Українська мова: уроки розвитку зв’язного мовлення 2 клас - Посібник для вчителя - 2013 рік

УРОК 10. Загадковий світ птахів (складання загадки)

Мета. Вчити спостерігати, думати, порівнювати; розвивати мислення, уяву, збагачувати словниковий запас учнів, формувати орфографічну грамотність; виховувати інтерес до рідної мови, прищеплювати любов до природи.

Обладнання. Ілюстрації із зображенням птахів, Незнайка; кросворд, таблиця № 12.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

1. Читання записаного слова.

— Переставте склади і прочитайте слово.

кагадЗа (Загадка.)

— Чи любите ви загадувати й відгадувати загадки?

2. Розгадування загадкового кросворда.

1. Перший я приніс весну, пробудив усе від сну. Заспіваю під вікном, а зовуть мене... (шпаком).

2. Хто комах з кори виймає, про здоров’я лісу дбає? (Дятел.)

3. Уночі гуляє, вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова.)

4. Який птах в Україні найважчий? (Дрохва.)

5. Пташка невеличка,

в неї білі щічки,

сірі лапки, чорна шапка,

фартушок жовтенький,

голосок тоненький.

Та ж ця птиця невеличка

називається... (синичка)

3. Повідомлення вчителя.

— Наш урок присвячений загадкам про птахів. Ви дізнаєтесь, які бувають загадки, самі спробуєте скласти загадку про одного із птахів.

III. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда.

— Що таке “загадка”?

Загадка — це стислий умовний опис когось, чогось, за яким треба відгадувати, хто це, чи що це. (К.С. Прищепа, В.Г. Лук’яненко. Тематичний словник. — К., Форум, 2001).

— Від якого слова походить слово загадка? (Гадати, думати.)

Загадка — це дотепне запитання, вислів, розповідь, розмова, які вимагають розкриття, відгадки.

Предмет чи явище в загадці прямо не називаються, а пропонуються тільки окремі ознаки. Щоб відгадати загадку, треба думати, порівнювати, зіставляти, робити певні припущення.

Виникли загадки ще у сиву давнину. До нас дійшли як один із видів усної народної творчості. Вони передавали життєвий досвід старшого покоління молодшому, допомагали розвивати кмітливість, фантазію співбесідника.

Тепер загадують загадки під час навчання, відпочинку, їх створює народ, письменники.

Сьогодні і ми спробуємо свої сили у відгадуванні та складанні загадок.

2. Таблиця № 12.

IV. Робота з мовним матеріалом.

— Тепер разом із Незнайком помандруємо у загадковий світ птахів.

1. Відгадування загадок. Визначення їх виду.

Завдання 1 (зошит, с. 30).

а) Хто сам ростом невеличкий,

та співає гарно?

(Соловейко.)

— Які ознаки птаха допомогли відгадати загадку? (Невеличкий, гарно співає.)

— До якого виду загадок належить загадка про соловейка?

— Прочитайте слова для довідки (зошит, с. 26).

— Чому нашу мову називають солов’їною?

(Бо вона співуча, милозвучна завдяки перевазі відкритих складів у словах.)

б) Біла латка, чорна латка

по дереву скаче. (Сорока.)

— Які слова у загадці називають ознаки сороки? (Біла латка, чорна латка.)

— До якого виду належить ця загадка? (Вислів.)

в) Довгонога, чорно-біла

у гніздо на хату сіла.

Довгим дзьобом, знай, стукоче,

ніби щось сказати хоче. (Лелека.)

— Назвіть ознаки цієї птиці в загадці. (Довгонога, чорно-біла, довгим дзьобом стукоче, на хату сіла.)

— До якого виду належить ця загадка? (Розповідь.)

г) Він стукоче: Тук-тук!

— Хто це там? —

пита борсук.

— Це, — сказав

поважно лев, —

добрий лікар

всіх дерев. (Дятел.)

— Назвіть слова, які допомогли вам упізнати птаха. (Стукає, добрий лікар.)

— Поясніть значення вислову “добрий лікар всіх дерев”.

— До якого виду відноситься ця загадка? (Розмова.)

г) — Крім вказаних видів загадок є ще загадки-недомовки (добавлянки), акровірші. Про них ви зараз дізнаєтесь.

Ми пішли до гаю вдвох:

я й сестра Маринка.

А в гаю тім “тьох” та “тьох”,

та іще так дзвінко...

Що за співанки? Чиї?

То співають... (солов'ї).

— Яке слово добавлено (або недомовлено)? (Солов’ї.)

— Воно і є відгадкою загадки.

д) — Інколи перші букви кожного рядка загадки-вірша, прочитанні зверху вниз, і є відгадкою.

Такий вірш називають акровіршем.

Завдання 2 (зошит, с. 32).

— Прочитайте перший вірш із завдання 2.

Прочитати (зверху вниз) слово, яке утворили виділені перші літери.

— Записати відгадку.

— Прочитайте другу загадку і відгадку до неї. Відгадку записати.

— Підкреслити в цих загадках слова, які допомогли впізнати птаха і відгадати загадки.

2. Порівняння наукового і художнього описів.

Завдання 3 (зошит, с. 33).

Розгляньте малюнок.

— Прочитайте хором тексти (а, б).

— Які ознаки лелеки подаються в текстах?

— Ще раз прочитайте перший текст; другий текст.

— Як описав птаха поет — точно чи образно? (Образно.)

— Прочитайте ще раз другий текст.

— Чим він відрізняється від першого? (В ньому ознаки лелеки описано точно.)

— Поясніть Незнайкові, як можна говорити про те саме по-різному.

— У науковому описі називаємо ознаки точно (у довідниках, словниках, підручниках з природознавства). В художньому — описуємо образно, живописно.

— То як продовжимо речення під віршем? (Це опис — художній.)

— Як закінчимо друге речення у цьому завданні? (Це опис — науковий.)

3. Словникова робота.

Слухання уривка з книжки В. Скуратівського “Берегиня”.

— Прослухайте уривок, запам’ятайте, якими ще словами в народі називають лелеку. “...Одвічна людська любов і шана до лелек. В народі їх називають: боцюн, боцян, бузько,

бусьо, бусел, веселик, гайстер, лелека, чорногуз...” (Василь Скуратівський).

Фізкультхвилинка.

Ходить бусол по воді:

Чап! Чап!

Лічить жабок по одній:

Хап! Хап!

Перелякані жабки:

Ква! Ква!

Пострибали під листки:

Раз! Два!

V. Складання загадки.

1. Відповіді на запитання.

Завдання 4 (зошит, с. 33).

Цей птах великий, гарний.

Його пір’я чорно-біле.

У лелеки довгий дзьоб, тоненькі ноги.

Лелека живе біля болота (у гнізді, біля хати).

Він живиться жабами, комахами.

2. Творча робота (складання загадки).

Завдання 5 (зошит, с. 35).

а) Добір пропущених слів (усно).

б) Читання доповненої загадки.

Він великий і красивий.

Чорно-білий.

Довгий дзьоб, тоненькі ноги.

Прилетів з далекої дороги.

По болоті походжає.

Рахунок жабам знає.

3. Самостійний запис загадки в зошиті.

VI. Підсумок уроку.

1. Робота над уривком, записаним на дошці.

Де живе лелека — там щастя живе. Бо лелека — сонячний птах. Він зустрічає сонце вранці й проводжає його на спочинок увечері. На зорі лелеки піднімаються з гнізда й злітають високо в небо. Там радісно клекочуть — вітають сонце. (Василь Сухомлинський).

— Як називає автор лелеку? (Сонячний птах.)

2. Читання прислів’я.

Де лелека водиться, там щастя родиться.

— Які слова з уривка відповідають прислів’ю?

(Де живе лелека — там щастя живе.)

3. Хвилинки-цікавинки.

Чи знаєте ви, що...

· лелеки живуть близько 20 років;

· зимують на берегах Середземного моря;

· дорослі птахи голосу не мають;

· відкладають навесні 3-6 білих яєць, з яких через місяць з’являються безпорадні пташенята;

· лелеченята мають голос — пищать;

· лелеки поїдають шкідливих комах, жаб, мишей;

· лелеку занесено до Червоної книги України.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити