САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

УРОК 111. УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 24. СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ ВІДПОВІДНО ДО ЗАПРОПОНОВАНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ СИТУАЦІЇ

Мета: повторити і поглибити знання десятикласників про особливості діалогічного мовлення в різних сферах спілкування; формувати вміння визначати тему і зміст діалогу, доцільно добирати переконливі аргументи на захист своєї позиції, удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння складати й розігрувати діалоги, використовувати формули мовленнєвого етикету; підвищувати мовну й мовленнєву культуру десятикласників.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, пам'ятка «Як вести діалог», картки для роботи в групах.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Бесіда з учнями

· Пригадайте, що таке діалог.

· Як побудований діалогічний текст?

· Які розділові знаки використовують у діалогах?

· Чим відрізняються такі види діалогів, як побутовий, навчальний, художній, діловий?

· Назвіть вимоги офіційного та неофіційного мовлення.

ІV. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП

1. Прокоментуйте подані вислови.

1. Свій хліб найситніший. 2. Калач приїсться, а хліб ніколи. 3. Гіркий чужий хліб. 4. Найсмачніший хліб од свого мозоля. 5. Кожен випікає хліб на свій смак. 6. На чорній землі білий хліб родить. 7. Хліб — батько, вода — мати. 8. Хліб — усьому голова: без хліба наїдку нема. 9. Хліб — вірний друг у дорозі (Народна творчість).

2. Розгляньте пам'ятку «Як вести діалог». Які пункти ви б могли до неї додати?

ПАМ'ЯТКА

«Як вести діалог»

1. Дотримуватися теми й мети спілкування.

2. Не перебивати співрозмовника.

3. Слухати зацікавлено й доброзичливо.

4. Дотримуватися етикетних норм під час бесіди.

5. Використовувати у спілкуванні звертання і «ввічливі слова».

6. Не ображати співрозмовника.

7. Не бути нав’язливим.

8. Заохочувати співрозмовника висловити власну думку.

9. Під час офіційної розмови уникати просторічної, емоційно-забарвленої лексики, говорити конкретно, щоб не викликати двозначності.

3. Виразно прочитайте вірші. Які враження викликали у вас ці поезії? Проаналізуйте засоби мовної виразності, які використовують поети, характеризуючи образ хліба. Зробіть висновки.

ХЛІБ

Нема такого хліба на землі,

Як той, що моя мати випікала

На листі горіховому в печі,

Глибокій, мов тунель коло Яремча.

Як небо зорями, той мамин хліб

Обсипаний був зернятками тмину,

Він кликав і манив мене здаля,

Як свято пахощів у нашій хаті.

Я не збагну ніколи, як вмістилось

Моє життя в маленькім слові: хліб.

Вселенна — в зірці тмину запашного.

Б. Олійник

ХЛІБ І СЛОВО

У стінах храмів і колиб

сіяє нам святково,

як сонце, випечений хліб

і виплекане слово.

І люблять люди з давнини,

як сонце незагасне,

і свій духмяний хліб ясний,

і рідне слово красне.

Бо як запахне людям хліб,

їм тихо дзвонить колос,

і золотом сіяє сніп

під жайворона голос.

І, мабуть, тому кожну мить

бешкетнику-харцизі

їх слово батьківське звучить

як заповідь у книзі,

цей сплав чудесний, золотий

з яристих зерен літер:

«Не кидай хліба, він — святий,

не кидай слів на вітер!»

Д. Білоус

ВТРУЧАННЯ В ГРАМАТИКУ

Замріюся, задумаюсь... Коли б

Я створював закони граматичні,

То, хай було б це звично чи не звично,

У мене скрізь ласкаве слово «Хліб»

Обов’язково, строго, безумовно

Писалося б із букви заголовної.

І. Савич

V. ВИКОНАННЯ СИСТЕМИ ТВОРЧИХ ВПРАВ

1. Складіть побутовий діалог між двома друзями на тему: «Хліб в українській етносвідомості».

2. Прочитайте текст. Визначте його стиль, тему та основну думку. Складіть діалог у формі офіційної розмови між двома науковцями.

У слов’ян завжди у великій пошані був хліб. Він символізував гостинність, добробут, ним благословляли молодих на щасливе подружнє життя, вітали матір з новонародженим.

Шанували звичаї, пов’язані з хлібом.

Наприклад: Удома не слід бути без хліба жодної ночі, бо обсядуть злидні. На ніч хліб треба накривати рушником, бо він теж спить. Хліб чистий і святий, тому його можна брати будь у кого — він не передає зла. Хліб і сіль кладуть дитині у колиску, щоб уберегти її від злих очей.

Цікаві назви обрядового хліба: обрядове печиво у вигляді пташок, що випікалося на Сорок Святих, називалося «жайворонками», «журавлями». Головним обрядовим печивом на Великдень була паска. На Маковія готували макорженики (коржі з маком), до Христопоклонної середи — хресці. До свята Юрія на Волинському Поліссі пекли особливий калач — «юрчик», який клали в жито, щоб воно було гарним. На початку посту пекли «жиляники», «дружики».

Цілий спектр значень знаходимо у «весільних хлібних словах»: калач — це символ благополуччя, добробуту, дивень — символ весільної обручки, перепієць — хліб, яким пригощають усіх весільних гостей за подарунки для молодих. За регіональними особливостями весільний хліб можна поділити так: коровай (поширений на всій території України); верч (готували на Поліссі); бивень (здебільшого характерний для Півдня, частково — Полтавщини й Слобожанщини); лежень (найбільш характерний для Лівобережної України, частково для Півдня) (О. Семеног).

► Спробуйте перебудувати складений діалог у неофіційний. Що ви змінили?

3. Прочитайте діалоги. Чим вони відрізняються? За яких обставин ці розмови могли б відбутися? Які недоліки ви помітили в їх мовному і мовленнєвому оформленні?

Діалог № 1

— Діду! Чималенько ви вже на світі прожили. Як, по-вашому, коли отак багато снігу нападало, на врожай це чи не на врожай?

— Га?

— На врожай чи не врожай. Коли снігу багато? Снігу! Снігу!

— Снігу, каете?

— Еге ж! Снігу!

— Снігу, каете? На Покрову не було. Що не було, то не було!..

— Коли отак багато снігу нападало, на врожай це чи не на врожай?

— Ага! То ви б так і сказали!

— Ну, то як, по-вашому, дідусю?

— Це на врожай! На врожай, на врожай! Бо я пам’ятаю, ще як покійний батько повернувся додому з-під генерала Скобелева, так такого снігу було! Ой, снігу ж було! Так, пам’ятаю, того літа такі кавуни вродили, ох, і кавуни! Ще й ножиком до нього не доторкнешся, а він тільки — реп! І як жар!..

— Ну, спасибі вам, дідусю, за пораду! Велике спасибі! Стомилися, мабуть! Ну, ідіть з Богом!

— Ага-га! Піду! Де боком, а де й просто пройду! Бувайте! (За О. Вишнею).

Діалог № 2

— Як ся маете?

— Дякую, добре.

— А як ся має ваша мама?

— Дякую, добре.

— А як ся мають ваш брат і сестра?

— Дякую, добре.

— ...

— Я маю ще діда й бабу (Народна творчість).

Діалог № 3

— Що ти читаєш?

— Та, одну книжку.

— Цікава?

— Не знаю, я тільки почав.

— А хто автор?

— Потім подивлюся.

— А як книжка називається?

— Не знаю. Якісь пригоди.

► Доповніть діалоги, використовуючи етикетні формули. Як змінився зміст текстів?

5. Робота в групах з картками. Складіть діалог на одну із запропонованих тем.

Картка № 1

► Прочитайте народні прикмети, пов’язані з врожаєм хлібу.

1. Грім гримить — буде хліб родить. 2. Зима без снігу — літо без хліба. 3. Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай! 4. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. 5. Май холодний — рік голодний (З народної творчості).

► Складіть діалог між селянами на тему «Майбутній врожай», використовуючи народні приказки та прислів’я.

Картка № 2

► Прочитайте текст. Чи погоджуєтеся ви з припущенням авторки?

Мабуть, найархаїчнішою назвою обрядового хліба є бублик. Походження слова губиться в часах індоєвропейської мовної спільності. Так, в давньоіндійській мові йому відповідає слово, що означає «диск, кружок, куля, ядро, півкуля». В інших мовах знаходимо такі слова: дзиґа, булька, кулька, дощова бальбушка. Цікавим є порівняння слова бублик з литовським bamba — «пуп», bambas — «карапуз, крихітка», що вірогідно вказує на давній зв’язок бублика з дитиною. Можливо, це були не тільки смачні гостинці для дітей, але й спеціальна їжа для немовлят, в яких ріжуться зубки. З бубликом пов’язані й народні приказки та примовки для дітей: «Дітям казка, а мені бубликів в’язка», «Чудний, як бублик: кругом об’їси, а в середині нема нічого» (Г. Печерна).

► Складіть діалог між двома науковцями, один з яких погоджується з твердженням авторки, а другий — ні.

Картка № 3

► Прочитайте текст. Визначте його основну думку, стиль мовлення.

Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставились, як до святині. Про нього народ створив багато повір’їв, які мали практичний і ритуально-магічний зміст.

Пильнували, щоб хліб не падав додолу. А як упаде, слід підняти, перепросити, поцілувати і з’їсти. Якщо так не зробити, будуть великі збитки. Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна було через нього переступати. Треба підняти, обтрусити й покласти на видному місці — птахам. За гріх вважалося надкусити й недоїсти шматок...

Весільний хліб, коровай, шишки, треба скоро з’їсти, щоб не засохли, бо в молодих «життя всохне». Цілушку давали дівчатам, щоб цілували хлопці. Крихти зі столу ніколи не замітали на долівку, ретельно збирали й віддавали курям, а крихти свяченої паски — худобі й птиці. На Прикарпатті сіяли їх по городу до схід сонця. Вірили, що від тих крихт виростуть квіти марунки, які мають цілющі властивості (Л. Артюх).

► На основі прочитаного складіть діалог-інтерв’ю між журналістом та учителем про українські традиції шанування хліба.

Картка № 4

► Прочитайте висловлювання про хліб.

1. ...кожен із нас — дитина своїх батьків, свого народу й хліба (В. Яворівський). 2. Пахощі зрілого хліба особливо були відчутні вечорами, коли спадала спека і настояне на колосках повітря розтікалося селом, а гарячий вітер з рідного поля ніби сповіщав хліборобам: пора косити (І. Цюпа). 3. У всі віки, на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим із багатств. Коли його обмаль — чванькувате золото просто непотріб (В. Земляк).

► Складіть діалог між учнями на тему «Чому українці по-особливому ставляться до хліба».

4. Прочитайте діалоги та можливі реакції людей на них. Чи можна судити про риси характеру особистості з тих мовних засобів, які вона використовує?

Текст № 1

— Ти знаєш, ми вирішили поїхати цього літа до Чорного моря в гості до маминого брата...

Можливі реакції

— О, це чудово! Я дуже за тебе радий! Крим — це одне з кращих місць, де можна провести літню відпустку.

— Клас! Я теж збираюся до моря влітку, але до Азовського.

— Знайшов чим хвалитись! Подумаєш, Чорне море! От якби кудись на океан ви летіли.

— А воно того варте? Це ж лише Чорне море, а не якийсь курорт у Болгарії.

Текст № 2

— Вибач, я поспішаю додому, у мене бабуся захворіла.

Можливі реакції

— Нічого страшного! Сподіваюся, що бабуся скоро одужає.

— А що сталося? Може, тобі чимось допомогти?

— Не переживай! Я певен, все буде добре. Звичайно, вік.

— Не переймайся! На те вони й старі, щоб хворіти.

— Моя бабуся теж весь час хворіє, аж набридло.

5. Прослухайте діалоги, визначте стиль мовлення кожного діалогу. Укажіть на мовні недоліки.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Напишіть твір, використавши епіграф: «Є найзначиміша дума на світі — дума про хліб» (В. Лагода).