Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія - 2018 рік

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

УРОК 120. ВИДИ ДІЄСЛІВ (ДОКОНАНИЙ І НЕДОКОНАНИЙ), ЇХ ТВОРЕННЯ, ВЖИВАННЯ ОДНОГО В ЗНАЧЕННІ ІНШОГО. ЧАСИ ДІЄСЛІВ (ТЕПЕРІШНІЙ, МИНУЛИЙ, МАЙБУТНІЙ), ЇХ ТВОРЕННЯ. СИНОНІМІЯ ФОРМ ЧАСУ ДІЄСЛІВ. СТИЛІСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ГРАМАТИЧНИХ ФОРМ ЧАСУ

Мета: повторити і поглибити знання десятикласників про види дієслів, часи дієслів та їх вживання в мовленні; формувати вміння конструювати речення з дієсловами в усіх часах, зокрема в переносному значенні, вдосконалювати вміння аналізувати випадки використання дієслів у різних видових і часових формах із стилістичною метою; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Бесіда з учнями

· Пригадайте, на що вказує категорія виду дієслів?

· Які дієслова називаються дієсловами доконаного виду? Наведіть приклади.

· Які дієслова називаються дієсловами недоконаного виду? Наведіть приклади.

Довідка для вчителя

Специфічною граматичною ознакою дієслова є ознака виду — недоконаного чи доконаного.

Дієслова недоконаного виду називають незавершену, необмежену в тривалості дію в минулому, теперішньому або майбутньому. Вони відповідають на питання що робити? (що робив? що робить? що робитиме? що буде робити?): співати, жартував, грає, ітиме, буде виконувати.

Дієслова доконаного виду називають дію, що завершилася в минулому або відбудеться в майбутньому. Вони відповідають на питання: що зробити? (що зробив? що зробить?): переконати, підійшов, покаже (З посібника).

ІV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Коментар учителя

Більшість дієслів має видові пари.

Форми одного виду творяться від форм іншого виду за допомогою різних засобів:

1) додаванням і відкиданням префіксів: світити — засвітити; дружити — подружити; вабити — привабити;

2) додаванням і відкиданням суфіксів: повторювати — повторити, грюкати — грюкнути, допомагати — допомогти, зачіпати — зачепити;

3) зміною наголосу: розкидáти — розкúдати, скликáти — склúкати;

4) від інших коренів: брати — взяти, ловити — впіймати (За І. Ющуком).

Окремі дієслова не мають видових пар і вживаються лише у формі недоконаного (прагнути, гордувати, намагатися, потребувати, переслідувати, покрикувати) чи доконаного (схаменутися, стрепенутися, зурочити, розкричатися, придбати) виду. Такі дієслова називаються одновидовими.

У сучасній українській мові є ряд дієслів, що сполучають в собі значення як недоконаного, так і доконаного виду без будь-якої диференціації їх морфемного складу чи наголосу. До цього типу належать дієслова з суфіксом -ува- переважно іншомовного походження: атакувати, арештувати, гарантувати, інтенсифікувати, організувати, телеграфувати, а також веліти, женити. Такі дієслова називаються двовидовими (З посібника).

2. До кожного з поданих дієслів допишіть його видову пару, де можливо. Укажіть, чим граматично виражається видове протиставлення. Визначте одновидові та двовидові дієслова. З двовидовими складіть по два речення, щоб в одному реченні вони мали доконаний, а в другому — недоконаний вид.

Заморозити, закликати, форсувати, знайти, натерпітися, мислити, мріяти, зловити, писати, йти, кохати, жити, ранити, вразити, розрізати, говорити, прилетіти, заспівувати, малювати, чекати, гордувати, падати, організувати, зібрати.

► Поміркуйте, чи розрізняються видові пари семантично.

3. Коментар учителя.

У процесі функціонування видові форми можуть вживатись у переносному значенні, тобто одна із форм видів може виступати замість іншої. Така «конкуренція» видів не нівелює видових розрізнень, а, навпаки, підкреслює їх опозиційність, оскільки дає можливість подвійно дивитись на дію при збереженні основного змісту і здійснювати добір: Павлусю, взувайсь у чобітки — в Чернігів їдем (П. Тичина) — форма недоконаного виду заступає форму доконаного; Воно земля і обухівська на папері значиться, як справа до продподатку дійде (О. Гончар) — форма доконаного виду вживається замість недоконаного (М. Леонова).

4. Прочитайте текст. Визначте вид дієслів і граматичні засоби його вираження.

...Засинало сонце. Мов дитина, що не награлася, не навтішалася світом за довгий день, воно пручалося у чорних хмарах, сміялося, бризкало пучками променів і, врешті-решт знемігшись, стихло. Розлився морок. В степу... І в серці... Тут поле й поле, безмежне, чисте, немов святковий обрус. А там, удома, вже горять вівчарські ватри на полонинах, шепочуть сонні буки і по крутих стежках — плаях, неначе кізки, біжать додому дівчата... Десь за селом озвалася дримба, і друга, і третя... Ударив бубон...

Здавило в горлі. Ну й люди! Просив, молив, пошліть мене назад у Карпати, бо пропаду деінде,— покепкували тільки і, мов невмисне, дали призначення у цей таврійський степ. О доле, доле... Чи міг я знати, що десь отут мені судилося прожити свої найкращі роки і, може, навіть врости у землю й залишитися на все життя (В. Шевчук).

5. Лінгвістичне спостереження. Прочитайте міркування В. Русанівського стосовно дієслів доконаного і недоконаного виду. Складіть усний міні-твір для доведення або спростування думки вченого.

Коли описуються якісь події, то дієслова доконаного виду чергуються з формами недоконаного: перші характеризують самі події, а другі слугують своєрідним тлом, що доповнює цю характеристику (В. Русанівський).

6. Прокоментуйте вживання категорії виду в наведених реченнях.

1. Місяць піднявся вгору і сипнув промінням на море (І. Нечуй-Левицький). 2. Насадіть ліси, викохайте сади. А шляхи обсаджуйте липами і чорнокленом (Ю. Яновський). 3. І багата земля колосистим зерном пророста, І колишеться небо, як щит за плечем у солдата (А. Малишко).

7. Дайте відповіді на такі питання.

· Скільки часових форм має дієслово?

· На які питання відповідають дієслова кожного часу? Наведіть приклади.

8. Коментар учителя

Дієслівні форми дійсного способу мають значення теперішнього, майбутнього, минулого, давноминулого часів.

У формах теперішнього часу виражається значення дійсного способу, особи, часу і числа: встаю, встаєш, встають.

Проста форма майбутнього часу твориться від дієслів доконаного виду, має ті самі особові закінчення, що й у теперішньому часі: несу — принесу, несеш — принесеш. Складна (синтетична) і складена (аналітична) форми утворюються від дієслів недоконаного виду: казати — казатиму (казати + му); буду казати.

Формальним показником минулого часу є суфікс -л- та його варіант -в-: водити — водив — водила — водило — водили; або нульовий суфікс (чиста основа): нести — ніс, везти — віз, брести — брів. Ненаголошений суфікс -ну- при творенні минулого часу може зникати: сохнути — сох, зів’янути — зів’яв.

Давноминулий час означає дію, що відбулася перед іншою минулою дією: Ніби задрімав був зразу, але й прокинувся рано (А. Головко). Форми давноминулого часу творяться додаванням до повнозначного дієслова минулого часу допоміжного дієслова-зв’язки бути у родових формах однини та у формі множини: сказав був, сказала була, сказало було, сказали були (З підручника).

9. Складіть речення з наведеними дієсловами таким чином, щоб дієслова доконаного виду виступали замість недоконаного і навпаки.

Читати, іти, привітати, скочити, ходити.

10. Визначте засоби вираження граматичних ознак часу.

Зроблю, вивезу, будемо писати, накреслимо, буду згадувати, співчуваю, відзначатиму, промайне, ткатиму, складав, колихав, біг, написала була.

11. Проаналізуйте особливості використання часових форм дієслова в наведених реченнях.

1. З Валдайських лісів, де дуби сивоусі, Дніпро починає свій шлях (І. Нехода). 2. За столом зібралися всі: тато ніколи не стане вечеряти, коли когось не буде (А. Дімаров). 3. Що ж, пішов і я (Г. Тютюнник). 4.— Отже, у понеділок я вас чекаю (Г. Довнар). 5. Іноді мене навіть будять пісні пташок. Як вийдеш уранці на двір, то так наче слухаєш якийсь дивний концерт (О. Ольжич). 6. От кавунів ніхто так не посолить, як ви! (М. Кропивницький). 7. Раптом лихо! Ураган як ушкварить з лісу (П. Глазовий).

12. Коментар учителя

Українська мова має великі можливості синонімічного використання форм часу дієслова.

Часові форми, вжиті у переносному значенні, характерні для розмовного, публіцистичного і художнього стилів, вони створюють експресивність оповіді, виражають різноманітні значеннєві відтінки.

Форми теперішнього часу можуть також означати:

1) постійну, регулярно повторювану дію, яка не пов’язана з конкретним часом: Ніякі птахи, навіть орли, на ці висоти не злітають (О. Гончар);

2) дію, властиву предметові взагалі, тобто таку, що не має часової визначеності: Органічне скло розчиняється в ацетоні, дихлоретані;

3) дію, яка обов’язково відбудеться у близькому майбутньому: Післязавтра вирушаємо. Комендант доповів, що ешелони подадуть о дванадцятій годині (А. Хижняк);

4) дію, яка відбувалась у минулому (так званий теперішній історичний час): Заняття графікою настільки захопило Нарбута, що він, за порадою Білібіна, вирішує всерйоз заповнити прогалини в своїй художній освіті (з газети). Форми теперішнього історичного часу пожвавлюють оповідь, завдяки їм події минулого відбуваються начебто «на очах» читача.

Минулий час може вживатись замість майбутнього, якщо підкреслюється впевненість у здійсненні дії чи наміру, як-от: Ми вже побігли, а ти нас наздоженеш.

Форми майбутнього часу вживаються переносно:

1) для позначення позачасової дії (здебільшого у прислів’ях та приказках): З ким поведешся, від того й наберешся;

2) у значенні відсутності або неможливості дії у теперішньому часі (при запереченні): Сам Федір Іванович книг не читав. Усе якось часу не вистачало. Підійде до шафи, відчинить дверцята, витре рукавом скло, дістане одну книжку, другу, третю, помилується (М. Білкун) (За Г. Волкотруб).

13. Утворіть всі можливі часові форми від поданих дієслів.

Ходити, плести, пливти, іти, мерзнути, погаснути.

► Складіть з цими дієсловами речення, використавши їх у переносному значенні.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Уявіть, що ви стали учасником бесіди про національне світобачення. Складіть діалог між друзями, що обговорюють тезу О. Семеног: «Згідно зі словником української мови, екзотизми — це слова, що запозичені українською мовою з інших мов для позначення реалей етнокультурної дійсності чи понять менталітету певного народу чи країни. Екзотичними виглядають й українські слова, вживані в тому чи іншому регіоні. Серед них — бандура, борщ, вишиванка, булава, гетьман, гопак, кошовий, керсетка, кептар, крайка, коливо, макогін та ін. Щоб оволодіти подібною лексикою, іноземцеві важливо ознайомитися з природним і культурно-історичним середовищем етносу». Використайте виражальні можливості граматичної категорії виду та часових форм дієслів.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.