СЛОВО

Урок 104. КОРІНЬ СЛОВА. СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА

Мета: ознайомити учнів з поняттям «спільнокореневі слова»; вчити знаходити серед поданих слів спільнокореневі; розвивати увагу до лексичного значення слів; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (с. 142, вправа 375)

— Прочитайте текст. Назвіть головні слова в кожному реченні.

2. Словниковий диктант

Абетка, портфель, лелека.

3. Слухання вірша

ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ ЗВІРІ

Ворон каже воронятку:

— Мій біленький.

Слон говорить слоненятку:

— Мій маленький.

Заєць каже зайченяті:

— Мій хвостатий.

Гуска шепче гусеняті:

— Мій крилатий.

Лев говорить левенятку:

— Мій ласкавий.

Лис говорить лисенятку:

— Мій лукавий.

М. Сингаївський

— Про яких тварин говориться у вірші?

— Запишемо їхні сімейки, родини.

Ворон, воронятко.

Слон, слоненятко.

Заєць, зайченя.

Гуска, гусеня.

Лев, левеня.

Лис, лисеня.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як називаються такі слова.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником (с. 142-144)

Вправа 376

Учні читають загадку і пояснюють, як вони її відгадали.

Усно добирають споріднені слова до виділених слів.

Вправа 377

Учні роздивляються малюнки і добирають з довідки надписи до них. Записують слова в тому порядку, в якому подано малюнки.

— Поясніть, від якого слова утворені слова кленок і кленовий? Чи можна ці слова вважати «родичами», тобто спорідненими словами? Знайдіть у записаних словах спільну (однакову) частину і позначте її дужкою за зразком.

Вправа 378

— Прочитайте слова. Назвіть споріднені слова. А які слова не є спорідненими з ними? Чому?

Гуска, гусочка, гусеня, курча, гусак, шпак.

— Випишіть споріднені слова. Позначте в них дужкою спільну частину.

— Прочитайте і запам’ятайте правило на с. 143.

Вправа 379

Учні списують слова і позначають у них спільну частину — корінь.

Вправа 380 (робота в парах)

— Прочитайте скоромовки. Позмагайтеся, хто прочитає їх швидше і без помилок.

— Поясніть, як ви розумієте другу скоромовку.

— Запишіть скоромовки з пам’яті й перевірте написане одне в одного. Знайдіть у кожній скоромовці спільнокореневі слова і позначте в них спільну частину — корінь.

Вправа 381

Учні списують слова, до кожного з них усно ставлять питання, доводять, що ці слова — спільнокореневі.

2. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота над скоромовкою

— Роз’єднайте слова. Запишіть скоромовку. Підкресліть споріднені слова. Воронапроворонилавороненя.

— Чим цікаві слова у реченні? (Вони споріднені.)

— Який корінь у цих словах? Позначте його.

2. Гра «Добери родину слів»

— Доповніть «родини» тварин спорідненими словами.

Запис на дошці:

Заєць — зайченя — зайченята. (Як називають маму зайчат?)

Лисиця — лисеня — лисенята. (Хто тато в лисячому сімействі?)

Вовк — вовченя — вовченята. (Як називають маму у вовчому сімействі?)

Ведмідь — ведмежа — ведмежата. (Хто мама у ведмедиків?)

Їжак — їжаченя — їжачата. (Як називають маму їжачат?)

— Спишіть 2 рядки на вибір.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Як називаються слова-родичі? Наведіть приклади.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.144, вправа 382.