Розробки уроків - Українська мова 10 клас ІІ семестр - 2018 рік

УРОК 68. МИСТЕЦТВО ВІДПОВІДАТИ НА ЗАПИТАННЯ

Мета: формування компетентного мовця, який усвідомлено прагне ознайомитися з рисами оратора та комунікативним станом мовця.

Очікувані результати навчально пізнавальної діяльності учнів:

знаннєва складова: усвідомлює роль знань про норми ведення полеміки; має чітке уявлення про логічну структуру і види запитань та відповідей, специфіку їх застосування в суперечці;

діяльнісна складова: організовує власну мовленнєву діяльність; виявляє вміння добирати запитання (відкриті і закриті), мета яких полягає в передачі інформації; дає можливість маневрування під час виступу, невтрачати контроль над ходом бесіди;

ціннісна складова: виявляє прагнення працювати над поліпшенням мовної і мовленнєвої компетенцій.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Лінгвістична розминка

► Прочитайте висловлювання, дайте йому своє тлумачення.

Визначальною рисою Сократа ведення спору була іронія. Її мета — не просто викрити і знищити кого-небудь, а допомогти людині пізнати себе, стати вільною, проявити свої творчі можливості

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Бліцопитування

· Чим полеміка відрізняється від інших видів суперечки?

· Які методи лежать в основі полеміки?

· Які прийоми важливі для ведення полеміки?

· Чому необхідно дотримуватися принципів полеміки?

Перевірка домашнього завдання

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Аутотренінг

· Я все зрозумію, запам’ятаю.

· Виконаю всі завдання на уроці вчасно, правильно і з задоволенням.

· Постійно буду працювати над собою, над своїм мовленням.

IV. ПОЯСНЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ (ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК)

Платформа 1. Робота з текстом

► Прослухайте текст. Дайте йому назву, визначте стиль і тип мовлення. Проведіть бесіду за прочитаним. Перевірте, наскільки уважно ви слухали текст, зробіть відповідні висновки.

Щоб розраховувати на успіх у полеміці, потрібно також мати чітке уявлення про логічну структуру і види запитань та відповідей, про специфіку їх застосування в суперечці.

Спочатку слід охарактеризувати різні види запитань.

Відомо, що проблеми формулюють у вигляді запитань. Усі запитання щодо їх логічної структури і ролі можна віднести до двох видів. Перший вид — це запитання, що уточнюють, або закриті запитання, які спрямовані на з’ясування істинності чи хибності висловленого в них судження. Граматичною ознакою закритих запитань є наявність у реченні частки «чи»: «Чи правильно, що...?». Оскільки в запитанні цього виду вже міститься/судження, яке цікавить, то пошук відповіді завжди обмежений двома альтернативами: «так» чи «ні». Вони ведуть до створення напруженої атмосфери в бесіді, оскільки різко звужують «простір і для маневру» у співбесідника. Ці запитання спрямовують думки співрозмовника у встановленому напрямку і націлені на прийняття рішення.

Закриті запитання мають значний вплив і добре заміняють усі твердження. Найбільш вражаючими є так звані подвійні закриті запитання, наприклад: «Чи слід призначити нашу зустріч вже на цей тиждень, чи перенесемо її на наступний?» Інша форма запитання пропонує співрозмовнику і третю можливість — довгу відстрочку. У постановці подібних запитань криється небезпека, що в співрозмовника складається враження, мовби його допитують, центр навантаження бесіди зміщується в наш бік, а співбесідник не має можливості висловлювати розширено думку.

Закриті запитання рекомендується задавати тільки в тих випадках, коли хочемо прискорити отримання згоди чи підтвердження раніше досягнутої домовленості (наприклад: «Чи згодні Ви, що ...?»).

Другий вид — запитання, що заповнюють прогалини знань, або відкриті запитання. Вони спрямовані на з’ясування нових властивостей і якостей предметів та явищ, які цікавлять слухачів. Граматична ознака таких запитань міститься в запитальних словах: хто, що, де, коли, як і т. ін. На ці запитання неможливо відповісти «так» чи «ні», вони потребують пояснення. Вони містять слова «що», «хто», «як», «скільки», «чому». Приклади таких запитань:

· Яка Ваша думка з цього питання?

· Як Ви дійшли такого висновку?

· Чому Ви вважаєте, що.?

За допомогою таких запитань мета передачі інформації реалізується більш вільно, ніж у закритих запитаннях, оскільки ми дали співрозмовнику можливість маневрування і підготували до виступу.

У цій ситуації ми втрачаємо ініціативу, оскільки бесіда може повернути в русло інтересів і проблем співрозмовника. Небезпека полягає й у тому, що можна взагалі втратити контроль над ходом бесіди.

Щоб розширити межі і забезпечити безперервність відкритого діалогу, можна використовувати дзеркальне запитання — повторення із запитальною інтонацією частини ствердження, яке тільки що було виголошено співрозмовником, щоб примусити його побачити своє ствердження з іншого боку і продовжити свою розповідь.

Дзеркальне запитання створює нові елементи, що надають діалогу сенсу, не вступаючи в протиріччя зі співрозмовником і в результаті не призводять до конфлікту.

Риторичні запитання. Це запитання, відповідь на які очевидна для всіх присутніх. Їх мета — активізувати аудиторію, указати на нерозв’язані проблеми чи забезпечити підтримку нашої позиції з боку учасників бесіди шляхом мовчазної згоди.

Переломні питання. Вони підтримують бесіду в чітко встановленому напрямку або ж порушують цілий комплекс нових проблем. Якщо співрозмовник коректно і змістовно відповідає на такі питання, то відповіді зазвичай дозволяють виявити слабкі місця його позиції. Наприклад: «Як Ви уявляєте собі.?», «Як Ви вважаєте, чи потрібно радикально змінювати.?», «Як насправді у Вас справи з.?».

Подібні запитання задають у випадках, коли вже отримали достатньо інформації з однієї проблеми і хочуть переключитися на іншу або ж коли відчули опір співрозмовника й намагаються обійти складні місця. Небезпека полягає в порушенні рівноваги між співбесідниками. За наполегливого використання таких запитань співрозмовник може підвести їх до закритих відповідей «так» чи «ні».

Запитання для обмірковування. Вони спонукають співбесідника розмірковувати, ретельно аналізувати і коментувати те, що було складно. Прикладами є такі запитання: «Чи правильно я зрозумів Ваше повідомлення про те, що...?», «Чи вважаєте Ви, що...?». Мета цих питань — створити атмосферу взаєморозуміння, це часто дозволяє досягнути проміжних результатів.

Платформа 2. Оцінка інформації

► Дайте відповідь на запитання за текстом.

· Про які полемічні прийоми йдеться в тексті?

· Яку функцію запитань вказано в тексті?

· Які різновиди запитань описано?

Ситуативні вправи

► Попрацюйте в парах. Доберіть аргументи на користь двох позицій у полеміці з питання «Роль художньої літератури в сучасному світі».

► Заслухайте та проаналізуйте аргументи кількох пар. Визначте найкращих полемістів.

► Об’єднайтеся у дві групи та організуйте полеміку з питання «Вибір професії. Що важливіше: поради близьких та сторонніх чи власний розсуд?» Використайте різні полемічні прийоми.

Платформа 3. Визначення послідовності викладу матеріалу

► Складіть план до тексту. Підготуйте запитання за текстом, щоб вони розкривали його зміст.

Самостійна робота

► Випишіть до кожного пункту плану по одному — два положення, що вам видаються найбільш важливими або цікавими.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ (ПРАКТИЧНИЙ БЛОК)

Творча майстерня

► За прослуханим текстом складіть ментальну схему «Мистецтво полемічних запитань і відповідей»

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

· Чи можете ви сказати, що уроки риторики сприяють удосконаленню ваших ораторських умінь гарного спілкування?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Зіставити свої навички ставити запитання з розробленими вимогами.

► Підготувати невеликий текст промови, який би містив запитання, що спонукали б вашого опонента до міркувань. Для цього дотримуйтесь рекомендованих порад, правил.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити