УРОК 23. ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА. ТЕСТИ З ТЕМИ «ПРАКТИЧНА РИТОРИКА»

Мета: формування свідомої, духовно багатої мовної особистості, компетентного мовця, що володіє елементами практичної риторики.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

• знаннєва складова: оцінює рівень своїх навчальних досягнень з розділу «Практична риторика», з'ясовує можливі прогалини в опануванні теми;

• діяльнісна складова: розвиває навички роботи з тестовими завданнями, удосконалює навички самостійної роботи, застосовує набуті знання практично;

• ціннісна складова: виявляє прагнення до самовдосконалення.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

III. ВИКОНАННЯ ТЕМАТИЧНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Тестові завдання

1. Риторика — це:

А відповідь, заперечення, зауваження одного з учасників діалогу іншому;

Б наука про правильну вимову та наголошення слів;

В наука і мистецтво переконувати співрозмовників;

Г емоційне ствердження або заперечення якогось факту.

2. Батьківщиною красномовства вважають:

А Давній Єгипет;

Б Давній Китай;

В античну Грецію;

Г Давній Рим.

3. Батьком риторики називають:

А Аристотеля;

Б Платона;

В Демосфена;

Г Цицерона.

4. Видатні оратори Київської Русі — це:

А Демосфен та Цицерон;

Б Іларіон та Кирило Туровський;

В Феофан Прокопович та Григорій Сковорода;

Г Михайло Ломоносов та Георгій Кониський.

5. Найвідомішу проповідь «Слово про закон і благодать» написав:

А Прокопович;

Б Ілларіон;

В Сковорода;

Г Туровський.

6. Тема виступу — це:

А основний шлях, завдяки якому через мовлення інформація доходить до слухача;

Б роз’яснення, тлумачення, інтерпретація подій та фактів;

В основна галузь роздумів оратора, у межах якої він добирає явища та факти, що розглядаються у виступі;

Г уміння оратора виступати без підготовки.

7. План лекції — це:

А повний письмовий виклад змісту виступу;

Б слова та звороти, які означають поняття та явища певної галузі знання;

В узагальнювальні думки, що мають лаконічну, відточену мовну форму;

Г послідовність і взаємозв’язок тематичних частин виступу, зафіксований у вигляді переліку ключових понять або суджень.

8. Ясність мовлення — це:

А насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами;

Б смислова прозорість виступу, що забезпечує його зрозумілість, доступність у засвоєнні слухачами;

В якість мовлення, що відбиває здатність оратора спонукати слухачів до творчої діяльності;

Г якість мовлення, яка полягає в його мелодійності, плавності, інтонаційній виразності.

9. Образність мовлення оратора — це:

А ясність, точність, логічна переконливість публічного виступу;

Б уміння говорити ясно, без ускладнень, надуманих образів і туманних зворотів;

В наявність у виступі живих картин, які дають змогу не лише осмислювати почуте, а ніби сприймати його всіма почуттями — бачити, чути тощо;

Г якість виступу, що відбиває здатність оратора розглядати конкретні факти і явища, давати їм чіткі наукові та політичні оцінки.

10. Лаконічність мовлення відбиває:

А словниковий запас оратора;

Б нормативність, літературність мовлення оратора;

В здатність оратора говорити стисло, залишаючись максимально зрозумілим;

Г емоційність, натхненність і піднесеність мовлення.

11. Гумор — це:

А добродушне осміювання чиїхось вад;

Б різке висміювання чогось негативного;

В особливо дошкульна викривальна насмішка, що виявляє ненависть і презирство до зображуваного;

Г приховане глузування, засноване на називанні супротивного, коли про щось говориться ніби в позитивному плані, але підтекст засвідчує протилежне.

12. Кульмінація публічного виступу — це:

А частина виступу, спеціально відпрацьована оратором лексично, стилістично тощо;

Б спосіб закінчення виступу, коли кожна наступна фраза емоційно підсилює попередню;

В частина виступу, яка полягає у роз’ясненні, витлумаченні подій та фактів;

Г розвивання, металізування, поглиблення раніше висловлених оратором думок.

13. Основні думки виступу потрібно повторювати:

А завжди тими самими словами;

Б щоразу варіюючи їхнє мовне оформлення;

В пропонуючи слухачам повторити їх хором;

Г пропонуючи слухачам їх записати.

14. Найчастіше в публічних виступах на суспільну тему вдаються:

А до ораторського підстилю публіцистичного стилю;

Б до науково-навчального підстилю наукового стилю;

В до белетристичного підстилю художнього стилю;

Г до розмовно-побутового стилю.

15. Зразком іронії є така фраза:

А Теорія, мій друже, сіра, зеленим є лиш дерево життя. (Г. Гейне);

Б Цитування — дослівне передавання чужого висловлювання (З підручника);

В Древо мислі вродило — цитати, цитати, цитати (Л. Костенко);

Г Молодим ораторам рекомендується не топити в цитатах власні думки (З посібника).

16. Установіть відповідність між термінами та поясненнями.

1 Патос 2 Логос 3 Топос 4 Етос

А Умови проголошення промови, які суспільство створює ритору Б Певні факти життя і думки, які можуть зробити висловлення оратора цілком переконливим, незважаючи на його матеріальну незугарність чи незрозумілість В Намір, задум творця промови, який має на меті розвинути перед адресатом певну цікаву для слухача тему Г Словесні засоби, які використовує ритор в аргументації висунутих пропозицій Д Методика запам’ятовування структури і змісту виступу

17. Установіть відповідність між термінами та поясненнями.

1 Диспозиція 2 Елокуція 3 Інвенція 4 Меморія

А Безпосередній зміст викладу матеріалу, виступ перед аудиторією Б Методика запам’ятовування структури і змісту виступу В Мистецтво розміщення матеріалу й оформлення структури промови Г Незвичайний за синтаксисом зворот мови, який застосовується для підсилення виразності виступу, впливу на почуття слухачів Д Формування гіпотез майбутнього виступу

18. Установіть відповідність між термінами та поясненнями.

1 Демонстрація 2 Аргумент 3 Теза 4 Аксіома

А Думка чи положення, яке треба довести Б Форма логічного зв’язку між доведенням і положенням В Доцільний добір та ефективне використання системи мовних засобів з певною метою, у конкретних умовах спілкування Г Твердження, заперечення якого заперечує основи логічного мислення Д Думка чи положення, істинність яких вже доведена чи перевірена

19. До якої форми красномовства належить наведений текст?

Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Десять літ він Томився під вагою російської солдатської муштри. А для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.

Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру і песимізм. Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець усе наново збуджуватимуть його твори.

Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко (І. Франко «Присвята»).

А Парламентської.

Б Академічної.

В Соціально-побутової.

Г Судової.

Д Церковно-богословської.

20. Доберіть аргументи до тези Діти — це майбутнє України.

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ