Українська мова. 4 клас. І семестр за підручником М. С. Вашуленка - розробки уроків
Урок 60. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ У МНОЖИНІ
Мета: ознайомити учнів з особливостями відмінювання прикметників у множині; пояснити, що прикметники у множині за родами не змінюються; вчити дотримувати м'якої і пом'якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини (хороші, далекі); розвивати вміння визначати відмінок прикметників у множині, зв'язне мовлення, логічне мислення; виховувати бажання говорити грамотно.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 126)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про відмінювання прикметників у множині.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Спостереження за мовним матеріалом
— Відгадайте загадку.
✵ Йшла дівчина з торгу,
Несла гороху торбу.
Усюди, де ступала,
Горох порозсипала.
Ні лопатою згребти,
Ні мітлою замести.
А почало світати —
Немалого збирати. (Зорі в небі)
— Які можуть бути зорі? (Холодні, блискучі, діамантові, мерехтливі, осяйні, срібні, сургучеві, тріпотливі, ясні, яскраві, небесні, недосяжні, передсвітанкові, вранішні, вечірні, пізні, ранні, самотні, незліченні, золоторогі)
— Провідміняймо словосполучення — ясні зорі. (Письмово один учень — біля дошки, решта записують у зошитах тільки закінчення).
Н. ясні (зорі)
Р. ясних (зорей)
Д. ясним (зорям)
3. ясні (зорі)
О. ясними (зоряма)
М. в ясних (зорях)
— Чи змінюються прикметники у множині за родами? (Ні)
Висновок: прикметники у множині за родами не змінюються.
2. Робота за підручником (с. 105)
Вправа 206
Учні роблять висновок про закінчення прикметників у називному відмінку множини і перевіряють за правилом на с. 105 правильність виконаного завдання.
3. Первинне закріплення. Вправа 207
Інформація для вчителя
РОСЛИНИ — СИМВОЛИ УКРАЇНИ
До рослинних символів належать калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці. Вони здавна уособлюють красу нашої України.
✵ Верба.
Верба — символ краси, безперервності життя. З давніх-давен в Україні вербу вважали святим деревом. Перед Великоднем шостий тиждень посту називавсяВербним. На Вербному тижні, у неділю, святили вербу. Освячені її гілочки служили оберегами полів від граду, під час грози їх викидали на двір, щоб, як казали, «град припинився», обкурювали хату від хвороб, клали у купіль немовляти. Діти хльостали одне-одного освяченими гілочками, примовляючи:
Не я б’ю — верба б’є.
За тиждень — Великдень.
Недалечко — червоне яєчко!
Спаси і сохрани, Матір Божа,
Під своїм покровом.
На це хльостання не можна було ображатися, оскільки верба давала силу і здоров’я.
Говорять: «Де вода, там і верба». Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.
Під вербами молодь призначала побачення, освідчувалася в коханні.
Про тиху, скромну вербу народ склав безліч пісень.
✵ Тополя.
Тополя також є нашим народним символом. Зі стрункою тополею порівнювали гнучкий дівочий стан та нещасливу дівочу долю.
Існує така легенда. В одному селі жила красива дівчина Поля і мужній хлопець на ім’я Стриба. Вони кохали одне одного. Одного разу старші люди попросили Стриба побігти у сусіднє село і довідатись, чи все там спокійно. Побіг Стриба, але, не добігаючи до села, побачив багато ворогів. Швидше вітру прибіг юнак додому, розповів людям про те, що бачив. Вирішили забрати худобу, пожитки і перечекати у горах, поки вороги залишать їхню землю. Бог блискавки і грому Перун побачив людей і вирішив дізнатися, чому вони тут. Спустившись на землю, Перун розпитав у людей, що сталося. Люди розповіли. І тут він побачив Полю. Вона йому дуже сподобалась, і він сказав: «Ця дівчина така гарна, що я візьму її собі за дружину».
Люди зраділи, бо мати такого Високого покровителя не всім дано. А Стриба, почувши, впав непритомний. Побачив це Перун і промовив: «Бачу я, що на чужому нещасті свого щастя не побудуєш. Тож нехай вона буде нічия». Ударив палицею об землю і там, де стояла Поля, виросло струнке зелене деревце. Люди, котрі стояли ближче, бачили, що відбулося, а ті, які стояли далі, питають: «Де Поля?» їм відповідають: «То Поля». А Стриба Перун забрав із собою на небо і зробив Богом земних вітрів.
✵ Дуб.
Символом сили, могутності, довголіття є дуб. Дуб живе довго. Відомий в Україні 1300-річний дуб, який росте в урочищі Юзефін Рівненської області. У с. Верхня Хортиця росте 800-річний дуб, під яким, за переказами, відпочивали Т. Шевченко, І. Рєпін, М. Лисенко. Обхват його стовбура — 8 м.
Матері своїм синам на сорочці вишивали листя дуба, щоб син був сильним, міцним. Спали на дубових меблях, які, за повір’ям, додавали під час сну сил. Дуб, як і інші наші народні символи, має лікувальні властивості.
✵ Калина.
Калина — символ кохання, краси, щастя. Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена, у білому вбранні, а восени палахкотить ґро- нами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю, печуть смачні пироги, лікуються. Народ склав про неї багато легенд та пісень.
Калинова сопілка, калинова колиска, калиновий лист — говорять у народі.
✵ Чорнобривці.
Немає України без білої хати і чорнобривців, які милують око до сивих морозів.
Чорнобривці — трав’яниста рослина. Налічують 20 видів, які у дикому вигляді зустрічаються в Америці. Є високі й низькі, зі своєрідним запахом і без нього. В Україні поширені декоративні чорнобривці.
Для українців чорнобривці символізують дитинство, рідну матір і батька, рідну оселю.
їх назва пов’язана зі стародавньою легендою про майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові жіночі чобітки, що мали яскраво-червоні халяви та чорні голівки-чорнобривці.
✵ Барвінок.
Барвінок — теж символ України. Україну називають барвінковим краєм. Прекрасна, осяйна ця рослина. Квітневої пори на коротких пагонах розкриваються ніжні, кольору небесної блакитні, п’ятипелюсткові квіти барвінку. Чому так люблять і шанують люди барвінок?
Через нев’янучу зелень і виняткову живучість у середні віки барвінкові приписували чудодійну силу і вважали його символом вічності й постійності. Казали, що він оберігає від влади диявола і всякої нечисті й через те вішали над дверима оселі та ніколи не викидали на смітник, а лише у воду.
Цю рослину назвали так на честь кохання юнака Бара і дівчини Вінки. Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Барвінок вплітають дівчата у віночок. Він зеленіє навіть під снігом. Барвінок є символом кохання і вічності.
Послухайте ще одну легенду: «Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, та була у великій шані серед людей. І тоді вона звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов.
Однак не всесильною була богиня квітів і весни, і не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй гучну назву «вінка», що означає «перемога». Що ж переможного вбачали люди у цій скромній, з такими ж скромними синіми квіточками рослині — вічнозеленій окрасі наших гаїв, садів? У ній прихована могутня цілюща сила перемагати тяжкі недуги. За це люди подарували барвінкові свою любов.
4. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота за підручником. Вправа 208 (с. 706)
2. Робота в парах
— Прочитайте прикметники. Що вони можуть описувати? (Вітер)
— Утворіть множину прикметників за зразком: покірний — покірні.
Покірний, ніжний, божевільний, буйнокрилий, дужий, жвавий, крижаний, легенький, лютий, поривчастий, пронизливий, рвучкий, скажений, колючий, прохолодний, свіжий, сухий, теплий, вередливий, грайливий, злий, ласкавий, пустотливий, розхристаний, сердитий, непереможний
3. Поетична хвилинка
Письмо по пам'яті
На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Мов маленька дитинка,
— Прочитайте вірш виразно.
— Знайдіть прикметники, поставте їх у множині.
— Прочитайте вірш без прикметників.
— Для чого потрібні прикметники? (Вони прикрашають наше мовлення, уточнюють, характеризують предметні зміст прочитаного.)
4. Тренувальні вправа
1) Запишіть словосполучення у множині. Виділіть закінчення прикметників. Козацька шапка, жовтий фартух, юний читач, давній випадок, чудова погода, весняний вітер, кам’яна стежка.
2) Поширте речення прикметниками.
Діти читають книги.
Хмари пливуть у небі.
Гриби ростуть у лісі.
3) Придумайте та запишіть 5-6 прикметників з префіксом най- у множині. Розберіть прикметники за будовою.
Найдовші, найвеселіші, найгарніші, найдобріші, найуважніші, найрозумніші.
4) Запишіть словосполучення у зазначених відмінках.
Колискові пісні (у Д. в.)
Літні вечори (в О. в.)
Березові ліси (у Р. в.)
Бабусині онуки (у 3. в.)
5) Допишіть закінчення прикметників. Запишіть відмінки прикметників у дужках. Перше речення розберіть за членами речення.
ВЕЧІР
Швидко насувається вечір у лісов... ( ) хащах. Темні.. (__ ) тіні лежать
попід деревами. Непорушно височіють стар... ( ) сосни, чорніють густ...
(___ ) розлог... ( ) ялини. Сховалося за деревами низьк... (_______ ) вечірн... (____ )
сонце.
6) Складіть речення з поданих слів.
Галасливі, у, краї, летять, теплі, качки, та, гуси, швидко.
Розберіть прикметник як частину мови.
7) Удоскональте текст, додаючи прикметники. Визначте відмінки прикметників.
МАК
У полі розквітли маки. Здалеку вони схожі на полум’я. Поле неначе килим. Гарно, коли зацвітає мак!
8) Доберіть до поданих іменників 3-4 відповідних прикметники.
Кавуни, кошенята, діти, цукерки.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Що таке прикметник?
— На які питання відповідає прикметник?
— Як відмінюються прикметники у множині?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вправа 209, с. 106.