Усі уроки української мови 10 клас І семестр - 2018 рік

ВСТУП. ЛЕКСИКОГРАФІЯ. ПОНЯТТЯ НОРМИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ. ЛЕКСИЧНА НОРМА

УРОК 12. ОСНОВНІ ГРУПИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. БАГАТОЗНАЧНІСТЬ, СИНОНІМІЯ Й АНТОНОМІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. УЖИВАННЯ СЛІВ У ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ ВІДПОВІДНО ДО ЇХНЬОГО СТИЛІСТИЧНОГО ЗАБАРВЛЕННЯ

Мета (формування компетентностей): предметні: засвоєння основних груп фразеологізмів, їх багатозначності, синонімії й антонімії; ключові: збагачення мови учнів образними виразами; комунікативні: вміння використовувати фразеологізми у спілкуванні; інформаційні: розвиток умінь добувати, обробляти та раціонально використовувати інформацію; загальнокультурні: розуміти засоби образності в різних сферах життєдіяльності людини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Прислів'я

► Запам’ятайте прислів’я. Використовуйте прислів’я у своїй мові.

Красна мова з прислів’ям.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Висловлювання видатних людей про мову

► Як ви розумієте вислів?

«Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив» (Сократ)?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Поради

Учитися гарній, спокійній, інтелігентній мові треба довго й уважно — прислуховуючись, запам’ятовуючи, помічаючи, читаючи й вивчаючи. Наша мова — найважливіша частина не лише нашої поведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, нашої здатності не піддаватися впливам середовища, якщо воно затягує (Д. Лихачов).

► Чим корисні поради вченого?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з текстом

► Прочитайте текст. Складіть план його. Розкажіть за планом.

З лексикою української мови нерозривно пов’язана фразеологія. Буквально слово фразеологія означає вчення про звороти мови (грецьк. phrasis — зворот, вираз). Адже слова в мові вживаються не ізольовано, а в реченні, утворюючи іноді стійкі словосполучення, що сприймаються як єдине ціле, тобто як певний мовний зворот. Сукупність таких стійких словосполучень і називають фразеологією. Фразеологічними словосполученнями є, наприклад, гіркий хліб (нелегке життя), пекти раки (червоніти), собака на сіні (скупий), море по коліна (нічого не страшно). Означаючи, таким чином, певні предметні поняття, дії, якості, стани та інше, фразеологічні звороти збагачують наше уявлення про навколишню дійсність, відчутно поповнюють словниковий склад мови.

До фразеології належать і крилаті слова — влучні вирази видатних людей, українських, російських та зарубіжних письменників, переклади античних та інших стародавніх висловів: Світ ловив мене, та не спіймав (Г. Сковорода). Сізіфова праця(Гомер). Борітеся — поборете (Т. Шевченко). Пропаща сила (Панас Мирний). Живий труп (Л. Толстой). Весна народів (Г. Гейне). Бути чи не бути (В. Шекспір). Людська комедія (О. де Бальзак). Ахіллесова п’ята (з грецького міфу про героя Ахілла). Перейти Рубікон (з римського переказу про Цезаря). Перекувати мечі на рала (біблійний вислів).

До фразеології відносять також прислів’я та приказки: Де руки й охота, там скора робота. Друзі пізнаються в біді. З хворої голови та на здорову. Дивиться, як кіт на сало та ін. Прислів’я та приказки є широким узагальненням народного досвіду; вони роблять нашу мову більш яскравою, влучною і широко вживаються в художніх творах. Загадаймо хоч би початки окремих розділів роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: Наука не йде до бука. До фразеологізмів належать і каламбурні вислови, наприклад: На городі бузина, а в Києві дядько.

Серед усталених зворотів досить виразно виділяється група фразеологізмів, які перейшли до літературної мови з живої мови представників різних професій. У них закріплено виробничий досвід людей, нагромаджений протягом віків. Загадаймо, наприклад, такі вислови, як: на живу нитку (з мови кравців), розмотати клубок (з мови пряль), на один копил (з мови шевців), між молотом і ковадлом (з мови ковалів), лити воду на чийсь млин (з мови мірошників), спіймати на гачок (з мови рибалок), стріляний горобець (з мови мисливців), не святі горщики ліплять (з мови гончарів), під один гребінець (з мови перукарів), покласти першу цеглину (з мови мулярів), піднести на щит (з мови військових). Чимало фразеологізмів цього типу ввійшло в мову і в новіші часи: відігравати роль, зміна декорацій, як по нотах (з театрально-музичної сфери), досягти апогею (з астрономії), бурхлива реакція (з хімії), гірка пілюля (з медицини), закрутити гайки (з технічної сфери), входити в колію, натискати на всі педалі, набирати висоту, рятівне коло (зі сфери транспорту), на два фронти (з військової сфери) тощо.

Робота з таблицею

Класифікація фразеологізмів

Група фразеологізмів

Значення

Приклади

Ідіоми

Це стійкі звороти мови, лексичне значення яких сприймається як неподільне ціле. Зміст ідіом не збігається з лексичним значенням тих слів, що входять до них. Наприклад, собаку з’їв має лексичне значення досвідчений, а окремо взяті іменник собака і дієслово з’їсти далекі від цього значення. Ідіоми можуть вступати в синонімічні зв’язки між собою

робити з мухи слона (перебільшувати), вусом не повести (не звернути уваги), бити байдики (ледарювати), правити теревені (базікати), ні пари з уст; тримати язика за зубами (мовчати), дати пити; загнати на слизьке(перемогти)

Фразеологічні одиниці

Це такі стійкі сполучення слів, які характеризуються смисловою єдністю, але складові частини яких легко виділяються. Це прислів’я, приказки, крилаті вислови

Світ ловив мене, та не спіймав (Г. Сковорода). Наша сила — сім’я єдина. Чесне діло роби сміло (Нар. тв.) Чуття єдиної родини.

І рости і діяти. Перемагать і жить (Із тв. П. Тичини)

Робота з підручником

► Прочитайте теоретичний матеріал. Що нового ви дізналися?

► Виконайте вправу.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Тренувальні вправи

► Знайдіть у наведених реченнях фразеологізми і поясніть значення їх. Два-три речення запишіть.

1. І ця тиха, довірлива розповідь перевернула чоловікові душу. 2. Підемо: Чи тепер тобі вже не з руки? 3. Вони обоє рябоє. 4. З вами хоч на край світу. 5. І знову така тиша довкола, хоч мак сій (Із тв. М. Стельмаха).

► Перепишіть, дібравши до поданих фразеологізмів звичайні синоніми. Простежте, як при цьому змінюється емоційне і стилістичне забарвлення. Море по коліна, пальцем у небо попасти, не спускати ока, поставити крапку над і, чужими руками жар загрібати.

► Користуючись фразеологічним словником української мови, поясніть значення поданих фразеологічних зворотів.

На вагу золота, вискочити, як Пилип з Конопель, десята вода на киселі, нашому тинові двоюрідний пліт: очей у Сірка позичати.

► Запишіть по кілька фразеологічних зворотів з опорними словами голова, рука, сім.

► Прочитайте текст. Поговоріть на цю тему з товаришем по парті. Підберіть кілька прислів’їв і запишіть. Усно розкрийте їх зміст. Прислів’я — складова частина культури народу, його неоціненний скарб, яким він володіє з незапам’ятних часів і яким збагачує теперішні і збагачуватиме майбутні покоління людства. Усі види словесного мистецтва пов’язані з народним афористичним словом, яке робить наше мовлення влучним, точним, дотепним. Народні вислови проникають у мову публіцистики, науки і навіть міжнародної дипломатії. Дослідження прислів’їв зараз активно проводиться у всіх країнах світу, створюються численні фундаментальні й популярні збірки, видаються наукові праці, робляться спроби міжнародних класифікацій паремій (Із журналу).

► Запишіть речення. Знайдіть у них фразеологізми, поясніть їх значення.

1. За кілька хвилин розвідники ... встигли розповісти Казакову, що вони зараз «кантуються», тобто б’ють байдики (О. Гончар). 2. «Марійко,— звернувся ласкаво Василь до зажурної дівчини,— не бери всього так близько до серця» (І. Цюпа). 3. Одним словом, зиркай на всі боки, крути на вуса і пальця в рот їм не клади (В. Кучер).

► Складіть і запишіть речення з поданими ідіомами.

Умивати руки. Водити за ніс. Кіт наплакав. Змащувати салом п’яти.

► Складіть і запишіть речення, у яких би наведені вислови виступали б то у вигляді вільних словосполучень, то у значені фразеологізмів.

Розбити горщика. Прикусити язика. Чорний кіт дорогу перебіг. Гладити проти шерсті. Перегнути палку.

► Розкажіть, у яких життєвих ситуаціях найбільш уживані крилаті вирази Т. Г. Шевченка. Поясніть пунктуацію в них.

1. «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине». 2. Обніміться ж, брати мої, «Молю вас, благаю». 3. «Учитесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь». 4. «Раз добром нагріте серце. Вік не прохолоне!»

VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ

► Наведіть приклади фразеологізмів різних джерел їх походження:

1. Жива народнорозмовна мова, зокрема приказки, прислів’я: Одного поля ягоди...

2. Виробнича професійна діяльність: грати першу скрипку, ...

3. Біблійні вислови: святая святих, ...

4. Антична література та міфологія: сізіфова праця, ...

5. Влучні вирази: Сміх крізь сльози (М. Гоголь),..

VII. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

► Що мені найбільше сподобалось на уроці?

VIІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)

► Теоретичні відомості та вправа за підручником.

► Виписати прислів’я про хліб, про працю, про слово.

► Підібрати і записати 3-5 фразеологізмів із фразеологічного словника.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити