Розробки уроків - Українська мова 10 клас І семестр - 2018 рік

УРОК 27. СЛОВОРОЗРІЗНЮВАЛЬНИЙ НАГОЛОС. ФОРМОРОЗРІЗНЮВАЛЬНИЙ НАГОЛОС. ДІАЛЕКТНИЙ НАГОЛОС

Мета: формування в десятикласників компетентностей комунікативно доцільно й правильно користуватися орфоепічними нормами української мови.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

знаннєва складова: знає орфоепічні норми, визначає причини їх порушення, розрізняє різні види наголосів;

діяльнісна складова: знаходить і коментує слова з словорозрізнювальним наголосом, форморозрізнювальним та діалектним наголосами, уміє працювати з орфоепічним, фразеологічним і тлумачним словниками, характеризує особливості вимови слів, порівнює вимову слів у різних мовах;

ціннісна складова: усвідомлює важливість дотримання орфоепічних норм як одного з важливих показників культури мовлення особистості.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Перебіг уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

Фразеологічна розминка

► Виконати тестові завдання на встановлення відповідності.

1. Установити відповідність між фразеологізмами — антонімами.

Фразеологізм

Антонім

1 Тримати в кулаці

A Тримати на виду

2 Тримати в тіні

Б попускати віжки

3 Триматися гоголем

В Тримати в пазурах

4 Тримати хвіст трубою

Г Піджимати хвоста

Д Опустити руки

2. Установити відповідність між фразеологізмами — синонімами.

Фразеологізм

Синонім

1 Чуба гріти

A Пекти раків

2 У баранячий ріг скрутити

Б Під п’ятою сидіти

3 Дістати носа

В Збити пиху

4 Наливатися жаром

Г Знімати стружку

Д Пошитися в дурні

3. Установити відповідність між фразеологізмом і його значенням.

Фразеологізм

Значення

1 Скринька Пандори

A Емблема миру і спокою

2 Піррова перемога

Б Дволика людина

3 Дволикий Янус

В Страждання, мучеництво

4 Маслинова гілка

Г Лиховісний дар

Д Сумнівна перемога

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Орфоепічний двобій

► Прочитати слова, правильно наголошуючи їх. Пояснити лексичне значення виділених слів. За потреби скористатися словником (орфоепічним, тлумачним).

Методичний коментар. У грі беруть участь дві команди. На картках записані слова. У швидкому темпі вчитель показує картки то першій, то другій команді, а учні мають прочитати ці слова вголос. Хто неправильно прочитає слово, вибуває з гри. Перемагає команда, у якій залишилося більше гравців.

Картки зі словами, прочитаними неправильно, учитель відкладає. Після гри аналізує помилки.

Мережа, ознака, хрещений, монумент, завірюха, жевріти, глядач, бюлетень, засуха, сільськогосподарський, урочистий, черговий, цемент, колія, квартал, олень, партер, жалоба, відтінок, загадка, прошу, вимова, випадок, уподобання, закладка, типовий, металургія, самота, ненависть, ремінь, дрова, рази, поняття, далебі, навпіл, вигода.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Порівняльне дослідження. Робота в групах

► Прочитати уривки статті І. Фаріон «Мовна норма: знищення, пошук, віднова». Скласти опорну таблицю видів наголосу. Підготувати виступ перед однокласниками. Зробити висновки.

Завдання для першої групи. Словорозрізнювальний наголос

Існує низка слів, що змінюють значення залежно від наголосу. Незнання цієї функції наголосу призводить до кумедних ситуацій, свідком однієї з яких я була нещодавно в маршрутному таксі.

— Пані, платіть за проїзд,— кинув водій навздогін добродійці, що хутко повз нього прошмигнула вглиб салону.

— Зараз заплАчу,— відповіла пасажирка.

Водій, усміхнувшись, докинув:

— Плакати не треба. Треба платити.

Отож, особові форми дієслів заплАчу і заплачУ походять від різних інфінітивів — платити і плакати, і лише правильне наголошування забезпечує адекватне спілкування. До речі, якщо плАкати наголосити як плакАти, то розуміння ускладнимо ще більше.

Смислорозрізнювальна роль наголосу полягає в тому, що наголос є засобом вираження різних лексичних значень: Атлас — атлАс, вАрення (процес варіння) — варЕння (харчовий продукт із плодів, ягід), зАмок — замОк, елЕктрик (фахівець з електротехніки) — електрИк (голубий та синій колір із сірим виблиском), лікарський (похідне від лікар) — лікАрський (похідне від ліки), прИклад — приклАд, плАкати — плакАти.

Завдання для другої групи. Форморозрізнювальний наголос

Зазначена функція наголосу розрізняє граматичні форми слів, наприклад, відмінок і число іменника: книжкИ — називний відмінок множини і кнИжки — родовий відмінок однини; хАти — родовий відмінок однини, хатИ — називний відмінок множини.

Отже, наголос виконує форморозрізнювальну роль, тобто є засобом диференціації граматичних значень однакових словоформ: кнИжки — книжкИ, рУки — рукИ, слОва — словА, гІлки (родовий відмінок однини) — гілкИ (називний і знахідний відмінки множини), пізнаЮть (майбутній час) — пізнАють (теперішній час), прислухАлася (недоконаний вид) — прислУхалася (доконаний вид).

Односкладові іменники другої відміни у родовому відмінку однини, змінюючи закінчення, змінюють і наголос: двОру — дворА, мОсту — мостА, стОлу — столА. Варіантні форми наголошення в орудному та місцевому відмінках мають такі іменники: гОстями, гістьмИ, на гостЯХ; чобітьми, чОботами, чобОтями;грІшми, грошИма; двермИ, дверИма; слізьми, слізьмИ, сльозАми; на дахУ, на дАсі.

Чи не найактивніше форморозрізнювальна функція наголосу проявляється у видових парах дієслів, що передають доконану чи недоконану дію: відкликати — відкликАти; нарізати — нарізАти; відміряти — відмірЯти; вслУхатися — вслухАтися; рознОсити — розносИти.

Завдання для третьої групи. Діялектний наголос

Діялектний наголос зумовлений двома основними територіяльними тенденціями у наголошенні: південно-західній і південно-східній. Із ХІХ століття нормативною стає південно — східна тенденція наголошення слів. З огляду на це варто звернути увагу на такі по-діялектному наголошені типи слів, аби уникнути цього в офіційно — діловому спілкуванні. Наприклад, наголошення дієслівних форм: роблю (треба роблю), пишу (треба пишу), закінчу (треба закінчу), плести (треба плести), вести (треба вести), перейдемо (треба перейдемо), смієтеся (треба смієтеся), живемо (треба живемо); наголошення присвійних, означальних і вказівних займенників: свого (треба свого), всього (треба всього), того (треба того), цього (треба цього), (але до свого, до всього, до того, до цього).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Орфоепічний Олімп

► Визначити лексичне значення поданих слів. З’ясувати, як наголос впливає на розрізнення лексичного значення слів. Скласти з ними речення.

Відомість — відомість, водЯний — водянИй, забігати — забігАти, зАв’язка — зав’Язка, зАраз — зарАз, свЯчений — свячЕний, прАвило — правИло, Орган — оргАн, лУпа — лупА.

Я — перекладач

► Перекласти слова з російської мови українською, порівняти в обох мовах наголоси в словах. Указати особливості наголошування слів в українській мові.

Рукопись, одиннадцать, дрова, твёрдый, дочка, коромысло, говорят, братья, песни, семьдесят, ненавидеть, олень, крапива, гетманщина, широко, чистенький, росяной, звонкий, рукопис, доска, летопись, подружка, глибоко, тоненький.

Творча студія

► Записати речення, розставивши розділові знаки. Пояснити пунктуацію. Виписати слова, які зазнають змін у вимові (із буквосполученнями ться, тц, жц, шся, чц, тч, шц). Написати до них фонетичну транскрипцію.

1. Кайдашиха думала що все те якось перетреться. 2. У Кайдаша в повітці лежало чимало деревні. 3. Вона не думала що Мелашці буде так важко в свекрухи. 4. Крикнула в хаті Кайдашиха неначе десь у діжці. 5. Лінивого не добудишся як мертвого не докличешся. 6. Стояла баба Кайдашиха в білій сорочці в здоровій хустці. 7. З хати виходить пишно заквітчана невістка.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Відкритий мікрофон

• На уроці я дізнався про...

• Тепер я зможу...

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити