Розвиток зв’язного мовлення 3 клас - Конспекти уроків - 2016 рік

УРОК 3. Засоби зв'язку речень у тексті. Складання тексту-розповіді за малюнком і кінцівкою

Мета. Узагальнити, систематизувати знання учнів про текст; розвивати уміння узагальнювати зібраний матеріал, визначати опорні моменти висловлювання, добирати потрібні засоби для поширення речень і частин цілого; вчити дітей уважно слухати і відповідати на запитання; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до рідної природи, бажання її пізнавати і охороняти.

Обладнання. Таблиця, ілюстрації до теми.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Відповіді на запитання.

— Що таке текст?

— Які є види текстів?

2. Робота над текстом з повторами.

— Послухайте текст. Які недоліки помітили? (Повторюються слова горобенятко, Андрійко.)

Мале горобенятко випало з гнізда. Горобенятко жалібно пищало. Андрійко знайшов горобенятко. Андрійко посадив горобенятко у гніздо.

— Чи подобається вам такий текст?

— Як ще можна назвати горобенятко? (Воно, пташеня, бідолаха.)

— А як інакше назвати Андрійка? (Хлопчик.)

— Замініть слова, що повторюються. Прочитайте текст ще раз. Подобається він вам тепер?

III. Оголошення теми і мети уроку.

— Сьогодні на уроці повторимо, що ми знаємо про текст, творчо попрацюємо над текстами, щоб вони були досконалими, будемо вчитися усувати слова, які невиправдано повторюються, замінювати їх синонімами із наступним переконструюванням тексту (засоби зв’язку речень у тексті). Такі вправи допоможуть виробити звичку бути пильними та вимогливими до власного мовлення.

IV. Робота з мовним матеріалом.

1. Робота в зошиті (с. 9-11).

Завдання 1. Прочитати текст. Підкреслити слово, яке повторюється. Записати, якими словами його можна замінити. (Цуценя — воно, малого, його, песика, він.)

2. Поетична хвилинка.

Загадка

У лісі біля пня — біготня.

Народ робочий

весь день клопоче. (Мурашки)

Мурашки думають про зиму

Знайшов мурашка гарну бадилину.

Везе-везе... везе-везе...

І так, і сяк, і вгору, і в долину! —

така важка, ніяк не доповзе.

Прийшла на поміч різна комашина,

ще й коника гукнули стрибунця.

Три дні, три ночі царство мурашине

рубало бадилину на дровця.

Ліна Костенко

Завдання 2. Прочитати текст. Підкреслити слова, які є засобами зв’язку між реченнями. (Мурашники — молодь, вони, їх, комаха.)

3. Це цікаво знати!

Серед родини оленевих нашої фауни найбільшим за розмірами і наймогутнішим парнокопитним звіром є лось. Довжина його тіла близько 3 м, маса — 500 кг. На голові — широкі, лопатоподібні, спрямовані в боки роги, які відрізняють його від решти видів оленів. Особлива і будова його тіла: кремезна статура, міцна грудна клітка, дуже видовжені сильні ноги, масивна витягнута горбоноса голова з помітно збільшеною м’ясистою верхньою губою, шо звисає над нижньою, та великими широкими рухливими вухами. Шия коротка, товста, зі стоячою гривою. Хвіст короткий. Грубий, густий волосяний покрив лося одноманітного темно-бурого кольору.

Лося, який нерухомо стоїть у лісових заростях, важко побачити: його забарвлення зливається з навколишнім середовищем.

Завдання 3. Прочитайте текст. Вставте пропущені слова, які є засобами зв’язку речень у тексті. Скористайтеся словами з довідки.

V. Робота над складанням оповідання за малюнком і кінцівкою.

1. Загадки.

* * *

Хто комах з кори виймає,

про здоров’я лісу дбає? (Дятел)

* * *

Прилетіли улани, сірі жупани,

червоні шапочки:

рубають пень на трісочки. (Дятли)

2. Розгляд малюнка дятла.

3. Відповіді на запитання.

— Де живе дятел?

— Який він?

— Чим живиться?

— Яку користь приносить?

Дятел — осілий, кочовий птах України. Оселяється в лісах, садах, парках. Щоки білого кольору, шия поділена чорною смугою на дві половинки, хвіст чорний. Гніздиться в дуплах, які видовбує сам. У кладці 5-6 білих яєць. Насиджує переважно самка протягом 14-15 днів. Живиться комахами, таким чином лікує дерева.

4. Складання оповідання про дятла.

* * *

Я йшов по осінньому лісу. Було холодно. Листя опадало тихо й непомітно. Під ногами стелився килим з жовто-багряних листочків. Раптом почувся стукіт дятла. Я почав розглядати його. Середній на зріст, вигнута сіро-біла спинка, білий з червоною плямкою кожушок на грудях, довгий хвостик з сіро- чорним забарвленням, чорно-білі крильця, маленький чубчик, довгий міцний дзьоб. За допомогою дзьоба дятел виймав шкідників.

Мені сподобалася ця пташка. Недаремно його називають «лісовим лікарем».

* * *

Це ж дятел ритмічно вистукує звуки, які лунають по усьому лісу! Маленька пташка з ошатним яскраво-червоним чубчиком, голівка і спинка чорні. На чорних крилах білі смужки і плямочки. Як тільки його не називають — і «швидкою допомогою», і «лісовим лікарем», і «санітаром дерев». А усе тому, що міцним і невтомним дзьобом-молоточком він увесь день вистукує стовбури дерев. Сяде дятел на дерево, гострими кігтиками зачепиться за стовбур, зіпреться на жорсткий хвіст і стукає.

Тому дятла і називають лісовим лікарем, адже він з-під кори шкідників дістає, хворі дерева лікує.

5. Словникова робота.

Невеличкий, середній на зріст, сіро-біла спинка, яскраво-червоний чубчик, голівка і спинка чорні, чорні крила з білими смужками і плямочками, довгий міцний хвіст і дзьоб.

6. Самостійна робота учнів. Підбір і запис заголовка.

7. Зачитування складених оповідань. Редагування.

VІ. Підсумок уроку.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити