Розвиток зв’язного мовлення 3 клас - Конспекти уроків - 2016 рік

УРОК 10. Складання тексту за початком

Мета. Формувати в учнів уміння розрізняти науково-популярні та художні описи, використовувати лексичні засоби для створення художніх описів; розвивати навички усного і писемного мовлення, уміння бачити і відчувати красу природи; заохочувати дітей до творчості, збагачувати словниковий запас; виховувати уважне ставлення до слова, до природи рідного краю, бережне ставлення до навколишнього середовища.

Обладнання. Зимові пейзажі, малюнок сон-трави, ілюстрація шишкаря, запис «Пір року» («Зима») П.І. Чайковського.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Холодно зараз в лісах і лугах,

холодно зайчикам, лискам, птахам.

Затишно, тепло в класі у нас.

Доброго дня вам, вітаю я вас!

II. Актуалізація опорних знань.

1. Спухання запису музики П.І. Чайковського «Пори року» — «Зима».

— Які картини природи ви намалювали в своїй уяві, слухаючи цю музику?

2. Слово вчителя.

— Ще зовсім недавно ми бродили з вами в осінньому лісі. Під ногами шурхотіло опале листя. Сумну пісню співали птахи. А сьогодні — під теплою білою ковдрою сплять деревця і травинки. Не чути співу птахів. Що це за пора року?

Стало біло навкруги,

я розтрушую сніги,

наганяю холоди,

воду сковую в льоди.

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я... (Зима)

— Так, це зима. Скільки гарного навкруги взимку — блискучі бурульки, ажурні сніжинки, таємничі кучугури! Казкова краса зими притягує, хвилює, бентежить нашу уяву. Почуття переповнюють наше серце. Але як непросто їх висловити — бракує слів!

III. Оголошення теми і мети уроку.

— Сьогодні на уроці ми поговоримо про казкову красу зими, будемо вчитися розрізняти науково-популярні та художні описи, вміло використовувати різні лексичні засоби (епітети, порівняння, образні вислови, слова з переносним значенням) для створення своїх художніх описів; будемо розвивати навички усного і писемного зв’язного мовлення, збагачувати свій словниковий запас, навчимося бачити і відчувати красу природи.

Вирушаємо в подорож. А допоможе нам у мандрівці... Послухайте, хто.

IV. Робота з мовним матеріалом.

1. Загадка.

Ніжна зірка сніжно-біла

на рукав згори злетіла.

Поки ніс її сюди —

стала краплею води. (Сніжинка)

2. Бесіда.

— Чому ви вважаєте, що це сніжинка?

— А коли ви вперше цього року побачили сніг, сніжинки?

— Який настрій був у вас? Чому?

— Що нагадував політ сніжинок?

— А де ж поділася сніжинка?

— Чому вона розтанула? У що перетворилася?

— А чи знаєте ви, як утворюються сніжинки?

3. Порівняння художнього та наукового текстів.

а) — А ось Ліна Костенко — відома поетеса — уявила собі це так.

Сидить пряля та й пряде —

сніг іде-іде-іде —

нитка рветься де-не-де,

а вона пряде й пряде.

Вже напряла хуртовин

на шапки для верховин,

на сувої полотна,

на завіску для вікна,

на хустину й укривало —

мало-мало-мало-мало...

Сніг іде-іде-іде,

а вона пряде й пряде.

— Який це текст? (Текст-опис, а опис — художній.)

— Чому? (Зима зображається як жива істота, порівнюється з прялею, сніг іде (з переносним значенням), зима пряде нитки і т. п.)

б) — А ось у книжці з природознавства ми зустрічаємо такий опис зими.

Зима — це пора року. Характеризується короткими днями і довгими ночами, сильними морозами, холодними хуртовинами, завірюхами. Вода в річках та ставках замерзає. Земля укрита білим снігом. Дерева стоять без листяного покрову, лиш ялинка залишається зеленою. Окремі пташки полетіли в теплі краї, а зимуючі переселяються ближче до людських жител в пошуках їжі.

— Який це текст-опис? (Науково-популярний.)

— Чому? (Вказуються конкретні ознаки зими.)

в) Висновок.

— Отже, добір слів, речень зумовлюється темою та основною думкою тексту. Ми практично переконуємося, що в діловому тексті переважають слова, речення, які конкретизують іменники, передають наукову інформацію, а в художньому — вони слугують засобом образності, створюють художні образи.

г) Завдання 1 (зошит, с. 31).

Прочитати наведені тексти. Визначити тип кожного з них. Довести свої міркування. (Текст-розповідь, текст-опис, текст-міркування.)

4. Складання наукових та художніх описів.

а) Слово вчителя.

— Присмерком починають спускатися на землю перші мохнаті сніжинки. Спочатку небагато, а потім більше і більше пурхає їх у морозному повітрі, безшумно сідає на зелені мохи, почорніле листя, кудлаті гілки ялин. Пухнаста ковдра стелиться по землі. А на ранок навкруги чисто, біло.

В. Пархоменко

— Заглянув зимовий ранок у наше віконце. Тихо постукав: «Доброго ранку!», — і пішов далі. Та я помітила, що ранок чомусь похмурий, заклопотаний... Що ж трапилось? Виходжу на подвір’я і бачу... у студеній високості народжуються сніжинки і летять на землю в гості, мов пушинки. Але рангом вони закружляли, заметушились... Чому? Це налетів пустунчик. Відгадайте, хто це.

Крил не має, скрізь літає,

сині хмари розганяє. (Вітер)

— Так, це вітерець. Закружляв, закрутив сніжинки у веселому танку. І просить вас відгадати загадки.

б) Загадки.

• Без рук, а на шибках малює. (Мороз)

• Зроду рук своїх не має, а узори вишиває. (Мороз)

• Сам не біжить і стояти не дозволяє. (Мороз)

• Рукавом махнув — дерева нагнув. (Вітер)

• Надворі горою, а в хаті водою. (Сніг)

• Скатертина біла весь світ укрила. (Сніг)

• Крил не має, а гарно літає. (Сніг)

• Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка. (Кучугури снігу)

• Прозорий, мов скло, а не вставиш у вікно. (Лід)

в) Прислів’я та прикмети про зиму.

Зима з снігами — літо з хлібами.

Яскраві зірки взимку — па мороз.

Зима без снігу — не буде хліба.

Сова кричить — холод накликає.

Взимку завірюха — влітку негода.

Кімнатні птахи мовчать перед заметіллю.

Взимку сухо й холодно — влітку сухо й жарко.

Кіт шкрябає підлогу — на вітер і завірюху.

Зимове тепло — літній холод.

Якщо ворона сидить на верхівці дерева і каркає — бути хурделиці.

г) Дібрати ознаки до предметів.

Зима — морозна, сніжна, холодна, люта, чарівна, кришталева, запорошена, велична, казкова, зачарована, заціпеніла, сувора, стримана, застигла.

Сніг — білий, ламкий, пухнастий, холодний, волохатий, блискучий, срібний...

Бурулька — холодна, біла, товста, тонка, довга, прозора.

Мороз — суворий, великий, пекучий, лютий, тріскучий.

Сніжинка — пухнаста, біла, холодна, срібна, велика, мала.

Хмарки — густі, снігові, важкі, низькі.

ґ) Замінити одним словом.

Сніг кружляє в повітрі, на землі — завірюха.

Замерзла вода — лід.

Падає сніг — снігопад.

Сніг прилип до дерев — іній.

д) Розшифрувати зимові слова.

НІКАСИНЖ — сніжинка

ЗОРМО — мороз

ОТУРВИХНА — хуртовина

ИСЖІНК — сніжки

КАРУЛЬБУ — бурулька

ХАВІРЮЗА — завірюха

ЛЬТІЗАМЕ — заметіль

е) Прочитати речення і слова для довідки. Вставити потрібні за змістом слова, щоб речення набули художнього опису. Утворені речення записати.

Віють (які?) вітри. (Які?) хмари повільно (що роблять?) по небу.

Віють холодні пронизливі вітри. Важкі снігові хмари сунуть по небу.

є) Ребус.

Розповідь про шишкарів. Шишкарі — темно-червоні птахи з темними крилами й хвостами. їх легко впізнати за великими дзьобами, в яких верхня частина загнута вниз, а нижня — вгору. їжа шишкарів — насіння ялинових або соснових шишок.

— З поданих речень підкреслити ті, які необхідні для наукового тексту. Розташувати їх у певній послідовності.

Науковий опис. Ялинковий шишкар яскраво-червоного кольору. Дзьоб у шишкаря міцний. Його кінчики зігнуті в протилежні боки. Ними він чіпляє луску на шишці, відгинає її і дістає язиком насінину.

V. Фізкультхвилинка. Гра «Я Мороз — червоний ніс».

Я Мороз — червоний ніс,

бородою я заріс.

Я шукаю в лісі звірів,

полохливих та грайливих.

Ану, швидше виходьте,

зайчики білесенькі,

лисички рудесенькі,

вовчики сіренькі,

білочки швиденькі. (Діти імітують рухи тварин).

VІ. Робота над складанням художнього твору за поданим початком і планом.

1. Загадка.

• Що це за майстер малює на склі айстри, жоржини, троянд пелюстки? (Мороз)

2. Бесіда з учнями.

— Вслухайтесь у зиму: як ви гадаєте, чи можна вважати її «беззвучною» порою року? Які звуки ви чуєте у зимовій природі? (Рішить, віє, завіває, стогне...).

— Який же «голос» у зими — тихий чи голосний? Від чого це залежить?

По задвірках крутить вітер,

аж віконниці риплять.

А у нас у грубці дрова

і палають, і тріщать.

Я. Щоголів

* * *

Безмежна тиша навкруги —

ні голосу, ні шуму...

На все навіяли сніги

якусь глибоку думу.

Олександр Олесь

— Прислухайтесь до того, як звучить сніг під ногами. (Рипить.) Який настрій це навіює?

— А які звуки можна почути в лісі під час сильного морозу? («Тріщить» мороз.)

— Як дзвенять бурульки? (Звуки чисті, ясні, ніжні, прозорі, кришталеві.)

— А як співає лід під ногами ковзанярів? (Свистить, скрегоче, стогне, сичить.)

Січень надворі, а для дітей

тьохкає крига, мов соловей.

А. Качан

Висновок.

— Отже, зима може бути «голосною». Інколи її «голос» навіть лякає. Чи чули ви, як вітер рвучко піднімає сніг і стрімко гонить його по землі? Як можна назвати вітер із снігом? (Завірюха, хурделиця, завія, хуга, заметіль, віхола, пороша.)

— Як можна охарактеризувати звуки хурделиці? (Співає, виє, стогне, квилить, плаче, голосить, ридає і т.п.)

3. Поетична хвилинка.

Зимова казка

Білий сніг, білий сніг

заміта стежинки.

На мереживо доріг

падають сніжинки.

Завірюха-заметіль

і мороз тріскучий

снігову метуть крутіль

на високій кручі.

Вітерець-жартівник

віхолу здіймає,

а Мороз-чарівник

наче сріблом грає.

Позаносив білий сніг

у лісах ялинки.

У казковім наче сні

все навколо взимку.

В. Басюк

4. Про життя звірів і птахів узимку.

— Прислухайтесь, чи замовкають пташки взимку. Голоси яких птахів можна почути у цю пору року?

Застигла земля, зупинилася річка, завмерли дерева. Холодна красуня зачарувала весь світ, приспала його до весни. Казковий сон природи! Та є у нього й інша сторона — зима не тільки красива, але й холодна і голодна пора року. І про це нагадують нам голоси змерзлих пташок.

— Як ви вважаєте, чи можемо ми їм допомогти?

Поспіши, дитино мила, глянь на світ навкруг: все зима снігом покрила і поля, і луг.

Поспіши, дитино мила

Поспіши, дитино мила,

глянь на світ навкруг:

все зима снігом покрила —

і поля, і луг.

Ні загрітись у промінню,

ні знайти зерна.

Ось лежить там, на камінню,

пташка нежива.

А тут друга прилетіла,

жалібно квилить:

— Поможи, дитино мила,

сю зиму прожить.

Обережно, о дитятко,

стіл щодня змети —

і кришини перед хатку

пташці принеси.

У. Кравченко

5. Висновок.

— Отже, зиму навряд чи можна назвати беззвучною: вона то тихо зітхає, то жалібно голосить, то урочисто бринить кришталевим дзвоном... Які різні за характером звуки, але всі вони створюють єдиний образ зимової краси, влучно підкреслюють нелегку «вдачу» зими.

6. Робота над твором (зошит, с. 32).

а) Зачин.

Нахвалявся мороз усіх у лісі поморозити. Холодних вітрів, лютих хурделиць наскликав.

б) Основна частина.

Питання

Словник

1) Що він їм наказав зробити?

2) Як лютували вітри і хурделиці?

3) Чому засмутилися звірі і птахи?

4) Хто їм прийшов на допомогу?

5) Чому злякався мороз і відступив?

Заморозити все, огорнути землю снігом, запушити дерева, ялини.

Вітер вив, стогнав, плакав; хурделиці голосили, ридали, снігом все завівали, землю накрили пухнастими перинами, дерева в іній прикрасили.

Немає їжі, насіння, ягідок, стало холодно і голодно.

Лісники, учні, діти, природолюби; годівниці із зерном, ягідками; жмути сіна для оленів; гілочки смачні для зайченят.

Дружні, завзяті діти, любов до тварин.

в) Кінцівка (висновок, свої враження).

Наприклад:

І мороз відступив. Він зрозумів, що діти люблять природу, тварин. І не дивлячись на його чари, вони будуть приходити в ліс і допомагати звірятам і пташкам взимку, щоб їм не було холодно і голодно, щоб вони не сумували.

г) Добір заголовка.

Мороз-хвалько. Допомога. Дружба і взаємовиручка. Зимова казка. Зимовий день. Перемога.

7. Усне складання твору (2-3 учні).

8. Запис твору.

9. Завдання (зошит, с. 33).

— Який твір — науковий чи художній — у тебе вийшов?

Перевірка написаного.

VII. Підсумок уроку.

1. Відповіді на запитання.

— Ось і закінчився наш урок. Зима ... Величава красуня, горда, замріяна. Така засніжена й тиха. Зима дарує людині насолоду від чистоти і спокою, навіює розмірені думки, легкі, прозорі образи, світлі настрої.

А ще повторимо:

— Які бувають описи?

— Чим відрізняються опис науковий від опису художнього?

— Де можна зустріти ці описи, в якій літературі?

— Що нового про зиму ви дізналися?

2. Тестові завдання

Тест № 1. У якому тексті берези описуються у художньому стилі?

I. Ой хвалилася березонька:

— Та на мені кора білесенька,

та на мені гілля високе. (Народна пісня)

II. Листяне дерево з білою корою і дрібненькими листочками.

1) в першому;

2) в другому.

Тест № 2. Скільки фотокарток можна зробити до опису?

1) одну;

2) дві;

3) багато.

Тест № 3. У якому із поданих текстів характеристика предмета дана точніше?

I. Вовк вузькотілий, гостромордий. Лапи у нього тонкі. Шерсть світло-сіра, з темними смужками по хребту. Посередині спини ледь помітний поперечник.

За В. Колчиним

II. У нашого пастуха є помічник — невеличкий песик. Він весь чорний, ніби з димаря виліз. Одне вухо вгору, друге — вниз. Хвіст калачиком.

За Г. Шимом

Відповіді на тести.

№ 1 (1); № 2 (1); № 3 (1).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити