Розробки уроків - Українська мова 10 клас І семестр - 2018 рік

УРОК 15. РИТОРИКА ЯК МИСТЕЦТВО, НАУКА Й НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА. РОЛЬ РИТОРИКИ В СУЧАСНОМУ СВІТІ

Мета: формування у старшокласників компетентностей орієнтуватися в основних родах і жанрах риторики.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

знаннєва складова: знає зміст, мету, завдання практичної риторики; визначає причини зростання інтересу до риторики в сучасному світі;

діяльнісна складова: визначає й аргументує ознаки риторики як науки і мистецтва, порівнює й узагальнює комунікативні ознаки риторики;

ціннісна складова: збудження інтересу до наук, предметом вивчення яких є спілкування, мовлення, текст.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Перебіг уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

Емоційне налаштування

Я — особистість:

• налаштована на творчу діяльність;

• відкрита до комунікації з однокласниками;

• здатна аналізувати, досліджувати, узагальнювати;

• умотивована практично реалізувати свої знання.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Мозковий штурм

► Епіграфом до уроку є слова Платона:«Уміння переконувати — це мистецтво велетнів мудрості». А Наполеон свого часу сказав: «Хто не вміє говорити — кар’єри не зробить». Чи справді «слово» наділене такою великою силою в сучасному світі інформаційних технологій? Обрати позицію, записати аргументи.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Порівняльне дослідження. Робота в групах

► Прочитати тексти. Визначити тему та основну думку. Що об’єднує тексти і чим вони відрізняються? Обґрунтувати висновки.

Завдання для першої групи

Легенда розповідає, що Спарта програвала у другій Месенській війні і попросила в Афін допомоги. Афіни послали Тіртея. Коли кривий шкільний учитель Тіртей ледве зійшов з колісниці, спартанці зовсім підупали духом — не такої допомоги чекали. Проте як став Тіртей промовляти своїми піснями до спартанців, вони вщент розгромили ворога.

Інша легенда також нагадує, що у війні із сусідкою Мегарою афіни втратили острів Саламін. Не змігши повернути острів, афіняни заборонили навіть згадку про нього під страхом смерті. Тоді молодий Солон (майбутній батько афінської демократії) склав елегії — 100 вишуканих віршів про острів і, прикинувшись божевільним, прочитав їх на площі перед народом. Соромно стало афінянам, вони призначили Солона керівником воїнів, відбили острів, а потім відсудили в суді.

Завдання для другої групи

Чотирнадцять років безперервно панував Перикл в Афінах — і цим він, видатний оратор, значною мірою завдячував силі дії свого могутнього слова. Про це, наприклад, свідчить «Надгробне слово», виголошене ним під час поховання афінян, які загинули у перший рік Пелопоннеської війни (431-404 pp. до н. е.). Він промовляв перед матерями і вдовами загиблих — винуватець смерті їх близьких. Говорив про патріотичні почуття афінських громадян, які відстоюють свою свободу і незалежність, свій демократичний лад, підкреслював етичне значення демократичної влади. Промова збудила ентузіазм у народу так, що матері і вдови урочисто несли Перикла по місту, осипали квітами, із захопленням цілували кінці його одягу.

В. Сухомлинський писав: «Слово — найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне — приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльозу, породити віру в людину і заронити невіру, надихнути на працю і скувати сили душі... Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину».

Дослідження-узагальнення. Робота з інфокартами

► Серед розмаїття визначень риторики можна виокремити дві головні традиції, що мають дуже давню історію. Опрацювати інформаційні картки, узагальнити позиції в розумінні предмета й завдань риторики.

Інфокартка № 1. Перша традиція найбільш яскраво репрезентована у творчості давньогрецького філософа Аристотеля (IV ст. до н. е.). У її межах риторика визначається як «мистецтво переконання». Відповідно до цієї традиції головне завдання оратора — переконання аудиторії.

Інфокартка № 2. Друга традиція найбільш яскраво репрезентована у творчості давньоримського ритора Квінтіліана (I ст. н. е.). У її межах риторика визначається як «мистецтво говорити витончено». Відповідно до цієї традиції завдання оратора — краса, вишуканість, витонченість виразу думки. Переконання ж виступає як можлива, але далеко не головна мета оратора.

Висновки

1. Кожна з цих традицій, без сумніву, містить раціональне зерно.

2. Сьогодні очевидно, що сферою інтересу риторики є спілкування, комунікація.

3. Інколи її навіть визначають як теорію та майстерність ефективного мовлення (цілеспрямованого, впливового, гармонійного).

4. Отже, риторика — це наука про способи підготовки та виголошення ораторської промови з метою певного впливу на аудиторію.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Риторичний Олімп

► Опрацювати подані тексти. Підготувати усне повідомлення на одну із запропонованих тем, навести переконливі аргументи.

Текст 1. Риторика як наука.

Риторика — наука про закони підготовки і проголошення промови з метою впливу на аудиторію. Виділяють такі роди і жанри в красномовстві:

· академічне — лекція (вузівська, шкільна, науково-популярна), наукова доповідь, науковий огляд, наукове повідомлення;

· судове — прокурорська (звинувачувальна) та адвокатська (захисна) промови, самозахисна промова;

· соціально-політичне — звітна доповідь на конференції (з’їзді, зборах, засіданні), парламентська та мітингова промови, військово-патріотична промова, політичний огляд;

· соціально-побутове — ювілейна, вітальна, застільна, надмогильна (поминальна) промови, виступ на прийомі;

· церковно-богословське (духовне) — церковна проповідь, промова на соборі, офіційне звернення до пастви.

Навчальний курс риторики складається з трьох частин: історія риторики — показує особливості зародження і розвитку риторики в історії людства; теоретична риторика — вивчає закони риторики; практична риторика — розглядає зміст, композицію, стиль виступу, образ оратора, психологію аудиторії.

Текст 2. Риторика як мистецтво

У Давній Греції красномовство розглядалося як мистецтво. Античні мислителі ототожнювали риторику з живописом, скульптурою і навіть архітектурою. Найбільше проводили паралелі між риторикою, поезією та акторським мистецтвом.

Аристотель у «Риториці» та «Поетиці» порівнював красномовство з поезією. Цицерон вчився майстерності у кращих акторів Риму. У своїх публічних промовах використовував суто акторські прийоми. М. В. Ломоносов великого значення надавав художнім елементам в ораторському мистецтві. Уміння «красно говорити», на його думку, «перевищує багато мистецтв». А. Ф. Коні (судовий оратор і теоретик риторики) писав, що красномовство — це літературна творчість, але в усній формі.

Красномовство належить до духовної сфери життя. Так само як поезія чи театр, ораторське мистецтво — це створення духовних цінностей. І театр, і поезія, і красномовство відгукуються на події життя, вони впливають на психологію сучасників. І поет, і актор, і оратор вирізняються розвинутим чуттям мови, високою культурою мовлення. Для них характерна ясність, точність, виразність мови.

Однак: художня творчість — це вигадка, а ораторське мистецтво цілком спирається на реальні факти, на практику. Це може бути гіпотеза, наукове передбачення, здогад, але не плід фантазії.

Текст 3. Риторика як комунікація

Мета риторики — комунікативна компетентність мовця. Тому вона повинна вчити:

· аргументовано доказувати власну точку зору, поважаючи гідність співрозмовника;

· здійснювати організований словесний і невербальний вплив;

· створювати ситуації інформаційної та комунікативної комфортності, коли значно поліпшуються умови сприйняття нової інформації та спілкування; сприяти формуванню і розвиткові культури діалогу та монологу;

· намагатися формувати яскраве та емоційне мовлення, регулювати мовленнєву поведінку відповідно до комунікативних потреб, психологічних особливостей співрозмовника;

· допомагати формувати індивідуальну мовленнєву манеру мовця.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Відкритий мікрофон

· Цей урок навчив мене...

· На уроці я дізнався про...

· Тепер я зможу...

· Урок мені сподобався/не сподобався, бо...

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ


Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити