УРОК 14. Слухаємо, говоримо, описуємо (опис лисички)

Мета. Вчити дітей складанню описів, розвивати образність мислення, вміння добирати слова, найбільш вдалі для опису; грамотно, логічно і послідовно формулювати думки та поєднувати їх у зв’язному викладі.

Обладнання. Ілюстрації із зображенням лисички, їжачка, мишки, джмеля; предметні малюнки із зображенням квіток ромашки, горіха, яблука; запис пісні “Я — лисичка, я — сестричка”, таблиця “Схема тексту-опису” (№ 16).

Тип уроку. Урок-запрошення “В гості до Лисички”.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

— Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми всі запрошені в гості до лісової мешканки. Запрошені не тільки ми, а ще й звірята. Загадки допоможуть нам відгадати, які саме.

Але на уроці ми не лише будемо відгадувати загадки, нам потрібно буде зробити подарунок для іменинниці — описати її вроду.

III. Робота з мовним матеріалом.

1. Відгадування загадки і ребуса.

Виконання завдання 1 (зошит, с. 48).

Читання загадки з зошита.

Відгадування ребуса.

— Які слова допомогли вам знайти відгадку?

2. Запис відгадки у зошит.

3. Слово вчителя.

— Якось ішла я лісом

і зайчика зустріла

з лукавими очима,

з мішечком за плечима.

Прудкий, мов колобок,

по стежці скок та скок.

Побачив він мене,

та в ліс як дремене!

Як зайчик налякався —

мішечок розв’язався

і загадки в травиці

розсипав між ялиці.

А я їх позбирала

і діткам загадала.

А ну лише, малята,

ви, знаю, молодці.

Хто зможе відгадати в

сі загадки оці?

4. Відгадування загадок.

Завдання 2 (зошит, с. 48).

— Ось ці лісові звірята запрошені до Лисички на день народження.

— За якими ознаками ви впізнали гостей Лисички?

Діти виходять до дошки, показують малюнки і називають ознаки:

(Білочка — у червонястій шубці, стрибає по гілках, мала на зріст, має великий хвіст, оченята, мов намистини.

Їжак — має шубку з колючок, сіру стінку, чорні очки.

Миша— маленька, сіренька, хвостик, як шило.

Джміль — крилатий, пухнастий, золотистий, смугастий, гуде.)

5. Запис відгадок у зошит.

6. Гра “Відгадай, чий подарунок”.

Виконання завдання 3 (зошит, с. 49).

— Гості принесли з собою подарунки. Вам потрібно їх описати і відгадати, чий подарунок.

Квітка — гарна, ніжна, жовтоока, тендітна, весняна. Це — подарунок від мишки.

Горіх — міцний, великий, смачний, коричневий, овальний. Це — подарунок від білочки.

— Як ви здогадались?

Яблуко — червонобоке, кругле, соковите, велике, солодке. Це — подарунок від їжачка.

— Чому ви так думаєте?

Пісня — весела, бджолина, радісна, дзвінка. Це — подарунок від джмеля.

7. Робота в зошиті.

8. Бесіда про правила поведінки в гостях.

Фізкультхвилинка.

Виконання довільних вправ під музичний супровід (або запис) пісні “Я — Лисичка, я — сестричка”.

IV. Робота над складанням опису лисички.

Завдання 4 (зошит, с. 50).

1. Слово вчителя.

— А зараз ми повинні зробити подарунок Лисичці. Допоможуть нам у цьому запитання і словничок. Щоб добре виконати завдання, треба дотримуватись таких умов:

• Давати повні відповіді на запитання.

• Послідовно викладати свої думки.

• Стежити за мовою.

2. Відповіді на запитання.

— Де живе лисичка?

— Яку має шубку?

— Які в лисички мордочка, вуха, очі?

— Який у неї хвіст?

— Які вона має звички?

3. Словникова робота.

Лісова мешканка, руда, м ’яка шубка, мордочка витягнута, вуха гострі, пухнастий хвіст, хитра, обережна.

4. Робота з таблицею “Схема опису” (№ 16).

Зачин	Що (кого) описуємо
Основна частина	Ознаки предмета
Кінцівка	Своє ставлення до предмета опису

5. Усне складання опису (2-3 учні).

6. Запис тексту-опису у зошиті.

7. Перевірка виконаного завдання.

V. Підсумок уроку.

1. Гра “Хто назве найбільше ознак?”

Лисичка (яка?) — хитра, руда, прудка, обережна, спритна, хижа, дика, пухнаста, золотисто-сіра, велика, маленька, м 'яка, красива і т. п.

2. Вчитель.

— Що таке текст-опис?

— Що основне у тексті-описі?

Додатковий матеріал

1. Загадки.

***

Хвостата, носата, руда і зубата,

уміє хвостата нечутно ступати,

в курник залізати, тягнути курчата.

Як злодійку звати? (Лисиця.)

***

В темнім лісі проживає,

довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться,

а зовуть її... (лисиця).

2. Скоромовки.

***

Я руда, низького зросту,

хитра я і довгохвоста,

на курей я вельми ласа —

в них таке смачненьке м’ясо!

Вовку-брату я сестриця,

а зовуть мене ... (лисиця).

***

Лис малий і більший лис

по гриби ходили в ліс.

Заздрить білка в лісі лису —

лис лисички ніс із лісу.

Л. Куліш-Зіньків

***

Лиска лащить лисеня,

а лосиха лосеня,

лев ласкаво лапою

левенятко ляпає.

Ю. Кругляк

3. Народ скаже, як зав’яже.

Крутити хвостом — хитрувати, лукавити.

Старий лис, стара лисиця — хитра людина, яка зазнала в житті багато незгод, нестатків і набула життейської мудрості, досвіду і знань.

Кожна лисиця свій хвостик хвалить — кожен хвалить те, що йому близьке, дороге.

У вічі як лис, а поза очі як біс.

Лис лиса не кусає.

4. Українська народна пісня.

Лисичка

Я — лисичка, я — сестричка,

не сиджу без діла,

я гусяток пасла,

полювать ходила.

А сьогодні, у неділю,

треба відпочити,

свою хатку гарнесенько

треба прикрасити.

А щоб краща, а щоб краща

була моя хатка,

треба піти у гайочок

квіточок нарвати.

5. Українська народна казка.

Лисиця і глечик

Були собі дід та баба. Пішли вони в поле жати. І взяли із собою глечик молока. Прийшли в поле, баба й каже:

— Де б це глечика поставити за такої спеки?

— Постав, стара, під кущем.

Баба послухала діда і поставила під кущем.

От пішли вони жати. Жнуть та й жнуть.

Аж біжить лисичка. Побачила глечика, випила з нього молоко, а голови назад не ви тягне. Ходить, крутить головою, приказує:

— Ну, глечику, пожартував і годі. Випусти мою голівоньку!

А глечик не відступає — що хоч роби.

— Підожди ж, клятий глечику! — каже лисичка. — Ось я тебе втоплю.

Побігла вона до річки. Встромила голову в воду. Наповнився глечик, а лисиця шубовсть — і скупалася.