ЧАСТИНИ МОВИ (загальне поняття)

Урок 114. РОЗБІР ДІЄСЛОВА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ

Мета: вчити учнів розбирати дієслово як частину мови; перевірити вміння школярів слухати незнайомий текст і розуміти його (сприйняття й розуміння змісту, основної думки, образних висловів тощо): розвивати мовлення; виховувати спостережливість та допитливість.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Каліграфічна хвилинка

Cт ять ею ів дж

Саджанці вулицею несуть

— Відгадайте загадку, запишіть відгадку.

• Двоє вулицею йдуть,

По вісім саджанців несуть.

Скільки ямок треба, діти,

Щоб рослини посадити. (Шістнадцять)

2. Перевірка домашнього завдання (вправа 385, с.161)

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

— Яку частину мови вивчаємо?

— Що означає дієслово?

— На які питання відповідає?

— Як визначити час дієслова?

— Сьогодні на уроці будемо вчитися аналізувати дієслово як частину мови, проведемо контрольне аудіювання, перевіримо ваше вміння слухати незнайомий текст і розуміти його.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником (с. 161-162)

1) Робота в парі (вправа 386, с. 161).

— Прочитайте текст, розкриваючи дужки.

— Спишіть перший абзац з тексту розкриваючи дужки. Визначте час дієслів.

2) Колективна робота (вправа 387, с. 161).

— Зробіть аналіз виділеного дієслова з вправи 386 за схемою.

3) Самостійна робота (вправа 388, с. 162)

— Прочитайте правила спілкування.

— Спишіть правила спілкування. Поясніть написання не з дієсловами.

2. Фізкультхвилинка

V. КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ

ПЕЛЮСТКА ТА КВІТКА

У садочку на грядочці виросла гарна квітка жоржини. Біла, як мармур, духмяна. Літають над квіткою бджоли й джмелі, беруть чудовий нектар.

У білій квітці жоржини сорок дві пелюстки. І ось одна з цих сорока двох пелюсток загордилася:

— Я найкраща. Без мене й квітка не квітка. Я найголовніша. Ось візьму та піду — що мені?

Промовила це Пелюстка, напружилася й вилізла з квітки жоржини, скочила на землю. Сіла вона в кущі шипшини й дивиться: що ж квітка робитиме? А квітка байдужки собі. Біла, духмяна, усміхається сонцю, згукує до себе бджіл і джмелів.

Пішла собі Пелюстка. Довго ходила, аж зустрічає Муравлика.

— Ти хто?

— Я — Пелюстка. Найкраща. Найголовніша. Без мене й квітка не квітка,— пояснює.

— Пелюстка? Знаю пелюстку я у квітці, а на двох тоненьких лапках не знаю,— відповідає Муравлик.

Ходила бідна Пелюстка, ходила до вечора та й засохла. А квітка все цвіте, біла, духмяна, усміхається сонцю, і літають над нею, як і раніше, бджоли й джмелі. Ось така, бачте, казка. Квітка й без однієї пелюстки квітка. А пелюстка без квітки — ніщо! (182 слова)

За В. Сухомлинським

Тестування

1. Яка квітка виросла на грядочці?

а) Рожева троянда;

б) біла жоржина;

в) біла лілея.

2. Чому квітку покинула одна з її сорока двох пелюсток?

а) Захотіла помандрувати;

б) із цікавості до навколишнього світу;

в) тому що загордилася.

3. Що сталося з квіткою?

а) Усе цвіла й згукувала бджіл і джмелів;

б) змарніла, і бджоли та джмелі забули про неї;

в) образилася на Пелюстку й страшенно злостилася.

4. Кого зустріла Пелюстка?

а) Коника;

б) Муравлика;

в) Жучка.

5. Що Муравлик сказав Пелюстці?

а) Визнав Пелюстку та побажав їй веселих мандрів;

б) визнав Пелюстку та привітав її вчинок;

в) сказав, що знає пелюстку в квітці, а на двох лапках не знає.

6. Що довела ця історія з Пелюсткою?

а) Що квітка та пелюстка можуть існувати й одна без одної;

б) що пелюстка без квітки — ніщо;

в) що горда Пелюстка здатна на сміливий крок.

ГРУШІ — ДВІ І ОДНА

Якось ми з Оксаною сиділи на лаві у сквері. Повз нас стежкою пройшла бабуся. В одній руці вона несла кошик з грушами, другою спиралася на сукувату палицю.

Спіткнулася бабуся і мало не впала. А кошик не втримала, випустила з рук, і груші розсипалися.

— От лихо! — скрушно зітхнувши, мовила бабуся і заходилася збирати груші.

Тільки їй, старенькій, дуже важко було нахилятися.

Та вона ще й не добачала: мацає, мацає рукою навколо себе, аж поки знайде якусь грушу.

Я підійшов до бабусі і почав показувати, де вони лежать.

— Ось... ось... — тикав пальцем, а коли бабуся мацала не там, куди показував, то аж сердився: — та не там! Ось тут!

До нас підбігла Оксана.

Але вона не стала підказувати.

Присіла навпочіпки, швиденько зібрала груші у фартушок і висипала в кошик.

— Всі? — спитала бабуся.

— Всі! — дружно відповіли ми.

— Спасибі, дітки, що допомогли,— подякувала вона і простягнула нам груші.

— Це тобі, дівчинко,— бабуся дала Оксані дві здоровенні з рум’яними боками груші.

— А це тобі, хлопчику...

В руці у мене опинилася одна груша, також велика й рум’яна.

Бабуся ще раз подякувала, попрощалася й пішла далі.

Ми раді були. Одразу ж побігли додому розповісти мамі, як допомогли старенькій і які гарні груші вона дала нам. Мама теж раділа, що в неї такі виховані та чемні діти.

— Молодці, молодці! — хвалила. А потім помітила, що в Оксани дві груші, а в мене одна.

Вона з подивом дивилася на мене.

— Ти вже встиг з’їсти другу?

— Ні, не їв,— відповів я.— Бабуся дала Оксані дві, а мені тільки одну.

— Чого ж це? — не зрозуміла мама.

— Не знаю... Може, тому, що Оксана дівчина, або тому, що мала?

Я здвигнув плечима.

— Та ні, тут щось не те,— не погодилась мама.— Ану розкажіть докладніше, як ви допомагали бабусі.

І ми розповіли.

— От тепер мені зрозуміло, чому вона тобі, Ромо, тільки одну грушу дала,— сказала мама,— а могла б зовсім не дати.

— Чому? — зніяковів я.

— А ти сам добре поміркуй,— відповіла мама.

Б. Комар

Тестування

1. Назвіть головних дійових осіб оповідання.

а) Рома, бабуся;

б) Рома, Оксана, бабуся, мама;

в) бабуся, Рома, Оксана.

2. Що сталося з бабусею?

а) Вона впала й не могла піднятися;

б) вона розсипала груші;

в) вона не могла нести важкий кошик.

3. Як допоміг бабусі Рома?

а) Він показав де лежать розсипані груші;

б) він зібрав груші і поклав у бабусин кошик;

в) він узяв кошик і поніс.

4. Як допомогла бабусі Оксана?

а) Сказала скільки груш ще не зібрано;

б) швиденько зібрала груші у фартушок і висипала в кошик;

в) покликала на допомогу брата.

5. Як бабуся віддячила дітям?

    а) Дала Ромі й Оксані по одній груші;

    б) дала Ромі одну грушу, а Оксані — дві;

    в) віддала дітям усі груші.

6. Чому бабуся по-різному віддячила дітям?

    а) Бо Оксана мала дівчинка;

    б) бо Рома не заслужив подяки;

    в) у бабусі було всього три груші.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— З яким настроєм завершуєте сьогоднішній урок?

— Чи все вдалося виконати?

— Які були труднощі?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 389, с. 162.

ДОДАТОК ДО УРОКУ 119

Кросворд «Назви прикметники»

1. Доброзичливий, приязний, чуйний. (Добрий)

2. Непотрібний; той, без якого можна обійтись. (Зайвий)

3. Той, що буде згодом, настане пізніше. (Майбутній)

4. Той, який каже правду; чесний; справедливий. (Правдивий)

5. Сліпучий, сяючий. (Яскравий)

6. Приємний на смак. (Смачний)