Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія - 2018 рік
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ, ЇХ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
УРОК 137. УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 33. ПОБУДОВА РОЗПОВІДІ НА СОЦІОКУЛЬТУРНУ ТЕМУ
Мета: удосконалювати вміння будувати висловлювання, добираючи й упорядковуючи необхідний матеріал, ураховувати мету спілкування, виявляти власне ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми, формувати вміння відтворювати одержану інформацію, створюючи оригінальний текст; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати етномовні явища, надавати історико-культурологічні пояснення назв спорідненості й свояцтва; виховувати повагу до батьків та інших членів родини.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
Обладнання: копії текстів, етимологічний словник, пам'ятка «Як складати повідомлення в науковому стилі», таблиця «Моделювання прислів'їв».
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ
III. ПІДГОТОВЧА РОБОТА
1. Бесіда з учнями
· Що таке «родове дерево»?
· Чи знайомі ви з етимологією слів сім’я, родина, батько, діти?
· Як українці ставляться до своєї родини?
· Чим відрізняється науковий стиль від публіцистичного та офіційно-ділового?
2. Прочитайте. Що нового ви дізналися? Перекажіть текст.
Розглядаючи назви спорідненості, важливо спочатку з’ясувати семантику слів рід, родина, сім’я. Давньоруське слово родъ завжди функціонувало з низкою значень, серед яких і такі: «сукупність поколінь», «сім’я», «велика патріархальна сім’я». Полісемність цього іменника стала основою для утворення з допомогою префікса у- й загальнослов’янського слова urod — «народжений не в рід», тобто той, хто чимось відрізняється від інших в роду. Звідси в одних мова — позитивна (пор. укр. врода — краса, пол. uroda — краса, чес. urod — урожай), в інших — нейтральна, або навіть негативна семантика (пор. рос. урод — людина з фізичними вадами).
Згідно із тлумаченням І. Огієнка, Рід — це Бог долі, талан, суд-присуд (згадаймо приказку: «Так йому на роду написано»), а Рожаниці — це богині людської Долі, феї, що з’являються при народженні дітей. Свято Рожаниці відзначали хлібом, сиром та вином на день Богородиці 8-го вересня.
Слово ж родина і сім’я на позначення близьких родичів з’явилися в XVI-XVII ст. і частково перебували на межі між назвами спорідненості і свояцтва. Традиційна сім’я включає чоловіка, дружину і дітей, а родина — сім’ю, близьких і далеких родичів, пов’язаних спільними економічними чи духовними інтересами та спільною діяльністю.
Науковці висловлюють різні припущення щодо походження слова батько: старший брат, котрий часто був для молодшого після батька або дядька по матері. Очевидно, переусвідомлення цього слова мало іти в такій послідовності: старший брат — дядько по матері — рідний батько.
У словниках міститься чимало похідних слів від слова мати. Зокрема, у словнику Б. Грінченка наведено такі лексеми: матінкувати — часто говорити матінка, матеркувати — бути весільною матір’ю, маткувати — бути хрещеною матір’ю, безматній — який не має матері.
Слово діти походить від старослов’янського дьти. Праслов’янське deti є формою множини збірного іменника detь — годоване груддю.
Братом або сестрою називали кожного із синів та дочок щодо інших дітей того ж батька або матері. Братом і сестрою вважали також однодумців. У Давній Русі ці іменники вживали при звертанні до чужих людей переважно однакового віку для виявлення дружніх та приятельських почуттів. Після прийняття християнства словами брат і сестра стали називати один одного ченці й черниці (За О. Семеног).
► За етимологічним словником української мови з’ясуйте походження слів свекруха, невістка, тітка.
► Доберіть синоніми до слів батько та мати.
3. Прочитайте. З'ясуйте, в яких значеннях у наведених реченнях вжиті назви спорідненості та свояцтва?
1. Любітеся, брати мої, Україну любіте, І за неї, безталанну, Господа моліте (Т. Шевченко). 2. Ой дядечку, Голубчику, Змилуйся надо мною! Не дай мені, Сиротині, У яму іти живою! Як рибонька без водиці, Так я, сердешна, б’юся! За дурного за Кандзюбу Силує матуся (Г. Квітка-Основ’яненко). 3. Гуси, гуси, гусенята, візьміть мене на крилята та понесіть мене до батенька, у батенька їсти й пити, ще й хороше походити (Народна творчість). 4. Ой, щось мені, та милі браття, Та мед-вино не п’ється, Ой десь мій син та Морозенко Та із турчином б’ється.
4. Поєднайте початок прислів'я та його завершення. Прокоментуйте вислови. Зробіть висновки: як українці ставляться до своїх батьків.
Моделювання прислів'їв
Батьком-матір’ю не хвались, |
борги віддавати |
Батьки — |
а той, хто спорядив |
Друга в біді оціниш, батька — |
як весняний сніг: рясно випадає, та скоро розтане |
Батька й мати годувати — |
а хвались честю |
Тільки батько й мати знають, |
а в матері — серце |
Батько не той, хто породив, |
як їх діти виростають |
Материн гнів — |
найкращі вчителі |
У дитини заболить ручка, |
як сам станеш батьком |
► Визначте, яку роль відіграють сполучники та частки в наведених реченнях. Складіть короткий діалог, використовуючи подані прислів’я.
5. Прочитайте вірші згідно з правилами української літературної вимови. Вкажіть, якими морфологічними засобами послуговуються поети, змальовуючи образ матері. Про що це свідчить?
ШВИДКО-ШВИДКО МИ ПОБАЧИМОСЬ
Швидко, швидко ми побачимось,
Рідна матінко моя...
Наговоримось, наплачемось.
Розжену я хмари-тученьки
На пооранім чолі,
Обцілую твої рученьки.
Замету усі доріженьки,
Де ходила ти сумна,
Змию слізьми твої ніженьки.
Розкажу тобі, старесенькій,
З чим зустрівся я в житті,
Коли вийшов я малесенький.
Все розтрачено, розгублено,
Бо воно було людьми
Не вшановано, не люблено.
І зберіг я тільки, ненечко,
Скарб один, що ти дала,
Золоте, як зірка, сердечко...
Виглядай мене в віконечко.
Незабаром я прийду,
Принесу я серце-сонечко...
О. Олесь
МАТИ
Я прокидаюся рано —
Й зразу, хоч ще не встаю,
Тільки спросоння погляну —
Бачу матусю свою.
Мати — досвітня пташинка,
Лиш засіріє — уже
Ходить по хаті навшпиньки,
Наче мій сон стереже.
Мати — то сонечко рідне,
Сонечко, хоч і земне,—
Слово її заповітне
Гріє і живить мене.
І. Гнатюк
► Пригадайте інші поезії про матір.
► Знайдіть у поезіях усі службові слова та охарактеризуйте їх.
6. Прочитайте. Визначте, яку роль відігравав батько в житті родини. Випишіть прийменники разом зі словами, до яких вони відносяться. З якими відмінками вжито прийменники?
Споконвіку батько у сім’ї вважався господарем. На нього покладалися обов’язки піклуватися про родину, годувати її та захищати. Батьків приклад, батькове слово, батьковий наказ були законом для дітей. Тому батька поважали в сім’ї, він був авторитетом. І слова «Он батько йде!», «Тато йдуть!» завжди примушували дітей підтягнутися, зосередитися, ніби «подорослішати», бо то ж їхній тато. Його люблять у сім’ї, але він може і насваритись, якщо це потрібно. Та все це сприймалося як належне, бо зауваження робив глава сім’ї і робив найчастіше справедливо. Називали його на «ви».
Батьків приклад у родині мав велике значення. Діти, особливо хлопці, намагалися наслідувати батька, бути такими ж працьовитими, як він. А батько часто не бував удома: то в полі з ранку до вечора, то змушений був чумакувати або найматися десь на роботу, щоб прогодувати сім’ю. І які ж були раді члени родини, коли батько повертався додому і коли хлопці зливали йому джерельну воду на натруджені руки. Якщо ж ворог нападав на рідний край, батько першим ставав на захист свого народу (З посібника).
7. Опрацюйте пам'ятку
ПАМ'ЯТКА
«Як складати повідомлення в науковому стилі»
1. Обрати тему.
2. Дібрати заголовок, який відповідав би темі висловлювання.
3. Дібрати матеріал, який буде корисний при підготовці доповіді.
4. Скласти робочий план і відповідно до нього систематизувати дібраний матеріал.
5. Використовувати терміни та складні синтаксичні конструкції.
6. Говорити нешвидко, дотримуючись правил орфоепії.
7. Уникати слів-паразитів.
8. Використовувати вставні слова і словосполучення.
8. Побудуйте план до виступу на тему «Родина в українській свідомості».
IV. СКЛАДАННЯ ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ
Підготуйте усну доповідь на тему «Родина в українській свідомості» в науковому стилі, користуючись опрацьованим матеріалом.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
► Намалюйте своє «родове дерево».
► Напишіть твір на тему «Тепло моєї родини».