ЧАСТИНИ МОВИ (загальне поняття)

Урок 69. ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ

Мета: формувати вміння розпізнавати іменник за його істотними ознаками; вчити учнів розрізняти назви істот і неістот; збагачувати словниковий запас школярів; вдосконалювати навички грамотного письма; виховувати уважність.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 246, с. 100)

Учні зачитують записаний перший абзац вправи 246.

— Поясніть правопис слів з пропущеними буквами.

— Чому потрібно бережливо ставитися до хліба?

— Люди яких професій беруть участь у виготовленні хліба?

2. Пояснювальний диктант

• Де дружніше, там сильніше.

• 3 книгою жити — з добром дружити.

• Дерево міцне корінням, а людина дружбою.

— Підкресліть споріднені слова.

— Надпишіть, до якої частини мови належить кожне слово.

3. Розгадування кросворда «Чарівні клітинки»

— Відгадайте загадки. Відгадки вставте у відповідні клітинки по вертикалі.

1. Ой, яка ж вона гарненька,

пишнохвоста і руденька,

не звірятко — просто диво,

невгамовне, пустотливе.

Вгору — вниз, на гілку, з гілки.

Хто це буде, діти? (Білка)

2. Сиві воли

Усе поле залягли. (Туман)

3. Крил не має, скрізь літає

Та ще й куряву здіймає. (Вітер)

4. Ніжна зірка сніжно-біла

На рукав мені злетіла.

Поки ніс її сюди,

Стала краплею води. (Сніжинка)

5. Невидимка ходить в гаї,

Всі дерева роздягає. (Осінь)

6. Хто наткав полотна

Аж до лісу від вікна?

Сміється, здається:

«От така ширина!» (Зима)

7. Що росте догори коренем? (Бурулька)

— Яке слово вийшло по вертікалі? (Іменник)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми починаємо вивчати тему «Іменник». Будемо вчитися розрізняти іменник за його істотними ознаками; розпізнавати назви істот і неістот.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з мовним матеріалом (вправа 247, с. 100-101)

— Прочитайте початок вірша Інни Кульської.

— Розгляньте малюнки.

— Що купили в крамниці? Запишіть за зразком, поданим у підручнику на с. 101.

— Хто були іменниками? Запишіть за зразком.

— Що їм подарували? Запишіть за зразком.

2. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 101)

3. Робота в групах (вправа 248, с. 101)

— Прочитайте текст.

— Хто жив у гайку?

— Прочитайте опис зайченят.

— Які птахи заспівали на Різдвяні свята?

— Як готується до свята родина зайців?

— Що приготували зайчики до свята?

4. Вибіркове списування

— Випишіть з тексту вправи 248 іменники за групами: назви істот та назви неістот.

Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Самостійна робота

1 варіант

Спишіть третій абзац тексту вправи 248, уставляючи пропущені букви. Підкресліть іменники із суфіксами пестливості.

2 варіант

Спишіть четвертий абзац тексту вправи 248, уставляючи пропущені букви. Підкресліть іменники із суфіксами пестливості.

2. Робота за вправою 249 (с. 102)

— Прочитайте виразно текст.

— Що нового дізналися з тексту? Розкажіть.

«До твого словничка»

— Поясніть значення слова діжка.

3. Коментоване письмо

— Спишіть текст вправи 249, записуючи у дужках питання, на яке відповідає іменник.

4. Добирання спільнокореневих слів

— До слова свята доберіть спільнокореневі слова. (Свята, святковий, святкувати)

— У спільнокореневих словах позначте корінь.

5. Складання речення за схемою

— Доповніть схему словами з підкресленого речення вправи 249.

(що?) деревце (що робило?) залишалося (яке?) квітуче (де?) в хаті

6. Розвиток зв'язного мовлення

— Які іменники живуть тільки взимку? (Бурулька, сніг, мороз, іній, сніжинка, сніговик, санчата)

— Складіть з цими словами усну розповідь,

— Доберіть до неї заголовок.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що називається іменником?

— На які питання відповідають іменники, що є назвами істот? Наведіть приклади.

— На які питання відповідають іменники, що є назвами неістот? Наведіть приклади.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 250, с. 103. Правило, с. 100.

ДОДАТОК ДО УРОКУ 65

Подорож до країни Морфології

— В одному царстві, яке називають Морфологія, жили різні частини мови.

Не задумавсь, звідкіль оті у нашій мові злитки золоті?

Як намистинки диво калинове — частини мови!

Який співець, поет, який письменник

уперше слово вигадав — іменник?

Іменник! Він узяв собі на плечі

велике діло — визначати речі,—

ім’я, найменування і наймення:

робота, біль, і радість, і натхнення.

Ну, а візьмемо назву — дієслово,

само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів,

а вже до півдесятка дієслів!

Прикметник дасть іменнику-предмету

якусь його ознаку чи прикмету.

Частини мови! Назви наче й звичні,

полюбиш їх — красиві, поетичні!

Хто ж так назвав оці частини мови?

Назвали вчені. Й підхопив народ!

Д. Білоус

— Як учені назвали частину мови, яка дає словам імена?

— Як учені назвали частину мови, яка дає іменнику-предмету якусь його ознаку чи прикмету?

— Що вам підказує назва дієслово?

ДОДАТОК ДО УРОКУ 74

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 261, с. 108)

— Зачитайте записаний текст з вправи 260.

— Назвіть головні члени речення в останньому реченні.

— Які іменники дібрали до виділених прикметників? (Тепле — тепло, веселі — веселка, лютого — лютий)

— Які спільнокореневі прикметники можна утворити від іменників літо, лісі (Літо — літній, ліс — лісова)

2. Вибірковий диктант

— Запишіть іменники.

Птах, поле, зима, сніговий, говорить, білий, зайчик, лисичка, руда, біжить, пенал, гроза, дощ, туман, річка, застигла.

— Які з них належать до істот, а які — до неістот?

— Які з цих іменників називають конкретні предмети?

— Які іменники називають явища природи?

— Складіть речення з одним словом на вибір і запишіть.

3. Гра «Я — тобі, ти — мені»

Учитель називає прикметник і кидає м’ячик учневі, а учень утворює від прикметника спільнокореневий іменник і віддає м’ячик учителеві.

Радісний — ...

зимовий — ...

чудовий — ...

дзвінкий — ...

пісенний — ...

мелодійний — ...

молодий — ...

старий — ...

ДОДАТОК ДО УРОКУ 75

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 265, с. 109)

— Прочитайте речення першого абзацу із вправи 263.

— Назвіть, які спільнокореневі прикметники та дієслова ви дібрали до підкреслених іменників.

— Який корінь у цих словах? (Сніжинки — снігова, засніжити; квіти — квітковий, заквітчати)

2. Вправа «Утвори за зразком»

Зразок: швидкий — швидкість.

1 варіант

Молодий — ...

кричати — ...

гордий — ...

ударити — ...

2 варіант

Садити — ...

мудрий — ...

робити — ...

теплий — ...

3. Каліграфічна хвилинка

Юю Юю Юю Юл Юс Юв ою юн юв

Чародійкою зимою

Ліс охоплений стоїть,

Під легкою пеленою,

Неживою, сніговою,

Він життям новим горить.

— Знайдіть у тексті слова, вжиті в переносному значенні.

— До слова сніговою доберіть спільнокореневі слова.

— Виконайте звуко-буквений аналіз слова стоїть.