвір’я — «щоб відьми не заходили». Традиційно це дерево, як ми знаємо, вважається «грішним». З нього не будували хат — «бо гроза влучить», не виготовляли ритуальних речей, не цямрували криниць. У Карпатах з «клечаною суботою» пов’язаний також звичай просити вибачення у старших і найменших членів родини.

Особливо врочисто святкували П’ятдесятницю, себто п’ятдесятий день од Великодня. За дохристиянським віруванням на Зелені свята мерці вдруге з’являються на світ. Звідси назва мавок від «мерлець». Під час квітування жита (а Зелені свята здебільшого збігаються з цією порою) душі померлих, начебто, воскресають. Перевтілившись у русалок, вони намагаються оббивати на нивах цвіт, ламати жито, лоскочуть хлопців і дівчат. Тому молодь остерігалася ходити полями.

Небезпечні також потерчата та річкові мавки-дріяди. Якщо одному піти до річки чи ставка, то напасниці можуть затягти у воду й утопити. Натомість душі, що з’являються в лісі, не чинять наруг. У народі їх вважали добрими душами-ладами. Тому першого дня Трійці дівчата йшли до лісу, рвали квіти й плели віночки. Їх тримали як обереги від русалок до Петрівки.

У деяких регіонах юнки «ворожили на вінках»: відносили їх до річки й пускали за водою — якщо вони сходилися, то власниця вийде цього року заміж.

На Зелені свята організовували хресні ходи до живих джерел, які називалися безоднями. Це переважно природні животоки, котрі не замерзають за найлютіших морозів. Нерідко вони оповиті легендами й переказами про їх надприродну силу. Вважається, що жива (свята, цілюща) вода здатна виліковувати найрізноманітніші недуги.

Під цю пору припадало також очищення, освячення річок та ставків — так зване «ходіння на воду» або «в гості до води». Раніше люди вірили, що в заростях річок і ставків живуть надприродні істоти — водяник та очеретяний (болотяний). Якщо водяний вважався покровителем і наглядачем русалок, то очеретяний опікав потерчат, наказуючи їм заманювати людей у свої володіння й глумитися над ними.

Жили вони переважно в тих місцях, де стояли водяні млини. Народна демонологія зберегла чимало легенд про утаємничені сили, котрі за відсутності мірошника вчиняли шабаші: крутили колеса, свистіли, перегукувалися, здіймали сварки та бійки. Такі оргії здебільшого робили вночі напередодні Великодня, Зелених свят та Купала. Щоб застерегтися од нечистої сили, й організовували ритуальні освячення цих місць.

Напередодні чоловіки йшли до гребель, очищали їх від задавнілої зарості — очерету, закріплювали береги, ремонтували лотоки, розширювали русла, по яких збігала вода до загат та коліс. Потім — в одних випадках на Зеленому тижні, в інших — у перший понеділок Петрівки — до сходу сонця на вигоні чи перехресті доріг збиралися в гурт і під супровід пісень, магічних ігор, танців ішли до ставу чи річки. Назустріч їм з хлібом-сіллю виходили власник млина та його дружина, виголошували ритуальні тексти про роль і святість води, яка дає людям життя, зверталися до добрих духів за поміччю, а лихим силам наказували йти геть. Після цього співали пісень під ритмічні танки та обрядові сценки. Ця високо поетична обрядодія мала не тільки символічний, а й практичний сенс: у такий спосіб люди не лише віддавали шану живосиллю води, згадували добрих духів, умилостивляли водяника й русалок, але й очищали та лагодили ставки, русла річок, греблі й млини (За В. Скуратівським; 905 слів).

VI. ВИКОНАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

Варіант 1

(За кожну правильну відповідь на запитання 1-14 — 0,5 бала)

1. Які назви Трійці існують у народі?

А Петрівка, Клечана неділя.

Б Петрівка, П’ятдесятниця.

В Зелені свята, П’ятдесятниця.

Г Великдень, Зелені свята.

2. Скільки днів відзначали свято Трійці до прийняття християнства?

А Сім.

Б Шість.

В Три.

Г Один.

3. Які дерева особливо шанувалися дайбожичами?

А Літні дерева, особливо дуби.

Б Літні дерева, особливо осика.

В Молоді дерева, особливо дуби.

Г Молоді дерева, особливо ясени.

4. Чим прийнято прикрашати свої оселі на П’ятидесятницю?

А Осикою.

Б Чебрецем, материнкою, лепехою.

В Різнотрав’ям та гілками дерев.

Г Гілками різних дерев.

5. У який день на Зелені свята збирали росу, якою лікували хворі очі?

А У понеділок.

Б У п’ятницю.

В У суботу.

Г У неділю.

6. Чому з осики не будували хат?

А Щоб дерево не всохло.

Б Щоб не грішити.

В Щоб гроза не влучила.

Г Бо поряд з осиками жили русалки, мавки та потерчата.

7. Чим приправляли в кутках подвір’я, щоб відьми не заходили?

А Чебрецем, материнкою.

Б Бадиллям лепехи.

В Гіллям осики.

Г Полином.

8. Яке дерево називається грішним?

А Осика.

Б Дуб.

В Ясен.

Г Липа.

9. У якому регіоні на Зелені свята є звичай просити вибачення у старших і найменших членів родини?

А На Слобожанщині.

Б У Карпатах.

В У Криму.

Г У Росії.

10. Як називалися живі джерела?

А Животоками.

Б Святою водою.

В Криницями.

Г Безоднями.

11. Чому Трійцю називають Зеленими святами?

А Бо в цей період квітнуть поля.

Б Бо люди прикрашають свої оселі зеленню.

В Бо в цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню.

Г Бо зелений — це барва відновлення життя і зростання.

12. Чому молодь остерігалася ходити полями на Зелені свята?

А Бо боялися русалок.

Б Бо боялися заблукати.

В Бо в ці дні не можна працювати.

Г Бо боялися душ-лад.

13. Де, згідно з народними уявленнями, переважно селилися водяники та інша нечиста сила?

А У живих джерелах.

Б У лісах.

В Поблизу очерету.

Г Поблизу млинів.

14. Який практичний зміст мала обрядодія ушанування водяників, русалок та інших міфічних істот?

А Очищення лісів, полів.

Б Очищення ставків, річок.

В Влаштування гарного обіду.

Г Ніякого.

15. Назвіть усі можливі назви Зелених свят. Укажіть, які з них — християнські, а які — язичницькі? (2 бала).

16. Назвіть основні гіпотези походження назви свята. Яка ваша думка щодо походження назви свята? (3 бала).

Варіант 2

(За кожну правильну відповідь на запитання 1-14 — 0,5 бала)

1. Коли починалися зелені свята?

А У п’ятницю.

Б У суботу.

В У неділю.

Г У понеділок.

2. Чому Зелену неділю називають ще П’ятидесятницею?

А Бо це п’ятдесятий день після Різдва.

Б Бо це п’ятдесятий день після Великодня.

В Бо це свято святкується протягом п’ятдесяти днів.

Г Бо це п’ятдесята неділя після Великодня.

3. Скільки днів святкують Трійцю у християнській церковній традиції?

А Сім.

Б Шість.

В Три.

Г Один.

4. З якого дерева не будували хати?

А З дуба.

Б З граба.

В З клена.

Г З осики.

5. Чому молодь на Зелені свята остерігалася ходити по полях?

А Через страх перед водяниками.

Б Через страх перед русалками.

В Через страх перед душами-ладами.

Г Через страх перед мольфарами.

6. Для чого жінки ходили вдосвіта в ліс у п’ятницю?

А Щоб поворожити.

Б Щоб заготувати лікарські трави.

В Щоб нарвати трав для прикраси будинку.

Г Щоб умилостивити лісних духів.

7. Як використовували дівчата віночки з квітів, сплетені на Зелені свята?

А Для ворожіння.

Б Як весільні віночки.

В Як обереги від душ-лад.

Г Як обереги від русалок.

8. Коли люди прикрашали будинок зеленню?

А У неділю.

Б У п’ятницю.

В Протягом усього тижня.

Г У суботу.

9. Як ворожили дівчата на зелені свята?

А Стрибали через вогнище.

Б Плели віночки.

В Пускали віночки за водою.

Г Ходили в ліс і запитували про свою долю у лісних духів.

10. Покровителем кого був очеретяний?

А Русалок.

Б Мавок.

В Потерчат.

Г Водяників.

11. Які джерела вважали живими?

А Ті, які освячені християнськими священиками.

Б Ті, які ніколи не замерзають.

В Ті, в яких живуть водяники та русалки.

Г Усі річки та ставки з водою, яку можна пити.

12. Як називають гілля й молоді деревця, зрубані для оздоблення двору й хати?

А Клечанням.

Б Зеленою оздобою.

В Цілющою силою.

Г П’ятидесятницею.

13. Як називаються душі, які не чинять наруг і вважаються добрими?

А Душі-лади.

Б Мавки.

В Русалки.

Г Потерчата.

14. Які дерева особливо шанували дайбожичі?

А Літні дерева, особливо дуби.

Б Літні дерева, особливо осика.

В Молоді дерева, особливо дуби.

Г Молоді дерева, особливо ясени.

15. Назвіть усі можливі назви Зелених свят. Укажіть, які з них — християнські, а які — язичницькі? (2 бала).

16. Назвіть основні гіпотези походження назви свята. Яка ваша думка щодо походження назви свята? (3 бала).

VII. ПІДСУМКИ УРОКУ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Складіть твір у публіцистичному стилі про одне з українських свят.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.