Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія - 2018 рік

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ, ЇХ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

УРОК 137. УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 33. ПОБУДОВА РОЗПОВІДІ НА СОЦІОКУЛЬТУРНУ ТЕМУ

Мета: удосконалювати вміння будувати висловлювання, добираючи й упорядковуючи необхідний матеріал, ураховувати мету спілкування, виявляти власне ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми, формувати вміння відтворювати одержану інформацію, створюючи оригінальний текст; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати етномовні явища, надавати історико-культурологічні пояснення назв спорідненості й свояцтва; виховувати повагу до батьків та інших членів родини.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, етимологічний словник, пам'ятка «Як складати повідомлення в науковому стилі», таблиця «Моделювання прислів'їв».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

III. ПІДГОТОВЧА РОБОТА

1. Бесіда з учнями

· Що таке «родове дерево»?

· Чи знайомі ви з етимологією слів сім’я, родина, батько, діти?

· Як українці ставляться до своєї родини?

· Чим відрізняється науковий стиль від публіцистичного та офіційно-ділового?

2. Прочитайте. Що нового ви дізналися? Перекажіть текст.

Розглядаючи назви спорідненості, важливо спочатку з’ясувати семантику слів рід, родина, сім’я. Давньоруське слово родъ завжди функціонувало з низкою значень, серед яких і такі: «сукупність поколінь», «сім’я», «велика патріархальна сім’я». Полісемність цього іменника стала основою для утворення з допомогою префікса у- й загальнослов’янського слова urod — «народжений не в рід», тобто той, хто чимось відрізняється від інших в роду. Звідси в одних мова — позитивна (пор. укр. врода — краса, пол. uroda — краса, чес. urod — урожай), в інших — нейтральна, або навіть негативна семантика (пор. рос. урод — людина з фізичними вадами).

Згідно із тлумаченням І. Огієнка, Рід — це Бог долі, талан, суд-присуд (згадаймо приказку: «Так йому на роду написано»), а Рожаниці — це богині людської Долі, феї, що з’являються при народженні дітей. Свято Рожаниці відзначали хлібом, сиром та вином на день Богородиці 8-го вересня.

Слово ж родина і сім’я на позначення близьких родичів з’явилися в XVI-XVII ст. і частково перебували на межі між назвами спорідненості і свояцтва. Традиційна сім’я включає чоловіка, дружину і дітей, а родина — сім’ю, близьких і далеких родичів, пов’язаних спільними економічними чи духовними інтересами та спільною діяльністю.

Науковці висловлюють різні припущення щодо походження слова батько: старший брат, котрий часто був для молодшого після батька або дядька по матері. Очевидно, переусвідомлення цього слова мало іти в такій послідовності: старший брат — дядько по матері — рідний батько.

У словниках міститься чимало похідних слів від слова мати. Зокрема, у словнику Б. Грінченка наведено такі лексеми: матінкувати — часто говорити матінка, матеркувати — бути весільною матір’ю, маткувати — бути хрещеною матір’ю, безматній — який не має матері.

Слово діти походить від старослов’янського дьти. Праслов’янське deti є формою множини збірного іменника detь — годоване груддю.

Братом або сестрою називали кожного із синів та дочок щодо інших дітей того ж батька або матері. Братом і сестрою вважали також однодумців. У Давній Русі ці іменники вживали при звертанні до чужих людей переважно однакового віку для виявлення дружніх та приятельських почуттів. Після прийняття християнства словами брат і сестра стали називати один одного ченці й черниці (За О. Семеног).

► За етимологічним словником української мови з’ясуйте походження слів свекруха, невістка, тітка.

► Доберіть синоніми до слів батько та мати.

3. Прочитайте. З'ясуйте, в яких значеннях у наведених реченнях вжиті назви спорідненості та свояцтва?

1. Любітеся, брати мої, Україну любіте, І за неї, безталанну, Господа моліте (Т. Шевченко). 2. Ой дядечку, Голубчику, Змилуйся надо мною! Не дай мені, Сиротині, У яму іти живою! Як рибонька без водиці, Так я, сердешна, б’юся! За дурного за Кандзюбу Силує матуся (Г. Квітка-Основ’яненко). 3. Гуси, гуси, гусенята, візьміть мене на крилята та понесіть мене до батенька, у батенька їсти й пити, ще й хороше походити (Народна творчість). 4. Ой, щось мені, та милі браття, Та мед-вино не п’ється, Ой десь мій син та Морозенко Та із турчином б’ється.

4. Поєднайте початок прислів'я та його завершення. Прокоментуйте вислови. Зробіть висновки: як українці ставляться до своїх батьків.

Моделювання прислів'їв

Батьком-матір’ю не хвались,

борги віддавати

Батьки —

а той, хто спорядив

Друга в біді оціниш, батька —

як весняний сніг: рясно випадає, та скоро розтане

Батька й мати годувати —

а хвались честю

Тільки батько й мати знають,

а в матері — серце

Батько не той, хто породив,

як їх діти виростають

Материн гнів —

найкращі вчителі

У дитини заболить ручка,

як сам станеш батьком

► Визначте, яку роль відіграють сполучники та частки в наведених реченнях. Складіть короткий діалог, використовуючи подані прислів’я.

5. Прочитайте вірші згідно з правилами української літературної вимови. Вкажіть, якими морфологічними засобами послуговуються поети, змальовуючи образ матері. Про що це свідчить?

ШВИДКО-ШВИДКО МИ ПОБАЧИМОСЬ

Швидко, швидко ми побачимось,

Рідна матінко моя...

Наговоримось, наплачемось.

Розжену я хмари-тученьки

На пооранім чолі,

Обцілую твої рученьки.

Замету усі доріженьки,

Де ходила ти сумна,

Змию слізьми твої ніженьки.

Розкажу тобі, старесенькій,

З чим зустрівся я в житті,

Коли вийшов я малесенький.

Все розтрачено, розгублено,

Бо воно було людьми

Не вшановано, не люблено.

І зберіг я тільки, ненечко,

Скарб один, що ти дала,

Золоте, як зірка, сердечко...

Виглядай мене в віконечко.

Незабаром я прийду,

Принесу я серце-сонечко...

О. Олесь

МАТИ

Я прокидаюся рано —

Й зразу, хоч ще не встаю,

Тільки спросоння погляну —

Бачу матусю свою.

Мати — досвітня пташинка,

Лиш засіріє — уже

Ходить по хаті навшпиньки,

Наче мій сон стереже.

Мати — то сонечко рідне,

Сонечко, хоч і земне,—

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

І. Гнатюк

► Пригадайте інші поезії про матір.

► Знайдіть у поезіях усі службові слова та охарактеризуйте їх.

6. Прочитайте. Визначте, яку роль відігравав батько в житті родини. Випишіть прийменники разом зі словами, до яких вони відносяться. З якими відмінками вжито прийменники?

Споконвіку батько у сім’ї вважався господарем. На нього покладалися обов’язки піклуватися про родину, годувати її та захищати. Батьків приклад, батькове слово, батьковий наказ були законом для дітей. Тому батька поважали в сім’ї, він був авторитетом. І слова «Он батько йде!», «Тато йдуть!» завжди примушували дітей підтягнутися, зосередитися, ніби «подорослішати», бо то ж їхній тато. Його люблять у сім’ї, але він може і насваритись, якщо це потрібно. Та все це сприймалося як належне, бо зауваження робив глава сім’ї і робив найчастіше справедливо. Називали його на «ви».

Батьків приклад у родині мав велике значення. Діти, особливо хлопці, намагалися наслідувати батька, бути такими ж працьовитими, як він. А батько часто не бував удома: то в полі з ранку до вечора, то змушений був чумакувати або найматися десь на роботу, щоб прогодувати сім’ю. І які ж були раді члени родини, коли батько повертався додому і коли хлопці зливали йому джерельну воду на натруджені руки. Якщо ж ворог нападав на рідний край, батько першим ставав на захист свого народу (З посібника).

7. Опрацюйте пам'ятку

ПАМ'ЯТКА

«Як складати повідомлення в науковому стилі»

1. Обрати тему.

2. Дібрати заголовок, який відповідав би темі висловлювання.

3. Дібрати матеріал, який буде корисний при підготовці доповіді.

4. Скласти робочий план і відповідно до нього систематизувати дібраний матеріал.

5. Використовувати терміни та складні синтаксичні конструкції.

6. Говорити нешвидко, дотримуючись правил орфоепії.

7. Уникати слів-паразитів.

8. Використовувати вставні слова і словосполучення.

8. Побудуйте план до виступу на тему «Родина в українській свідомості».

IV. СКЛАДАННЯ ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ

Підготуйте усну доповідь на тему «Родина в українській свідомості» в науковому стилі, користуючись опрацьованим матеріалом.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Намалюйте своє «родове дерево».

► Напишіть твір на тему «Тепло моєї родини».






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.