Розвиток зв’язного мовлення 3 клас - Конспекти уроків - 2016 рік

УРОК 14. Написання переказу тексту за самостійно складеним планом та опорними словами

Мета. Удосконалювати навички та вміння детально переказувати текст, продовжити вчити учнів писати переказ тексту, план; привчати школярів викладати свої думки чітко і послідовно; збагачувати мовлення дітей; розвивати творче мислення, пам’ять, уяву; виховувати бережне ставлення до природи, любов до неї.

Обладнання. Таблиця, ілюстрації до теми, картки.

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відгадування загадки.

(Зошит, завдання 1, с. 43).

В мене шубка з колючок,

в мене сіра спинка.

Ніс — як чорний п’ятачок,

очі — намистинки. (Їжачок)

2. Розгляд ілюстрацій і розповіді учнів про їжачка.

Їжак — загальновідомий за зовнішністю звір, чия спина і боки покриті короткими темними голками завдовжки до 3 см; у дорослих їжаків їх 5000-6000, у молодих — всього 3000. Голки білі біля основи і на кінчиках, посередині забарвлені смугами чорного, білого і коричневого кольору. Хутро на мордочці, ногах і черевці жорстке.

Довжина тіла їжака 135-265 мм, хвоста — не більше 3 см; важить він в середньому 700-800 г, але перед сплячкою може від’їдатися до 1200 г. Самці більші за самок. Мордочка витягнута, рухлива; ніс гострий і постійно вологий. Очі чорні, круглі. Вуха короткі (менше 3,5 см), округлі, майже заховані в хутро. Кінцівки п’ятипалі, з досить гострими кігтями; задні ноги дещо довші від передніх. На верхній щелепі 20 дрібних гострих зубів, на нижній — 16.

Голки їжака порожнисті, наповнені повітрям і поділені поперечними дисками на відсіки. Кожна закінчується невеликим розширенням, яке знаходиться під шкірою, тому голки випадають разом з латочками шкіри. Вони гладкі, без борозенок і щербин; подібно до звичайного волосся виростають з фолікула. До кожної голки кріпиться м’язове волокно, яке її піднімає і опускає; підняті голки перехрещуються під різними кутами, створюючи надійний колючий покрив. Під шкірою спини у їжака знаходиться особливий м’яз, який при скороченні дозволяє йому згортатися в колючу кулю. Кожна голка зростає 12-18 місяців; линька у їжака йде повільно — в середньому за рік міняється одна голка з трьох (в основному навесні і восени).

Область поширення звичайного їжака охоплює Європу (включаючи Ірландію і Британію), Кавказ, Закавказзя і Малу Азію. Північніше 61° с.ш. він рідкісний. У Росії водиться в середній смузі Європейської частини, на Середньому Уралі і на півдні Західного Сибіру. В кінці XIX ст. був акліматизований в Новій Зеландії, де зараз багаточисельний. Судячи з викопних останків, раніше водився і в Північній Америці.

Їжак — уродженець лісо-лугової і степової зон. У зоні тайги і напівпустелі він заходить лише по долинах великих річок і їх крупних приток. Суцільних лісів і обширних боліт уникає; особливо часто зустрічається на узліссях, перелісках, лісосмугах, невеликих галявинах, в заплавах річок. У місцях спільного проживання з білочеревим їжаком поступається ними останньому, вирушаючи углиб лісових масивів. Зустрічається в горах (до 2000 м над рівнем моря), в окультурених місцевостях: садах, парках, присадибних ділянках.

їжак веде самітний спосіб життя. Самці агресивно захищають один від одного індивідуальні кормові ділянки. Площі ділянок у самців складають від 7 до 40 га, у самок — від 6,9 до 10 га. Ділянки самців можуть перетинатися з ділянками самок, але ділянки вагітних і годуючих самок ніколи не перетинаються. В межах своєї ділянки їжак облаштовує декілька (до 10) гнізд, захованих в колючому чагарнику, під колодами, в купах хмизу. Гніздо (діаметром 15-20 см) він вистилає сухими травами, листям, мохом, корою. Влітку нір не риє, інколи займає порожні нори гризунів. Активний переважно в присмерковий і нічний час. Навесні, коли їжаки виходять із сплячки, вони проявляють активність і в денні години. Спить їжак, згорнувшись в нещільний клубок.

Із настанням заморозків (нижче +10 °С), накопивши жирові запаси, їжак закупорює вхід в нору і впадає в сплячку, тривалість якої залежить від кліматичних умов. У Центральній Росії вона починається в кінці вересня — на початку жовтня, хоча окремі особини впадають в заціпеніння ще в серпні. Першими вирушають в сплячку дорослі самці, потім молодняк ранніх виводків і самки, що рано закінчили розмноження; останніми — молоді пізніх виводків і самки, що мали пізні виводки. У регіонах з нестійким сніговим покривом періоди сплячки чергуються з періодами активності. У сплячці частота серцебиття у їжака знижується до 20—60 ударів, а дихання — до одного вдиху в хвилину. Якщо їжак засинає без достатнього запасу жиру (не менше 500 г), він ризикує під час сплячки померти з голоду. У деякі роки смертність їжаків під час сплячки доходить до 86 % молодняка і 30-40 % дорослих. Закінчується сплячка в квітні, коли температура повітря піднімається до +18 °С.

Харчується їжак в основному комахами (жуками, щипавками) і їх личинками, слимаками, равликами, дощовими черв’яками. Особливі ласощі для нього представляють личинки комарів, багатоніжки і лісова жужелиця. У природі на хребетних він нападає рідко; найчастіше його жертвами стають амфібії, що впали в заціпеніння, і рептилії (у тому числі змії), яким їжак перекушує хребет. З рослинних кормів він віддає перевагу жолудям, грибам, ягодам і фруктам, їжак дуже ненажерливий, особливо після сплячки, — за ніч може з’їсти корму, що дорівнює 1/3 його ваги. їжаки, що містяться в неволі як домашня тварина, охоче їдять м’ясо, яйця і хліб. Всупереч поширеній думці, молоко їжакам шкідливе і їх не слід годувати молочними продуктами, оскільки вони нездатні засвоювати лактозу. Собачий або котячий корм так само не підходить для них, оскільки містить надто багато жирів і дуже бідний білками. Проте, дуже любить морозиво. Крім того, із задоволенням їсть кашу з вівсяних пластівців.

На їжаків полюють собаки, лисиці, тхори, борсуки і крупні сови.

У їжаків гострий нюх і слух, зір слабкий. Вони бігають із швидкістю до З м/с, добре плавають. Блукаючи по лісу у пошуках їжі, їжак шумить сухим торішнім листям, і за цим шумом його легко виявити. Їжаки видають всілякі пирхаючі і чхаючі звуки, бурчать і клацають зубами. Дитинчата, знаходячись в гнізді, видають свист і крякання, схоже на пташине.

Звичайний їжак корисний, бо знищує шкідливих комах: травневих хрущів, волохатих жужелиць, гусінь монашки і непарного шовкопряда. В той же час їжак знищує пташенят і яйця дрібних пташок, які гніздяться на землі. їжаки також грабують кладки звичайних курей і викрадають курчат.

Їжаки можуть бути переносниками таких захворювань як дерматомікоз, жовта лихоманка, сальмонельоз, лептоспіроз. На них у великих кількостях водяться кліщі і блохи. У лісових угіддях їжак збирає на себе кліщів, у тому числі енцефалітних, більше, ніж будь-які інші звірі, оскільки його колючий покрив, як щіткою, зчісує голодних кліщів з трави.

Їжак легко пристосовується до життя поряд з людьми і досить часто утримується як домашня тварина. Відомо, що римляни ще в IV ст. до н.е. вирощували їжаків заради м’яса — його запікали разом із голками в глині. Деяке народне зілля (зокрема від облисіння) включало попіл, жовч, нутрощі або кров їжака.

III. Оголошення теми і мети уроку.

1. Вчитель.

— На сьогоднішньому уроці ми будемо писати переказ тексту «їжачок прокинувся». Вам потрібно буде скласти план до тексту і записати переказ, використовуючи запропоновані слова.

2. Вправа «Очікування».

— Що ви очікуєте від уроку?

(Від уроку я очікую... нових цікавих знахідок, творчого натхнення, гарних результатів, ... .)

IV. Робота з мовним матеріалом.

1. Поетична хвилинка.

Зажурився їжачок,

Ой журився їжачок,

що багато голочок

на його свитині.

Не було б тих голочок —

він катав би діточок

дені і ніч на спині.

Петро Ребро

Їжаки

Два веселі їжаки

накололи на голки

всі листки

і сказали:

— Ми — кущі,

золоті у нас плащі

на дощі.

Два веселі їжаки

накололи на голки

всі грибки

і сказали:

— Ми — пеньки,

наросли у нас грибки,

як горбки.

Два веселі їжаки

позгортались у клубки

під голки

і сказали:

— Ми — грудки...

Ну, а може, — будяки...

Ну, а може, — їжаки

все-таки?..

Тамара Коломієць

Їжаченя

Лежить каштан на піску

в колючому кожушку.

Підійшло їжаченя:

— Чи не ти моя рідня? —

Та й лягло, немов клубочок,

біля нього на пісочок.

Лежать удвох під зорями,

під вітами прозорими.

А дерева шелестять:

— Тихше, вітре, дітки сплять.

Борис Списаренко

2. Складання «павутинки».

3. Літературна скринька.

— Які оповідання, вірші, казки ви читали про їжачка? (Т. Коломієць «їжаки», В. Сухомлинський «Як їжачок готувався до зими», укр. нар. казки «Лисиця та їжак», «їжак та заєць», Ю. Збанацький «Щедрий їжачок» та ін.)

— Яким зображено їжачка? (Він хитрий, кмітливий, щедрий, розумний, не злий.)

V. Робота над переказом.

1. Читання тексту вчителем.

Їжачок прокинувся

Узимку їжачок спав під купою хмизу. Та ось прийшла весна, з’явилася молода травичка.

Виліз їжачок зі свого лігва, позіхнув, потягнувся і почав лапкою свою колючу шкіру обчищати. На голках у нього суха трава, мох, старе листя. Об гілки, кущі потерся, язиком животик облизав.

Поглянув навколо себе, обтрусився їжачок і побіг на полювання. Цілу зиму він не їв. Схуд, зголоднів. Тепер тільки натрапить на жучка чи жабку — зразу впіймає і з’їсть.

Скоро він сили набереться. Тоді зможе зі змією впоратися. Тільки б трапилась вона йому!

За Василем Мельником

2. Змістовий аналіз тексту (зошит, завдання 2, с. 43).

— Про кого цей текст?

— Що робив їжачок узимку?

— Де він спав?

— Коли він прокинувся?

— Чому його важко було пізнати?

— Як прокидався лісовий звірок?

— Що почав робити?

— Чим живиться їжачок?

— На кого буде полювати?

— Яке останнє речення за метою висловлювання та інтонацією?

3. Мовний аналіз тексту.

а) Пояснення лексичного значення слів.

Хмиз — невеликі тонкі гілки, відділені від дерева.

Лігво — заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина.

б) Пояснення написання слів.

Узимку, з’явилось, не пізнати, торішнє, начіплялося, чепурити, облизав, язичком, обтрусився, жабка, зразу, з’їсть, набереться, зможе, впоратись.

в) Добір до слів синонімів (зошит, завдання 4, с. 44).

Надійшла — прийшла, настала, прилинула.

Вийшов — вибрався, з’явився, появився, виліз.

З’явилась — вилізла, виросла, проклюнулась.

Торішнє (листя) — старе, зів’яле.

Чепурити — обчищати, чистити.

Впоратися — дати раду, управитися, виконати, подолати.

Натрапить — побачить, відшукає.

г) Засоби зв’язку слів у реченні (зошит, завдання 3, с. 44).

Їжачок — він, звірок, лісова тваринка, чепурити, хитрячок.

ґ) Творче завдання (зошит, завдання 5, с. 44).

— Одночасно чи послідовно відбуваються події, описані в тексті? Підтвердіть словами з тексту.

(Спав, вибрався, позіхнув, потягнувся, заходився, облизав, потерся, поглянув, обтрусився, побіг, натрапить, впіймає, набереться, зможе впоратись.)

4. Складання плану (зошит, завдання 6, с. 44).

— Що називається текстом?

— З яких частин складається текст? (З абзаців.)

— Як пишеться кожна частина тексту?

— Про що розповідається в кожній частині?

План

1. Прийшла весна.

2. Пробудження їжачка.

3. На полюванні.

4. Бережись, зміє!

Фізкультхвилинка.

5. Усне переказування тексту (2-3 учні).

6. Повторне читання тексту вчителем.

7. Запис переказу в зошит (завдання 7).

Використати опорні слова.

Повторення основних вимог до писемного мовлення.

— З чого складається речення?

— Як пишеться перше слово в реченні?

— Який знак ставимо у кінні речення?

— Як зв’язані між собою речення та частини речення?

Індивідуальна допомога учням надається диференційовано.

8. Перевірка виконаної роботи.

Слухання 2-3 переказів, внесення корективів.

VI. Підсумок уроку.

— Чого вчилися на сьогоднішньому уроці?

— Що нового дізналися?

— Чи сподобався вам урок?




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити