Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія - 2018 рік

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

УРОК 124. ОСОБОВІ, РОДОВІ, ЧИСЛОВІ ФОРМИ ДІЄСЛІВ. ЗВОРОТНІ ДІЄСЛОВА. ПЕРЕХІДНІ Й НЕПЕРЕХІДНІ ДІЄСЛОВА

Мета: поглибити знання десятикласників про категорію перехідості/неперехідності дієслів, про категорію стану дієслів, зворотні дієслова; формувати вміння конструювати речення з дієсловами в усіх часах, особових, родових формах, правильно вживати дієслова в мовленні; за допомогою дидактичного матеріалу виховувати повагу до національних символів державності України.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: копії текстів, таблиця для заповнення «Морфологічний розбір дієслова».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

III. ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК. ВИКОНАННЯ ТРЕНУВАЛЬНИХ ВПРАВ

1. Поставте дієслова, що в дужках, у потрібній особовій формі наказового способу.

1. Не (поганьбити) [1-ша особа множини] ж бо ніколи міщанством романтичних шат (І. Жиленко). 2. (Боротися) [2-га особа множини] — поборете (Т. Шевченко). 3. Твоєму кожному почину розкрито двері: (йти, творити, прославити) [2-га особа однини] Батьківщину (П. Тичина). 4. Свою Україну (любити, любити) [2-га особа множини] її (Т. Шевченко). 5. Не (кликати) [2-га особа однини] мене, весно, не (чаруй) [2-га особа однини] і не (вабити) [2-га особа однини]! (Леся Українка). 6. Правді в очі (дивитися) [2-га особа множини] прямо, не (одводити) [2-га особа множини] погляду вниз (В. Симоненко).

2. Від поданих дієслів утворіть форми різних осіб однини та множини.

► Форми 1-ї особи однини та 1-ї і 2-ї особи множини теперішнього часу. Зверніть увагу на чергування приголосних.

Мостити, бити, летіти, жати, голубити, смикати, ненавидіти, бігти, хрестити, кликати.

► Форми 2-ї особи однини та множини теперішнього і майбутнього часу (проста форма).

Любити, цікавитися, клеїти, гриміти, кресати, кликати, стерегти, вірити, летіти, тесати, класти.

► Форми 2-ї особи однини та 1-ї і 2-ї особи множини наказового способу.

Читати, зітхнути, нести, садити, вчитися, стояти, дати, сіяти, плести, лізти, кинути, бігти.

3. Коментар учителя.

Однією з важливіших граматичних ознак дієслова є ознака перехідності/неперехідності.

Перехідними називаються дієслова, які означають дію, що переходить або спрямована на предмет. При перехідних дієсловах стоїть прямий додаток, виражений іменником (займенником) у знахідому відмінку без прийменника: доглядати сад, малювати картину, відвідати друга. Перехідні дієслова можуть вимагати форми родового відмінка (без прийменника) зі значенням частини від цілого або при запереченні: купити сиру, відламати хліба, налити води; не прочитати книги, не побачити подруги, не знайти підтримки.

Неперехідними називаються дієслова, які означають дію, що не переходить на предмет. Такі дієслова не вимагають додатка: стояти, сидіти, бігти, плакати. До неперехідних належать усі дієслова з часткою -ся(-сь): сміятися, хвилюватися, милуватися (З посібника).

4. Переробіть подані речення таким чином, щоб дієслова вживалися в пасивному стані.

1. Колихає жита вітерець над Дніпром (П. Тичина). 2. Прищіпку, ніби ластів’я, гойдали вітри на мотузці (Л. Талалай). 3. Гілля ламає вітер (М. Людкевич). 4. Гострі сніжинки колють обличчя (З посібника).

5. З кожним наведеним словом складіть по два речення таким чином, щоб у першому випадку дієслово було перехідним, а в другому — неперехідним.

Вивчити, любити, наговорити, подарувати, святкувати, перекладати, чорніти.

6. Коментар учителя.

Дієслова по-різному виражають відношення дії (або стану) до особи — діяча й предмета-об’єкта і поділяються на три групи: активного, пасивного та зворотно-середнього стану.

Дієслова активного стану позначають дію, джерелом якої виступає сам виконавець дії (у реченні він — підмет): Учень пише реферат. Виконувана дія безпосередньо спрямовується на предмет (у реченні це прямий додаток, виражений іменником або займенником у знахідному відмінку без прийменника).

Дієслова пасивного стану вказують на дію пасивну, тоді об’єкт дії стає підметом, а суб’єкт — додатком у формі орудного відмінка без прийменника: Реферат пишеться (написаний) учнем. Дієслова пасивного стану творяться від дієслів активного стану за допомогою постфікса -ся.

Дієслова зворотно-середнього стану виражають дію суб’єкта, що не переходить на об’єкт, а зворотно спрямована на самого діяча. Дієслова зворотно-середнього стану творяться від перехідних дієслів за допомогою постфікса -ся, що зберігає значення зворотного займенника себе (З підручника).

Форми із афіксом -ся (-сь) називають зворотними формами дієслова.

Вони мають такі значення: власне зворотне (дія скерована на діяча): одягатися, умиватися; взаємно-зворотне (дія спрямована на об’єкт і суб’єкт одночасно): вітатися, сперечатися; загально-зворотне (дією позначає загальний стан суб’єкта): сердитися, веселитися; непрямо-зворотне (дія замикається в діячеві): готуватися, будуватися; активно-безоб’єктне (вказівка на постійну властивість предмета): скло б’ється, земля крутиться; безособове (суб’єкт виражений давальним відмінком): йому не спиться, мені хочеться (З посібника).

7. Визначте стан дієслова у словосполученнях.

Колеги вітаються, друзі сваряться, річка розливається, піклуватися про рідних, виконується скрипалем, доглядати сад, не побачити подруги, відвідати друга, малювати картину, малюється художниками, їй не сидиться, хлопчик прибрався.

8. Прочитайте текст. Випишіть з нього дієслова, визначте в них особу, число, стан та перехідність, а в дієсловах зворотного стану і відтінок значення (власне зворотне, загально-зворотне тощо).

Посипався, як з решета, наглий краплистий дощ, а далі полив, як із відра. Море застогнало й загуло, як сосновий бір в час бурі. Берег закутався в туман та в дощ. Сонце зайшло за хмари. Все змішалось і злилось в одну мить докупи: і земля, і море. На морі стало поночі, і тільки вітер свистів, шипів та ревів, як звір (І. Нечуй-Левицький).

9. Визначте в поданих реченнях дієслова і залежні від них іменники чи займенники. Випишіть дієслова в три колонки: в першу — перехідні, в другу — неперехідні, а в третю — зворотні.

1. Вишивала я узори з тривогою пополам (П. Тичина). 2. Дівчата вгледіли на леваді кущ калини (І. Нечуй-Левицький). 3. Енеєм кинута я бідна (І. Котляревський). 4. Згадується Улянці дідова казка (О. Донченко). 5. Пісня виконується всіма учасниками концерту (З посібника). 6. Косар на луці косу дзвінко клепле (М. Рильський). 7. Там три верби схилилися, мов журяться вони (Л. Глібов). 8. За матерньою поміччю хлопчик не забарився умитися, прибратися (Панас Мирний).

10. Прочитайте текст. Випишіть з нього в таблицю дієслова та схарактеризуйте їх граматичні ознаки за зразком.

Морфологічний розбір дієслова

№ з/п

Дієслово

Початкова форма

Вид

Перехідність / неперехідність

Стан

Спосіб

Час

Особа

Число

Рід

Член речення

1.

2.

Під час розкопок археологів на території України часто знаходять тризуб, який, на думку вчених, мав якесь важливе значення для котрогось із давніх слов’янських племен. Це міг бути або його символ, або знак влади вождя племені. Згодом, у часи Володимира Святославича (його ще називали Володимиром Великим), тризуб з’являється на монетах Русі й стає князівським знаком, добре знаним і за її межами. Його разом із владою успадковують Володимирові наступники на престолі. Тризуб часто зустрічається на варязьких мечах (тих воїнів, які були на службі в київських князів), знайшли його і в гербі Анни Ярославни, доньки Ярослава Мудрого, королеви Франції. Цим знаком володарі руських земель скріплювали договори з іншими країнами, він стояв на поясах княжих дружинників.

Яке значення вкладалося в тризуб? Єдиної відповіді на це запитання серед істориків немає. Одні вважають, що він уособлював три стихії природи: повітря, воду й землю. Інші переконані: тризуб — це обожнення рибальського знаряддя. Ще інші наполягають: це стилізоване зображення сокола. Є й версія про те, що він — відтворення предмета, схожого на булаву — символ влади.

Тризуб повертається на наші землі після проголошення Центральною Радою Української Народної Республіки. Було це в листопаді 1917 року. Символ князівської влади Київської Русі з’явився на печатках і ділових паперах молодої Української держави. Художник Василь Кричевський підготував проект герба з тризубом на ньому, який було затверджено в березні 1918 року.

З проголошенням незалежності України тризуб став гербом Української держави (М. Федотів).

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Зробіть морфологічний аналіз дієслів у тексті.

Тут, де народився ти і зріс, нині все буяє, промениться: жовтокрилі соняхи — мов ліс, орачів переросла пшениця. Ячмені видзвонюють привіт, світяться снагою золотою. Знай: за працю кожному, як слід, ця земля віддячить добротою (К. Дрок).









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.