Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія - 2018 рік

ФРАЗЕОЛОГІЯ ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА

УРОК 67. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Мета: поглибити знання учнів про можливі джерела походження фразеологізмів, їх виховний потенціал; вдосконалювати вміння розпізнавати в текстах фразеологізми, визначати їх вид та пояснювати значення; формувати комунікативні вміння доречно й правильно використовувати фразеологічні одиниці в мовленні; виховувати у школярів любов до фразеологічного багатства рідної мови, відчуття її краси.

Тип уроку: урок формування практичних навичок і умінь.

Обладнання: копії текстів, фразеологічний словник, довідник, таблиця для заповнення «Джерела фразеології».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

III. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Бесіда з учнями. Як ви розумієте подані вислови?

1. У деяких прислів’ях без імені або із самими звичайними іменами можуть приховуватись значні історичні спогади (М. Сумцов). 2. Українська мова особливо щедро наділена прислів’ями, приказками, крилатими висловами, пісенними примовками. Вони — то філософськи роздумливі, то бадьоро-жартівливі, то святково-урочисті, то ліричні, поетично-таємничі... У них — спостережливість, досвід, життєві поняття та уявлення багатьох поколінь (А. Бортняк). 3. Усі віки й усі народи несуть золоті зерна в скарбницю мудрості людства. І крилаті слова долають безмежні віддалі простору й часу, даючи людям дорогоцінні іскри істини (В. Коптілов). 4. Більшість фразеологізмів породжена талантом, мудрістю народу; їхні конкретні автори зазвичай невідомі. Джерела української фразеології невичерпні: немає такої галузі суспільного життя, в якій би не продукувалися фразеологізми, котрі в усіх випадках з більшою чи меншою повнотою і виразністю не належали до образних, поняттєво-емоційних засобів вираження наших думок, почувань (3 посібника). 5. Неоціненною скарбницею досвіду багатьох поколінь, народної мудрості, моралі й культури народу є його афористичне, живе слово — прислів’я і приказки, які прийшли до нас із сивої давнини. Промиті часом, відшліфовані народом, ці золоті крупинки народного життя стали джерелом вітчизняної та вселюдської культури, а також чистим джерелом розвитку рідної мови (Г. Сагач). 6. Фразеологізми — іскрометні скарби мовної образності — передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит (В. Ужченко). 7. Прислів’я невіддільні від життя людини, як її мова, пісня. Вони свідчать про гострий розум народу, його глибокі естетичні почуття, багатий духовний світ і високу мораль. Це велике народне багатство, справжній скарб, який народ свято береже і передає своїм дітям і онукам... Прислів’я, як і народ, безсмертні, це коштовні, немеркнучі його перлини. У них живе і дихає, сумує і радіє жива душа народу, органічно поєднується його історія і сучасність (З кн. «Українські прислів’я і приказки»).

2. Прочитайте інформацію про значення та походження фразеологізмів. Визначте основні джерела фразеології.

Текст № 1

Фразеологізм «ПОЗОЛОТИТИ ПІЛЮЛЮ».— Що таке пілюля, знає кожен: це маленький шар, скатаний із лікувальної речовини (латинське слово «pilula» означає «шарик»). Однак навряд чи хтось з вас бачив колись «золочені» пілюлі.

Ліки, які вживають у пілюлях, далеко не завжди є приємними на смак та вигляд. Тому в давнину аптекарі часто покривали їх солодкою речовиною красивого золотистого відтінку, бажаючи тим самим полонити маленьких дітей. Однак, будучи красивими зовні, пілюлі не втрачали своєї гіркоти.

Звідси пішло немало насмішкуватих образів: «позолотити пілюлю» — вказати на приємність чогось неприємного.

Текст № 2

Фразеологізм «СІЗІФОВА ПРАЦЯ».— Так кажуть про чию-не- будь безплідну, важку, нескінченну роботу. Чому саме сізіфова? Хто такий Сізіф?

Сізіф був царем міста Корінфа. Спритний і хитрий володар зумів зібрати великі багатства. Сізіф зміг ошукати самого Танатоса, бога смерті, закувавши його в кайдани. На землі перестали вмирати люди, і ніхто вже не приносив жертви богам підземного царства. Так минуло кілька років. Нарешті розсердився Зевс і наказав богу війни Аресу визволити Танатоса. Арес виконав наказ, і Танатос забрав Сізіфа в Аїд. Але хитрий Сізіф наказав дружині, щоб вона не влаштовувала після його смерті похоронних церемоній і не приносила жертв Аїду. Чекав-чекав Аїд належних йому жертв, та так і не дочекався. Тоді Сізіф відпросився в нього на землю. Він обіцяв, що накаже дружині принести жертви і негайно повернеться. Аїд повірив Сізіфові, а той і не думав повертатися. Воскреслий Сізіф влаштував бучний бенкет і став висміювати богів. Тоді Аїд зрозумів усе і знов послав Танатоса до зухвальця. Так Сізіф удруге потрапив у підземне царство.

Боги прирекли Сізіфа за всі його злочини на страшну кару. Він повинен вічно котити на круту гору важкий камінь. Як тільки камінь торкається вершини гори, він виривається з Сізіфових рук і летить у прірву. Тоді Сізіф, заточуючись від утоми, сходить за ним, і все починається спочатку. Ось звідки взявся крилатий вислів «сізіфова праця»...

Текст № 3

Фразеологізм «ОКО ЗА ОКО, ЗУБ ЗА ЗУБ».— За часів глибокої давнини ці суворі слова були формулою правосуддя; означали вони: «Злочинець має постраждати так само, як постраждала його жертва. Той, хто відсік руку, най втратить руку, хто вибив око повинен розпрощатися зі своїм оком». Як закон ці слова були записані в давньоєврейській книзі — Біблії. Багато народів, у тому числі й наші предки, додержувалися схожих законів.

Зараз цей вираз набув більш мирного значення. У нас воно означає те ж саме, що й: «Отримай по заслугам», «Як аукнеться, так і відкликнеться» (З кн. «Из жизни слов»).

Текст № 4

Фразеологізм «ЯК З ГУСКИ ВОДА».— Скільки тобі не кажи, все — мов з гуски вода! — лає бабуся неслухняного онука. На перший погляд, ніби нічого незвичного в цьому вислові й нема. Справді, гуска виходить з води суха, бо в її пір’ї міститься жир, який «відштовхує» воду так само, як сучасні плащі із спеціальної тканини.

Але вчені довели, що слова «як з гуся вода» — частина дуже давнього замовляння: «З гуся вода, з лебедя вода, а з тебе, дитино моя, все лихе — на порожній ліс, на велику воду». Так примовляли, щоб вилікувати «зурочену» дитину, на яку хтось глянув «лихим оком». При цьому на дитину бризкали водою.

У наші дні примовка «як з гуски вода» вживається, коли говорять про людей, байдужих до справедливих зауважень інших.

Текст № 5

Фразеологізм «ЛИХО З РОЗУМУ».— Назва комедії О. С. Грибоєдова стала крилатим висловом, бо добре визначала становище талановитої, розумної людини в тяжких суспільних умовах царської Росії, у якій господарювали тупі самодури-чиновники (З кн. «У світі крилатих слів»).

► Складіть діалог з поданими фразеологізмами.

3. Заповніть таблицю «Джерела фразеології». Поясніть походження фразеологічних одиниць. Зробіть висновки щодо поповнення фразеологічного запасу мови. Визначте вид кожного фразеологізму.

Козел відпущення, випити чашу до дна, лити воду на млин, бабине літо, наша пісня, наша дума не вмре, не загине, під лежачий камінь вода не тече, берегти, як зіницю ока, вилами по воді писано, а судді хто, тягнути лямку, Ахілесова п’ята, підвищувати тон, як з гусака вода, посадити на міль, бути чи не бути, підняти завісу, contra spem spero, носити воду решетом, Танталові муки, усе своє ношу з собою, хід конем, лебедина пісня, Гордіїв вузол, хіба ревуть воли, як ясла повні, битися, як риба об лід, прокрустове ложе, гречана каша сама себе хвалить, заблудша вівця, Содом і Гомора, йти на дно, жити душа в душу.

З фольклору

З античної міфології

З Біблії

Вирази виробничо-професійного походження

Влучні вирази видатних людей

4. Пригадайте фразеологізми з компонентами рука, нога, голова, вухо, ніс, око. Яких з них найбільше? Як ви гадаєте, чим це пояснюється?

5. До наведених в таблиці фразеологізмів додайте свої та запишіть їх.

Язик

Зуб

Палець

Гострий на язик

Давати язику волю

Мати довгого язика

Язик заплітається

Мати зуб

Ані в зуб

Дивитися в зуби

З зубів видирати

Дивитися крізь пальці

Обвести круг пальця

Висмоктати з пальця

І пальцем не торкатися

► Поміркуйте, чому так багато фразеологізмів зі словами, що позначають назви частин тіла.

6. Прочитайте уривок з п'єси, дія якої відбувається на Тернопільщині в 30-х роках, за панської Польщі. Поясніть, звідки пішов вираз на гречку переганяти — «лаючи, заставляти робити, як потрібно».

Роман. Болить?

Михайлик. І болить, і пече... Гречка!

Роман [задумливо]. Гречка... На горосі не ліпше! Мене пан учитель лише на горох ставив.

Михайлик. От-от. Ти на гречці не стояв.

Роман. А ти на горосі?.. Я вже тричі стояв. А ти оце лиш сьогодні.

Михайлик. Та ти ж усе: «Не знаю», «Не зробив», «Не повчив». А мене за віщо?

Роман. Хіба не втямив? Не так розповів того вірша, збрехав щось.

Михайлик. Невже? Та я. я. Стільки разів чув! Стільки разів і вголос, і подумки повторював!.. Я ж так цього вірша люблю!.. І чому одного мене на гречку в куток ставити? Хіба інші не помилялися? А він — мене покарав. (В. Бойко).

► Подумайте, як названі нижче вирази пов’язані із старою школою, навчанням: прописати іжицю, дати березової каші, виписувати грамоту, сидіти на азах. За потреби скористайтеся довідником або фразеологічним словником.

7. Запишіть фразеологізми, додаючи необхідні компоненти. Визначте вид та походження сталих одиниць. З'ясуйте значення кожного фразеологізму.

Казка про білого...; осине...; Ахіллесова...; козел...; ...фікс; ...Аріадни; у поті...; схрещувати...; ...гарбуза; без надії...; дамоклів...; заяча...

8. До поданих російських фразеологізмів доберіть українські відповідники. Охарактеризуйте національний колорит російських та українських фразеологізмів.

Лясы точить. Бить баклуши. Добро пожаловать. Всяк кулик свое болото хвалит.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

► Назвіть джерела виникнення української фразеології. Наведіть приклади.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Використовуючи фразеологічний словник, дослідіть походження фразеологізмів хоч оком світи, вавилонське стовпотворіння, носити воду решетом, Гордіїв вузол.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.