Усі уроки української мови 10 клас IІ семестр - 2018 рік

МОРФОЛОГІЧНА НОРМА

УРОК 53. МОРФОЛОГІЧНА НОРМА. МОРФОЛОГІЧНА ПОМИЛКА

Мета (формувати компетентності): предметні: поняття «морфологічна норма»; уміння усвідомлювати зв'язок морфологічної норми з граматичним значенням і граматичними категоріями самостійних і службових частин мови; розрізняти морфологічні норми, пов'язані з особливостями класифікування, словозміни, уживання й поєднання різних частин мови в усному мовленні й на письмі, виявляти й аналізувати порушення морфологічних норм; ключові: уміння вчитися: навички організації власної діяльності щодо засвоєння морфологічних норм української мови (визначає мету, цілі засвоєння навчального матеріалу; аналізує усні й письмові тексти з погляду додержання морфологічних норм); комунікативні: навички роботи в групі; інформаційні: навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурні: уникнення морфологічних помилок небайдужість до проблеми додержання морфологічних норм.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Робота з афоризмом

► Поясніть зміст афоризму.

► Чи погоджуєтесь ви з думкою В. Стуса? Свою відповідь обґрунтуйте.

Освіта — це вид гігієни. Письмо з помилками — то як невимиті руки чи зуби (Василь Стус).

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

«Стіна тиші»

1. Учні об’єднуються у групи по п’ятеро. Кожна група сідає в півколо обличчям до дошки або аркуша паперу на стіні. Їх просять написати в тиші та за визначений проміжок часу речення: «Мовна норма — це...», «Мовна помилка», «Морфологічна норма — це...», «Морфологічна помилка — це...»

2. Учні доповнюють речення або слова, що записані на дошці чи аркуші паперу.

3. Після того, як відведений для написання час закінчується, кожен учень обирає та читає вголос речення, не написане ним самим. Учні обмінюються своїми результатами в класі.

4. Обмін думками:

□ «Я дізнався ...»

□ «Я з’ясував ...»

□ «Я хотів би обговорити ...»

Варіація

Замість використання дошки та аркушів паперу на стіні, можна запропонувати учням сісти навколо столу та написати відповіді на великому аркуші паперу.

Фронтальна бесіда

· Що вам відомо про мовну норму?

· Які види мовних норм ви знаєте?

· Що ви розумієте під мовною помилкою? Наведіть приклади.

· Пригадайте, що вивчає морфологія.

· Які морфологічні помилки вам відомі? Про порушення яких норм вони свідчать?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Проблемна ситуація

► Перекладаючи текст з російської мови, учень скористався електронним перекладачем і був упевнений, що виконав завдання правильно. Але у вчителя була інша думка. Чому? Сформулюйте завдання уроку.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Спостереження над мовним матеріалом

► Прочитайте версію електронного перекладу тексту М. Гоголя. Знайдіть і виправте помилки. Чим вони зумовлені?

Степ що далі, то ставала кращою. Тоді весь південь, все той простір, який складає нинішню Новоросію, до самого Чорного моря, було зеленою, незайманою пустелею. Ніколи плуг не проходив по невимірним хвилях диких рослин. Одні тільки коні, ховаючись у них, як у лісі, витоптивалі їх. Нічого в природі не могло бути краще. Вся поверхня землі представляє зелено-золотим океаном, по якому бризнули мільйони різних квітів.

Робота з мультимедійною презентацією (робота з підручником) «Теоретична павутинка»

► Перегляньте мультимедійну презентацію (прочитайте матеріал підручника) і дайте відповіді на запитання:

· Що ми розуміємо під морфологічними нормами?

· Що ми називаємо морфологічними помилками?

· Чому вони виникають?

· Наведіть приклади морфологічних помилок?

· Як їх уникнути?

Робота з текстом у групах

► Прочитайте текст Визначте його тему, основну думку, тип і стиль мовлення.

► У чому полягає значення мовної норми?

► Які мовні норми згадуються в тексті? Наведіть приклади. Що сказано про морфологічні норми?

Мовна норма має важливе соціальне значення. Адже тільки єдиний правопис і стала вимова, обов'язкові для всіх правила відмінювання слів і синтаксичних зв'язків між словами, однакове розуміння змісту вживаних слів, єдиний наголос у словах саме і створюють ті якості літературної мови, що потрібні їй як засоби спілкування між людьми.

Норми літературної мови встановлюють на підставі вивчення закономірностей мовної системи та її підсистем і фіксують у загальнообов’язкових рекомендаціях, а також в орфографічних, граматичних і пунктуаційних правилах.

У розвитку української літературної мови були періоди, коли самі встановлені норми не відповідали внутрішнім властивостям загальнонародної мови, наприклад, намагання замінити загальновживані слова на вузькодіалектні або спеціально створені (спирт — винець, полюс — бігут, гайка — мутра). Так само виявилися неприйнятними й правила про вимову та написання слів типу клякса, клюб, лямпа, блюза, гемогльобін, катедра і подібні відповідно до їх вимови й написання в інших мовах.

У сучасній літературній мові мовні норми не залишаються незмінними. Постійно змінюється мова і відповідно потребує нормування.

Носії літературної мови дотримуються системи правил, що визначає єдину вимову звуків і їхніх сполук, властиву літературному мовленню; загальноприйнятих правил, що визначають способи передавання звуків, складів, слів і речень у письмовій формі літературної мови. Часто можна почути кілОметр, але норма — кіломЕтр; неправильний наголос у слові докУмент, літературна вимова — докумЕнт. Складна вимова слова договір. Правописний словник Сергія Головащука як акцентологічний посібник фіксує це слово з двома наголосами: дОговІр, дОговОру, мн. дОговорИ, дОговорІв; але два договорИ. Є також певні лексичні норми, що властиві літературній мові в цілому. Ми правильно говоримо останнім часом, того дня, цього разу, цими днями, а не в останній час, у той день, на цей раз, на цих днях.

Історичне співжиття українського і російського народів не могло не позначитись на їхніх мовах. Часто допускаються помилки, коли плутають мови, уживають слова з однієї мови в іншій. Наприклад, відповідником до російського слова мероприятие є захід, а в множині — заходи, а не міроприємство чи міроприємства; російському вислову принимать меры відповідає український уживати заходів, а не приймати міри. Під упливом російської мови помилково ставлять, наприклад, у місцевому відмінку множини іменників — ам, -ям, а не -ах, -ях: по полях, по горах, по селах.

Дотримання сталих норм усіма мовцями й спричиняє те, що літературна мова виступає досконалим засобом передавання й одержання інформації. Основні норми, властиві книжній літературній мові, через школу, художню та наукову літературу й інші шляхи культурного впливу поступово поширюються, закріплюючись і в усному вжитку.

Адже в звичайному житті ми говоримо зовсім не так, як пишемо. І в цьому немає ніякого порушення правил культури мови. Розмовна мова відрізняється від нормованої літературної мови не тільки за мовними ознаками: вона не підготовлена, спонтанна; обговорюючи побутові теми, ми заздалегідь не обдумуємо текст; розмовна мова можлива тільки в неофіційній ситуації спілкування (не можна виступати на зборах, читати лекцію розмовною мовою). У той же час нормована літературна мова неприйнятна в звичайних побутових ситуаціях. Штампи, шаблонні вислови типу зважаючи на сказане вище, прошу надати слово, прошу вжити заходів, доводжу до відома, взяти до уваги, залишити нерозв’язаним, без сумніву, не підкреслюють культуру розмовної мови, а скоріше — навпаки. Але в офіційно-діловому спілкуванні без них не обійтися. Дійсно, неможливо уявити собі вільну форму для заяви, доручення чи контракту; існують вимоги й правила, яких необхідно дотримуватися під час складання документів, написанні наукових чи публіцистичних статей.

Відомо, що в кожному суспільстві існують свої етичні норми поведінки. Ці норми, або інакше — мовний етикет, стосуються передусім звертання на ти і Ви, вибору повного чи скороченого імені (Артем чи Артем Володимирович), вибору звертань типу громадянин, товариш, пан та ін.

Етичні норми в багатьох випадках національні: наприклад, сфера звертання на Ви в англійській та німецьких мовах вужче, ніж у нашій мові, ці ж мови частіше, ніж українська мова, допускають скорочені імена. Тому обов’язковою умовою доброго володіння українською мовою є знання українського мовного етикету, культури мови, національної культури взагалі (За М.П. Савчук).

Вибірковий диктант з обґрунтуванням

► Прочитайте вірш Д. Білоуса. Про яку морфологічну норму тут ідеться? Випишіть іменники, ужиті в кличному відмінку. Позначте закінчення. Визначте відміни. Пригадайте відповідні правила.

Слова покличні — прості і величні

В джерелах слова — душі криниця.

Звичайний приклад візьму навмисне,

А рідна мова — як чарівниця.

Краса ж така в нім, що серце стисне.

Дивися — в кличнім простім відмінку:

«Ой не стелися, зелен барвінку...»

Одвертий кличний — немов дитинний,

Музичний, зичний та ще й гостинний.

Звертання щире, душевне, щедре —

Василю, Павле, Іване, Петре!

І так сердечно, і так ласкаво —

Наталю, Лесю, а чи Любаво!

До зборів, сходки відкрито й радо —

Чи товариство, а чи громадо!

А найсвятіше душа приємле —

Моя Вкраїно, кохана земле,

Ти, святий Дніпре, і ти, Дунаю,—

Миліших серцю звертань не знаю.

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

У дружньому колі («Мікрофон»)

► Зверніться до кожного зі своїх однокласників, правильно вживаючи імена в кличному відмінку.

Творче конструювання (групова робота)

► Спишіть, поставте слова в дужках у потрібній формі, складіть чотири речення.

Відчувати на (кожний крок); подарунок для (рідна мати); пишатися (його ім'я); пролітати над (чужа земля); стомитися від (осінній переліт); зупинитися біля (сама межа); домовитися із (знайомий гончар); тримати в (тепла долонька); скрикнути від (гострий біль); прибило (морська хвиля).

Дидактична гра «Слідами власних помилок»

► Знайдіть і виправте морфологічні помилки.

Розмовляю з Андрійом Петровичом. Повідомте Марії Васильовній. Після доща роса заблищала під проміннями сонця. Без цукра і сиропа печиво не буде смачним. Своєю радісттю поділись із друзями. Допоможіть нам, Надіє Андріївна. Прийшов лист від Ткачук Олега Йосиповича.

Творча лабораторія

► Складіть і запишіть висловлювання на тему «Чи варто дотримуватись мовних норм?».

Тестування (самостійна робота)

1. Позначте рядок, у якому всі іменники належать до спільного роду:

А гайдамака, добряга, незграба, базіка;

Б бездара, молодчина, нероба, капризуха;

В неотеса, сіромаха, непосида, босячня;

Г роботяга, задирака, жирафа, сирота.

2. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі Р. в. однини мають закінчення -у (-ю):

А задум твор.., художнього гурт.., секція футбол..;

Б запашного бузк.., високого звук.., стовпчик барометр..;

В сучасного метрополітен.., хвилі Дінц.., берег Буг..;

Г наслідки землетрус.., сектор цирк.., історичного музе...

3. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі Р. в. множини мають нульове значення:

А парта, миша, староста, круча;

Б хиба, чаша, лопата, земля;

В культура, мозаїка, галерея, стаття;

Г перемога, лелека, особа, мрія.

4. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі Кл. в. множини мають закінчення -е:

А Наталя, кравець, вітер, пісня;

Б Кобзар, Київ, Земля, душа;

В Оля, вовк, тесляр, народ;

Г героїня, Ілля, друг, Назар.

5. Позначте рядок, у якому всі іменники в О. в. пишуться з подвоєними приголосними:

А емаль, далеч, жовч, гордість;

Б акварель, тінь, сталь, мудрість;

В мазь, вісь, суміш, мить;

Г суть, розповідь, папороть, область.

6. Позначте рядок, у якому всі іменники в О. в. однини мають закінчення -ею:

А їжа, миша, голова, спина;

Б каша, дорога. пісня, гуща;

В вежа, огорожа, яблуня, тиша;

Г мережа, хата, стіна, груша.

Завдання з вибором трьох правильних відповідей.

7. Позначте рядки, у яких усі іменники у формі Р. в. однини мають закінчення -а (-я):

А не було документ_, не поставів дефіс_, площа прямокутник_, приїхав з Харков_;

Б не вистачає метр_, водій автомобіл_, кабіна трактор_, отвір капіляр_;

В колір прапор_, багато горох_, немає банан_, відповідно до кодекс_;

Г лігво вовк_, зібрались біля фонтан_, за довідкою до декан_, пошкодження мотор_;

8. Позначте словосполучення, у яких правильно вжито форми прізвища, імені та по батькові:

А зустрітися із Голобородько Іваном Петровичем;

Б попросити Кубрака Анатолія Сергійовича;

В видали Бєлову Михайлу Степановичу;

Г підписано Кравченком Геннадієм Омеляновичем.

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія (Тренінг-тест)

Поставте + або -

□ Я знаю, що називається морфологічною нормою.

□ Я знаю, що називається морфологічною помилкою.

□ Я можу навести приклад....

□ Я можу застосувати...

□ Я знаю, для чого...

□ Я вмію...

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (З ІНСТРУКТАЖЕМ)

► Робота за підручником (теоретичні відомості та вправа).

► Творче завдання. Складіть пам’ятку «Морфологічні норми».

► Пошукове завдання. У ЗМІ знайдіть приклади порушення морфологічних норм.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити