Українська мова: уроки розвитку зв’язного мовлення 2 клас - Посібник для вчителя - 2013 рік
УРОК 14. Слухаємо, говоримо, описуємо (опис лисички)
Мета. Вчити дітей складанню описів, розвивати образність мислення, вміння добирати слова, найбільш вдалі для опису; грамотно, логічно і послідовно формулювати думки та поєднувати їх у зв’язному викладі.
Обладнання. Ілюстрації із зображенням лисички, їжачка, мишки, джмеля; предметні малюнки із зображенням квіток ромашки, горіха, яблука; запис пісні «Я — лисичка, я — сестричка», таблиця «Схема тексту-опису» (№ 16).
Тип уроку. Урок-запрошення «В гості до Лисички».
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Повідомлення теми і мети уроку.
— Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми всі запрошені в гості до лісової мешканки. Запрошені не тільки ми, а ще й звірята. Загадки допоможуть нам відгадати, які саме.
Але на уроці ми не лише будемо відгадувати загадки, нам потрібно буде зробити подарунок для іменинниці — описати її вроду.
III. Робота з мовним матеріалом.
1. Відгадування загадки і ребуса.
Виконання завдання 1 (зошит, с. 48).
Читання загадки з зошита.
Відгадування ребуса.
— Які слова допомогли вам знайти відгадку?
2. Запис відгадки у зошит.
3. Слово вчителя.
— Якось ішла я лісом
і зайчика зустріла
з лукавими очима,
з мішечком за плечима.
Прудкий, мов колобок,
по стежці скок та скок.
Побачив він мене,
та в ліс як дремене!
Як зайчик налякався —
мішечок розв’язався
і загадки в травиці
розсипав між ялиці.
А я їх позбирала
і діткам загадала.
А ну лише, малята,
ви, знаю, молодці.
Хто зможе відгадати в
сі загадки оці?
4. Відгадування загадок.
Завдання 2 (зошит, с. 48).
— Ось ці лісові звірята запрошені до Лисички на день народження.
— За якими ознаками ви впізнали гостей Лисички?
Діти виходять до дошки, показують малюнки і називають ознаки:
(Білочка — у червонястій шубці, стрибає по гілках, мала на зріст, має великий хвіст, оченята, мов намистини.
Їжак — має шубку з колючок, сіру стінку, чорні очки.
Миша— маленька, сіренька, хвостик, як шило.
Джміль — крилатий, пухнастий, золотистий, смугастий, гуде.)
5. Запис відгадок у зошит.
6. Гра «Відгадай, чий подарунок».
Виконання завдання 3 (зошит, с. 49).
— Гості принесли з собою подарунки. Вам потрібно їх описати і відгадати, чий подарунок.
Квітка — гарна, ніжна, жовтоока, тендітна, весняна. Це — подарунок від мишки.
Горіх — міцний, великий, смачний, коричневий, овальний. Це — подарунок від білочки.
— Як ви здогадались?
Яблуко — червонобоке, кругле, соковите, велике, солодке. Це — подарунок від їжачка.
— Чому ви так думаєте?
Пісня — весела, бджолина, радісна, дзвінка. Це — подарунок від джмеля.
7. Робота в зошиті.
8. Бесіда про правила поведінки в гостях.
Фізкультхвилинка.
Виконання довільних вправ під музичний супровід (або запис) пісні «Я — Лисичка, я — сестричка».
IV. Робота над складанням опису лисички.
Завдання 4 (зошит, с. 50).
1. Слово вчителя.
— А зараз ми повинні зробити подарунок Лисичці. Допоможуть нам у цьому запитання і словничок. Щоб добре виконати завдання, треба дотримуватись таких умов:
✵ Давати повні відповіді на запитання.
✵ Послідовно викладати свої думки.
✵ Стежити за мовою.
2. Відповіді на запитання.
— Де живе лисичка?
— Яку має шубку?
— Які в лисички мордочка, вуха, очі?
— Який у неї хвіст?
— Які вона має звички?
3. Словникова робота.
Лісова мешканка, руда, м ’яка шубка, мордочка витягнута, вуха гострі, пухнастий хвіст, хитра, обережна.
4. Робота з таблицею «Схема опису» (№ 16).
|
Зачин |
Що (кого) описуємо |
|
Основна частина |
Ознаки предмета |
|
Кінцівка |
Своє ставлення до предмета опису |
5. Усне складання опису (2-3 учні).
6. Запис тексту-опису у зошиті.
7. Перевірка виконаного завдання.
V. Підсумок уроку.
1. Гра «Хто назве найбільше ознак?»
Лисичка (яка?) — хитра, руда, прудка, обережна, спритна, хижа, дика, пухнаста, золотисто-сіра, велика, маленька, м 'яка, красива і т. п.
2. Вчитель.
— Що таке текст-опис?
— Що основне у тексті-описі?
Додатковий матеріал
1. Загадки.
***
Хвостата, носата, руда і зубата,
уміє хвостата нечутно ступати,
в курник залізати, тягнути курчата.
Як злодійку звати? (Лисиця.)
***
В темнім лісі проживає,
довгий хвіст пухнастий має.
Їй на місці не сидиться,
а зовуть її... (лисиця).
2. Скоромовки.
***
Я руда, низького зросту,
хитра я і довгохвоста,
на курей я вельми ласа —
в них таке смачненьке м’ясо!
Вовку-брату я сестриця,
а зовуть мене ... (лисиця).
***
Лис малий і більший лис
по гриби ходили в ліс.
Заздрить білка в лісі лису —
лис лисички ніс із лісу.
Л. Куліш-Зіньків
***
Лиска лащить лисеня,
а лосиха лосеня,
лев ласкаво лапою
левенятко ляпає.
Ю. Кругляк
3. Народ скаже, як зав’яже.
Крутити хвостом — хитрувати, лукавити.
Старий лис, стара лисиця — хитра людина, яка зазнала в житті багато незгод, нестатків і набула життейської мудрості, досвіду і знань.
Кожна лисиця свій хвостик хвалить — кожен хвалить те, що йому близьке, дороге.
У вічі як лис, а поза очі як біс.
Лис лиса не кусає.
4. Українська народна пісня.
Лисичка
Я — лисичка, я — сестричка,
не сиджу без діла,
я гусяток пасла,
полювать ходила.
А сьогодні, у неділю,
треба відпочити,
свою хатку гарнесенько
треба прикрасити.
А щоб краща, а щоб краща
була моя хатка,
треба піти у гайочок
квіточок нарвати.
5. Українська народна казка.
Лисиця і глечик
Були собі дід та баба. Пішли вони в поле жати. І взяли із собою глечик молока. Прийшли в поле, баба й каже:
— Де б це глечика поставити за такої спеки?
— Постав, стара, під кущем.
Баба послухала діда і поставила під кущем.
От пішли вони жати. Жнуть та й жнуть.
Аж біжить лисичка. Побачила глечика, випила з нього молоко, а голови назад не ви тягне. Ходить, крутить головою, приказує:
— Ну, глечику, пожартував і годі. Випусти мою голівоньку!
А глечик не відступає — що хоч роби.
— Підожди ж, клятий глечику! — каже лисичка. — Ось я тебе втоплю.
Побігла вона до річки. Встромила голову в воду. Наповнився глечик, а лисиця шубовсть — і скупалася.