Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Українська мова. 4 клас. І семестр за підручником М. С. Вашуленка - розробки уроків

Урок 59.  ФОРМИ ДАВАЛЬНОГО І МІСЦЕВОГО ВІДМІНКІВ ОДНИНИ ПРИКМЕТНИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ

Мета: вчити учнів утворювати форми давального і місцевого відмінків прикметників в однині жіночого роду, розрізняти їх, правильно вимовляти й писати; закріплювати навички визначати відмінок прикметників; розвивати мовленнєві вміння; виховувати організованість.

Хід уроку

I.          ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.         АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.         Перевірка домашнього завдання (вправа 201 (3), с. 102-103)

Фронтальна перевірка.

2.         Каліграфічна хвилинка

—       Запишіть каліграфічно.

Закрутилися сніжинки, як веселі комашинки, наче зграї білих мух, як м’який холодний пух.

—        Підкресліть порівняння разом зі словами, до яких вони належать.

3.         Вибіркове списування

—        Прочитайте текст.

—        Що цікавого ви дізналися?

—        Випишіть сполучення прикметника з іменником, визначте їх відмінок і рід.

ХОЛОД

Був такий холод, що навіть звірі й пташки не знали, як його перебути. Малі білочки, що жили в дуплі старої ялини, безупинно терли одна одній носики, щоб зігрітись, а кролі згорнулися в клубочок у своїх норах і не наважувалися навіть носа вистромити надвір. Тільки великі рогаті сови — єдині серед лісових мешканців, були, здавалося, задоволені. Пір’я на них геть задерев’яніло від інею, проте їм до цього було зовсім байдуже: вони тільки лупили свої великі жовті очі й перегукувалися одна з одною через увесь ліс.

4.          Словниковий диктант

—               Запишіть слова, виправляючи помилки.

Восини, горезонт, телифон, що тижня, всиредині, окиан, ширенга, в зимку, інженер, кілометер, транвай, фартук, цимент.

Взаємоперевірка робіт.

III.        ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

—       Сьогодні на уроці ми поспостерігаємо за формами прикметників жіночого роду однини в давальному і місцевому відмінках, з’ясуємо, чи залежать закінчення прикметників у цих відмінках від кінцевого приголосного основи.

IV.        СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.          Колективне виконання вправи 202 (с. 103)

—          Поставте і запишіть словосполучення у давальному і місцевому відмінках.

—          Позначте закінчення і порівняйте їх.

—             Як вимовляється кінцевий приголосний основи прикметників у називному, давальному, місцевому відмінках однини?

2.            Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 103)

3.            Первинне закріплення

—            Спишіть речення, вставляючи пропущені закінчення.

—            Визначте відмінок прикметників.

Голодн... курці просо сниться.

Всюди добре, а в рідн... хаті найкраще.

Кохан... матусі я квіти дарую, співаю найкращі пісні.

В музичн... школі виступали юні таланти.

На харківськ... бисквітн... фабриці виготовляють смачне печиво.

—            Як розрізнити форми давального і місцевого відмінків однини прикметників жіночого роду? (За наявністю прийменників у місцевому відмінку та їх відсутністю у давальному відмінку.)

4.            Фізкультхвилинка

V.            УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1.            Тренувальна вправа 204 (с. 104)

•              Читання тексту учнями і визначення його типу.

—            Яку роль відіграють прикметники у тексті?

•               Усне виконання другого завдання до вправи.

2.             Гра «Галявина загадок»

—             Відгадайте загадки і знайдіть у них прикметники жіночого роду однини

в місцевому відмінку.

•   В земляній сиджу коморі,

А коса моя надворі. (Морква)

•    У білій одежині,

В хустині зелененькій

Сумує край стежини

Тонесенька Оленка. (Берізка)

•    Розумний Іванко

В дерев’яній сорочці -

Де носом поведе,

Там і слід покладе. (Олівець)

•      У зеленім кожушку,

В костяній сорочечці.

Я росту собі в ліску,

Всім зірвати хочеться. (Горіх)

•     Маленький хлопчина

У сірій свитині

По дворах стрибає,

Крихти збирає. (Горобець)

3.        Розвиток зв'язного мовлення

1)        Бесіда.

—       Як ви розумієте прислів’я?

Від гарного слова і лід розмерзається.

(Коли ми чуємо добре слово, на душі стає світліше. Навіть коли людині сумно, гарне слово поліпшує настрій людини.)

—         Коли особливо необхідно принести людині радість?  день народження! У Новий рік. У свята.)

—          У святкові дні ми поздоровляємо одне одного і вимовляємо добрі слова. Втім, ми знаємо, наше мовлення може бути як усним, так і писемним.

—         Де ж використовується письмова привітальна промова?  вітальному листі. У вітальній листівці. У вітальній телеграмі.)

—         Яке свято наближається?

—          Що ви знаєте про новорічне свято?

—          Що є символом Нового року? (Ялинка)

—          Сьогодні ми навчимося підписувати вітальну листівку.

2)            Цікаво знати!

—          Відома дата, коли з’явилася перша листівка,— 7 жовтня 1775 року. Виникнення вітальних листів пов’язують з цією датою і надзвичайною історією.

У німецькому місті Ольденбург книгопродавець на ім’я Шварц розсердився на свого друга. Але оскільки він був вихованою, ввічливою людиною і не міг сказати другу в очі те, що найбільше хотілося, він ухвалив інше рішення. На білому аркуші картону Шварц намалював один з малюнків книги, яка мала у той час великий успіх. На малюнку головного героя чорт волочив у пекло, саме цього бажав своєму другу книгопродавець. Його друг розвеселився і всім показував це забавне послання. До книжкового магазину Шварца почало приходити багато покупців, щоб придбати таку картинку, адже у кожного був хтось, кому хотілося досадити, та ще так, щоб не підписувати свого імені. Поштові службовці довго не сприймали серйозно цю новинку і багато років ставилися до неї як до порожньої забавки. Але вони помилялися відносно майбутнього листівки. Успіх її був величезний, і сьогодні життя без неї було б позбавлене багатьох фарб. Час змінив її і змінив її призначення, сьогодні її мета — не досадити, а принести задоволення.

3)            Ознайомлення зі структурою підписання листівки.

          

4)            Самостійна робота учнів.

—          Складіть новорічне привітання своїм друзям, рідним, використавши слова з довідки.

VI.        ПІДСУМОК УРОКУ

—         Що нового дізналися на уроці?

—         Як визначити відмінок прикметника?

—        Яке закінчення мають прикметники жіночого роду в давальному і місцевому відмінках однини?

—        У вас на столах лежать новорічні кульки. Вони означають ваш настрій після уроку. Оберіть відповідну.

Синя кулька.

Я СОБОЮ ЗАДОВОЛЕНИЙ

Жовта кулька.

Я ЗАСМУЧЕНИЙ

Зелена кулька.

СЕРЕДИНКА

VII.            ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 203, с. 103-104; правило (с. 103).

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

ЗАВДАННЯ ДЛЯ МОВОЗНАВЦІВ

1.        Робота за етимологічним словником

1-  ша група. Пенал.

Це слово бере свій початок від слова перо (у давнину в пенал складали гусячі пера, якими писали). Для порівняння: латинською мовою «перо» — це «пенна», а «пенна» і «пенал» — дуже подібні слова. Хоча з часом призначення пенала істотно змінилося, його назва збереглася.

2-    га група. Парта.

Це слово примандрувало до нас із Франції. У французькій мові «а пар» означає «окремо», «окреме сидіння». Так називали сидіння для одного чи двох учнів на відміну від довгих лав, якими користувалися у школах до того, як почали виготовляти парти.

3-     тя група. Гардероб.

Слово французького походження, що в перекладі означає «сховище» для одягу — спеціальне приміщення для зберігання одягу.

4-     та група. Коридор.

Це слово походить від латинського «куррере», що означає «бігати». Цікаво, чи відоме істинне значення цього слова вчителям? Чого ж тоді вони так часто повторюють одну і ту саму фразу: «Не бігайте коридором»? Виявляється, що іспанська корида (бій биків) — родич слова коридор.

Висновок. Наша мова поповнюється новими словами завдяки словотворенню, запозиченню з інших мов, розширенню значення відомих слів.

2.       Конкурс на кращого читця висловлювань про мову

•                    Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ (К. Ушинський).

                    Мова вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх (Олесь Гончар).

•                    Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя

(Франсуа Вольтер).

—         Чому так високо шанували і шанують рідну мову відомі педагоги, письменники?

3.         Списування з граматичним завданням

—        Спишіть висловлювання П. Мирного про мову.

—         Поясніть, як ви розумієте слова схованка, скарбниця, сподівання.

—          Підкресліть слова, у яких букв більше, ніж звуків.

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова. Ота жива сходинка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування.

 









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.