Розробки уроків - Українська мова 10 клас І семестр - 2018 рік

УРОК 7. СЛОВОВЖИВАННЯ: ВИБІР СЛОВА, ЛЕКСИЧНА СПОЛУЧУВАНІСТЬ

Мета: навчання засобами мови пізнавати світ, облаштовувати гармонійне співіснування в ньому, зберігати й передавати культурні набутки, виражати емоції й почуття, розв'язувати життєві проблеми.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:

знаннєва складова: визначає роль і стилістичні можливості вивчених лексичних одиниць, комунікативно доцільно використовує їх у власному мовленні;

діяльнісна складова: уживає слова відповідно до їхніх лексичних значень, слова в переносному значенні з урахуванням стилю мовлення; дотримується лексичної сполучуваності слів;

ціннісна складова: виявляє в текстах та обґрунтовує особистісні й загальнолюдські цінності; висловлює власне розуміння цінностей; демонструє повагу до себе й інших, добираючи і вживаючи потрібні слова.

Перебіг уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ.

Привіт, проблемо!

► Поясніть значення слів у кожній парі. Складіть з ними речення. Зробіть висновок про важливість вибору слова в слововживанні.

1. Виняток — виключення. 2. Перекладати — переводити 3. Розкривати — розплющувати.

III. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Матеріал для вчителя

Опанування навичками правильного вибору слова, доцільністю слововживання дає змогу значно розширити палітру використання ресурсів слововживання в усіх стилях.

Кожен стиль, окрім найуживанішої частини — загальновживаної лексики — має свої специфічні для нього стилістично марковані слова. У словниках такі слова даються з примітками: розм. — притаманні розмовному стилю, уроч. — притаманні публіцистичному стилю і под. Розмовна лексика, що має відтінок іронії, подається з позначкою ірон. (всезнайко); жартівлива — жарт. (благовірний), фамільярна чи зневажлива — зневажл. (патякало). Слова, притаманні поетичній мові, наводяться із позначкою поет. (увись) і под.

Розмовні слова становлять основу емоційно забарвленої та експресивної лексики. Ці поняття відрізняються тим, що емоційна забарвленість створюється переважно суфіксами, що надають словам зменшувально-пестливу (сонечко, зайчик) чи згрубілу оцінку (бабище, ножище). Згрубілі слова можуть бути пестливими у певному контексті й навпаки: Голубонько, ви сьогодні не склали іспит. Експресивність слів досягається різними словотвірними засобами: верещати, носатий, прослизнути.

Мовний інтенсив

► Дослідіть можливості префіксів і суфіксів у поєднанні зі словом сміх для надання емоційного забарвлення словам. Доберіть означення до слів усмішка, посмішка.

Довідка. Усмішка, посмішка, насмішка, смішинка, посміх, посмішище, посміховисько, посмішище.

► Дослідіть засоби емоційно забарвленої лексики. Зробіть висновок про неповторність виражальних засобів української мови

Текст 1

Іде-іде, дід-дід,

Несе-несе міх-міх

Отакий дідище,

Отакий страшище.

Народна творчість

Текст 2

Еней заснув i бачить снище,

Пред ним стоїть старий дідище

Обшитий ввесь очеретом.

І. Котляревський

Текст 3

Глянь, моя рибонько,— срібною хвилею

Стелеться полем туман.

Ти не лякайся, що ніженьки босі

Вмочиш в холодну росу:

Я тебе, вірная, аж до хатиноньки

Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,

Тепло — ні вітру, ні хмар:

Я пригорну тебе до свого серденька,

А воно палке, як жар.

Народна творчість

► Що таке евфемізація? Дібрати евфемізми до слів брехати, старий, дурний.

Довідка. Евфемізм (від грецьк. «пом’якшений вислів») — слово чи вислів, що за певних умов слугує для заміни тих позначень, які видаються мовцеві небажаними чи непристойними, неввічливими, надто різкими.

► Прочитайте слова. З’ясуйте, які з них належить до розмовного стилю. Винахідник — вигадник, упасти — гепнутися, плакати — хникати, друг — дружок, набриднути — остогидіти.

► Прочитайте сполучення слів. З’ясуйте, які з них доречні в офіційно-діловому стилі, а які — в розмовному.

Через погану погоду з нагоди майбутніх урочистостей; з розпачу; через хворобу; згідно з рішенням ради директорів; як домовилися; надати допомогу; відповідно до плану роботи установи, по руках.

Робота з текстом.

► Прочитайте текст. Зробіть висновок про те, наскільки важливо культурою мовлення демонструвати повагу до себе й інших, добираючи і вживаючи потрібні слова.

СЛОВА, ЯКІ ПРИГНІЧУЮТЬ УСПІХ

У нашому суспільстві намагаються боротися з несловниковою лексикою. Деякі колективи вже впровадили економічний спосіб покласти край нецензурщині. За кожне «міцне» слово — штраф на певну суму. Якщо запитати того, хто лається, чому він «гне», можна почути: «За звичкою», «Просто так», «Щоб краще зрозуміли» тощо. Мабуть, немає людини, яка б хоч раз не використала за певних обставин несловникову лексику. Та все ж не хочеться, аби лайка стала атрибутом повсякденного мовлення.

Великий австрійський психіатр-невропатолог Зигмунд Фрейд зазначав, що перша людина, котра вилаялася замість того, щоб ударити, була засновником цивілізації.

Київський психолог Андрій Ковальчук засвідчує випадок, коли трирічна дівчинка, не знаючи жодного нецензурного слова, придумала своє — «пляшка», яким намагалася образити старших. Для неї це слово набуло такого ж значення, як і «міцні» вислови дорослих.

Народний цілитель В’ячеслав Зінов’єв стверджує, що коли нецензурна лайка є основним способом спілкування в сім’ї, вона перекриває дорогу успіхові для всіх її членів, створюючи негативне енергетичне поле навколо людини, унаслідок чого до неї притягується все погане. Тож найкраще лайку порівняти з дірками в кишені, через які випадає успіх.

Сучасні науковці беззаперечно погоджуються з твердженням про те, що інформація змінює свідомість людини. Нині впливом слова на організм людини все більше займаються природознавці — фізики, біологи, хіміки. Рівень науки дає змогу встановити, що слова впливають не тільки на свідомість людини, але й на її генетичний код, який передається нащадкам. Кожне слово несе певний заряд позитивної чи негативної енергії. Науковці кілька років поспіль спостерігали за двома групами людей — тими, хто постійно послуговувався лайкою, і тими, хто нецензурною лексикою не користувався. У любителів лаятися швидко з’являються зміни в організмі на клітинному рівні, і на цьому підґрунті — різні недуги. У другій групі, навпаки, під впливом хороших слів організм омолоджується, змінюється імунітет. Психотерапія зцілює з допомогою доброго слова, яке налаштовує свідомість і підсвідомість на позитивні зміни.

Дуже цікавий звичай щодо цього є в американських сім’ях. Коли діти приносять із вулиці гидкі слова й запитують про їхнє значення, батьки, як правило, пояснюють все чесно, але потім обов’язково змушують дитину вимити рота з милом. І це аж ніяк не покарання, а проста гігієна, бо гидкі слова бруднять і рот, і душу, і свідомість, і слух. Може, непогано було б і нам започаткувати подібний звичай? (З журналу).

Післятекстові завдання

1. Поясніть лексичне значення слів гнітити, повсякдень, підґрунтя, нащадки. Для їх пояснення зверніться до тлумачного словника або до одного з довідкових видань. Якщо у вас немає друкованого видання, скористайтеся електронним варіантом (режим доступу sum.in.ua)

2. Визначте комунікативний намір автора тексту. Виділіть слова, що за своїм стилістичним навантаженням створюють особливе сприйняття тексту.

3. Об’єднавшись у групи, складіть словник-мінімум успішної людини.

Я — коректор

► Знайти помилки й записати словосполучення правильно.

• Носитися по майданчику

• Отримати побічні завдання

• Підводити підсумки

• Розкрити рота

• Приймати участь

• На протязі тижня

• Виключити світло

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити