Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Усі уроки української мови 10 клас IІ семестр - 2018 рік

ОРФОГРАФІЧНА НОРМА

УРОК 36. ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ

Мета (формування компетентності): предметні: поглиблення знання про чергування голосних звуків, зокрема й відхилення від закономірностей, уміння утворювати нові слова й форми слів, де наявне чергування звуків; орфографічні навички; ключові: уміння вчитися: увага, аналітико-синтетичні навички, асоціативна уява, пам'ять; комунікативні: словниковий запас учнів, уміння знаходити орфографічні помилки у власних висловлюваннях; загальнокультурні: емоційно-ціннісне ставлення до народних джерел, філософських думок).

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Емоційна зарядка

Якщо ви хочете, щоб життя вам посміхалася, подаруйте йому спочатку гарний настрій (Б. Спіноза).

· Хто з вас, так само як і нідерландський філософ XVII ст. Бенедикт Спіноза, керується цим правилом?

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Перевірка домашнього завдання

Учні обмінюються із сусідом по парті складеними вдома тести й виконують їх. Після чого підписують тести й здають для перевірки.

Комунікативний практикум

Вибіркове заслуховування есе на тему «Моє бачення сучасної школи».

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Проблемне запитання

► Поясніть зміну в слові: 1) згадати про Київ; 2) поїхати до Києва.

► Запишіть транскрипцію виділених слів (чергування і // е відбувається за законами відкритого й закритого складів).

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з підручником

► Прочитайте теоретичний матеріал підручника з теми уроку.

Моделювання «Карти пам'яті»

► Ознайомтесь із таблицею «Чергування голосних». Порівняйте відомості з теоретичним матеріалом підручника. Чи все представлено в таблиці? Доповніть її власними прикладами. Що лишилося незрозумілим?

Чергування голосних

Типи чергувань

Умови чергування

Приклади

О, Е // І

за словозміни

кінь — коня, вівса — овес, сім — семи, осіб — особа

за словотворення

будівник (пор. будова) сільський(пор. село)

Але:

О, Е наявні в закритому складі

під наголосом у коренях -вод-, -воз-, -нос-, -роб-, що означають істот:

хлібороб, водовоз, діловод але: водопровід (предмет)

О, Е не переходить в І

коли ці звуки вставні або випадні

земля — земель, вікно — вікон

у групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними

хорт — хорта, шовк — шовку, виняток погірдний (пор. погорда)

у групах із повноголоссям -оро-, -оло-, -ере-, -еле-

город, шелест, колос, терен, винятки: моріг, поріг, оберіг, сморід, берізка

у родовому відмінку множини іменників середнього роду на -енн (я)

значень, положень, передбачень

О, Е // О

О, Е при словозміні мають властивість випадати

сон — сну, гачок — на гачку; квітень — квітня, човен — човна

О // Е після Ж, Ч, Ш, Щ, ДЖ, Й

пишеться Е перед шиплячими та м’якими приголосними.

Примітка. У деяких словах зберігається Е (Є), бо приголосний Ч у наступному складі в давні часи був м’яким.

вечеря, учень, щетина; ложечка — ложечок, книжечка — книжечок, лієчка — лієчок і под.

Винятки: жерло, печера, червоний, черга, чекати, чепурний, черствий, щедрий

пишеться O: перед нешиплячим твердим:

бджола, вечори (пор. вечеря), чорний(пор. чернетка); у похідних: вечоріти, чорніти;

Винятки: гайочок, чорнило, чорниці, чорніти (перед давніми м’якими)

в іменниках жіночого роду (третьої відміни) в суфіксі -ост-:

свіжості, безкрайості, пекучості

у давальному та місцевому відмінках однини деяких іменників:

бджолі, у пшоні

у закінченнях родового та орудного відмінків прикметників, займенників, числівників жіночого роду:

гарячої, першою, нашої;

І // И

И з’являється в дієсловах:

лійка — лити, бійка — бити.

Чергування у дієслівних коренях

Типи чергувань

Умови чергування

Приклади

О // А

якщо наступний склад має наголошений суфікс -а чи -ува-

Допомогти — допомагати

Е // І

Е в дієсловах доконаного виду;

І — недоконаного:

Замести — замітати, злетіти — літати;

у дієсловах перед наступним складом із суфіксом -а-, -ува- (-юва-); часто наголос падає на кореневий І:

брехати — набріхувати, викоренити — викорінювати, чекати — очікувати; плести — заплітати, гребти — загрібати

І // А

найдавніші чергування:

сідати — садити

Е // И

Е (випадний) чергується з И, якщо далі йде суфікс -а-, тобто -ер- переходить в -ира-:

Беру — брати — вибирати, терти — зітру — стирати; вистелю — вислати — вистилати

Випадний, що чергується з И

брати — збирати, слати — вистилати, підіпри — підпирати

Запам'ятай! У кількох словах трапляються сплутування звуків [о] й [а].

Потрібно запам’ятати написання цих слів:

1) пишемо й вимовляємо [а] після г, к, х перед складом з [а]: гаряче, гарячка, гаразд, кажан, калач, качан, хазяїн, халява; а також перед г у словах багатий, багато, багатство, багач, багатир(багач), багаття;

2) у словах богатир (Богом дана сила), крохмаль, борсук, комиш, комірка, коровай, кропива, комин, монастир, отаман, поганий, погон, пором, слов’яни, солдат, козак.

Лінгвістичне моделювання

► Утворюючи нові слова або форми слів, дослідіть, які чергування відбуваються в рядках.

Зразок: терти — стирати (е//и).

1. Гонити, клонитися, кроїти, проводити, схопити.

2. Камінь, ніч, братів, вів, лебідь.

3. Дерти, перу, простерти, жерти, клену.

4. Жонатий, чотири, шестеро, вечеря, пшениця.

5. Почну, увімкну, загнути; одного.

Вибіркова робота

► Випишіть слова, у яких звук [і] виник на місці [о] або [е].

Сіно, щічка, звір, пір’я, прізвище, невід, вітер, місяць, Миколаїв, білий.

Моделювання «Карти пам'яті»

► Ознайомтесь із таблицями чергувань у-в, і-й. Прокоментуйте правила.

► За яким законом побудовано систему правил? (За законом милозвучності, тобто природним чергуванням голосних і приголосних звуків)

► Якщо попереднє слово закінчується на голосний, а наступне починається з приголосного, чому віддають перевагу, ставлячи між ними прийменник або сполучник: збігові голосних чи приголосних звуків? (Приголосних)

У чергується з В

У

В

1. [п] у [п]. Десь у хлібах кричав перепел

1. [о] в [о]. Була в Одесі

2. У [п]. Увійшли до хати

2. В [о]. В очах його світилася надія

3. [п, о] у [в, ф-, льв-, св-, тв-, хв-]. Сидимо у вагоні. Була у Львові

3. [о] в [п]. [крім в-, ф-, мв-, св-, хв- і под.]. Пішла в садок вишневий (Т. Шевченко)

4. [п, о] (,;: — () ...) у [п]. Стоїть на видноколі мати — у неї вчись (Б. Олійник)

4. [п] в [о]. Був в Одесі

У з В не чергується

1. У словах, що вживаються тільки з В або з У: вдача — удача, вклад — уклад,— означають різні поняття.

2. У власних назвах, крім слова Україна — Вкраїна: Угорщина, Уельс

І чергується з Й

І

Й

1. [п] і [п]. Вірю в пам’ять і серце людське (Б. Олійник).

1. [о] й [о]. Ольга й Андрій добре провели час

2. [п, о] (,;: — () ...) і [п]. Випали сніги — і забіліли сліди.

2. [о] й [п]. Він тільки й знав, що молитися

3. І [п]. І хотілося жити щасливо

І з Й не чергується

1. Якщо зіставляються поняття: Одвічне питання — батьки і діти

2. Перед словом, що починається на й, є, ї, ю, я: Ольга і Йосип — друзі

3. Після паузи: Щось такеє бачить око, І серце жде чогось... (Т. Шевченко)

Умовні позначення:

[...] — слово;

п — будь-який приголосний;

о — будь-який голосний.

(,;: — () ...) — розділовий знак, що утворює паузу.

«Ланцюжок». Мовний аналіз

► Прочитайте народні прислів’я, обираючи з дужок правильний варіант звука.

1. Не знаючи броду, не лізь (у, в) воду. 2. Сталь гартується (у, в) огні, а людина — (у, в) труді. 3. Щоб рибу з’їсти, треба (у, в)воду лізти. 4. (у, в) (у, в)мілого руки не болять. 5. (У В)міння (і, й) труд (у, в)се перетруть. 6. (у, в)очі співає, а позаочі лає. 7. Ремесло на плечах не висить (і, й) хліба не просить, а хліб дає. 8. Згаяного часу (і, й) конем не доженеш. 9. Що написано на роду, того не об’їдеш (і, й) на льоду. 10. (У, В)се добре переймай, а зла уникай. 11. Добре роби (і, й) добро буде. 12. (у, в)чужому домі будь привітливий, а не примітливий. 13. За науку цілуй батька (і, й) матір (у, в) руку. 14. Не міряй (у, в)сіх на свій аршин. 15. Коли тебе добрі люди шанують, шануйся (і, й) сам. 16. Не підливай масла (у, в)огонь. 17. (у, в) одне вухо влітає, (у, в)друге — вилітає. 18. (У, В)мій сказати, (у, в)мій і змовчати. 19. Плохеньке порося (і, й) (у, в) Петрівку мерзне. 20. Чоловік (у, в) домі — голова, а жінка — душа. 21. (у, в) Сірка очі позичив, та (і, й) байдуже. 22. Правда (і, й) (у, в) морі не (у,в)тоне (Народна творчість).

Розподільна робота

► Розподіліть у три колонки слова, у яких чергування у-в: 1) відбувається; 2) не відбувається; 3) змінює значення слова.

Взуття, учений, влада, уособиця, ввечері, уява, установа, вклад, устає, внесок, вправа, уважаю, вступ, удача.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Бесіда

· Що таке чергування? (Чергування — це закономірна зміна голосних чи приголосних звуків під час творення нового слова або словозміни в тій самій морфемі)

· Як правильно написати слово з ненаголошеним голосним? (Добираючи спільнокореневі слова, змінити слово так, щоб ненаголошений звук став наголошеним: весна — весни. Пригадати закономірності чергування звуків)

· Якщо ненаголошені е, и, о не перевіряються наголосом, як не припуститися помилки? Сформулюйте правила за прикладами:

1) шевця — швець, справедливий — правда; (пишемо е, тому що при змінюванні неясний звук випадає, але пам’ятаємо, що в кількох дієслівних коренях випадає ненаголошений [и]);

2) осені — осінь (пишемо е, тому що при змінюванні неясний звук чергується з [і], але дитина — діти, сидіти — сідати, звисати — звіситися, злипатися — зліпитися);

3) перейти, передгір’я, береза, пелена (пишемо е в словосполученнях —ере-, -еле-, але: на межі кореня й суфікса може бути також сполучення -ери-, -ели-: перина (пер+ина), меливо (мел+иво), великий (вел+икий));

4) бриніти, бриньчати (бренькати), гриміти, дрижати, кривавий, криниця, кришити, стриміти, тривати, тривоги, триножити (пишемо и у відкритих складах -ри-, -ли- між приголосними, але: відповідно до вимови: дрімати, тріщати, перебріхувати, злітати).

Дослідження-спостереження. Диктант з коментуванням

· Поясніть написання і, е чи и в словах. Назвіть орфографічні принципи. Які орфограми зумовлені чергуванням голосних звуків?

1) бриніти, гриміти, криниця, кривавий, глитати (У відкритих складах —ри-, -ли- між приголосними);

2) дрімати, тріщати (винятки);

3) прізвище, прірва, чільний, очікувати, жінка (і чергується з о або е);

4) бетон, кишеня, тираж, сметана, левада, керманич (винятки, традиційний принцип написання);

5) вередувати, очерет, середина, берегти, дерево, шелест (Буквосполучення -оро-, -оло-);

6) човен, хлопець, мисливець, південь (Е випадний);

7) дороги, навпаки, по-батьківськи, таки, трохи (У кінці після г, к, я);

8) такі, дорогі, батьківські, високі (Прикметники й займенники, що відповідають на питання які?);

9) відповідаючи, згадавши, зробивши (У дієприслівниках);

10) літо, білий, піна, ніжний (Відповідно до вимови після м’яких або пом’якшених за фонетичним принципом);

11) виноград, тихий, кислий, пиво (У незапозичених словах відповідно до вимови після твердих приголосних);

12) Київ, батьків, сіл, радість (Чергування о, е-і);

Самостійна робота

► Уставте пропущені букви, поясніть орфограми.

В..селе, в..сняне, сон..чко, оз..ро, оч..рет, поч..нало, мислит..ль, т..хес..нький, п..ганий, г..разди, стріл..ць, виб..рати, тр..вога, зач.. кати, пр..звисько, б..ру, заб..рати, к..миш, перш..ї, пер..на, пер..йти, м..гти, допом..гати, свіж..сті, тр..вога, п..ром, щ..тина, носор..г, медон..с, сміттєпров..д, ч..рнетка, пш..ниця, вип..кати, вип..кти, збер..гти, збер..гати, допом..гати, г..няти.

Готуємося до ЗНО

► Виконайте тестові завдання.

1. Правил чергування і-й дотримано в рядку:

А вчений і винахідник, троянди і виноград;

Б сидіти і мріяти, читати й перечитувати;

В сміх і сльози, цікаво і весело;

Г купив і подарував, радощі й печалі;

Д спеції і консерви, читати і переказувати.

2. Правил чергування у-в дотримано в рядку:

А служив у армії;

Б погляд в майбутнє;

В була в мене пісня;

Г зайшов у аудиторію;

Д запитати у сестри.

3. Чергування у-в без зміни значення слова можливе в усіх словах рядка:

А увечері, увесь, управа;

Б уголос, увічливий, уступ;

В Україна, усередині, учитель;

Г уклад, Угорщина, уживати;

Д удача, уночі, уродливий.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Оцінювання роботи учнів на уроці

Рефлексія

· Яке завдання було легким? Яке складним?

· Чи залишилося відчуття невпевненості в засвоєнні правил?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)

► Виконайте вправу з підручника.

► Доберіть три прислів’я, у яких наявне чергування у-в, і-й, з-із (зі).

► З’ясуйте, чи є у швидкомовці слова з чергуванням голосних звуків. Вивчіть швидкомовку:

Ліз лис

Лисим лісом,

Ніс хвіст

Низом-низом.

Хвіст об терен

Обдер.

В лісі кажуть тепер:

«Ліз лис...»









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.