Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія - 2018 рік
САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ
УРОК 111. УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 24. СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ ВІДПОВІДНО ДО ЗАПРОПОНОВАНОЇ МОВЛЕННЄВОЇ СИТУАЦІЇ
Мета: повторити і поглибити знання десятикласників про особливості діалогічного мовлення в різних сферах спілкування; формувати вміння визначати тему і зміст діалогу, доцільно добирати переконливі аргументи на захист своєї позиції, удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння складати й розігрувати діалоги, використовувати формули мовленнєвого етикету; підвищувати мовну й мовленнєву культуру десятикласників.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
Обладнання: копії текстів, пам'ятка «Як вести діалог», картки для роботи в групах.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Бесіда з учнями
· Пригадайте, що таке діалог.
· Як побудований діалогічний текст?
· Які розділові знаки використовують у діалогах?
· Чим відрізняються такі види діалогів, як побутовий, навчальний, художній, діловий?
· Назвіть вимоги офіційного та неофіційного мовлення.
ІV. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП
1. Прокоментуйте подані вислови.
1. Свій хліб найситніший. 2. Калач приїсться, а хліб ніколи. 3. Гіркий чужий хліб. 4. Найсмачніший хліб од свого мозоля. 5. Кожен випікає хліб на свій смак. 6. На чорній землі білий хліб родить. 7. Хліб — батько, вода — мати. 8. Хліб — усьому голова: без хліба наїдку нема. 9. Хліб — вірний друг у дорозі (Народна творчість).
2. Розгляньте пам'ятку «Як вести діалог». Які пункти ви б могли до неї додати?
ПАМ'ЯТКА
«Як вести діалог»
1. Дотримуватися теми й мети спілкування.
2. Не перебивати співрозмовника.
3. Слухати зацікавлено й доброзичливо.
4. Дотримуватися етикетних норм під час бесіди.
5. Використовувати у спілкуванні звертання і «ввічливі слова».
6. Не ображати співрозмовника.
7. Не бути нав’язливим.
8. Заохочувати співрозмовника висловити власну думку.
9. Під час офіційної розмови уникати просторічної, емоційно-забарвленої лексики, говорити конкретно, щоб не викликати двозначності.
3. Виразно прочитайте вірші. Які враження викликали у вас ці поезії? Проаналізуйте засоби мовної виразності, які використовують поети, характеризуючи образ хліба. Зробіть висновки.
ХЛІБ
Нема такого хліба на землі,
Як той, що моя мати випікала
На листі горіховому в печі,
Глибокій, мов тунель коло Яремча.
Як небо зорями, той мамин хліб
Обсипаний був зернятками тмину,
Він кликав і манив мене здаля,
Як свято пахощів у нашій хаті.
Я не збагну ніколи, як вмістилось
Моє життя в маленькім слові: хліб.
Вселенна — в зірці тмину запашного.
Б. Олійник
ХЛІБ І СЛОВО
У стінах храмів і колиб
сіяє нам святково,
як сонце, випечений хліб
і виплекане слово.
І люблять люди з давнини,
як сонце незагасне,
і свій духмяний хліб ясний,
і рідне слово красне.
Бо як запахне людям хліб,
їм тихо дзвонить колос,
і золотом сіяє сніп
під жайворона голос.
І, мабуть, тому кожну мить
бешкетнику-харцизі
їх слово батьківське звучить
як заповідь у книзі,
цей сплав чудесний, золотий
з яристих зерен літер:
«Не кидай хліба, він — святий,
не кидай слів на вітер!»
Д. Білоус
ВТРУЧАННЯ В ГРАМАТИКУ
Замріюся, задумаюсь... Коли б
Я створював закони граматичні,
То, хай було б це звично чи не звично,
У мене скрізь ласкаве слово «Хліб»
Обов’язково, строго, безумовно
Писалося б із букви заголовної.
І. Савич
V. ВИКОНАННЯ СИСТЕМИ ТВОРЧИХ ВПРАВ
1. Складіть побутовий діалог між двома друзями на тему: «Хліб в українській етносвідомості».
2. Прочитайте текст. Визначте його стиль, тему та основну думку. Складіть діалог у формі офіційної розмови між двома науковцями.
У слов’ян завжди у великій пошані був хліб. Він символізував гостинність, добробут, ним благословляли молодих на щасливе подружнє життя, вітали матір з новонародженим.
Шанували звичаї, пов’язані з хлібом.
Наприклад: Удома не слід бути без хліба жодної ночі, бо обсядуть злидні. На ніч хліб треба накривати рушником, бо він теж спить. Хліб чистий і святий, тому його можна брати будь у кого — він не передає зла. Хліб і сіль кладуть дитині у колиску, щоб уберегти її від злих очей.
Цікаві назви обрядового хліба: обрядове печиво у вигляді пташок, що випікалося на Сорок Святих, називалося «жайворонками», «журавлями». Головним обрядовим печивом на Великдень була паска. На Маковія готували макорженики (коржі з маком), до Христопоклонної середи — хресці. До свята Юрія на Волинському Поліссі пекли особливий калач — «юрчик», який клали в жито, щоб воно було гарним. На початку посту пекли «жиляники», «дружики».
Цілий спектр значень знаходимо у «весільних хлібних словах»: калач — це символ благополуччя, добробуту, дивень — символ весільної обручки, перепієць — хліб, яким пригощають усіх весільних гостей за подарунки для молодих. За регіональними особливостями весільний хліб можна поділити так: коровай (поширений на всій території України); верч (готували на Поліссі); бивень (здебільшого характерний для Півдня, частково — Полтавщини й Слобожанщини); лежень (найбільш характерний для Лівобережної України, частково для Півдня) (О. Семеног).
► Спробуйте перебудувати складений діалог у неофіційний. Що ви змінили?
3. Прочитайте діалоги. Чим вони відрізняються? За яких обставин ці розмови могли б відбутися? Які недоліки ви помітили в їх мовному і мовленнєвому оформленні?
Діалог № 1
— Діду! Чималенько ви вже на світі прожили. Як, по-вашому, коли отак багато снігу нападало, на врожай це чи не на врожай?
— Га?
— На врожай чи не врожай. Коли снігу багато? Снігу! Снігу!
— Снігу, каете?
— Еге ж! Снігу!
— Снігу, каете? На Покрову не було. Що не було, то не було!..
— Коли отак багато снігу нападало, на врожай це чи не на врожай?
— Ага! То ви б так і сказали!
— Ну, то як, по-вашому, дідусю?
— Це на врожай! На врожай, на врожай! Бо я пам’ятаю, ще як покійний батько повернувся додому з-під генерала Скобелева, так такого снігу було! Ой, снігу ж було! Так, пам’ятаю, того літа такі кавуни вродили, ох, і кавуни! Ще й ножиком до нього не доторкнешся, а він тільки — реп! І як жар!..
— Ну, спасибі вам, дідусю, за пораду! Велике спасибі! Стомилися, мабуть! Ну, ідіть з Богом!
— Ага-га! Піду! Де боком, а де й просто пройду! Бувайте! (За О. Вишнею).
Діалог № 2
— Як ся маете?
— Дякую, добре.
— А як ся має ваша мама?
— Дякую, добре.
— А як ся мають ваш брат і сестра?
— Дякую, добре.
— ...
— Я маю ще діда й бабу (Народна творчість).
Діалог № 3
— Що ти читаєш?
— Та, одну книжку.
— Цікава?
— Не знаю, я тільки почав.
— А хто автор?
— Потім подивлюся.
— А як книжка називається?
— Не знаю. Якісь пригоди.
► Доповніть діалоги, використовуючи етикетні формули. Як змінився зміст текстів?
5. Робота в групах з картками. Складіть діалог на одну із запропонованих тем.
Картка № 1
► Прочитайте народні прикмети, пов’язані з врожаєм хлібу.
1. Грім гримить — буде хліб родить. 2. Зима без снігу — літо без хліба. 3. Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай! 4. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. 5. Май холодний — рік голодний (З народної творчості).
► Складіть діалог між селянами на тему «Майбутній врожай», використовуючи народні приказки та прислів’я.
Картка № 2
► Прочитайте текст. Чи погоджуєтеся ви з припущенням авторки?
Мабуть, найархаїчнішою назвою обрядового хліба є бублик. Походження слова губиться в часах індоєвропейської мовної спільності. Так, в давньоіндійській мові йому відповідає слово, що означає «диск, кружок, куля, ядро, півкуля». В інших мовах знаходимо такі слова: дзиґа, булька, кулька, дощова бальбушка. Цікавим є порівняння слова бублик з литовським bamba — «пуп», bambas — «карапуз, крихітка», що вірогідно вказує на давній зв’язок бублика з дитиною. Можливо, це були не тільки смачні гостинці для дітей, але й спеціальна їжа для немовлят, в яких ріжуться зубки. З бубликом пов’язані й народні приказки та примовки для дітей: «Дітям казка, а мені бубликів в’язка», «Чудний, як бублик: кругом об’їси, а в середині нема нічого» (Г. Печерна).
► Складіть діалог між двома науковцями, один з яких погоджується з твердженням авторки, а другий — ні.
Картка № 3
► Прочитайте текст. Визначте його основну думку, стиль мовлення.
Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставились, як до святині. Про нього народ створив багато повір’їв, які мали практичний і ритуально-магічний зміст.
Пильнували, щоб хліб не падав додолу. А як упаде, слід підняти, перепросити, поцілувати і з’їсти. Якщо так не зробити, будуть великі збитки. Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна було через нього переступати. Треба підняти, обтрусити й покласти на видному місці — птахам. За гріх вважалося надкусити й недоїсти шматок...
Весільний хліб, коровай, шишки, треба скоро з’їсти, щоб не засохли, бо в молодих «життя всохне». Цілушку давали дівчатам, щоб цілували хлопці. Крихти зі столу ніколи не замітали на долівку, ретельно збирали й віддавали курям, а крихти свяченої паски — худобі й птиці. На Прикарпатті сіяли їх по городу до схід сонця. Вірили, що від тих крихт виростуть квіти марунки, які мають цілющі властивості (Л. Артюх).
► На основі прочитаного складіть діалог-інтерв’ю між журналістом та учителем про українські традиції шанування хліба.
Картка № 4
► Прочитайте висловлювання про хліб.
1. ...кожен із нас — дитина своїх батьків, свого народу й хліба (В. Яворівський). 2. Пахощі зрілого хліба особливо були відчутні вечорами, коли спадала спека і настояне на колосках повітря розтікалося селом, а гарячий вітер з рідного поля ніби сповіщав хліборобам: пора косити (І. Цюпа). 3. У всі віки, на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим із багатств. Коли його обмаль — чванькувате золото просто непотріб (В. Земляк).
► Складіть діалог між учнями на тему «Чому українці по-особливому ставляться до хліба».
4. Прочитайте діалоги та можливі реакції людей на них. Чи можна судити про риси характеру особистості з тих мовних засобів, які вона використовує?
Текст № 1
— Ти знаєш, ми вирішили поїхати цього літа до Чорного моря в гості до маминого брата...
Можливі реакції
— О, це чудово! Я дуже за тебе радий! Крим — це одне з кращих місць, де можна провести літню відпустку.
— Клас! Я теж збираюся до моря влітку, але до Азовського.
— Знайшов чим хвалитись! Подумаєш, Чорне море! От якби кудись на океан ви летіли.
— А воно того варте? Це ж лише Чорне море, а не якийсь курорт у Болгарії.
Текст № 2
— Вибач, я поспішаю додому, у мене бабуся захворіла.
Можливі реакції
— Нічого страшного! Сподіваюся, що бабуся скоро одужає.
— А що сталося? Може, тобі чимось допомогти?
— Не переживай! Я певен, все буде добре. Звичайно, вік.
— Не переймайся! На те вони й старі, щоб хворіти.
— Моя бабуся теж весь час хворіє, аж набридло.
5. Прослухайте діалоги, визначте стиль мовлення кожного діалогу. Укажіть на мовні недоліки.
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Напишіть твір, використавши епіграф: «Є найзначиміша дума на світі — дума про хліб» (В. Лагода).