Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія - 2018 рік

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

УРОК 97. НЕВІДМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ. РІД ВІДМІНЮВАНИХ І НЕВІДМІНЮВАНИХ ІМЕННИКІВ. ОСОБЛИВОСТІ РОДУ ІМЕННИКІВ, НАЗВ ОСІБ ЗА ПРОФЕСІЄЮ, ПОСАДОЮ, ЗВАННЯМ ТОЩО. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІМЕННИКІВ СЕРЕДНЬОГО І СПІЛЬНОГО РОДУ. ІМЕННИКИ СЕРЕДНЬОГО РОДУ ЯК ЗАСІБ ІРОНІЇ І САТИРИ

Мета: подати знання про невідмінювані іменники як такі, що не мають категорії відміни та відмінкових форм, розширити відомості десятикласників про особливості роду назв осіб за професією, посадою, званням, а також поглибити знання про стилістичні особливості іменників середнього і спільного роду; розвивати вміння визначати рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, розрізняти іменники спільного роду, правильно використовувати іменники на позначення професій; виховувати інтерес до граматичних явищ української мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: тлумачний словник української мови.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

III. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Визначте рід поданих іменників, доберіть означення. За потреби скористайтеся словником.

Псалтир, рояль, біль, лосось, нежить, поступ, покуть, блакить, птах, дрож, фальш, діадема, караван, вуаль, візит, харч, кахель, ворс, мозоль, вольєр.

2. Перекладіть речення українською мовою. Порівняйте родові характеристики іменників в обох мовах.

1. Это моющее средство устраняет любую накипь. 2. Малейшее движение причиняет пациенту острую боль. 3. Различают сравнительную и превосходную степень прилагательных. 4. В их отношениях всегда была фальшь. 5. Простите, я не заметил предупреждающую надпись. 6. Детский шампунь поступил в продажу вчера (З посібника).

3. Визначте рід іменників.

Декан, кандидат, журі, пастораль, воєвода, леді, Тбілісі, НДІ, ректор, плато, бідолаха, піч, біль, суддя, сирота, шимпанзе, Конго, ЦНБ, Міссурі, какаду, ступінь, загс, рояль, поні, ЕОМ, нежить, жовч, авеню, кореспондент, староста, бюро, КПП, філе, Хортиця, рефері, Монте-Карло, завкафедри, Дунай, аерозоль, фальш, аташе, урду, Онтаріо, тореро, Кіліманджаро, есперанто, гінді, табло, журі, альма-матер, НТР, степінь, алібі, розкіш, резюме, Галич, кольрабі, салямі, біль, путь.

4. Узгодьте абревіатури з дієсловами.

ЮНЕСКО (затвердити), США (погодитись), НАТО (заявити), ДЕК (визначити), ТСН (святкувати), СБУ (забезпечити) ДАІ (дозволити), ЗМІ (висвітлити), УТН (повідомити), ЛНУ (погодитись), НБУ (відмовити).

5. Означення, що в дужках, узгодьте в роді з іменниками.

(Гнітючий) нежить, (запашний) шампунь, (знайомий) Баку, (ошатний) вуаль, (високий) насип, (науковий) ступінь, (теплий) кашне, (крайній) ступінь, (довгий) путь, (могутній) Дніпро, (огороджений) авеню, (змістовний) інтерв’ю, (здоровенний) собака, (розсипаний) каніфоль, (тупий) біль, (запізнілий) рандеву, (львівський) ЗМІ, (відомий) НАН, (смачний) сулугуні, (добрий) собака, (гіркий) полин, (десятковий) дріб.

6. Розкрийте дужки.

(Неблизький) путь, (дорогий) салямі, (набридливий) цеце, (далекий) Сибір, (білий) накип, (п’ятий) авеню, (смачний) кольрабі, (породистий) собака, (Чорнобильський) АЕС, (жовтий) таксі, (повноводний) Міссісіпі, (якісний) шампунь, (зубний) біль, (високий) ступінь, (смачний) івасі, (молодий) шимпанзе, (співучий) колібрі, (смачний) рагу, (іграшковий) поні, (глибокий) Онтаріо, (підтверджений) алібі, (чорний) вуаль, (смугастий) тюль, (чорний) туш, (гарний) Керч, (породистий) собака, (зелений) алое, (високий) насип, (новий) антресоль, (тонкий) філігрань, (смачний) бешамель, (прозорий) фланель.

Коментар учителя. Граматична традиція опису морфологічної структури української мови вирізняє з-поміж іменників так звані «невідмінювані» іменники. З цього випливає, що частина іменників позбавлена найважливішої категорійної морфологічної ознаки — належності до певної відміни і наявності відмінкової форми (І. Вихованець, К. Городенська).

Граматичні значення відмінків таких іменників у формах однини і множини виражаються синтаксично — за допомогою прийменників і різних відмінкових форм, узгоджених з цими незмінюваними іменниками, наприклад: Закуплені меблі розташовано на чотирьох вантажних таксі (місц. відм. множини).

До незмінюваних іменників належать такі слова:

1. Загальні назви, а також імена людей і власні географічні назви іншомовного походження, що закінчуються на голосні е(є), і(ї), о, у, ю, а(я), наприклад: кашне, фойє, калібрі, трюмо, рагу, Дюма, Золя, Гойя.

2. Українські, російські й іншомовні жіночі прізвища, що закінчуються на приголосний, та жіночі українські прізвища на -ко, -ло: Майя Усенок, Світлана Бондаренко (але Марко Вовчоквідмінюється, бо це псевдонім).

3. Російські прізвища на -ово, -аго, -их(-іх): Живаго, Чуткіх.

4. Складноскорочені слова ініціального утворення: ООН, МДУ КДПУ (але вуз, вузу, вузом).

Невідмінювані слова, що означають осіб чоловічої статі, належать до іменників чоловічого роду, а слова, що означають осіб жіночої статі, — до жіночого роду: військовий аташе, невтомний маестро, увійшла міс, мадам його гляділа дбало. Невідмінювані слова, що означають тварин, належать до чоловічого роду. Коли ж маємо на увазі самиць, вказані слова належать до жіночого роду. Невідмінювані слова, що означають назви неживих предметів, належать до іменників середнього роду: залізничне депо.

Рід невідмінюваних абревіатур відповідає роду стрижневого слова: У районі відкрита нова АЗС (автозаправна станція) (З посібника).

7. Знайдіть серед словосполучень невідмінювані іменники та визначте їх рід.

Шовкове кашне, шовкове простирадло, широке шосе, широка дорога, службове приміщення, службове купе, строкатий какаду, строкатий поні, Генріх Гейне, маленький песик, маленький колібрі, маленьке депо, шимпанзе годувала своїх дітей, Катерина Валик, алое, кенгуру несла кенгурят, шимпанзе сидів тихо, гарне трюмо, Ілона Костенко, смачне рагу.

8. Поставте замість крапок пропущені букви.

1. Стар.. портьє позіха істерично, наче віслюк (М. Коцюбинський). 2. Вона справила собі син.. галіфе й червоні чоботи (В. Сосюра). 3. Того ж вечора «ТСН» переда.., що на Прорізній з вогнепальної зброї убито бізнесмена (В. Шкляр). 4. Міс Стівенс знову запізни.. (З посібника).

9. Коментар учителя.

Чимало іменників чоловічого роду, що є назвами осіб за професією, посадою, званням тощо, не мають паралельних форм жіночого роду, наприклад: адвокат, гід, маркетолог, мер, міністр, прокурор, хірург, педіатр. Ці слова вживаються для позначення і чоловіків, і жінок: Нараду провела декан факультету Мулинська О. І.

Немає відповідників жіночого роду у всіх складних назв посад, звань: головний бухгалтер, змінний майстер, статист-дослідник.

Значна кількість назв осіб утворює паралельні форми чоловічого і жіночого роду: дипломник — дипломниця, журналіст — журналістка, лікар — лікарка, льотчик — льотчиця, перекладач — перекладачка. Наведені слова жіночого роду належать до стилістично нейтральної лексики. Для позначення осіб жіночої статі в художньому, публіцистичному, розмовному стилях саме їм віддається перевага. В офіційно-діловій мові посади, професії, звання жінок позначаються іменниками чоловічого роду: Велесова М. Р. отримала диплом викладача біології.

Деякі назви жіночого роду із суфіксом -к (а) не відповідають нормі літературної мови: завучка, фізичка, математичка, редакторка, дикторка тощо. Вони належать до сфери розмовної мови.

В українській мові поширені назви осіб, які мають значення подвійного роду. Іменники на -а виступають як слова чоловічого і жіночого роду залежно від статі особи, яку вони називають: бідолаха, сирота.

До іменників подвійного роду належать і деякі назви осіб на -о: агакало, доробало, ледащо, базікало, сонько. У формі середнього роду іменники вживаються стосовно осіб двох статей: він (вона) — велике ледащо, страшенне доробало.

Іменники спільного роду використовуються в розмовно-побутовому мовленні (За Г. Волкотруб).

10. До поданих іменників чоловічого роду, де можливо, доберіть іменники жіночого роду і навпаки.

Доповідач, вихователь, художник, керівник гуртка, інструкторка, лауреатка, кравець, поет, машиніст, медсестра, завідуючий лабораторією, перукар, міліціонер, мер, абітурієнт, ворожка, старший лаборант.

11. Визначте стилістичні функції виділених назв осіб.

1. Одне слово, поїхали голова з головихою «Победою» з Сокальського району в місто Горький до мами на пироги (Остап Вишня). 2. Наша редактриса вирішила, що в колективі слід мати хоча б одного представника дужої статі (С. Ципін). 3. Вона, біологічка, не змогла мені відповісти (В. Сосюра). 4. Дзвінок задзеленчав, ледве я кинув на парту портфель, а класна керівничка уже шикувала нас та вела на лінійку старшокласників (В. Дрозд). 5. Хто б міг подумати, що цей пересмішник, баляндрасник і задавака якимсь дивом стільки наткав у собі людяності (М. Стельмах).

Коментар учителя. Певні стилістичні функції пов’язані з іменниками «спільного» роду, які визначаються щодо цієї категорії в контексті. Частина їх є нейтральними назвами (листоноша, сирота), деякі характеризуються позитивно-співчутливими відтінками (бідолаха), але більшість має негативне забарвлення: базіка, волоцюга, приблуда, плакса тощо. Залежно від семантико-стилістичних якостей такі іменники використовуються для вияву доброзичливості й співчуття або (частіше) як засіб негативної, зневажливої характеристики.

Оскільки середній рід характерний для назв малих істот, він часто використовується при створенні негативних характеристик малих душею, дрібних, мерзенних людей. Підкреслено негативного (іронічного, сатиричного) забарвлення набувають форми середнього роду, коли вони контрастують з одночасно застосовуваними до тієї самої особи категоріями чоловічого або жіночого роду: «Насилу виліз пан Цибульський: таке плюгавеньке, товстеньке, кирпате, очі як осокою попрорізувані, а пика та червона, як новий п’ятак, аж блищить» (О. Стороженко) (За О. Пономаревим).

12. Визначте іменники спільного та середнього роду та вкажіть їх стилістичну функцію.

1. Піти лишень подивиться До царя в палати, Що там робиться,— приходжу: Старшина пузата, Стоїть рядом: сопе, хропе, Та понадувалось, Як індики, і на двері Косо поглядало (Т. Шевченко).2. Я її годую, я зодягаю, я її на світі держу, а воно, ледащо, мені робити не хоче! (Марко Вовчок). 3. Тяжко мені сиротою На сім світі жити: Свої люде — як чужії, Ні з ким говорити (Т. Шевченко).4. Дяка-запорожця вже в школі не було, прислано з города другого, Бугорського, молодого, більш ученого, але лютого, гірше звіра, і п’янюгу такого, якого, казали, світ не бачив (С. Васильченко). 5. Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди, І орди завойовників-заброд! (В. Симоненко).

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

1. Відредагуйте речення. Поясніть свої виправлення.

1. Вона відчула страшенну біль. 2. Тут треба розділити першу дріб на другу (З підручника). 3. Заяву треба писати на ім’я директриси. 4. Контроль за виконанням наказу доручений заступниці директора Лісній О. О. 5. Хто знайшов олімпійку в мужській душі, просимо занести в 503 кімнату (З посібника).

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► До кожного з наведених іменників доберіть слово, яке б допомогло визначити рід іменника.

Шибайголова, професор, шпак, НБУ, суфле, леді, директор, базіка, купе, староста, кенгуру, суддя, лев, бідолаха, листоноша, актор, журі, лікар, волоцюга, маестро, нечупара.


Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити