Розробки уроків - Українська мова 10 клас ІІ семестр - 2018 рік

УРОК 48. СКЛАДНІ ВИПАДКИ НАПИСАННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ

Мета: формування у школярів компетентностей дотримання орфографічних норм і правил українського правопису.

Очікувані результати навчально пізнавальної діяльності:

знаннєва складова: знає, як відрізнити географічні назви від інших назв, користується правилами написання географічних назв, зокрема складних випадків;

діяльнісна складова: доцільно використовує під час географічних назв основні правила; виявляє й пояснює порушення орфографічних норм, застосовує знання на практиці;

ціннісна складова: висловлює своє ставлення до написаного (прочитаного, відчуває відповідальність за дотримання орфографічних норм.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Чи знаєте ви?

• За якими правилами пишемо географічні українські назви? (Українські географічні назви на письмі передаються відповідно до вимови за нормами українського правопису.)

• Як передаються географічні назви слов’янських та інших країн? (Передаються в українській мові відповідно до вимог практичної транскрипції.)

III. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ

IV. ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ТВОРЧОГО ХАРАКТЕРУ НА ОСНОВІ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Дослідження-узагальнення

► Ознайомитися зі складними випадками написання географічних назв. Визначити, що є знайомим, а на що слід звернути особливу увагу.

Складні випадки написання географічних назв

приклади

У назвах українських міст треба розрізняти -поль у небагатьох словах грецького походження (грецьке polis «місто») і -піль (з українського «поле»)

Севастополь, Крижопіль

У географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською е передається через і

Арабатська Стрілка, Біловезька Пуща

У географічних назвах, утворених від загальних назв та імен, спільних за походженням для української та російської мов, звичайно пишеться и в суфіксах -ин, -инськ

Карпинськ, Гусине Озеро

У географічних назвах, утворених від людських імен, пишемо і, як і в українській мові

Леонідово

Апостроф пишеться в географічних назвах після губних, задньоязикових і р, а також після префіксів, що закінчуються приголосним перед я, ю, є, ї. Але, коли я, ю сполучення м’якого приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться

В’язники, Ак’яр, Вязьма, Рязань

Знак м’якшення пишеться в географічних назвах після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, л, м. Але, коли я, ю, означають сполучення м’якого приголосного з а, у, то перед ними ь не пишеться

Пхеньян, Усольє, Аляска, Тюмень

Особливу увагу слід звернути на правопис складних і складених географічних назв як українського, так і іншомовного походження. Вони пишуться окремо, разом і через дефіс.

Окремо пишуть географічні назви, утворені:

· поєднанням іменника та узгодженого з ним прикметника: Новий Буг, Кривий Ріг;

· поєднанням іменника та узгодженого з ним порядкового числівника: Залісся Перше, Гільча Друга.

Разом пишуть географічні назви, утворені:

· від прикметникових та іменникових основ, з’єднаних єднальним звуком: Новоукраїнка, Верхньоторецьке, Теплогірськ;

· поєднанням числівникових та іменникових основ: Пятигорськ, Тридуби, Семикаракорськ;

· поєднанням двох іменникових основ за допомогою єднального звука: Волгодонськ, Індокитай;

· сполученням дієслова у формі наказового способу та іменника: Гуляйполе, Копайгородок.

Через дефіс пишуть географічні назви, утворені:

· поєднанням двох іменників без єднального звука: Пуща-Водиця, Коста-Ріка, Тель-Авів;

· поєднанням іменника й постпозитивного прикметника: Новгород-Волинський, Кам’янець-Подільський;

· поєднанням двох імен або імені та прізвища за допомогою єднального звука: Андрієво-Іванівка, Івано-Франківськ, Михайло-Коцюбинське;

· поєднанням двох іменників, перший з яких вжито в називному відмінку, а другий — у непрямому відмінку з прийменником чи іншим службовим словом; дефісом виділяється прийменник (службове слово) з обох боків: Ростов-на-Дону, Порт-о-Пренс, Па-де-Кале;

· поєднанням перших складових частин соль-, спас-, усть-, вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сент-, сен- з кінцевими назвотворчими частинами -ривер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд: Соль-Вичегодськ, Спас-Клепики, Усть-Лабінськ, Вест-Індія, Санкт-Петер-бург, Іст-Ривер, Монк-тон-Сіті і т. ін.

Диктант-переклад

► Запишіть під диктовку перекладені з російської мови подані географічні назви.

Воронеж, Мариуполь, Запорожье, Харьков, Черновцы, Тернополь, Никополь, Ирпень, Одесса, Кривой Рог, Каменец-Подольськ.

Розподільна робота

► Подані географічні назви напишіть відповідно до правил правопису, поділіть їх на групи: географічні назви, які пишуться а) разом; б) через дефіс; в) окремо. Поясніть правопис кожної назви.

Верхньо/дніпровських, Кам’янець/Подільський, Новгород/Сіверський, Західний/Буг, Рава/Руська, Конча/Заспа, Улан/Уде, Вишній/Волочок, Давидів/Брід, Залісся/Перше, Біло/пілля, Старо/костянтинів, Дво/річчя, Баня/Лука, Харків/Товарний, Дмитро/Варварівка, Буенос/Айрес, Усть/ Каменогорськ, Санкт/Петербург, Атлантик/Сіті, Глинськ/Загора, Азово/Чорномор’я, Мало/Ярославець, Ясно/городка, Широкий/Яр, Повализька/ Бистриця, Копай/городок, Крути/бороди, Гуляй/поле, Великий/Устюг, Ла/ Манш, Вест/Індія, Соль/Ілецьк.

Тестова робота

1. Географічні назви — іменники, що складаються з прикметника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також прикметники, що походять від них, пишуться.

А через дефіс;

Б разом.

2. Верни/город, Печи/води, Копай/город, Гуляй/поле, Крути/броди пишуться

А разом;

Б через дефіс.

3. Географічні назви з другою частиною -град, -город, -піль, -поль, -абаль, -акан, -бург, -ленд, -пілс-, -таун, -шир, -штадт пишуться разом.

А так;

Б ні.

4. Слова Давидів/брід, Вишній/Волчок, Гола/Пристань, Зелена/Гура, Новий/ Сад, Стара/Планина, Широкий/Яр пишуться.

А через дефіс;

Б окремо.

5. Географічні назви з першим складовими частинами соль-, усть-, іншомовними вест-, іст-, нью-, сан-, санки-, сан-, санта-, сен-, сент-, із кінцевими назвотворчими частинами -рівер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд пишуться

А через дефіс;

Б окремо;

В разом.

6. Слова Орехово/Зуево, Пуща/Водиця, Кам’янець/Подільський, Харків/Товарний, Чехо/Словаччина, Ельзас/Лотарінгія, Коло/Михайлівка, Віта/Поштова пишуться.

А через дефіс;

Б окремо.

7. Географічні назви, що складаються з іменників, які поєднуються українськими або іншомовними прикметниками, сполучниками чи мають при собі частку, артикль, пишуться через дефіс.

А так;

Б ні.

8. Слова Алма/Ата, Іссик/Куль, аддис/абебеський, буенос/айреський, Нар’ян/ Мар, Улан/Уде, Чатир/Даг пишуться.

А через дефіс;

Б окремо.

9. Слова Яр/під/Зайчиком, Новосілкі/на/Дніпрі, Ростов/на/Дону, Ріо/де/Жанейро, Ла/Манш, Франкфурт/на/Майні, Ла/Плата пишуться окремо.

А Так;

Б ні.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити