Усі уроки української мови 10 клас IІ семестр - 2018 рік

ПРАКТИЧНА РИТОРИКА

УРОК 67. УРОК ПРАКТИЧНОЇ РИТОРИКИ. ПОЛЕМІЧНІ ПРИЙОМИ

Мета (формувати компетентності): предметні: володіння полемічними прийомами, вмінням готуватися до суперечки; ключові: уміння вчитися: мотивувати, ставити цілі, планувати, прогнозувати, контролювати, здійснювати рефлексію, коригувати; комунікативні: толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: уміння шукати, аналізувати, перетворювати, застосовувати інформацію для розв'язання різноманітних проблем; загальнокультурні: прагнення досягти високого результату.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь (урок практичної риторики).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Інтелектуальна розминка

► Зі слів побудуйте прислів’я. Поясніть, як ви його розумієте.

А, думає, У, хто, перемагає, суперечці, не, хто, той, той, гарячкує («У суперечці перемагає не той, хто гарячкує, а той, хто думає»!)

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Дидактична гра «Закодоване слово»

► З букв складіть слово і розшифруйте тему уроку, запишіть її в зошиті.

► Як ви її розумієте?

► Визначте мету і завдання уроку.

І Е О І Л М Н П Ч И О И Й М П Р (ПОЛЕМІЧНІ ПРИЙОМИ)

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Фронтальна бесіда

· Пригадайте, шо вам відомо про полеміку.

· Чим відрізняється полеміка від диспуту, дискусії?

· Кого можна назвати полемістом?

· Яких правил слід дотримуватися під час полеміки?

· Що розуміють під тезою і аргументом?

· Які бувають аргументи?

· Які аргументи ви дібрали, виконуючи домашнє завдання? Практична робота в парах

► Прочитайте, визначте основну думку тексту. Свою думку аргументуйте. Які проблеми порушуються в тексті? Знайдіть у тексті недотримання мовних норм і виправте помилки.

Лінкольн якось висловив догану молодому офіцеру за те, що той

дозволив собі занадто палко сперечатися з товаришами по службі.

«Людина, яка твердо вирішила найкращим чином використовувати свої можливості,— сказав Лінкольн,— не може витрачати час на особисті суперечки. І не може дозволити собі допустити наслідки, які включають в себе втрату самоконтролю. B тих питаннях, де ви бачите, що ваші шанси рівні, поступайтеся більше і, навпаки, де ясно усвідомлюєте свою перевагу, поступайтеся менше. Краще дати дорогу собаці, ніж, вступивши з нею в суперечку за право першим пройти, бути укушеним нею. Навіть убивши її, ви не зцілите цим отриману рану».

Два-чотири-всі разом

► Прочитайте висловлювання. Про які особливості аргументації йдеться в кожному з них?

1. Хай неправда викрита,— у пристрасті тисячі доказів, щоб пустити цю неправду знову в хід (Жан Робіне). 2. Хто доводить багато, той нічого не доводить (Латинський вислів). 3. Аргументи не рахують, а зважують (Грецький вислів). 4. Усе сказано ніколи не буде. Суперечка думок безкінечна (С. Рамишвілі). 5. Дзвінка цитата спокушає нас більше, ніж правдиве мовлення (М. Монтень). 6. Говори з переконанням — слова й вплив на слухачів прийдуть самі собою (Й. Гете). 7. Одне слово, сказане від щирого серця, діє на наш розум сильніше всяких найважливіших доказів і переконливіше всяких розмірковувань (А. Амієль).

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з підручником / інформаційною карткою

► Прочитайте інформацію, складіть опорний конспект «Прийоми полеміки»

У багатьох сферах професійної діяльності людини, що проходить у системі «людина — людина», можливе проведення полеміки, учасники якої послуговуються загальноприйнятими полемічними прийомами й дотримуються визначених правил.

У процесі полеміки використовують різні прийоми. Дуже добре, якщо сторона, яка стоїть на правильних позиціях, зможе передбачити можливі заперечення протилежної сторони і навіть відкрито висловити це передбачення: «нам скажуть...», «тут нам можуть, мабуть, заперечити.» і т. ін.

Виділяють такі полемічні прийоми:

□ спростування помилкового твердження фактами,

□ критика доказів опонента,

□ атака запитаннями.

Дозволеним у полеміці є прийом доведення аргументів опонента до абсурду. Буцімто стаючи на його місце, мовби договорюючи за нього, можна показати, до якої безвиході за логікою приведуть його безпідставні судження. Між іншим, до цього прийому і зводилася сократова іронія.

Можна використовувати прийом «відтягнути заперечення».

Він означає, що заперечення можна, хоча і не бажано, трохи відтягувати, якщо з якихось причин (розгубленість, непідотовленість) у цей момент немає сил одразу заперечити і необхідний деякий час, щоб зібратися з думками. Зрозуміло, бажано бити одразу по головних і сильних аргументах противника. Але якщо проти них не знайшлося миттєвих вагомих заперечень, потрібно спочатку спростовувати другорядні докази, а потім, зібравши сили, спрямувати удар на головні.

У полеміці можна використовувати прийом «заковтування гачка», суть якого полягає в наведенні доказів на користь супротивника (з якими той згодний), а потім — несподівана демонстрація їх неспроможності.

Усі ці прийоми вважають припустимими, їх можна використовувати в публічній суперечці. Їх застосування не заважає з’ясуванню істини, не компрометує опонента.

Гумор та іронія посилюють емоційний вплив на слухачів, допомагають «розрядити» напружену атмосферу.

Прийом бумеранга — «бий ворога його ж зброєю»: полягає в тому, що теза чи аргумент обертається проти того, хто їх висловив.

Зведення до абсурду. Демонструється хибність тези, оскільки наслідки, що випливають з неї, суперечать дійсності.

Атака запитаннями. У суперечці важливо ставити запитання: відповідати завжди складніше, ніж запитувати. Мета цього прийому — перехопити ініціативу, ускладнити становище опонента.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Робота з текстом

► Прочитайте текст. Визначте його тему і мікротеми.

► Назвіть типові помилки, які трапляються під час полеміки.

► За яких умов суперечка не може бути раціональною? Обґрунтувати.

► Чи доводилося вам брати участь або бути свідком полеміки, яка не привела до позитивного результату?

► Яких помилок при цьому припустилися мовці?

ВЕДЕННЯ ПОЛЕМІКИ

Непорозуміння в процесі ведення полеміки дуже часто виникають у зв’язку з тим, що співрозмовники застосовують такі мовні вислови, які можуть по-різному ними сприйматися.

Багатозначність — це характерна риса будь-якої природної мови. Сама по собі вона не є недоліком, однак неуважне ставлення до цього явища в процесі спілкування може призвести до помилок, непорозумінь і навіть кумедних ситуацій.

Наприклад, у деяких рекламних повідомленнях експлуатується багатозначність слова «перший». Одне значення цього слова — «перший за порядком», а інше — «кращий». Два різні значення задають і два різних параметри порівняння — порядок слідування і якість. Тепер спробуємо проаналізувати такий рекламний текст: «Мені приємно повідомити вам, що жувальна гумка Dirol з ксилітом схвалена тепер Міністерством охорони здоров’я України як перша жувальна гумка, яка нейтралізує кислоту, що руйнує зуби». Одразу виникає запитання, що рекламісти мали на увазі: Міністерство охорони здоров’я визнало цю гумку кращою серед інших чи дослідило її першою серед інших подібних гумок і схвалило її? Оцінну інтерпретацію тут викликає конструкція «схвалена як перша жувальна гумка». Слово «перша» тут не можна замінити словом «друга» чи «третя», природніше сказати «краща». Чому ж одразу так не зробити?

Зверніть увагу на те, що багатозначними можуть бути не тільки окремі слова, а й цілі речення. Так, наприклад, історик Геродот розповідає, як лідійський цар Крез запитував божество у Дельфах, чи треба йому розпочинати війну з Персією. На це він отримав таку відповідь: «Якщо цар піде війною на Персію, то знищить велике царство». Коли розгромлений Крез, потрапивши в полон, зауважив дельфійським жерцям, що вони сказали неправду, жерці у відповідь заявили, що у війні дійсно знищене велике царство, але не Перське, а Лідійське.

Отже, перш ніж розпочати полеміку, співрозмовникам необхідно домовитися щодо визначень основних понять, щоб у процесі спілкування уникнути непорозумінь. Якщо вони не дійшли консенсусу, то немає сенсу розпочинати суперечку.

Перед тим як полемізувати, з’ясуйте, про яку кількість предметів ідеться в тезі (тобто про всі предмети, їх частину чи окремий предмет).

Наприклад, хтось стверджує, що «всі люди егоїсти». У цьому випадку ще не зрозуміло, про всіх чи про деяких людей ідеться у висловлюванні. Такі тези важко відстоювати й не менш важко критикувати саме через їхню невизначеність.

Лише після того, як з’ясовані всі зазначені вище питання, можна розпочинати суперечку, будувати аргументації, критикувати точку зору супротивника. Без визначення питання щодо зрозумілості, чіткості, ясності предмета спілкування суперечка не може бути раціональною (З довідника).

Робота в парах

► Візьміть участь в обговоренні однієї з проблем, по черзі керуючи процесом пошуку її розв’язання. Оцініть результативність вашої полеміки щодо доцільності використання полемічних прийомів.

Здоров’я — особистісна чи суспільна цінність? Чи потрібно дотримуватися мовного режиму в школі? Чи важливо жити в гармонії із суспільством? Чи кожна людина повинна брати участь у розв’язанні екологічних проблем?

Ситуативні завдання

► Прочитайте подану ситуацію.

► Який із запропонованих варіантів аргументації є переконливішим? Чому?

► Які прийоми використали полемісти?

► Чи згодні ви з тим, що занадто складні аргументи не можуть переконати слухачів?

► Поміркуйте і скажіть, хто в Україні, на вашу думку, повинен мати право виборчого голосу.

► Сформулюйте й запишіть відповідну тезу про громадянську відповідальність (відповідальність за прийняте рішення), доберіть до неї аргументи.

Понад 200 років тому, за часів формування Сполучених Штатів Америки, бурхливо обговорювалося питання про те, хто має право брати участь у голосуваннях. Одна фракція заявляла, що брати участь у голосуванні має право лише та особа, яка є власником певного майна. Бенджамін Франклін з цим не погоджувався. Соратники, які його підтримували, представили свою аргументацію.

Варіант аргументації соратників Б. Франкліна: «Не можна визнати правочинним з будь-якої розумної, інтелектуальної або моральної точки зору невід’ємне право людини виражати свої політичні пристрасті, використовуючи свій голос у референдумах тільки за наявності достатньої власності. Право закладено в самій людській природі і тому називається природним правом, яке може бути обмежене з зовнішньої сторони залежністю від володіння власністю. Неправильно припускати, що природне право людини віддати свій голос базується і залежить більшою мірою від власності, ніж від самої природи людини. Цілком очевидно, що такий умовивід не є розумним, бо він перевертає порядок речей, передбачений самою природою».

Варіант аргументації самого Б. Франкліна: «Бажання отримати голоси виборців ставить нас перед дилемою: у мене є віслюк; я можу голосувати. Віслюк помирає; я не можу голосувати. Отже, голос представляє не мене, а віслюка».

► Прочитайте текст. Поясніть, як захиснику вдалося вплинути на суд присяжних і схилити їх на свою сторону. Завдяки якому прийому полеміки було посилено вплив захисної промови?

СИЛА ПЛЕВАКО

Старенька вкрала бляшаний чайник, вартістю дешевше п’ятдесяти копійок. Вона... підлягала суду присяжних. Захисником старенької виступив Плевако. Обвинувач вирішив завчасно паралізувати вплив захисної промови Плевако й сам висловив усе, що нібито можна було сказати на захист старенької: бідна старенька, тяжкі злидні, крадіжка незначна, підсудна викликає не обурення, а лише жаль.

Але — власність є священною, весь наш громадянський благоустрій тримається на власності, якщо ми дозволимо людям хитати її, тоді країна загине.

Устав Плевако:

— Багато лиха, багато випробувань довелося вистраждати Росії за її понад тисячолітнє існування. Печеніги мордували її, половці, татари, поляки. Дванадесят мов звалилися на неї, захопили Москву. Усе витерпіла, все подолала Росія, лише міцніла й зростала від випробувань. Але тепер, тепер... Старенька вкрала старий чайник ціною в тридцять копійок. Цього Росія вже, звичайно, не витримає, від цього вона загине безповоротно.

Стареньку виправдали (За В. Вересаєвим).

Битва полемістів

► Об’єднайтеся в три групи.

► Організуйте полеміку про відповідальність за результати спільної роботи, використавши різні способи доведення свого аргументу: метод дедукції (розглянувши всі аргументи, дійти висновку), метод індукції (спочатку висунути тезу, а потім па переконливих прикладах довести її істинність) та метод аналогії (на яскравому зрозумілому прикладі провести аналогію зі своєю тезою).

► Проаналізуйте виступи і визначте найкращих учнів полемістів класу.

Мікрофон

· Як ви розумієте такі слова римського філософа Сенеки: «Довгий шлях через настанови, короткий і легкий — через приклади»?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Незакінчене речення

► Закінчіть речення:

□ Полеміка — це...

□ Основними полемічними прийомами є...

□ Полемічна майстерність проявляється в...

□ Доводити означає...

□ Одержані знання допоможуть мені...

□ Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (З ІНСТРУКТАЖЕМ)

► Виконайте вправу за підручником.

► Творче завдання. Складіть сенквейн (сенкан) про полеміку.

► Пошукове завдання. Скориставшись джерелами Інтернету, відшукайте зразок полеміки. З’ясуйте, якими прийомами скористались полемісти.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити