УРОК 49. РОЗРІЗНЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ І СПІВЗВУЧНИХ СПОЛУК

Мета: формування у школярів компетентностей дотримання орфографічних норм і правил українського правопису.

Очікувані результати навчально пізнавальної діяльності:

• знаннєва складова: з'ясовує суть поняття орфографічна норма; знає основні морфологічні ознаки прислівника, правила його написання та розрізнення зі співзвучними сполуками;

• діяльнісна складова: доцільно використовувати під час написання прислівників і співзвучних сполук основні правила; виявляє й пояснює порушення орфографічних норм, працює з орфографічними словниками, застосовує знання на практиці;

• ціннісна складова: висловлює своє ставлення до написаного/прочитаного, відчуває відповідальність за дотримання орфографічних норм;

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Дослідження-узагальнення

► Прочитати поданий матеріал, пригадати основні правила розрізнення прислівників і співзвучних із ними сполук.

Омоніми: прислівники треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з іншими частинами мови, які пишемо окремо.

Порівняймо:

Прислівники	Інші частини мови
надворі Надворі швидко стемніло	На дворі (прийм. + ім.) Дрова лежали на дворі бабусиної хати
Згори Спостерігали згори	З гори (прийм. + ім.) Альпіністи спускалися з гори
вдень Закінчили роботу вдень	В день (прийм. + ім.) Побачилися в день зустрічі
Напам’ять Вивчив вірш напам’ять	На пам’ять (прийм. + ім.) Бабуся скаржиться на пам’ять.
поволі Річка тече поволі, стиха	По волі (прийм. + ім.) Чи по волі своїй, чи по неволі?
по-новому Тепер живемо по-новому	по новому (прийм. + прикм.) Туристи пішли по новому мосту
вдвох Вони вдвох швидко прибігли	В двох (прийм. + числ.) Жили в двох кімнатах
уперше Він приїхав до нас уперше	у перше (прийм. + числ.) Постукав у перше вікно

Іноді відрізнити прислівник від інших частин мови допомагає наголос. Наприклад:

Прислівники	Сполучення іменника з прийменником
Надворі, набік	На дворі, на бік

Творча робота

► Скласти по одному складному реченню з поданими словами і сполученнями слів. Підкреслити граматичні основи, визначити вид складного речення (складносурядне, складнопідрядне, без сполучникове)

1. Поволі, по волі. 2. Збоку, з боку. 3. Зрештою, з рештою. 4. Напам’ять, на пам’ять.

Дослідження - творче конструювання

► Записати подані сполучення слів, знімаючи риску. Аргументувати свій вибір.

► Увести записані сполучення до складу простих речень, ускладнених відокремленими членами речення.

1. Вишивали в/двох — у/двох вазонах. 2. Одягається по/новому — ішов по/новому лінолеуму. 3. Приїхали в/день — у/день. 4. Вправи на/силу — на/ силу йшов.

Пояснювальний диктант

МІСЯЧНА НІЧ

Не хотілось іти додому. Повний виточений по краях місяць спокійно котився вгорі над майданом. В сріблясто-зеленому потоці, що без угаву лився навскіс згори, потонув майдан, доми, липи. Кость проминув гіллясті липи, шо оточили соборний цвинтар, і навмання пішов Старокиївського вулицею.

Була пізня година. Вулиця розлягалась перед очима порожня, і не тільки десь удалині глухо і ледаче гавкав чийсь собака. Без сумніву, Кость Горобенко цієї ночі не засне. Хай куняють будинки і гавкає з нудьги собака. Кость хоче спокою. Місяць ллятиме й далі срібну зливу, а знайома порожня вулиця розкаже Костеві багато-багато. Кость радо слухатиме її простеньке оповідання. Збоку глянути, це смішно, але, кінець кінцем, кожній людині вільно на самоті робити собі те, що дає їй втіху і радості (За Б. Антоненком-Давидовичем).

V. ПІДСУМОК УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

• Дотримуючись морфологічних норм, письмово побудуйте висловлення на тему: «Громадянські цінності», використовуючи такі сполуки: по-старому — по старому; надвоє — на двоє; насилу — на сил.

Додаток

Диктант

«ТОЙ, ЩО ДИВИТЬСЯ У ВІЧІ»

В основі спілкування українського народу лежать такі загальнолюдські морально-етичні цінності, як доброзичливість, любов, лагідність, привітність, шаноба, ґречність.

Всі вислови мовленнєвого етикету — привітання, прощання, звертання, подяка, прохання, вибачення, запрошення тощо — покликані показати насамперед увічливість співбесідників.

Первісне значення слова «ввічливість» пов’язується з формою «у вічі»: тобто ввічливий — «той, хто дивиться у вічі». Найперше, що покликані показати знаки етикету, — це вияв миролюбності, відсутність ворожості, агресивності. Це повинен був засвідчити насамперед погляд людини, адже недаремно кажуть в народі, що очі — дзеркало душі. Тому, спілкуючись — вітаючись, прохаючи що-небудь, дякуючи, запрошуючи — співбесідники дивились у вічі один одному. Поступово прикметник «увічливий» переосмислився і набув переносного значення: «той, що дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність».

Та ввічливість — це осяжне поняття, яке може мати різні відтінки. Тому українська мова послуговується спеціальними словами на означення цих відтінків. Так, вищою мірою вияву ввічливості є ґречність (за М. Білоус; 181 сл.).