РІДНА МОВА 11 КЛАС
План-конспекти уроків

Урок № 27

Тема. Основні пунктограми в складному реченні


Мета: удосконалювати пунктуаційну грамотність учнів, узагальнити вивчене про пунктограми в складному реченні.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого.

Обладнання: підручник.

ХІД УРОКУ

I. Повідомлення теми та мети уроку.

II. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого. Робота над висновком.

• Прочитати речення, визначити в кожному граматичні основи.

Вказати складні речення сполучникові та безсполучникові, обґрунтувати вживання розділових знаків між їх частинами.

«Демократизм», що з хамством нашим зрісся, не виведе нас з нетрів на узлісся. Міщанство наше, що врослося в душі, останні людські пориви в нас глушить (Олександр Олесь). Хоч піднімай його домкратом, а хам не стане демократом (Л. Костенко): Настане інший вік і інші люде: над нами правда царювати буде (П. Куліш). Переконатися пора: зробивши зло, не жди добра (Д. Білоус). Іще живі і син, і мати, і крик народжень чує світ. Ще квітнуть мальви біля хати, ще не зів’яв калини цвіт... (Т. Домашенко). Нехай лютують морози — у нас в серцях весняні квіти процвітатимуть (П. Куліш).

Ластівки літають над водою, і черемхи в’ється білий дим (Є. Гуцало). Ластівки літають низько — то вже дощ та буря близько (М.Щербак). Ластівки літають, бо літається. А Ганнуся любить, бо нора (М. Рильський). Великі хмари холодом нагусли, червоне листя надає в гаю. Багато міг би розказати вітер, але у вітру голос пересох... (Л. Костенко). У Дніпрі понижчала вода, вихрять вітри простоволосі (М. Самійленко). На долинці стало темніше: тут піднімався на лапи туман... (М. Стельмах).

III. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

• Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення).

Вказати складні речення сполучникові та безсполучникові, обґрунтувати вживання розділових знаків між їх частинами. Вказати речення зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком.

Я гніваюсь, як бачу, що грішив, спиняюсь там, де поспішав надміру, над тим схиляюсь, чим не дорожив, і вірю там, де забував про віру. І розумію, як я довго жив, і розумію, як я мало знаю... (В. Підпалин). Якщо проснеться наша пам’ять, в минуле глянем крізь віки: застогнуть страчені на палях, полеглі в битвах козаки (Б. Дегтярьов ). Хто ми є насправді: пасинки чи діти, холуї, герої, козаки, хохли? Хочу бути нервом, що з’єднає віти з втраченим корінням на своїй землі (Т. Володай). Між людьми, як межи островами: віє сонце, коли сплять вітри (М. Самійленко). Ще немало треба пережить — на землі шляхи не тільки рівні (Л. Матусяк). Виходьмо з магічного кола, щоб наша душа не дрижала: як буде в народу школа, то буде й народ, і держава (Д. Чередниченко). Ми народились для звитяг — ясна наша дорога: в ярмо немає вороття — лиш смерть чи перемога! (М. Самійленко).

IV. Підведення підсумків уроку.

V. Домашнє завдання.

Повторити § 13, вправа 258.

• Навчальні диктанти.

Георгій Нарбут — видатний діяч української культури, графік європейського масштабу. Відразу після російської революції 1917 року він, відомий вже художник, кинув столицю імперії й прибув до Києва, щоб узяти найактивнішу участь у відродженні вітчизняного мистецтва. Саме цей крок, що приніс йому безсмертя, не був схвалений радянськими ідеологами.

Як відомо, Нарбут розробив малюнки перших українських грошей (гривень), що прийшли на зміну імперським після 1917 року. Ще й через це ім’я митця було надовго викреслене з офіціозної історії культури.

Нарбут був одним з ініціаторів створення Української академії мистецтв у Києві, про яку мріяв ще Тарас Шевченко. Його однодумцями у цій справі були художники: Олександр Мурашко, брати Василь та Федір Кричевські, Микола Бурачек, Михайло Жук.

...Коли тихого травневого дня 1920 року рідні, друзі й однодумці проводжали Георгія Нарбута в останню путь, хтось у невеликому натовпі тихо й щиро сказав: «Ми й не знали, кого ховаємо...» У цьому наївному здивуванні (а воно спостерігається й понині) відбилося ставлення української громадськості до видатних людей та їхньої справи. Тільки коли відходять вони, бачимо, що зроблене заслуговує на визнання й захоплення. (173 слова) (3 календаря)


Словник.

Графіка — вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є однотонний малюнок, виконаний переважно на папері олівцем, пером, пензлем:, вуглем, або друковані художні зображення, відтиснені на папері формою (гравюра). Офіціозний — такий, що формально не пов’язаний з урядом, але насправді здійснює його політику.


На терені української фольклористики важко знайти людину, яка працювала б так плідно, як Володимир Гнатюк. Він був теоретиком і дослідником, публіцистом, редактором і видавцем.

Народившись у селянській родині на Тернопільщині, Володимир змалку перейнявся любов’ю до фольклору: він відчув неповторність і значущість кожної народної пісні, казки, прислів’я... Маючи всього вісімнадцять років, юнак уклав першу збірку, яка включила більше п’ятисот перлин усної творчості. Багато це чи мало? Якщо зважити на вік автора, дуже багато!

І ось Володимир Гнатюк — студент Львівського університету. Доля звела його з титаном праці Іваном Франком — саме під його впливом студент-філософ стає професійним фольклористом. Франко й Гнатюк укладають програму, де вони подають поради, як збирати, записувати, задокументовувати етнографічні та фольклорні матеріали. По суті, це була настільна книга кожного, хто збереження нетлінних скарбів народної творчості обирав за мету життя. (130 слів) (3 календаря)





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити