Усі уроки української мови в 11 класі

ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ

 

Урок № 16

КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ТЕСТ). КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ

 

Мета: оцінити рівень навчальних досягнень одинадцятикласників із синтаксису й пунктуації простого та складного речення; з’ясувати можливі недоліки в ході узагальнення й систематизації мовної теорії; оцінити рівень умінь читати мовчки й розуміти прочитане.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Мотиваційно-організаційний етап

Проведення інструктажу щодо виконання тестових завдань.

 

II. Виконання тестових завдань

Варіант 1

Виконання тестових завдань закритої форми

Завдання 1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Розповідним є речення:

А Вас попросили зателефонувати додому.

Б Випий трохи молока.

В Чи нам так хочеться з вами зустрітися?

Г Нехай ваші діти і батьки будуть здоровими.

 

2. Двоскладним є речення:

А У наших степах завжди було привільно вітрам і подорожнім.

Б До труднощів і незручностей степовому лицареві було не звикати.

В Дуже небезпечний для подорожніх Чорний шлях у народі прозвали Шпаковим на честь чумацького ватага Шпака.

Г Все, все було запорошене ворохами сніжинок.

 

3. Відокремлено додаток у такому реченні:

А До людей по розум, а до матері по серце (Народна творчість).

Б На світі знайдеш усе, крім рідної матері (Народна творчість).

В Пташка радіє весні, а дитина — матері (Народна творчість).

Г Тільки в світі правди, що рідная мати (Народна творчість).

 

4. Складним безсполучниковим є речення:

А Даремно говорить про згоду, коли нема ладу, серед народу (Б. Грінченко).

Б Я змалку знав, що Прометей здобув огонь для всіх людей. (За М. Упеником).

В Я чув легенду: Прометей добув огонь для всіх людей (М. Упеник).

Г Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко).

 

5. Двокрапка ставиться між частинами такого складного безсполучникового речення (розділові знаки пропущено):

А Горе й радість дає нам життя молоде прийде старість і радість уся пропаде (Б. Грінченко).

Б Як сонце могуче такий будь і ти на доброго й злого ти рівно світи (Б. Грінченко).

В Сонце сходить із-за гаю став як злото засіяв... (Б. Грінченко).

Г Весна іде, радіє все усюди і темний ліс, і пташечка, і люди (Б. Грінченко).

 

6. Складним із різними видами зв’язку є речення:

А Вітер підганяв їх на снігових белебнях, але як тільки вони скочувались у яр, Сіроманцеві доводилося похекати та попріти (М. Вінграновський).

Б Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце (Г. Косинка).

В Михайло якраз натрапив на ту розмову чи суперечку, встряв у неї й почав доводити інспекторові, що він не має права лаяти учнів, і сказав щось образливе для самого інспектора (О. Пчілка).

Г Проте маленька пташина, ця пухнаста кулька життя, що майже цілком уміщалася в моїй жмені, виявилась завзятою і не хотіла без бою віддаватись (А. Федь).

 

7. Складним із безсполучниковим і підрядним зв’язком є речення:

А В’юниться стежка поміж очеретами, іде Єлька туди, куди сама стежка веде (О. Гончар).

Б Протягом усієї минулої зими я відчував: щось має статись у цьому світі, щось неминуче станеться (Є. Гуцало).

В Кияни, що зі своїх валів спостерігали за цим дикунським розгулом розбою та грабіжництва, здригнулися від думки, що й сам Київ може одного дня поділити долю Нижнього міста (Б. Малик).

Г По горбах та долинах темніли юрти, горіли вогні, вешталися воїни, мчали гінці, ревли верблюди, іржали коні — і від усього цього у киян ставало тужно на душі (В. Малик).

 

8. Речення з непрямою мовою — це:

А Прислів’я каже: «Більш роби, та менше говори...» (Л. Боровиковський).

Б Осел почванитись хотів, що чув в ліску всіх птахів спів (Л. Боровиковський).

В «Який народ мізерний та низький! — до всіх говорить Хміль з пихою.— От я так виріс, бач, який!» (Б. Грінченко).

Г Рід жаб’ячий надумався прохати собі в болото короля (Б. Грінченко).

 

Завдання 9-11 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильних варіанти. Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

9. Позначте речення, які потребують редагування:

А Дозвольте оголосити порядок денний.

Б Пропозицію прошу внести до протоколу.

В Хочу подякувати учасників круглого столу.

Г Параду було проведено відповідно до визначеного регламенту.

Д Ми зацікавилися Вашою пропозицією і хочемо отримати детальнішу інформацію.

Е Випускники мають більш відповідальніше ставитися до навчання.

 

10. Позначте складносурядні речення, між частинами яких не потрібно ставити коми (розділові знаки пропущено):

А Тільки трактор гуде в полі та дівоча пісня дзвенить (В. Тихоша).

Б Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив (М. Луків).

В Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття (М. Бажай).

Г Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі (М. Рильський).

Д Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги (Л. Первомайський).

Е Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду (М. Рильський).

 

11. Позначте речення, що відповідають такій характеристиці: складнопідрядне речення з однорідною підрядністю:

А Усіх, хто живе в Україні, має об’єднувати в суспільство українська мова, котру треба знати (Б. Олійник).

Б Скажи мені, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок, що зветься Слово, в ріку несмертного життя? (С. Марченко).

В Повінь добрих почуттів затоплює вчителя, коли він чує, як довірливо тулиться до нього дитина (М. Стельмах).

Г Велике діло, коли людина має чисте сумління, коли ніякі тіні не каламутять, не забруднюють душу (М. Стельмах).

Д Хоч проживи сто і двісті років, Київ пізнати повністю неможливо, бо в кожного він свій, особливий, самобутній, неповторний (П. Загребельний).

Е Хотіла б я піснею стати у цю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну (Леся Українка).

 

12. Укажіть відповідність між реченням та його характеристикою:

А просте, ускладнене однорідними членами

Б просте, ускладнене відокремленим означенням

В просте, ускладнене відокремленою обставиною

Г складне

1 Кінь, перервавши уздечку, щосили подався по дорозі вбік села.

2 То були кроки осені, чи луни, чи печалі його.

3 Вода, затягнута тремкими скалками льоду, була схожа на застигле блакитне шумовиння.

4 Король Бела, гадаю, не відмовить прислати військо на поміч.

5 У житі синіли волошки та сокирки, червоніла квітка польового маку

 

Виконання завдань відкритої форми

13. Накресліть схеми до поданих речень.

1. Землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, у метушливій тривозі летить життя, засмоктує і не залишає для душі тієї чистої години, коли можна замислитися над собою і подумати про головне. 2. Таємниці природи всюди, тільки розпізнати їх зумій, і неодмінно збирати їх треба до схід сонця, коли зілля ще в росі, коли воно чисте.

 

14. Розставте розділові знаки в реченнях.

1. Над ними зумлили комарі біля нас спросоння коли-не-коли схлипувала річечка а над усім світом протікала зоряна імла. 2. Гусак випірнув і сперся забитим крилом па воду крило заболіло запекло наче сперся він не на воду а на вогонь.

 

15. Укажіть смислові зв’язки в безсполучникових складних реченнях.

1. Сойка підступна птиця: вона мастак нищити дрібне птаство і їхнім же голосом веселити себе. 2. Дедалі більш видніє, степ ширшає, розпросторюється після нічної мли.

 

Варіант 2

Виконання тестових завдань закритої форми

Завдання 1-12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Спонукальним е речення:

Л Які прекрасні ці квіти!

Б Хто допоміг тобі підготуватися до контрольної?

В Нехай здійсняться ваті мрії!

Г Що за краса навкруги!

 

2. Поширеним є речення:

А Скрізь не прибрано.

Б Діти будуть гратися.

В Не будемо кривити душею.

Г Він вийшов сухим із води.

 

3. Вставними ніколи не бувають такі слова:

А звичайно, зрозуміло, напевне, правда, безперечно;

Б мабуть, можливо, здасться, може, може бути;

В навіть, майже, принаймні, все-таки, мовби, нібито;

Г навпаки, по-перше, по-друге, нарешті, насамперед, виявляється.

 

4. Розділовим сполучником пов’язані частини такого складносурядного речення:

А Стоїть могутній дуб на півдорозі до лісу, а до нього сіріє ранковий шлях (М. Хвильовий).

Б За селом, па гонах далеких, гасло сонце, і за річкою погасав ліс, осінній, жовтавий (А. Головко).

В То заблищить самотня зірка, то сріблястим сяйвом вкриваються контури сизуватої хмари (А. Шиян).

Г Вітерець дихнув — і жовта комишина, надломлена на самій середині, так жалібно, так сумно заспівала (Дніпрова Чайка).

 

5. Тире ставиться між частинами такого складного безсполучникового речення (розділові знаки пропущено):

А Багато няньок дитина без носа (Народна творчість).

Б 3 дочками таке до десяти тішиш, після двадцяти віддати мрієш (Народна творчість).

В Тихо дрімає сірий лап жита річка так тихо шепче... (В. Щурат).

Г Не повернуть минулого ніколи воно пройшло і вже здається миттю (М. Рильський).

 

6. Складнопідрядним реченням із підрядним причини є речення:

А Я звик високо голову держати, бо маю честь і мужність без догани (Г. Гейне).

Б Жену вперед коня, щоб линув, ніби птах (А. Міцкевич).

В Як ранок угорі засвітиться перлово, з криниці вмиюся... (Л. Стафф).

Г Онукам буде дід оповідать щасливий про лихо, що колись ходило по землі (Й.В. Сладек).

 

7. Складним із безсполучниковим, сурядним і підрядним зв’язком є речення:

А Блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина (Г. Тютюнник).

Б За коліями, супроти депо, біля колодязя під дашком стояла черга з цеберками і коромислами, і той, хто тяг воду, довго крутив корбу: колодязь був глибокий (Г. Тютюнник).

В Вишку стало розхитувати, і була загроза, що впаде і хату Чабанисі розвалить (О. Гончар).

Г А малі хлопці йшли з рукавицею, в якій повно зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху (Р. Кобальчинська).

 

8. Речення, що вміщує цитату,— це:

А Казала кума: «Дам пшона»,— а в неї в самої нема (Народна творчість).

Б На річку море раз гнівилось і ревло, що річка береги водою розбовтала (Л. Боровиковський).

В «Оце розвеличався!» — Барвінок, сміючись, озвався (Б. Грінченко).

Г Ми Гітлером катовані, ...та із могил — гартовані — ми встанем, і тоді «заговорять і Дніпро, і гори, і потече сторіками кров у синє море...» (М. Сіренко.)

 

Завдання 9-11 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильних варіанти. Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

9. Позначте речення, які потребують редагування:

А Інформацію про надходження нових товарів можна отримати в продавця-консультанта.

Б Розпочинається сезонний розпродаж зимових пальто.

В Пропозиції покупців буде обов’язково передано виробникам. Г У неділю магазин працює з десятої години.

Д Я приймав участь у спортивних змаганнях.

Е Журнал пропонує низку літературних портретів.

 

10. Позначте речення, у яких перед словом як ставиться кома (розділові знаки пропущено):

А Мелашка була потрібна в господі як робітниця (І. Нечуй-Левицький).

Б Дівчина сяяла як кущ калини (І. Нечуй-Левицький).

В Прокіп підходив спокійний і діловий як завжди (М. Коцюбинський).

Г Промені як вії сонячних очей (П. Тичина).

Д Іван Франко знав і любив народну пісню як учений, демократ, патріот (М. Рильський).

Е Зимове сонце як вдовине серце (Народна творчість).

 

11. Позначте речення, що відповідає такій характеристиці: складне речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком:

А Демократія тим і добра, що при пій не держава руйнує людину, а людина будує державу і саму себе (Л. Костенко).

Б Пігмей б але а високим буть па зріст, порядним хоче виглядати злодій, завжди злочинець — на ділах добродій (Д. Павличко).

В Преславне українське слово звучить у серці у моїм, бо мова — хліб, а не полова: я чув її із уст батьків (Г. Позняк).

Г Шануймося, бо одна у пас усіх Україна й життя у кожного одне! (Б. Гірський).

Д Ніколи я не знав, як тяжко жить без солов’я, що в пісні аж тремтить тільцем своїм маленьким (М. Рильський).

Е Ягорове подвір’я порожнє, щітка в глині стирчить, ніким не торкана, і дуту хлопцеві опікає смуток якоїсь гіркої непоправної втрати (О. Гончар).

 

12. Установіть відповідність між складнопідрядними реченнями та видами їх підрядної частини:

А обставинне часу

Б обставинне допустово

В з’ясувальне

Г означальне

1 У світі слів немає випадкових, хоча вони й століттями мовчать.

2 Ці дуби, що небо підпирають, певне, іде Батия пам’ятають.

3 Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.

4 Вона бачила ці береги, коли вони були ще зовсім пустельні.

5 Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй.

 

Виконання завдань відкритої форми

13. Накресліть схеми до поданих речень.

1. Так Добриня з Янкою йшли три доби: вдень вони спали, а вночі, прокладаючи шлях по зорях, поволі, бо зовсім знесилили від голоду, просувалися па північний захід — до Волги, до Чорного лісу, де Добриня сподівався знайти якийсь притулок і захисток. 2. Вишнево-яблуневі садки, що сьогодні зранку були такі змерзлі, подобрішали, потеплішали, і село звеселіло, людські обличчя погіднішими стали.

 

14. Розставте розділові знаки в реченнях.

1. Обережні й лякливі сарни належали лісовій гущавині належали таємниці і я звідав таке відчуття наче ця заказана таємниця постала переді мною наяву тепер я можу приглянутися до неї пильніше. 2. Загадка це чарівний світ поетичної таємниці і в цьому світі мороз поєднаний з весною що виступає прекрасною руйначкою всіх мистецьких та господарських звершень.

 

15. Укажіть смислові зв’язки в безсполучникових складних реченнях.

1. А слово скаже — з пам’яті не викинеш. 2. Однокрил вибрався з кущів, присів біля вогнища і дивився на жар: він, як і всі гайворони, любив блискуче.

 

Оцінювання контрольного тесту

 

Тип завдання

Завдання закритої форми

Завдання відкритої форми

з вибором однієї правильної відповіді

з вибором двох правильних відповідей

на встановлення відповідності

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Варіант 1

А

Г

Б

В

Б

А

А

Б

В, Е

А, Б

Г, Е

А2, Б3, В1, Г3

Варіант 2

В

А

В

В

А

А

Б

Г

В, Д

Б, Г

Б, Е

А4, Б1, В5, Г2

Кількість балів

1

1

1

1

1

1

1

1

2

2

2

4

2

2

2

 

24-23 бали

12 б.

16-15 балів

8 б.

8-7 балів

4 б.

22-21 бал

11 б.

14-13 балів

7 б.

6-5 балів

3 б.

20-19 балів

10 б.

12-11 балів

6 б.

4-3 бали

2 б.

18-17 балів

9 б.

10-9 балів

5 б.

2-1 бал

1 б.

 

III. Проведення контрольного читання тексту мовчки

Читання мовчки учнями незнайомого тексту від початку до кінця.

ЯК НАВЧИТИСЯ ЧИТАТИ ШВИДКО

Дослідження вчених довели, що читання — це одночасний процес сприйняття та продукування мовлення. Це означає, що під час читання людина сприймає та опрацьовує текст (писемне мовлення). Завершивши читання, вона формує власне уявлення про прочитане, тобто продукує результат опрацювання тексту. Тут, у засвоєнні, обов’язково беруть участь мовленнєві процеси. Швидкість читання значною мірою залежить від того, яким чином ці мовленнєві процеси відпрацьовані.

Спостереження показали, що існують три основних способи читання. Перший спосіб — артикуляція, або проговорювання вголос (інколи пошепки) того, що читається. Швидкість такого читання зазвичай невисока. Другий спосіб — читання мовчки, у процесі якого мовленнєвий процес виявляється у формі внутрішнього мовлення, тобто відкритої артикуляції немає. Текст при цьому засвоюється значно ефективніше і, як правило, швидше. І нарешті, найбільш досконалий, третій спосіб читання — теж мовчки, але за умови максимального стиснення внутрішнього мовлення — у цьому випадку воно виявляється у вигляді ключових слів та смислових рядів, що адекватно відображають зміст прочитаного тексту.

Таким чином, процес читання дорослої людини загальмовується артикуляцією, якої необхідно позбавитися. Під артикуляцією мається на увазі беззвучне мовлення подумки — воно виникає тоді, коли людина зосереджено щось обмірковує, розв’язує певні завдання, мовчки читає чи пише. Внутрішнє мовлення є мовленнєвим процесом, проте, на відміну від зовнішнього мовлення, має згорнутий та беззвучний характер.

Опанування швидкого темпу читання без зниження рівня сприймання й осмислення здобутої інформації забезпечується в два етапи. Перший — необхідно скоротити артикуляцію, другий — засвоїти прийоми читання, коли подана в тексті інформація сприймається укрупненими інформаційними блоками, які замінюються ключовими словами.

Розглянемо можливість реалізації першого етапу. Усі люди за сприйняттям та опрацюванням інформації поділяються на два типи: зоровий та слуховий. Люди, що належать до зорового типу, у процесі читання використовують код наочних образів, тоді як люди слухового типу застосовують менш ефективний код мовленнєвих рухів (артикуляції).

Яскравим прикладом людини зорового типу є Альберт Ейнштейн. В одному листі видатний фізик писав так: «Написання або вимова слів не відіграє в моєму механізмі мовлення жодної ролі. Елементи мислення для мене — математичні знаки або більш чи менш яскраві образи, які можуть вільно відтворюватися та комбінуватися».

Наукові дослідження показали, що будь-яку людину можна з метою притлумлення артикуляції навчити в процесі читання використовувати код наочних зорових образів.

Так, іще в 1913 р. американський дослідник Пинтер вивчив ступінь можливого виключення артикуляційних рухів без порушення розуміння тексту та швидкості читання. Учасникам експерименту він пропонував вимовляти сполучення складів «дала-ла» або рахувати вголос, одночасно читаючи мовчки прозові уривки. У результаті досліджень учений дійшов висновку, що читання без артикуляції цілком можливе.

Американський психолог Мейман довів, що в більшості людей читання є водночас внутрішнім слуханням та нечутним проговорюванням сприйнятого; діти й дорослі з низьким рівнем освіти нерідко ворушать губами, таким чином проводячи в рух весь мовленнєвий апарат. Освічені дорослі дуже часто теж починають читати впівголоса, особливо, коли всупереч зовнішнім подразникам хочуть зосередитися або коли читають із великим зацікавленням. Вказуючи на це, Мейман підкреслював, що таке внутрішнє або зовнішнє промовляння в процесі читання зовсім не є необхідним.

Сильні імпульси до роботи мовленнєвого апарату спостерігаються під час читання текстів іноземною мовою людьми, що не є носіями цієї мови. Такі ж імпульси діють і під час читання ускладнених фраз рідною мовою недосвідченими читачами. Це свідчить про те, що зорові компоненти мовлення можуть бути домінуючими й стереотипними тільки за наявності встановлених у минулому досвіді міцних зв’язків між ними та зоровими подразниками.

А от у процесі списування фраз із книжки м’язове напруження мовленнєвого апарату спостерігається дуже рідко. Тут переважає зоровий компонент, тоді як слуховий послаблюється, відходячи на другий план за рахунок зайнятості руки, що пише.

Дослідження російського вченого Соколова переконливо довели, що підвищення швидкості читання, яка досягається за рахунок притлумлення артикуляції, не тільки не знижує якості сприйняття інформації, але й сприяє кращому засвоєнню змісту завдяки переважанню наочно-образних уявлень.

Учені, що вивчали механізми мовлення, розробили різноманітні методи притлумлення артикуляції. Їх можна звести до трьох груп.

1. Механічна, примусова затримка артикуляції полягає в тому, що язик затискують між зубів або стискують зубами якийсь предмет, наприклад жувальну гумку. Недолік цього методу в тому, що він дає змогу загальмувати лише периферичну частину апарату мовлення, не впливаючи на центральну (мозкову) його частину.

2. Метод перешкод полягає у примусовому промовлянні стороннього тексту вголос під час одночасного читання мовчки. Дія таких перешкод поширюється не лише на периферичну, а й на мозкову частину мовленнєвого апарату. Проте у цьому випадку один вид артикуляції фактично замінюється на інший, і на це витрачається багато енергії, яка могла б сприяти підвищенню якості сприйняття інформації.

3. Метод центральних мовленнєвих перешкод, або метод аритмічного постукування. Читаючи мовчки, людина вистукує кистю руки ритм, що не відповідає звичайній ритміці мовлення. Скажімо, двотактне постукування з чотирма ударними елементами в першому такті і двома — у другому зі значним посиленням удару на першому елементі коленого такту. Такий аритмічний рисунок акустичного впливу має перешкодити артикуляції — і внутрішній, і зовнішній. Перешкода виникає у зв’язку з тим, що слова, які складають мовленнєвий потік, характеризуються вільним, різномісним наголошенням. Тому аритмічне постукування унеможливлює вимовляння слів, що читаються, тобто периферична артикуляція притлумлюється з центру.

Як показує досвід, за наполегливого виконання таких вправ потрібного результату досягають практично всі. Для успішного притлумлення артикуляції, як правило, досить читання з одночасним вистукуванням протягом 20 годин. Однак залежно від типу нервової системи та інших індивідуальних психофізіологічних особливостей засвоєння та виконання вправи у різних людей відбувається по-різному. (За О. Кузнецовим, Л. Хромовим; 870 слів).

 

Виконання тестових завдань

Варіант 1

1. Існують три основних способи читання:

А артикуляція (проговорювання вголос); читання пошепки; читання мовчки;

Б артикуляція; читання мовчки за участі внутрішнього мовлення; читання мовчки за умови максимального стиснення внутрішнього мовлення;

В артикуляція; автоматичне читання мовчки без участі внутрішнього мовлення; читання мовчки за участі внутрішнього мовлення;

Г читання мовчки з подальшим проговорюванням уголос; читання тільки мовчки; читання мовчки з подальшим письмом (складання плану або тез).

 

2. Процес читання мовчки дорослої людини загальмовується:

А низькою активністю процесу внутрішнього мовлення;

Б нерегулярністю процесу внутрішнього мовлення;

В артикуляцією;

Г відтворенням і комбінуванням зорових образів.

 

3. Опанування швидкого темпу читання без зниження рівня сприймання й осмислення інформації забезпечується у:

А три етапи;

Б два етапи;

В один етап;

Г чотири етапи.

 

4. Слово адекватний означає:

А відповідний, тотожний, рівний;

Б легкий, доступний, необтяжливий;

В захищений, забезпечений, гарантований;

Г віддалений у часі, прогнозований.

 

5. Усі люди за типом сприйняття та опрацювання поданої в тексті інформації поділяються на два типи:

А теоретичний і практичний;

Б інтелектуальний і чуттєвий;

В зоровий і слуховий;

Г прямий та опосередкований.

 

6. Під артикуляцією в процесі читання мовчки мається на увазі:

А вимова голосних звуків відповідно до правил орфоепії;

Б правильне наголошення слів;

В додержання правил чергування голосних та приголосних;

Г беззвучне мовлення подумки.

 

7. Внутрішнє мовлення — це:

А навмисне, рефлекторне повторення вголос засвоєного з тексту після прочитання його мовчки;

Б неусвідомлене повторення вголос засвоєного з тексту після прочитання його з метою запам’ятовування;

В мовленнєвий процес, який на відміну від зовнішнього мовлення, має згорнутий та беззвучний характер;

Г беззвучний мовленнєвий процес, який має розгорнутий, ускладнений власними оцінками сприйнятого характер.

 

8. У процесі списування з книжки слуховий компонент послаблюється за рахунок:

А активізації зорового компоненту;

Б зайнятості руки, що пише;

В дефіциту часу;

Г неможливості поєднання одночасної дії зору та слуху.

 

9. Слово домінувальний означає:

А такий, що викликає підвищення активності чогось;

Б панівний, основний, головний;

В такий, що дублює, повторює чиїсь дії або ознаки;

Г такий, що об’єднує, консолідує.

 

10. Механічна, примусова затримка артикуляції полягає в тому, що:

А язик затискують між зубів або стискають зубами якийсь предмет, наприклад жувальну гумку;

Б читаючи мовчки, людина вистукує кистю руки ритм, що не відповідає звичайній ритміці мовлення;

В у примусовому промовлянні стороннього тексту вголос під час одночасного читання мовчки;

Г у процесі одночасного з читанням списування фраз з метою м’язового напруження мовленнєвого апарату.

 

11. Для успішного притлумлення артикуляції, як правило, досить:

А епізодичної механічної, примусової затримки артикуляції;

Б регулярного примусового промовляння стороннього тексту вголос за одночасного читання мовчки;

В читання з одночасним вистукуванням упродовж 20 годин;

Г усвідомлення читачем шкідливості артикуляції.

 

12. Опрацьований текст належить до:

А публіцистичного стилю;

Б конфесійного стилю;

В художнього стилю;

Г наукового стилю.

 

Варіант. 2

1. Читання це:

А вимова голосних звуків відповідно до правил орфоепії;

Б одночасний процес сприйняття та продукування мовлення;

В мовленнєвий процес, який на відміну від зовнішнього мовлення має згорнутий та беззвучний характер;

Г беззвучний мовленнєвий процес, який має розгорнутий, ускладнений власними оцінками сприйнятого характер.

 

2. Яскравим прикладом людини зорового типу є:

А американський дослідник Пинтер;

Б американський психолог Мейман;

В Альберт Ейнштейн;

Г російський учений Соколов.

 

3. Опанування швидкого темпу читання мовчки забезпечується за рахунок:

А посилення артикуляції в процесі читання;

Б удосконалення артикуляції в процесі читання;

В скорочення артикуляції та засвоєння поданої в тексті інформації укрупненими інформативними блоками, які замінюються ключовими словами;

Г скорочення артикуляції в процесі читання з наступним проговорюванням засвоєного з тексту вголос.

 

4. Слово стереотипний означає:

А несподіваний, незвичний;

Б часто повторюваний, звичний;

В результативний, ефективний;

Г малодосліджений, сумнівний.

 

5. Сильні імпульси до роботи мовленнєвого апарату спостерігаються під час:

А списування фраз із книжки;

Б вистукування кистю руки ритму, що не відповідає звичайній ритміці мовлення;

В механічної, примусової затримки артикуляції;

Г читання текстів іноземною мовою людьми, що не є носіями цієї мови.

 

6. Учені, що вивчали механізми мовлення, розробили різноманітні методи притлумлення артикуляції, які можна звести до:

А одної групи;

Б двох груп;

В трьох груп;

Г чотирьох груп.

 

7. Недолік примусової затримки артикуляції полягає в тому, що:

А один вид артикуляції фактично замінюється па інший;

Б на це витрачається багато енергії;

В послаблюється слуховий компонент;

Г він дає змогу загальмувати лише периферичну частину апарату мовлення, не впливаючи на центральну його частину.

 

8. Метод перешкод полягає в такому:

А примусове промовляння стороннього тексту вголос при одночасному читанні мовчки;

Б примусова затримка артикуляції;

В одночасне з читанням списування фраз із метою м’язового напруження мовленнєвого апарату;

Г списування фраз із книжки.

 

9. Метод аритмічного постукування полягає в такому:

А затискування язика між зубів або стискування зубами якогось предмета, наприклад, жувальної гумки;

Б вистукування кистю руки ритму, що не відповідає звичайній ритміці мовлення;

В примусове промовляння стороннього тексту вголос при одночасному читанні мовчки;

Г усвідомлення читачем шкідливості артикуляції.

 

10. Слово периферичний має таке значення:

А зовнішній, нецентральний;

Б такий, що з’являється або повторюється через певні проміжки часу;

В такий, що міститься па окраїні, у провінції;

Г який належить до майбутнього, передбачає майбутній розвиток.

 

11. Результат успішного притлумлення артикуляції залежить від:

А усвідомлення читачем шкідливості артикуляції;

Б типу нервової системи та інших індивідуальних психофізіологічних особливостей людини;

В особистісних якостей експериментатора;

Г не залежить від читача.

 

12. Опрацьований текст має виразні ознаки:

А власне наукового підстилю наукового стилю;

Б науково-навчального підстилю наукового стилю;

В політико-агітаційного підстилю публіцистичного стилю;

Г белетристичного підстилю художнього стилю.

 

IV. Контрольно-рефлексивний етап.

Організований збір зошитів для контрольних робіт

 

Оцінювання тестових завдань

 

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Правильні відповіді

Варіант 1

В

В

В

А

В

Г

В

В

Б

А

В

Г

Варіант 2

В

В

В

В

Г

В

Г

Б

Б

А

В

В

Кількість балів

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

 

V. Домашнє завдання

Виписати з художньої літератури три складних речення (складносурядне, складнопідрядне й безсполучникове) і зробити їх синтаксичний розбір.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.