Усі уроки української мови 10 клас IІ семестр - 2018 рік

ОРФОГРАФІЧНА НОРМА

УРОК 38. СПРОЩЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ. ПОДВОЄННЯ ТА ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ

Мета (формування компетентності): предметні: поглиблення знання про спрощення приголосних звуків, зокрема й відхилення від закономірностей, уміння утворювати нові слова й форми слів, де наявне спрощення звуків; орфографічні навички; ключові: уміння вчитися: увага, аналітико-синтетичні навички, асоціативна уява, пам'ять; комунікативні: словниковий запас учнів, уміння бачити помилки у власних висловлюваннях; загальнокультурні: емоційно-ціннісне ставлення до мови; формування моральних настанов.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

Емоційна зарядка

Для того щоб навчитися говорити правду людям, треба навчитися говорити її самому собі (Л. Талалай).

► Візьмемо до уваги слова талановитого поета Леоніда Талалая, щоб чесно оцінювати свої вчинки, здобутки, прагнення.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Перевірка домашнього завдання. Комунікативний практикум

Вибіркове заслуховування есе на тему «Життя в гармонії з природою».

Зайве слово

► Знайдіть зайве слово (за чергуванням голосних або приголосних).

Радість, осінь, біль, кінь, зірка. Сидіти, володіти, водити, будити, городити. Він, спід, хліб, дім, сніп. Дорога, голова, борода, ворона, корова. Лоб, мох, сон, рот, горб. Мова, коса, оса, основа, сова. Брести, вести, веліти, летіти, нести. День, пень, лев, пес, орел. Сік, рік, вік, тік, бік. Сніг, сміх, лід, рік, бік. Гриміти, сидіти, радіти, родити, графити. Ліс, вік, хліб, сік, дід.

Бесіда

· Що називають милозвучністю української мови?

· Які засоби досягнення милозвучності ви знаєте?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сьогодні ми поговоримо про спрощення груп приголосних, що також є засобом милозвучності української мови. Окрім того, з’ясуємо, за яких умов відбувається подвоєння приголосних.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з підручником

► Ознайомтеся з теоретичними відомостями з теми уроку.

Моделювання «Карти пам'яті»

► Ознайомтесь із таблицею «Спрощення в групах приголосних». Доповніть її прикладами.

► Які є види спрощень?

► Прокоментуйте особливості кожного виду спрощень.

Спрощення в групах приголосних

1. Повне спрощення (тобто в усному мовленні й на письмі):

ж (д) н

тиждень — тижні, тижнями

з (д) н

проїзд — виїзний, об’їзний

с (т) н

якість — якісний; честь — чесний

с (т) л

лестощі — облесливий, улесливість

с (т) ц

містити — місце, місцевість

р (д) ц

серденько — серце, серцевина (давньор. сьрдъце)

с (л) н

масло — масний, Масниця

з (к) н

брязк — брязнуло, брязнути, брязне

с (к) н

тиск — тиснуло, тиснути, тисне

2. Часткове спрощення (тільки в усному мовленні)

У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження:

студентський, баластний, форпостний.

3. Спрощення не відбувається

стн

шістнадцять, зап’ястний, хворостняк

стл

кістлявий, пестливий, хвастливий

стс

шістсот, буквалістський

скн

випускний, вискнути, рискнути, тоскно, скнара, скніти.

стц

хустка — у хустці

Довідка. Повне спрощення: а) при відмінюванні та творенні слів, коли до існуючих звукосполучень -жд-, -зд-, -ст-, -рд- додається звук [н], [л], [ц] (тоді середні проривні [д], [т] випадають); б) у групах приголосних -зк-, -ск- при творенні дієслів із суфіксом -ну- та закінченням -е (випадає к).

Спрощення не відбувається в словах, що можуть мати омоніми, а також у Д. і М. відмінках однини іменників ж. роду І відміни.

Утворення нових слів і форм слів

1-й варіант

► Від поданих слів утворіть прикметники. Запишіть їх фонетичною транскрипцією.

► Чи в усіх утворених словах відбулося спрощення. Чому?

Контраст, проїзд, совість, ремесло, гігант, злість, милосердя, парламент, жалість, піст, цілість, область, кількість.

2-й варіант

► Поставте слова в давальний відмінок однини.

Аспірантка, пустка, невістка, артистка.

Моделювання «Карти пам'яті»

► Ознайомтесь із таблицею «Подвоєння приголосних». Доповніть її прикладами.

Подвоєння приголосних

Подвоєння відбувається:

1) унаслідок збігу однакових приголосних на межі морфем

на межі двох префіксів:

возз’єднати;

на межі префікса і кореня:

вважати, оббігати;

на межі кореня і суфікса:

годинник, туманний, денний;

на межі двох суфіксів:

письменник, іменник,

але: священик

на межі дієслівної основи та -ся:

зрісся, вознісся

на межі двох частин складноскорочених слів:

міськком, юннат

2) у збільшувально-підсилювальному суфіксі -нн-

здоровенний, численний

3) у прикметниках із наголошеними суфіксами -анн (ий), -янн (ий), -енн (ий):

невблаганний, незрівнянний, нескінченний;

але: довгожданий

4) у прикметниках старослов’янського походження на -енн (ий), -янн (ий):

благословенний, блаженний, огненний, священний, мерзенний, спасенний, божественний, окаянний

5) в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із подвоєним н:

невинність, старанність, непримиренність, невпинно

6) в іменах і деяких словах:

Ганна, Ганнин, Іванна, лляний, бовван, бовваніти, ссати, ссавці

Не подвоюється

7) н у дієприкметниках і похідних прикметниках (з іншим наголосом):

зроблений, використаний, варений (прикм.) — варений (дієприкм.)

Подовжуються

м’які приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н] й шиплячі [ж], [ч], [ш], коли вони стоять між двома голосними:

1) в усіх відмінках іменників середнього роду ІІ відміни, що закінчуються на -я (крім Р. відмінка множини):

знання, колосся, зілля, клоччя, роздоріжжя, піддашшя;

але: мовлень, сторіч, знань

2) якщо іменники середнього роду в Р. відмінку множини закінчуються на -ів, подовження зберігається:

відкриттів, почуттів

3) у деяких іменників І відміни (крім Р. відмінка множини):

Ілля, породілля, рілля, стаття, суддя; але: судів, статей;

Винятки: кутя, свиня, попадя

4) в іменниках ІІІ відміни однини:

віссю, даллю, міццю, розкішшю;

5) у деяких прислівниках:

навмання, спросоння, попідвіконню, попідтинню;

6) у формах теперішнього часу дієслова лити (литися):

ллє, ллю, ллється й ін.

Не подовжуються

7) у деяких словах:

отой, оцей, отут, отам, отепер, отоді, дані, даний;

8) в іменниках ІІІ відміни, якщо в О. в. м’який приголосний стоїть не між двома голосними:

більшістю, областю, жовчю, Керчю, фальшю, честю, радістю, швидкістю

Вибіркова робота

► Із поданих варіантів слів виберіть правильне написання; обґрунтуйте свій вибір.

Поволжжя — Поволжя, воз’єднання — возз’єднання, Керччю — Керчю, осінній — осіній, чесютю — честю, маззю — мазю, вічливий — ввічливий, жовччю — жовчю, повісттю — повістю, розріся — розрісся, нехворощщю — нехворощю, передмістя — передмісття, статей — статтей, навмання — навманя, щоденник — щоденик, несказаний — несказанний, зілля — зіля.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Комплексна робота з текстом

► Прочитайте текст, визначте його стиль і тип мовлення. Обґрунтуйте свою думку.

► Яку мету можна вважати значною? Чи є у вас мета?

► Випишіть слова з пропущеними буквами, уставивши їх і пояснивши орфограми.

► Визначте слова, у яких під час творення відбулося спрощення. (Чесним, щасливої, корисної) Поясніть уживання розділових знаків.

Якщо в людини є в..лика мета, то вона повин..а в..являтися в усьому — у найбільш, здавалося б, незначному. Потрібно бути чесним у непомітному й випадковому: тоді тільки будеш чесним і у виконан..і свого в..ликого обов’язку. В..лика мета охоплює всю людину, відбивається в кожному її вчинку, і не можна думати, що п..ганими засобами можна досягти щасливої і гарної мети, зробити щось корисне (Д. Лихачов).

Почуй слово

► Прослухайте речення. Назвіть у кожному з них слова, у яких відбувається або не відбувається спрощення в групах приголосних. Запишіть ці слова в зошит.

1. Одному сонце світить, а другому і місяць не блисне (Прислів’я). 2. Душа Ольги світлішала в дружбі, корисній праці (О. Копиленко). 3. Він скинув шапку й підставив голову пестливому вітерцеві (О. Копиленко). 4. Йде гаями — не трісне, через воду бреде — не плюсне, очеретами — не шелесне (С. Васильченко).

Відновлення слів

► Замість крапок уставте, де потрібно, літери. З’ясуйте правопис слів.

Узбереж..я, гіл..я, спросон..я, змаган..я, Поліс..я, подвір..я, під.. аш..я, подорож..ю, жит..євий, вил..єш, пісен..ий, вчен..я, міськ..ом, пташин..ий, незрівнян..ий, пам’ят..ю, лист..я, письмен..ик, напоєн..ий, бов..аніти, гран..ю, знан..я,..вібрати, повін..ю, узбіч..я, священ..ик.

Спостереження-дослідження

► Правильним чи помилковим є написання поданих слів. Поясніть правопис їх.

Нездоланий — нездоланний, незлічений — незліченний, нездійснений, нездійсненний.

Готуємося до ЗНО

► Виберіть із поданих рядків одну правильну вдповідь.

1. У якому рядку в усіх словах не відбувається спрощення?

А Шіс..надцять, хвас..ливий, балас..ний, кіс..лявий, контрас..ний;

Б випус..ний, форпос..ний, хворос..няк, щас..ливий, абонен..ський;

В влас..ний, парламен..ський, учас..ник, шіс..сот, безвиїз..но.

2. Від поданих іменників утворіть прикметники. У якому рядку відбувається спрощення в групі приголосних стн — сн?

А Цілісність, захист, контраст, область, жалість;

Б ненависть, компост, зап’ястя, совість, баласт;

В вартість, кількість, піст, радість, злість.

3. До поданих іменників доберіть спільнокореневі дієслова із суфіксом -ну-. У якому рядку в усіх словах відбувається спрощення приголосних?

А Тріск, шелест, плюск, виск;

Б бризкати, блиск, тиск, тріск, свист;

В брязк, писк, плюскіт;

4. Які з наведених приголосних подовжуються?

А [д], [т], [з], [ц], [л], [н], [ж], [ч], [ш];

Б [д], [т], [з], [б], [л], [ц], [р], [ж], [ш];

В [д], [т], [з], [ц], [л], [н], [м], [ч], [ж].

5. У якому рядку в усіх словах відбувається подвоєння приголосних?

А Облич..я, безвин..о, жит..я, радіст..ю, спів..ітчизник;

Б закон..ий, від..іл, військ..омат, письмен..ик, причин..ий;

В священ..ик, Ган..а, збіж..я, сторіч..я, л..ється.

6. У якому з поданих варіантів написання слів у формі орудного відмінка відбувається подовження звуків?

А Совість, ніч, мудрість, розкіш, мідь;

Б матір, Керч, піч, любов, радість;

В молодь, постать, велич, подорож, мить.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Оцінювання знань, умінь і навичок учнів

Рефлексія

► Заповніть другу колонку таблиці, проаналізувавши роботу на уроці.

Згадав

Зрозумів

Важким виявилося

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (НА ВИБІР)

► Виконайте вправу з підручника.

► Напишіть міні-твір за висловом Л. Талалая «Для того щоб навчитися говорити правду людям, треба навчитися говорити її самому собі».





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити