Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія - 2018 рік

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

УРОК 99. УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 20. ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ІЗ ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ

Мета: удосконалювати вміння усно й письмово докладно переказувати текст, розкривати тему висловлювання, дотримуватись стилю і типу мовлення; розвивати пам'ять, мислення, мовлення; виховувати увагу до слова, повагу до історичного минулого рідного народу.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: текст для переказу.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

III. СПРИЙМАННЯ ТЕКСТУ НА СЛУХ ДЛЯ ДОКЛАДНОГО ПЕРЕКАЗУ

1. Прослухайте текст.

ЗАПОРІЗЬКА СІЧ

Українські козаки-запорожці нападали, боронили народ і рідну землю від ворожих переслідувань і змагались за те, щоб український народ мав свободу і свою власну державу. І не один із них віддав своє життя за рідний край і народ.

Осідком запорожців була Запорозька Січ на Дніпрі, нижче порогів, на островах, серед ріки. Там запорожці жили постійно: там збиралися, вчилися воєнної справи і готувалися до воєнних походів.

Січ — то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці (потім на Базавлуці і Томаківці). Зо всіх боків обливала цей острів глибока вода Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, поставлено високий, гострий частокіл (паркан) з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа.

Довкола площі стояли побудовані хатки, так звані «коші» (з плетеними сітками), або «курені». Ті хатки були накриті очеретом або кінськими шкірами.

Посередині Січі стояла невелика церква св. Покрови, знадвору дуже скромна, але всередині повна золота й срібла, бо козаки були побожні й дуже дбали про свою церкву, а під час читання Євангелія тримали шаблі наполовину витягнені з піхов, на знак того, що готові будь-якої миті боронити свою віру.

Хто хотів стати козаком, мав наперед служити три роки в старого козака за джуру (слугу й помічника). Джура робив усяку роботу й носив за козаком другу рушницю й потрібні йому клунки.

Жінок на Січі не було, і ніхто не смів мати на Січі жінки, навіть сам отаман. Коли козак був одружений, то жінка й діти жили десь на селі або на хуторах, по так званих «зимовиках». Там жив і козак, коли не було війни. А коли кошовий отаман оголошував воєнний похід, приміром, на турка, то козацькі гінці роз’їздилися по тих хуторах-зимовиках, що звичайно були добре обгороджені, і закликали козаків-хуторян на Січ, на війну.

Вони під’їздили до воріт і кликали:

— Пугу! Пугу!

Так кликали кілька разів, аж доки козак не вийшов з хати й поспитався:

— А хто там?

— Козак з Лугу! — відповідали посланці.

Тоді козак відчиняв ворота, бо знав, що свої.

Січове військо ділилося на полки по 500 осіб. Полк мав п’ять сотень по сто осіб; сотня мала десять десяток (куренів) по десять осіб. Полками командували полковники, сотнями сотники, а десятками десятники, так звані курінні отамани. І власне кожний такий курінь жив в окремій хатці-курені.

Козаки воювали двома способами. Звичайно нападали на ворога кіннотою, а піхота наступала з боків. Ніхто не піддавався, всі билися до останку, кажучи: «Або перемога, або смерть!»

Коли ж несподівано стрічався їм ворог у степу, а козаків було мало, тоді шикували колесом свої вози та й ще обкопувалися валом і оборонялися з-за такої возової фортеці. Ворог не міг здобути тої твердині й відступав. Хіба часом, як не наспіла козакам поміч, то тримав їх облогою, поки гинули зі спраги й голоду, але таки не піддавалися.

Отак жило те славне козацьке запорозьке військо, що близько 300 літ обороняло Україну від усякої напасті. Відвага й хоробрість козаків були відомі в цілій Європі (За А. Лотоцьким; 479 слів).

V. УСНИЙ ПЕРЕКАЗ ТВОРУ

1. Підготовча робота

· Визначте стиль викладу тексту.

· З’ясуйте, що виражає заголовок.

· З’ясуйте тему тексту та його основну думку.

· Назвіть ключові слова, що розкривають тему.

· Поділіть текст на смислові частини.

· Визначте мікротеми.

· Складіть план.

2. Перекажіть текст усно (2-3 учні).

3. Дайте відповіді на питання

· Яка роль козацтва у становленні української держави?

· З якої мови прийшло до нас слово козак?

· Назвіть видатних козацьких ватажків. Що вам про них відомо?

· Чому козак був «виховним ідеалом»?

· Які літературні твори ви знаєте про добу козаччини? Як письменники описують козаків?

VI. НАПИСАННЯ ПИСЬМОВОГО ПЕРЕКАЗУ З ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ

► Напишіть докладний переказ, поширивши його відомою вам інформацією про козаків.

Допоміжні матеріали для роботи

КОЗАЦТВО — ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ

Період розвитку українського військового мистецтва часів козацтва, яке розвинулось у збройні сили України, охоплює майже три сторіччя, починаючи з кінця ХV століття. Початок історії збройних сил України безпосередньо пов’язаний з генезисом українського козацтва.

З середини XIV століття всі українські землі були завойовані іноземними феодальними державами — Литвою, Польщею, молдавськими та угорськими феодалами. Кримське ханство, що запанувало в південних українських степах, у 1482 році прийняло турецький васалітет, а свої грабіжницькі напади перетворило на основне джерело збагачення. Кочів’я ногайських татар, які підкорилися Кримському ханству, на картах позначалися як Дике Поле. Султанська Туреччина утвердилась на Чорному морі і Балканах, оволоділа гирлами Дунаю, Дніпра, Дону і побудувала мережу потужних фортець, намагаючись їх використати як опорну базу для завоювання України, Білорусі, Росії, Польщі.

В Україні у другій половині XV століття в умовах іноземного панування посилюється феодально-кріпосницьке гноблення. Українські селяни, найбільш сміливі, мужні, волелюбні, які не хотіли терпіти кріпосницьке ярмо і владу чужинців, розривали пута феодального ладу, виходили з-під юрисдикції феодальної держави і відмовлялися підкорятися іноземному пануванню. По одинці, сім’ями, а то й цілими селами тікали з маєтків феодалів і оселялися на спустошених землях понад Дніпром і Південним Бугом. Волелюбних втікачів приваблював незаселений український степ, де вони могли займатися вільно, без феодального примусу хліборобською працею й особисто розпоряджатися виробленим продуктом, а не віддавати його феодалам.

Перед втікачами розкинулися неосяжні розлоги незайманого степу з його фантастичною родючістю, багатством рослинного та тваринного світу, повноводими річками. Призвичаєні до землі переселенці бралися за плуга і вирощували хліб. Вони годували і випасали худобу, полювали на хижого звіра, займалися рибальством, бджільництвом. Праця цих роботящих людей давала плоди. Виростали хутори й села, були збудовані храми.

Однак переселенці потрапляли в умови постійного ризику, в атмосферу тривожного прикордоння з Диким Полем. Їм доводилося повсякденно давати відсіч підступним ворожим наскокам ординців і поєднувати працю на землі із збройною боротьбою. Цих людей почали називати козаками. Козак у перекладі з тюркської мови означає «вільна, незалежна, озброєна людина». В степу, де оселялися втікачі, складався свій особливий стиль життя. Все українське населення, що мешкало по сусідству з Диким Полем, брало участь у захисті краю. З дитячих років тут набувався військовий досвід. Козаки гуртувалися на основі взаємодопомоги і спільно захищали свої оселі, родини, господарство. Людина тут без зброї не могла існувати. Як писали сучасники, щоб бути готовим дати відсіч підступному нападові ворога, козак тримав в одній руці плуг, в другій — рушницю.

У Запорозькому війську склалася залізна дисципліна. Найтяжчим злочином вважали зраду козацтву, Вітчизні. Запорозька Січ стає місцем, де формуються воєнні таланти, де гартуються сталеві характери, де запалюються патріотизмом серця і сповнюються ненавистю проти всякого гніту. Вона набуває значення своєрідної української військової Академії. Через неї пройшли всі видатні українські полководці, козацькі гетьмани і полковники (За О. Опанович).

***

Незвичайним і різнорідним був козацький побут. Існують різні оповідання, перекази, анекдоти про запорізьку старовину. «Обичаї запорозькі чудні, поступки хитрі і більшою мірою на насмішку похожі»,— оповідав колись столітній запорожець Микола Корж.

Запорожці брили голову, залишаючи чуприну над лобом,— оселедець. Коли ця чуприна виростала довгою, то козак закладав її за вухо. Вусів не підстригали, а намазували чим-небудь і закручували вгору. Це ставили козаки собі за особливу козацьку славу і честь.

Запорожці славилися веселістю й охотою до жартів. Особливо любили вони вигадувати прізвища товаришам. Того, що спалив з необережності курінь, звали Палієм; того, що розкладав вогонь над водою, називали Паливодою; такому, що варив кашу, давали ім’я Кашки або Кашовара. Так само з’явилися прізвища Горбач, Малюта, Черепаха, Гнида, Качало, Корж... (З Інтернету).

***

Козацькі славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер, до яких вони сміливо підходили впритул і брали на абордаж. Слово «чайка» походить від тюркського «чаік-чаік», що значить човен, дубок. Вони були, як правило, понад 12 м завдовжки й 3-5 м завширшки. На кожному сідало кілька десятків веслярів, і, розсікаючи воду, чайка летіла, мов на крилах. У чайці вміщалося до 60 осіб з усім військовим спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат, що називалися фальконетами. При попутному вітрі на чайці напиналося вітрило.

Бували випадки, що козаки перевертали чайки догори дном і в такий спосіб наближалися до ворога.

Потім серед турків ходили легенди про шайтанів у шароварах, які з’являлися з самісінького дна моря.

Збереглися свідчення самовидців про загадкове козацьке судно, яке було, мабуть, одним із перших варіантів підводного човна. Воно мало два днища, між якими клався баласт для занурення у воду. А в висунуту над поверхнею моря трубу — праобраз майбутнього перископа — стерновий вів спостереження, пильнував, чи не з’явиться турецька галера. Рухався човен за допомогою весел, умонтованих у його борти так уміло, що в нього не протікала вода. При наближенні до ворога баласт викидався, човен несподівано зринав на поверхню, і знову козаки з’являлися ніби з самісінького дна моря (3 Інтернету).

VII. ПІДСУМКИ УРОКУ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Підготуйте повідомлення для виступу на учнівській конференції на такі теми: «Козацьке лицарство», «Образ козаків у творах українських майстрів слова», «Військова лексика часів козаччини», «Козацькі літописи», «Найвидатніші гетьмани України».






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.