Розробки уроків - Українська мова 10 клас ІІ семестр - 2018 рік

УРОК 67. ПОЛЕМІЧНІ ПРИЙОМИ

Мета: формування компетентного мовця, який усвідомлено прагне поглибити знання про полемічні прийоми, їх види та вимоги ведення комунікації.

Очікувані результати навчально пізнавальної діяльності учнів:

знаннєва складова: усвідомлює різницю між дискусією, диспутом та полемікою; знає основні правила ведення полеміки, коментує їх; виявляє й аналізує порушення, допущені у процесі ведення полеміки;

діяльнісна складова: організовує власну мовленнєву діяльність; виявляє вміння компетентно обговорювати життєво важливі проблеми, зіставляти суперечливі судження; намагається дійти єдиної думки, знаходити загальне рішення, встановити істину; переконувати співрозмовника, підтверджувати власні думки аргументованими, переконливими і безперечними доказами;

ціннісна складова: виявляє прагнення працювати над поліпшенням мовної і мовленнєвої компетенцій.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Лінгвістична розминка

► Прочитайте висловлювання, дайте йому своє тлумачення.

Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано і переконливо, відповідно до важливості предметів, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит).

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Бліцопитування

· Важливим засобом комунікації є...

· Яскраве пристрасне слово завжди впливає на...

· Уміння компетентно обговорювати важливі питання...

· Полеміка — це...

· Полемічна майстерність виявляється в...

· Доводити означає...

Перевірка домашнього завдання

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Аутотренінг

· Я все зрозумію, запам’ятаю.

· Виконаю всі завдання на уроці вчасно, правильно і з задоволенням.

· Постійно буду працювати над собою, над своїм мовленням.

IV. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК)

Платформа 1

► Прослухайте визначення терміна «полеміка» з підручника «Ораторське мистецтво». Виділіть найбільш важливі тези.

Полеміка (грец. ωоλεμικά від ωoλέμιov — «ворожнеча») — стан суперечки, диспут під час обговорення або розв’язування проблем. Разом із цим поняттям використовують дебати і дискусію.

Це різновид суперечки, коли основні зусилля сторін, які сперечаються, спрямовані на утвердження своєї точки зору з обговорюваного питання. Разом із дискусією полеміка є однією з найбільш поширених форм суперечки. З дискусією її зближує наявність достатньо повної тези, змістовна зв’язність, черговість виступів, деяка обмеженість прийомів, за допомогою яких спростовують прилежну сторону і обґрунтовують власну точку зору.

Разом із тим полеміка відрізняється від дискусії. Якщо метою дискусії є пошуки загальної згоди того, що об’єднує різні точки зору, то основне завдання полеміки — ствердження однієї з протилежних позицій (За Н. П. Осиповою, В.Д. Водник, Г. П. Клімовою).

Робота з текстом

► Прочитайте текст. Складіть план до нього. Проведіть обговорення теми за складеним планом.

Серед методів і прийомів спілкування з аудиторією важливе місце посідає полеміка — одна з ефективних форм впливу на слухачів, найважливіший засіб їх переконання. Уміння організовувати полеміку, скеровувати її потребує від оратора великої майстерності, глибоких знань. Гостра полемічна бесіда — найскладніша форма зближення з аудиторією.

Термін «полеміка» походить від давньогрецького слова «полемікос» — войовничий, ворожий. В енциклопедичному словнику зазначається, що полеміка — це гостра дискусія стосовно будь-якого спірного питання. Це не звичайна суперечка, а публічне обговорення, при якому є конфронтація, протистояння, протиборство сторін, ідей і поглядів. Виходячи з цього, полеміку можна визначити як боротьбу принципово протилежних думок щодо того чи іншого питання, тобто публічний спір з метою захистити, обстояти свою точку зору і спростувати думку опонента. З цього визначення випливає, що полеміка відрізняється від дискусії, диспуту своєю цілеспрямованістю. Учасники дискусії, диспуту, зіставляючи суперечливі судження, намагаються дійти єдиної думки, знайти загальне рішення, встановити істину. Мета полеміки інша — здобути перемогу над опонентом, обстояти і затвердити власну позицію. Полеміка — це наука і мистецтво переконувати. Вона вчить стверджувати думки аргументованими, переконливими і безперечними доказами. Отже, мета полеміки — досягнення істини чи її перевірка.

Платформа 2. Оцінка інформації

► Ознайомтеся з інформацією, оцініть її. Підкресліть ключові слова, які допоможуть вам швидше відновити текст.

Як слід вести полеміку, щоб вона була корисною і продуктивною? Насамперед необхідно оволодіти принципами полеміки. Один із принципів ведення полеміки — це чесність і принциповість. Перед тим, як спростувати погляди опонента, потрібно точно і чітко сформулювати позицію, згідно з якою полемізують. Визначення предмета спору і вихідних позицій — одна з основних вимог до полеміки. У жодному разі не можна перекручувати позицію опонента. Цим оратор підриває довіру до власної позиції у слухачів. Потрібно виявити дійсні й істинні положення опонента і вміти критикувати їх.

Робота за алгоритмом

► Розгляньте алгоритм, сформулюйте власні висновки про особливості полемічної майстерності.

Чинники полемічної майстерності

1. Глибоке знання предмета полеміки.

2. Дотримання вимог культури ведення суперечки.

3. Уміння доводити висунуту тезу.

4. Уміння спростовувати думку опонента.

5. Уміння користуватися полемічними прийомами.

6. Уміння протистояти пасткам суперника.

Матеріал для пам'ятки. Орієнтовні правила

1) Намагайтеся зрозуміти опонента, його позицію, аргументи;

2) не варто повністю заперечувати правильність думки інших;

3) майте чітку мету і йдіть до неї в усіх питаннях, аргументах;

4) оцінюйте думки, пропозиції, а не їхніх авторів. Ставтеся з повагою до опонента;

5) намагайтеся чітко, конкретно аргументувати свою позицію.

Спільне обговорення проблеми

► Розгляньте способи спростування думки суперника:

1) спростовування тези;

2) критика доказів;

3) показ неспроможності прикладів.

Платформа 3. Визначення послідовності викладу матеріалу

► Прочитайте текст, складіть план до нього. Доберіть заголовок. Випишіть принципи полеміки. Підготуйтесь до відповіді на запитання.

Теорія і методика красномовства розглядає принципи ведення ораторської діяльності, що є основним способом зв’язку між оратором і аудиторією, завдяки якому передається і засвоюється інформація, здійснюється вплив на слухачів.

Щоб полеміка була корисною і продуктивною, необхідно запам’ятати основні її принципи. Перший — це чесність і принциповість. Перед тим як спростувати погляди опонента, потрібно точно і чітко сформулювати позицію, згідно з якою полемізують. Визначення предмета суперечки і вихідних позицій — одна з основних вимог до полеміки. Не можна перекручувати позицію опонента. Цим оратор підриває довіру до власної позиції в слухачів. Потрібно виявити істинні положення опонента і вміти критикувати їх.

Важливого значення набуває принцип емоцій у полеміці. Без людських емоцій ніколи не було, немає і не може бути пошуку істини. Не можна вести полеміку без емоційного, суб’єктивного ставлення до питань, що обговорюються. Проте не слід перебувати в полоні емоцій, тобто давати перевагу почуттям над розумом.

Характерним принципом полеміки є виявлення невідповідностей і суперечностей у поглядах опонента, однобічності його позицій. Зрозуміло, це потребує опанування логіки, високої культури мислення. Якщо оратор глибоко переконаний в істинності своєї позиції (а інакше немає сенсу її відстоювати), необхідно розкрити хибність позицій опонента: продемонструвати слухачам, чому вона помилково здається їм правильною; висвітлити, унаслідок яких прийомів опонент зміг зробити свою позицію переконливою і логічною. Відомо, що істина потребує не декларування, а доказу.

Важливим принципом ведення полеміки є також уміле використання гумору, іронії, сарказму, сатири. Висміювання опонента — загальноприйнятний прийом полемічної бесіди. Однак його застосування потребує дотримання певних вимог.

По-перше, ніяким гумором, іронією, сарказмом не можна підміняти логічну критику й розкриття позицій опонента. У полеміці сарказм, гумор, жарт над суперником повинні вживатися в поєднанні з усіма іншими заходами розкриття й критики позиції опонента.

По-друге, під час полеміки у використанні гумору необхідна тактовність, не торкаючись гідності особистості.

Перелічені принципи є обов’язковими під час ведення будь-якої полеміки, але це зовсім не означає, що ними вичерпуються всі поради й твердження. Щоразу полеміка вимагає, звичайна річ, своїх особливих засобів, своєї методики ведення (За Н. П. Осиповою, В.Д. Водник, Г. П. Клімовою).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ (ПРАКТИЧНИЙ БЛОК)

Ситуативна вправа

► Об’єднайтеся у три групи. Організуйте полеміку з будь-якого питання, використавши різні способи доведення свого аргументу: метод дедукції (розглянувши всі аргументи, дійти висновку), метод індукції (спочатку висунути тезу, а потім па переконливих прикладах довести її істинність) та метод аналогії (на яскравому зрозумілому прикладі провести аналогію зі своєю тезою).

Аудіювання

► Прослухайте текст. Під час прослуховування випишіть прийоми полеміки (1-й варіант) і різновиди запитань, що використовують у полеміці (2-й варіант).

У процесі полеміки використовують різні прийоми. Дуже добре, якщо сторона, яка стоїть на правильних позиціях, зможе передбачити можливі заперечення протилежної сторони і навіть відкрито висловити це передбачення: «нам скажуть...», «тут нам можуть, мабуть, заперечити...» і т. ін.

Дозволеним у полеміці с прийом доведення аргументів опонента до абсурду. Буцімто стаючи на його місце, мовби договорюючи за нього, можна показати, до якої безвиході за логікою приведуть його безпідставні судження. До цього прийому і зводилася сократова іронія.

Можна використовувати прийом «відтягування заперечення».

Він означає, що заперечення можна, хоча і не бажано, трохи відтягувати, якщо з якихось причин (розгубленість, безпам’ятність) у цей момент немає сил одразу заперечити і потрібний деякий час, щоб зібратися з думками. Зрозуміло, бажано бити одразу по головних і сильних аргументах противника. Але якщо проти них не знайшлося вагомих заперечень, потрібно спочатку спростовувати другорядні докази, а потім, зібравши сили, спрямувати удар на головні.

У полеміці можна використовувати прийом «заковтування гачка», суть якого полягає в наведенні доказів на користь супротивника (з якими той згодний), а потім — несподівана демонстрація їх неспроможності.

Усі ці прийоми вважають припустимими, їх можна використовувати в публічній суперечці. Їх застосування не заважає з’ясуванню істини, не компрометує опонента.

Творча майстерня

► Задумайтесь над запитаннями. У відповідях додайте свої міркування, бачення, варіанти.

· Якими полемічними прийомами має володіти оратор?

· Яких принципів повинен дотримуватися мовець під час полеміки?

· Яку визначальну рису ведення спору мали Сократівські бесіди?

VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ (КОНТРОЛЬНИЙ БЛОК)

► Прочитайте ще раз пункти плану, за якими подано теоретичні відомості. Чи хотіли б ви одержати інформацію про інші аспекти щодо особистості мовця-оратора? Які саме?

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Порівняти свої навички з розробленими вимогами до ведення полеміки.

► Підготувати невеликий текст промови для виголошення публічно, обравши актуальну тему й дотримуючись рекомендованих порад, правил.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити