Усі уроки української мови в 11 класі

ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ І СТИЛІСТИКИ

 

Урок № 32

КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ТЕСТ). КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ

 

Мета: оцінити рівень навчальних досягнень одинадцятикласників із теорії тексту; з’ясувати можливі недоліки в ході узагальнення й систематизації знань; оцінити рівень уміння слухати й сприймати текст.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Мотиваційно-організаційний етап

Проведення інструктажу щодо виконання тестових завдань.

 

II. Виконання тестових завдань

Варіант 1

Виконання тестових завдань закритої форми

Завдання 1—12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Текст — це:

А група речень, об’єднаних граматичним та смисловим зв’язком, що виражають думку вільніше і повніше порівняно з реченням;

Б висловлювання, яке складається з кількох речень та має певну змістову й структурну завершеність;

В використання виражальних засобів мови у процесі конкретного говоріння, що відбувається у звуковій або писемній формі;

Г різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільного життя.

 

2. Типи мовлення існують такі:

А розповідь, опис, роздум;

Б розповідь, опис, оповідання, повість;

В оповідання, повість, роман, казка;

Г заява, оголошення, протокол, розписка.

 

3. Висловлювання «Стаття 48. Кожен має право па достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (Конституція України)» належить до:

А наукового стилю;

Б художнього стилю;

В публіцистичного стилю;

Г офіційно-ділового стилю.

 

4. Тема тексту — це:

А мета тексту, заради якої його створено;

Б те, про що йдеться в тексті, стисло виражений зміст;

В сукупність виражальних засобів;

Г стилістичні засоби.

 

5. Абзацом називають:

А тему тексту;

Б головну думку тексту;

В частину тексту від одного відступу до іншого, у якій розкривається зміст підтеми;

Г частину тексту, яка несе найбільше емоційне навантаження.

 

6. План тексту допомагає:

А висловити думки послідовно, не пропускаючи чогось важливого;

Б з’ясувати невідоме;

В з’ясувати головну думку тексту;

Г висловлювати думки в художньому стилі.

 

7. З погляду актуального членування можна виділити:

А другорядні члени речення;

Б вступ, головну частину, закінчення;

В підмет і присудок;

Г дане й нове.

 

8. Основне повідомлення в реченні міститься:

А у новому;

Б у присудкові;

В у даному;

Г в обставині.

 

9. Допомагають уникати повторів у тексті:

А антоніми;

Б синоніми;

В омоніми;

Г пароніми.

 

10. Розповідь складається:

А із зачину, основної частини, кінцівки;

Б з тези, аргументів, висновку;

В з теми, мети, плану;

Г з опису загального вигляду та опису окремих частин.

 

11. До видів опису належать:

А повідомлення, заява, оголошення;

Б індуктивний та дедуктивний;

В пейзаж, портрет, інтер’єр;

Г аналітичний і синтетичний.

 

12. Охарактеризуйте виділені в тексті мовні засоби міжфразового зв’язку:

А синоніми;

Б контекстні синоніми;

В тематично близькі групи слів;

Г відповідність часових форм.

Вечоріло. Блакитне небо наче оперезалося широким рожевим поясом. Цвіли яблуні, тихе проміння дихало чудовими пахощами. В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима. Гули хрущі та літали, як кулі. Висипала па вулицю дітвора і збудила типіу криком та дзвінким сміхом (М. Коцюбинський).

 

13. Укажіть відповідність між текстом та його стильовою приналежністю:

А Здається, що таке рідна мова? Чим вона ліпша для мене від усякої іншої і що мені вадить при нагоді заміняти її на всяку іншу? Практик, утилітарист, не задумуючись ані хвилини, скаже: пусте питання! Мова — спосіб комунікації людей з людьми, і, маючи до вибору, я беру ту, яка дає мені можливість комунікуватися з більшим числом людей (І. Франко).

Б Смеркає небо, повітря, й розквітлі дерева теж смеркають. Частку за часткою свого пелюсткового світла віддають вони похмурим посланцям ночі, проте не все, проте дещо залишають і собі. А тому, гаснучи, не зовсім пригасають, і пізнього вечора вони обачно так, хворобливо світяться (Є. Гуцало).

В Підхопивши мене під боки, парубок запитав: «Ти звідки такий вскіпався?» — «Он звідти,— невиразно промовив я.— Пустіть мене, дядьку, в театр!» — «Чого захотів! Я тебе пущу, але так, щоб знав, де раки зимують».— «А я вже знаю, де вони зимують»,— жалісно проскиглив я, бо не раз про це чув від дорослих (М. Стельмах).

Г Спілкування може здійснюватись як в усній, так і в писемній формах.

1 Офіційно-діловий стиль.

2 Розмовний стиль.

3 Художній стиль.

4 Науковий стиль.

5 Публіцистичний стиль.

 

Виконання завдань відкритої форми

14. Доберіть заголовок до тексту.

15. Визначте засоби міжфразового зв’язку.

16. Визначте кількість мікротом та складіть план тексту.

17. Здійсніть актуальне членування тексту.

Коли я дивлюсь на хмари, ті діти землі і сонця, що, знявшись високо, все вище і вище, мандрують блакитним шляхом,— мені здасться, що бачу душу поета.

Я впізнаю її. Он пливе, чиста і біла, спрагла неземних розкошів, прозора і легка, з золотим усміхом па рожевих устах, тремтяча бажанням пісні.

Я бачу її. Велика і важка, повна туги й невиплаканих сліз, вагітна всіма скорботами світу, темна од жалю до нещасної землі, вона... гірко плаче теплими сльозами, аж поки не стане їй легше...

Я розумію її. Вічно невдоволена, вічно шукаюча, з вічним питанням — нащо? до чого? — вона спустила сірі крила над землею, щоб пе було видко сонця, щоб потопала в тінях земля, і сіє дрібну мряку суму... (М. Коцюбинський).

 

Варіант 2

Виконання тестових завдань закритої форми

Завдання 1-12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Завершене висловлювання, яке складається з кількох речень, об’єднаних між собою змістом та синтаксично, і служить для вираження зв’язних думок, називається:

А словом;

Б реченням;

В складною синтаксичною конструкцією;

Г текстом.

 

2. Стиль мовлення - це:

А вид тексту, який залежить від особливостей змісту й форми, обсягу та способу побудови, з певними стилістичними ознаками;

Б різновид літературної мови, який використовується за певних умов спілкування;

В система фонетичних, лексичних, словотворчих та граматичних засобів, що слугують для спілкування та висловлення думки;

Г швидкість або повільність мовлення та паузи між мовленнєвими уривками.

 

3. Жанри мовлення існують такі:

А науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний;

Б опис, розповідь, роздум, оцінка предмета;

В стаття, відгук, нарис, повість, поема, лист, розписка;

Г монолог та діалог.

 

4. Її коханий ніжно цілував, і заридала Мавка, і упали, мов перли, квіти між високих трав, а люди їх «конвалії» назвали (Л. Забашта). Це висловлювання с:

А описом;

Б роздумом;

В розповіддю;

Г поєднанням розповіді та опису.

 

5. Головна думка тексту — це:

А мета тексту, те, заради чого створено текст;

Б зміст тексту;

В мікротома тексту;

Г тема тексту.

 

6. Укажіть рядок, у якому перелічені типи мовлення:

А замітка, стаття, фейлетон;

Б оповідання, новела, повість;

В розповідь, опис, роздум;

Г науковий, публіцистичний, художній.

 

7. До тексту можна дібрати:

А мету;

Б висновок;

В заголовок;

Г тему.

 

8. Що вбирає в себе якусь частину попереднього речення і служить для зв’язку речень?

А Означення.

Б Дане. _

В Нове.

Г Додаток.

 

9. Основне повідомлення в реченні містить:

А дане;

Б висновок;

В підмет;

Г нове.

 

10. Текст типу роздуму складається з:

А зачину й кінцівки;

Б прикладів і висновків;

В тези, аргументів і висновків;

Г опису й розповіді.

 

11. Допомагає висловлювати думки послідовно, не пропускаючи чогось важливого:

А заголовок;

Б абзац;

В план;

Г мета.

 

12. Охарактеризуйте виділені в тексті мовні засоби міжфразового зв’язку:

А тематично близькі групи слів;

Б тематично близькі групи слів + синоніми;

В тематично близькі групи слів + займенники;

Г синоніми + займенники.

Надворі осіння ніч — вітряна й видна. Низько у небі стримить, як золотий степ, пізній місяць — блискучий-блискучий, мов недавно викуваний. Через нього спотикаються хмаринки, прудкі й ворухливі, як рибки. Біжать вони кудись отарами й табунами, розгойдуючи по землі хвостатими тінями (С. Васильченко).

 

13. Укажіть відповідність між текстом та його стильовою приналежністю:

А Раз панотець Гервасій говорив своїй жінці: «Отже, з ГІечержинської й справді учителька на славу. Бач, як витрясувала нашу небогу!» - «До чого-то її доведе ця наука,— сумно відказала паніматка, - така пишна стала; не ходе, а пливе як качка по воді; все по-ляськи цвенькає!» (А. Свидницький).

Б Милуючись листівкою, ми рідко замислюємось над її «біографією». Тим часом допитливий дослідник може дізнатися тут багато цікавого.

От хоч би про народження поштової листівки, яке датується 1 жовтня 1869 року, коли в Австро-Угорщині з’явилася перша у світі картка для відкритого листа.

З цього часу й починається тріумфальне поширення поштової листівки.

Зручна й проста в користуванні, вона легко завоювала собі завидну популярність (А. Комарницький).

В Термін «картина світу» ввели фізики наприкінці XIX — на початку XX ст. У наш час під картиною світу розуміють сукупність уявлень людини про її довкілля, основною функцією якої вважають опис будови світу, вираження реальної структури природних явищ (Т. Космеда).

Г ...Мати сама доглядала дітей, і виховання дочок добре вдавалося для неї. Вони держали себе зовсім ненатурально, як звичайно було в той Час; вміли розмовлять по-французькій і по-руській і не вміли гаразд і слова сказать по-українській (І. Нечуй-Левицький).

1 Офіційно-діловий стиль.

2 Розмовний стиль.

3 Художній стиль.

4 Науковий стиль.

5 Публіцистичний стиль.

 

Виконання завдань відкритої форми

14. Доберіть заголовок до тексту.

15. Визначте засоби міжфразового зв’язку.

16. Визначте кількість мікротом та складіть план тексту.

17. Здійсніть актуальне членування тексту.

Риторика (красномовність), або ораторське мистецтво, виникла у Стародавній Греції. Як і епос, драма, музика, скульптура й архітектура, вона вважалася мистецтвом, творчістю, її величали «царицею всіх мистецтв».

Найвидатнішим майстром ораторського мистецтва Стародавньої Греції вважається Демосфен.

Найвидатнішими є його політичні промови, особливо три з них, що були виголошені проти Філіпа, македонського царя, який намагався позбавити Афіни самостійності...

Демосфен умів майстерно драматизувати свою промову. Він часто вживав риторичні запитання, на які тут же сам відповідав. Наприклад: «Чому я так говорю? Тому, що я...» За допомогою категоричних форм він привертав до своєї промови особливу увагу: «Ні, це не так, це рішуче не так!» Іноді він вигукував запитання: «Хто б міг подумати, що це так станеться!?» Його виклад був ясний, фрази в промовах, як правило, короткі. Порівняння й метафори посилювали враження від виступів.

Відомо, що на Демосфенових промовах вчилися не тільки оратори багатьох поколінь у Греції, а й пізніше в Римі (І. Томан).

 

Оцінювання контрольного тесту

 

Тип завдання

Завдання закритої форми з вибором однієї правильної відповіді

Завдання на встановлення відповідності

Завдання відкритої форми

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

Варіант 1

Б

А

Г

Б

Б

А

Г

А

Б

А

Б

Г

А5; Б3; Б2; Г4

Варіант 2

Г

Б

В

В

А

Б

В

Б

Г

Б

В

В

А2; Б5; В4; Г3

Кількість балів

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

*

2

2

2

2

* 1 бал за колену правильно встановлену відповідність

 

24-23 бали

12 б.

12-11 балів

6 б.

22-21 бал

11 б.

10-9 балів

5 б.

20-19 балів

10 б.

8-7 балів

4 б.

18-17 балів

9 б.

6-5 балів

3 б.

16-15 балів

8 б.

4-3 бали

2 б.

14-13 балів

7 б.

2-1 бал

1 б.

 

III. Проведення контрольного аудіювання

Слухання учнями незнайомого тексту.

БЛАГОРОДНИЙ УЧИНОК

Самойлович зупинився біля дверей, у тіні, і його не помітили. Помітив і впізнав тільки високий довгошиїй парубок, який стояв біля столика, де продавали свічки. Побачив гетьмана, вклонився, трохи постояв нерішуче, взяв свічку й поніс до чудотворної, де догоряла інша свічка. Він зрозумів, що гетьман об’явитися не хоче, й не сказав попові про з’яву високого гостя. Це сподобалося Самойловичу. А хлопець вже повертався, ніс у долоні згарок і не дивився в його бік. Самойлович, навпаки, пильно придивлявся до нього. Видався він йому по знаку. Ще й дуже по знаку... Таке ж чоло, той-таки ніс... Але той хлопець — ліпшої вроди і без таких прищів на лобі та щоках. І не витягує, як гусак, довгу шию. Запах ладану лоскотав ніздрі, вертав у щось давнє, сріблисте, тремке. О, коли б йому хоч на кілька хвилин вернути оту дитячу віру й дитячу непорочність, вернути сльози, що стояли в душі... Він тоді був чистий і наївний, і як же йому було гарно. Здається, не мав нічого, його батько був бідний піп, а він має все. Увесь світ, усе найкраще, що сотворив бог. Батько брав за хрещення по чотири гроші і хлібину, за ім’я новонародженому — гріш, за освячення хати — коробку жита, за поминальний сорокоуст — дві коробки і десять крашанок, а йому належать усі жита за цариною з усіма птахами і всіма таємницями, всі луки і всі небеса.

Гетьман постояв ще трохи, а тоді кивнув парубкові і вийшов з церкви. Ступав по стежці й знав, що парубок іде за ним. Зупинився на горбі, заклав за спину руки. Розчулення минуло. Але не треба легковажити власними почуттями. Ще раз оглянув хлопця. Лиха одежина, драні чоботи... Убоге, некрасиве, смиренне створіння, а погляд жадібний, зацікавлений, з вірою. Якщо такого повести за собою — піде в огонь і воду. Вивести в люди — і буде вірний до кінця. Тільки треба запалити те серце, розбудити, кинути в нього іскру. Одне, либонь зрідні цьому, запалив. Підібрав старченя, що пасло овечки за пришви, й віддав у бурсу. І хоч воно недовчилося, чогось там накоїло і з бурси втекло, сплачує борг і нині. І сплачуватиме довіку, бо гетьман дає йому нові й нові позички. Одні дає, інші обіцяє. Тепер той нарубок на Січі. Так, треба брати сиріт.

— Як тебе звати і яке в тебе прізвище? — суворо запитав гетьман.

— Гуком прозивають, а звати Ждан.

— Чому — Ждан? — Дивиться недовірливо.

— Не знаю. Батьки так нарекли.

— І де тепер вони?

— Померли.

— Коли?

— Давно.

— Чого я повинен витягувати з тебе слова, як горіхи з чужої кишені. Розказуй.

Парубок почервонів, але зникли прищі на обличчі.

— А що розказувати? Жили ми десь на Репешках. Я вже не знаю й де. Куток тільки пам’ятаю. Батько чумакував. Одного разу прийшли до двору самі воли. Без батька. А тоді підскочив до воріт чорний фургон, вилізли з нього якісь люди в смолі, забрали воли і воза. Матері переказали, буцім чумна була хура і її спалили. А батько, мовляв, помер у дорозі. Одначе люди кажуть, що батька десь прибили, а воли і воза загарбали.

— Хто? — гетьманові очі зблиснули мідно.

— Не знаю. Кажуть так. Тієї не осені сталася пожежа, од блискавиці згоріло двадцять три хати. І наша також. Корова тільки й залишилася. Ряба була корова, гула, без одного рога. Сидимо ми з братом посеред двору, хати немає, хліва і клуні також, а корова стоїть і нам руки лиже. Оце пам’ятаю.

— Брата Митрофаном звати?

У Жданових очах сяйнув подив.

— Ви знаєте Митрофана?

— Я все знаю, коротко одказав гетьман. — Розказуй далі.

— Оце і все,— стенув гострими плечима Ждан.— Мене забрала тітка. Л в неї самої семеро. Через два роки вона померла — і дядько вигнав мене на вулицю. Я вернувся сюди, пас громадську череду. Теперечки ось найняв мене отець Дементій. Брат — на Січі. Передавав якось уклін через запорожців, кажуть, писарює там.— Останні слова мовив майже хвастовите.

— Я його оддав у науку,— сказав Самойлович.— Тільки він не вельми шанувався. І вперся прямим, як ратище, поглядом парубкові в груди. - А ти шануватися вмієш?

— Якщо не кривдять, крутнув шиєю парубок.

— Гордий...— кинув гетьман, але без насмішки. Смиренність і гордість дивно поєднувалися в хлопцеві.

— Я — козацького роду,— і знову почервонів.

— Знаю. Одначе з того тобі хліба не їсти. Хочеш до мене в челядники? Не сюди — у замок. А там — буде видно. У мене ниньки немає свічкаря. Світитимеш свічки, готуватимеш плошки, навчишся налити вогні феєрверкові. А звідти й до гарматної стрільби близько. А може, сягнеш якоїсь іншої науки.

Очі хлопця світилися захватом, вдячністю і недовірою.

— Прийдеш у понеділок до управителя Климентія, скажеш, що я тебе покликав.

Хлопець щиро подякував, але руки не поцілував. 1 це також сподобалося гетьманові.

«Один — па Січі, другий — тут,— відмітив у думці.— Не кепсько». І похвалив себе. Брав хлопця з потаємною метою, а ще через те, що захотілося йому зробити добре діяння, яке завжди було б перед очима, він мовби спокутував тим діянням гріхи, заспокоював совість. Приємно буде щодня зустрічати людину, яка дивитиметься на тебе захоплено, такі молодики стають віддані душею і тілом, па них можна покластися в найважчу хвилину. А ще цей хлопець чимось нагадав йому власних синів, Семена і Григорія. Вони ген-ген, аж у північній станиці. Щомиті засвідчують там своїм мешканням гетьманову вірність цареві.

Найменший, Яків, поки що біля батька. І обидві дочки також. Дочки — то його розрада, принаймні поки недорослі. Либонь, тільки вони не бояться батька-гетьмана, вловлюють своїми серденьками його приязнь, і те особливо приємно Самойловичу.

Отож робив добре діло й мовби замовляв перед всевишнім слово за синів. Семенові, старшому, віддасть у спадок Седнів. Разом з полями, гаями, конями-зміями... і з оцим хлопцем. Гетьман усміхнувся у вуса (бачив, що та усмішка сподобалася хлопцеві), повернувся й пішов. Кроків за двадцять оглянувся. Парубок стояв посеред білого, сизого, чорного мерехтіння. Він годував голубів. М’яв суху проскуру й кришки сипав на землю. А голуби злітали з низенького бабинця, сідали йому на плечі і голову, клювали просто з руки. Нужденна церква стояла за його плечима. «Попик або надто совісливий, або дурний»,— несподівано перекинувся думкою на священика. І в ту мить згадав рідного брата, Мартина, протопопа роменського. Мартин... той мудрий. Може, аж занадто. Скарги на нього приходять частіше, ніж привіти од самого Мартина. Маєтностей має більше, ніж лубенський полковник. Попи й дяки в нього продають по базарах тютюн і горілку, у кожній чумацькій валці, яка йде в Крим по сіль, є пара і його сивих, або муругих, або перистих. А цей попик... «А як би він одважився у моїх володіннях...» — засміявся вдоволено.

Гетьманське подвір’я за високим парканом, врівень з парканом — тесові ворота, біля яких дрімає сердюк з охорони, під’їзд до будинку — півкругом, доріжка обсаджена в’язами. Будинок — на два ґанки, передній низенький і широкий задній, високі, вузькі сходи збігають на галявину, за якою починається ставок. Довкола ставка — розкішний сад, там любить відпочивати гетьман.

У кутку за ворітьми перемовлялося двоє челядників. Гетьман нахмурився: про що вони можуть говорити? Це підозріло. Біля ґанку з шапкою в руках на нього чекав седнівський війт Гнат Мирилко, маленький чоловічок з великою, лобатою, клинцюватою головою, хирлявий, але допіпетливий і розумний.

Мирилко довго вклонявся, ходив окалясом, запевняючи, що зроду не одважився б потурбувати гетьмана, коли б не нагальна справа.

— Що там? — обірвав Самойлович, бо й справді не хотів руйнувати елегійного строю душі, який оповив її після мандрівки до річки та відвідин церквиці, чимось схожої на ту, у якій правив його батько і в якій сам запалював свічки, коли, бувало, нездужав свічкар (За Ю. Мушкетиком; 1110 слів).

 

Виконання учнями тестових завдань за змістом тексту

Варіант 1

1. Як звали гетьмана:

А Самійло Кііпка:

Б Скоропадський;

В Сагайдачний;

Г Самойлович.

 

2. Гетьман і хлопець-сирота зустрілися:

А у церкві;

Б у канцелярії;

Г на подвір’ї;

Д у бурсі.

 

3. Гетьман запросив хлопця-сироту до себе на службу:

А писарем;

Б війтом;

В Пушкарем;

Г свічкарем.

 

4. Ждан втратив свого батька:

А коли вдарила блискавка і згоріла хата;

Б у звитяжній битві;

В коли той чумакував і не повернувся;

Г коли той тяжко захворів удома.

 

5. Після того, як згоріла хата, Ждан з братом:

А пішли жити до рідної тітки;

Б пішли в наймити;

В стали навчатися в бурсі;

Г втекли на Січ.

 

6. Брат Ждана Митрофан:

А закінчив навчання в бурсі;

Б щось накоїв і втік з бурси;

В був на службі разом із синами гетьмана;

Г ніколи в бурсі не навчався.

 

7. Брат Ждана на Січі був:

А пушкарем;

Б свічкарем;

В курінним отаманом;

Г писарем.

 

8. Рідний брат гетьмана Мартин був:

А січовим отаманом;

Б осавулом;

В паламарем;

Г священиком.

 

9. Розрадою гетьмана були:

А звитяжні бої;

Б недорослі дочки;

В старші сини Семен і Григорій;

Г відважні запорожці.

 

10. Чекав гетьмана на подвір’ї:

А Ждан Гук;

Б управитель Климентій;

В рідний брат Мартин;

Г війт Гнат Мирилко.

 

11. Гетьман згадав, що він у дитинстві:

А допомагав батькові господарювати;

Б вчився у батька рубати шаблею;

В готувався стати священиком;

Г сам запалював свічки, коли нездужував свічкар.

 

12. Дати відповідь на запитання, до якого стилю належіть текст «Благородний учинок»:

А публіцистичного;

Б розмовного;

В художнього;

Г наукового.

 

Варіант 2

1. Ім’я хлопця-сироти, з яким розмовляв гетьман:

А Митрофан;

Б Гук;

В Іван;

Г Ждан.

 

2. Хлопець-сирота був:

А з роду священиків;

Б козацького роду;

Г з роду свічкарів;

Д з роду писарів.

 

3. Гетьман пізнав хлопця-сироту через його схожість:

А на його брата;

Б на своїх синів;

В на улюбленого челядника;

Г на його батька.

 

4. Хлопець пристав на пропозицію гетьмана й:

А щиро подякував і поцілував гетьману руку;

Б вклонився і трохи постояв нерішуче;

В щиро подякував, але гетьману руку не поцілував;

Г гордовито, по-шляхетськи вклонився гетьманові.

 

5. Гетьман сказав хлопцеві, що він:

А гордий;

Б бідолашний;

В гонористий;

Г відчайдушний.

 

6. Після розмови з гетьманом хлопець:

А щасливий побіг до церкви;

Б задумливо стояв осторонь;

В мрійливо посміхався;

Г годував голубів.

 

7. Гетьман запросив хлопця прийти до управителя:

А у понеділок;

Б у п’ятницю;

В у неділю;

Г наступного дня.

 

8. Гетьман брав хлопця з потаєнною метою:

А спокутувати свою провину перед власними синами;

Б спокутувати свою провину перед померлим батьком сироти;

В віддати його до бурси;

Г віддати одну зі своїх дочок за нього заміж.

 

9. Гетьман походив з родини:

А вільних козаків;

Б заможних селян;

В шляхтичів;

Г священика.

 

10. Гетьману виявилося підозрілим те, що:

А на його брата Мартина приходило дуже багато скарг;

Б двоє челядників розмовляли в кутку;

В його чекав війт Гнат Мирилко;

Г хлопець-сирота упізнав його у церкві.

 

11. Головна думка твору:

А «лише вчення може вивести в люди»;

Б «і гетьман спроможний на благородний вчинок»;

В «тяжко на світі жити сироті»;

Г «гордість і завзятість завжди перемагають».

 

12. Опрацьований текст належить до такого типу мовлення:

А розповіді;

Б роздуму;

В розповіді з елементами роздуму;

Г опису.

 

Оцінювання тестових завдань

 

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Правильні відповіді

Варіант 1

Г

А

Г

В

А

Б

Г

Г

Б

Г

Г

В

Варіант 2

Г

Б

Г

В

А

Г

А

А

Г

Б

Б

А

Кількість балів

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

 

IV. Контрольно-рефлексивний етап

Організований збір зошитів для контрольних робіт

Учні організовано здають зошити.

Підсумок уроку

Слово вчителя. Ви сьогодні на уроці не тільки багато писали, а й слухали. Що, на вашу думку, важче: правильно писати чи уважно слухати? Подумайте, яким умінням ми користуємося найчастіше? Наскільки ефективно ми це робимо, покажуть результати тестування.

 

V. Домашнє завдання

Зробити актуальне членування професійного тексту обсягом близько 100 слів.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.