Урок 39. Аналіз перевірної роботи. Чергування голосних звуків [о, е] —> [і] в коренях слів. (Вправи 164-168)

Мета. Ознайомити учнів із властивістю голосних у корені слова, чергуванням з о на і та е на і; формувати вміння учнів користуватися цією особливістю при зміні слів або доборі спільнокореневих; закріплювати знання про будову слова; розвивати вміння зіставляти і узагальнювати; виховувати почуття поваги до старших людей.

Обладнання. Мовний матеріал, предметні малюнки.

Хід уроку

I. Організація класу.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Інтерв'ю (за матеріалами вправи 163).

— Чи є спільнокореневими виділені слова роду, народ, рідне?

— Що спільного в значенні цих слів?

— Які інші спільнокореневі слова можна дібрати до цих слів?

— Хто такий зодчий? Якими словами можна замінити слово зодчий?

2. Робота в групах.

— Прочитайте вірш, знайдіть в ньому слова, які однаково звучать, але мають різне значення.

— Доведіть на прикладах слів з вірша, що такі слова не є спільнокореневими.

Група 1

Пора, мій добрий брате,

до рук мітлу брати

і порядок навести в своїй новій хаті.

Посходились знов брати

і стали казати, шо літа минають,

і літа зникають,

час у вічність літа,

а назад не верта.

Група 2

А у вас нові вози?

Вози нас, конику, вози!

Повози нас по дорозі,

зупинися аж на розі.

Ми підемо по вози.

Повози ще, повози!

Возить коник покинув,

потім воза перекинув

і пішов до клуні спати,

відпочити, подрімати.

Група 3

І сказала гордо мати:

— Добре таку доньку мати:

і піде зі мною в поле,

а грядочки сама поле,

вміє і пісні співати,

пісні млинці випікати;

дуже любить, як я шию,

обніме мене за шию,

просить на хвилиночку

дати голку їй і ниточку.

Група 4

Дударику, нас води

до джерельної води,

в полонину заведи,

танок, пісню заведи,

на сопілочці заграй

про Карпати рідний край.

О.І. Мельничайко

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Робота з малюнками (вправа 164).

— Розгляньте малюнки (ніч, віз, кінь, коса, лебідь).

— Що це? Дайте відповіді на запитання одним словом.

— Запишіть слова.

— Чи можна назвати їх спільнокореневими? Чому?

— Позначте корінь.

— Зверніть увагу на зміну голосних звуків у коренях слів на с. 74.

— Який голосний змінився в корені?

IV. Повідомлення теми і завдань уроку.

Сьогодні на уроці ми навчимося розпізнавати однакові корені зі зміною звуків.

V. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. До уваги!

У сучасній українській мові відбувається чергування голосних звуків [о] — [е] після шиплячих приголосних [ж], [ч], [ш], [щ] та [й]: шести — шостий, четвертий — чотири, вечеря — вечора, книжечка — книжок.

Однією з найхарактерніших ознак, за якою українська мова відрізняється від інших слов'янських мов, с чергування голосних [о], [е] — [i] при зміні форми слова та при творенні нового слова: нога — ніг, кінь — коня, село — сільський, папір — паперовий.

2. Робота з віршем.

а) Ознайомлення з правилом про чергування голосних звуків.

Можуть звуки чергуватись

в нашій мові голосні.

І про це повинні знати

неодмінно ви усі.

О та е в складах відкритих

з і чергуються в закритих.

Ось, наприклад, слово ніч,

а іще, наприклад, піч.

Склад закритий — значить, і.

б) Гра-добавлялочка.

Але ночі, у печі.

Шість —... (шести).

А міст — ... (мости).

Мій — ... (мого).

А твій — ... (твого).

Рік — ... (роки).

А віз — (вози).

Висновок. Звуки о та е чергуються з і в коренях спільнокореневих слів.

3. Творчий диктант (за вправою 165).

— Змініть слова так, щоб змінився голосний звук у корені.

— Побудуйте словосполучення з кожною парою слів. Запишіть за зразком.

4. Вправа-почуття (вправа 166).

— Прочитайте вірш. Подумайте, чому він так названий.

— Які почуття викликав у вас цей вірш?

— А як ви ставитеся до своїх бабусь?

— Які вірші про бабусю ви знаєте?

— Як ви допомагаєте своїм бабусям і дідусям?

— Доберіть споріднені слова до слова бабуся. Змініть усно ці слова так, щоб голосний звук у них змінився.

5. Вибіркове списування (за вправою 167).

— Прочитайте. Випишіть з тексту спільнокореневі слова, в яких змінюється голосний у корені.

— Усно зробіть звуко-буквений аналіз слова дзвонить (додаток).

6. Вибірково-розподільний диктант.

— Виберіть і запишіть слова в дві колонки.

В першу — з орфограмою -е, в другу — з орфограмою -і.

• Волом зайця не доженеш.

• Задер носа — й кочергою не дістанеш.

• Ліпше без вечері лягати, та без боргів уставати.

• Хліб-сіль їж, правду ріж.

• Віл везе важучий віз —

вовну, вату, верболіз.

Вперся віл, і впало з воза

вісім в'язок верболозу.

• Бабин біб розцвів у дощ —

буде бабі біб у борт.

• Бурі бобри брід перебрели,

забули бобри забрати торби.

— Як дізнатися, що таке кочерга?

— У якому складі пишемо -і? А в якому -о та -е?

VI. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

1. Вправи для самостійної роботи. (Робочий зошит з укр. мови. 3 клас. с. 27.)

1) Змініть слова за зразком, позначте корені. Підкресліть букви, що позначають голосні звуки, які змінюються в коренях слів.

Зразок: лебеді — лебідь.

вечори —

возити —

осені —

ходити —

роки —

нести —

2) До слова вечір доберіть і запишіть спільнокореневі слова. З одним із них (на вибір) складіть і запишіть речення.

2. Поточний бліц-контроль знань. (Картка 31.)

VII. Підсумок уроку.

Усна рефлексія.

— Підведемо підсумки.

На уроці я ...

• дізнався про чергування голосних звуків ...

• зрозумів, в якому складі чується звук -і (закритому), та звук -о (відкритому)...

• навчився змінювати слова...

VIII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.

С. 76, вправа 168.

УРОК 40. РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ