Українська мова: уроки розвитку зв’язного мовлення 2 клас - Посібник для вчителя - 2013 рік

УРОК 13. Вчимося розповідати (побудова тексту-розповіді за опорними словами)

Мета. Розвивати і вдосконалювати уміння висловлюватись реченнями, виразно і зрозуміло формулювати думку, точно добирати слова в реченні; формувати уміння розповідати за поданими питаннями і словником; активізувати і поповнити словниковий запас; виховувати бережливе ставлення до птахів.

Обладнання. Ілюстрації із зображенням саду, пташок, котика, таблиця № 15.

Тип уроку. Урок-мандрівка.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда.

— Яка зараз пора року? (Весна.)

— Чому ви так думаєте?

— Які ознаки весни? (Пригріває сонечко, день довший, зеленіють листочки, травичка, з'являються перші квіти, повертаються з теплих країв птахи.)

2. Слово вчителя.

Йде весна

Стану я, гляну я —

скрізь поточки, як дзвіночки,

жайворон як золотий

з переливами:

йде весна,

запашна,

квітам и-перлами

закосичена.

Павло Тичина

III. Оголошення теми і мети уроку.

— На сьогоднішньому уроці ми помандруємо в сад. Навесні все пробуджується від зимового сну, оживає, народжується, розвивається. Будемо вчитися складати розповідь за питаннями і словником.

IV. Робота з мовним матеріалом.

1. Бесіда за ілюстрацією “Сад навесні”.

— Який сад навесні?

— Які дерева ростуть в саду? кущі? квіти?

— Кого можна зустріти в саду?

2. Відгадування загадок.

Завдання 1 (зошит, с. 44).

3. Запис відгадок у зошит.

4. Робота над засобами зв’язку.

Завдання 2 (зошит, с. 44).

а) Відповіді на запитання.

— Як по-іншому можна назвати пташку, пташенят, котика?

б) Запис у зошити.

Пташка — вона, пташка-мати, горобчиха.

Котик — він, бешкетник, кіт, розбишака.

Пташенята — вони, малята.

в) Перевірка виконаного завдання.

5. Робота над серією малюнків.

Завдання 3 (зошит, с. 45).

а) Вчитель.

— Уявіть собі, що, мандруючи по саду, ми підійшли до дерева і побачили на одній із гілок гніздо.

б) Розгляд малюнків.

в) Відповіді на запитання.

— Яку пору року зображено? (Весну.)

— Де відбувається дія? (У саду.)

— Хто сидить у гнізді? (У гнізді сидить пташка.)

— Що роблять пташенята? (Пташенята чекають, виглядають свою маму.)

— Чому пташка залишила пташенят? (Пташка-мати полетіла шукати корм для своїх діток.)

— Що трапилося, коли пташка полетіла за кормом для пташенят? (На дерево видряпався кіт, щоб поживитися безпомічними пташенятами.)

— Як мати захистила своїх пташенят? (Почувши писк своїх діток, вона накинулась на кота, почала дзьобати його і бити крильми.)

— Як ви думаєте, що могло б трапитись, якби пташка-мати не встигла прилетіти і захистити безпомічних пташенят?

— Як вчинили б ви, перебуваючи неподалік?

Фізкультхвилинка.

Сірий котик міцно спав,

навіть пісню не співав.

Та нарешті він проснувся

і довкола озирнувся.

Став смачненько потягатись

і чистенько умиватись.

Порозчісував він вуса

довгі-довгі, русі-русі.

Зуби й кігті нагострив

й до комірчини побрів.

Буде мишку полювати

і добро оберігати.

Й ми, як котик, відпочили,

щоб зміцніли наші сили.

V. Складання розповіді за поданими питаннями і словником.

Завдання 4 (зошит, с. 46). Таблиця № 15.

1. Відповіді на запитання (з використанням слів зі словника).

2. Словникова робота.

Навесні, пташине гніздо, маленькі пташенята, поживитися, пташка-мати, накинулася, почала дзьобати, кіт утік, відважна пташка.

3. Складання розповіді усно (2-3 учні).

4. Вибір заголовка. (“Відважна пташка”.)

5. Запис розповіді у зошит.

6. Перевірка виконаного завдання.

VI. Підсумок уроку.

— Де ми мандрували?

— Кого зустріли в саду під час мандрівки?

— Чи охоронятимете ви птахів від злих нападників?

Додатковий матеріал

1. Загадки.

***

Я ловлю комах, жучків,

їм біленьких черв’ячків,

в теплий край я не літаю:

під стріхою хату маю.

Цвірінь! — сів я на хлівець,

зовуть мене ... (горобець).

***

Ростом він маленький,

сірий, чепурненький,

справжній молодець.

Хто він? ... (Горобець.)

***

Маленький хлопчик

у сірій свитині

по дворах стрибає,

крихти збирає. (Горобець.)

2. Вірші.

Добридень, гаю

Добридень, гаю,

зелен-розмаю,

твої стежини

я добре знаю.

Твої берези,

твою ліщину,

твою червону

диво-калину.

Твої синенькі

квіти-дзвіночки,

твої ромашки —

білі віночки,

твою прозору

воду з криниці,

горлиці голос,

щебет синиці,

спів соловейка,

смуток зозулі,

на дубі спілі

жолуді-кулі.

Чую твій гомін

і твою мову,

явора з кленом

тиху розмову.

Добридень, гаю,

гаю-розмаю,

я твої чари

давно вже знаю...

Г. Донець

Перекинута шпаківня

Плаче шпак уранці після зливи,

де шумлять на греблі явори,

що шпаківню вітер чорногривий

перекинув денцем догори.

Борсаються бідні шпаченята,

як його зарадити біді?

Кліпають із пітьми оченятами:

— Випадемо, татку, що тоді?

Ще якби їм день чи півторадні,

ще якби їм днів хоча б із п’ять!

Бо вони ще зовсім безпорадні —

падаючи, ще не полетять.

Як же, хлопці, хатку ви прибили,

що її порушили вітри?!

Плаче шпак уранці після зливи,

де шумлять на греблі явори...

Ліна Костенко





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити