УСІ УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ - 4 КЛАС - 2014 рік
І семестр
ІМЕННИК
УРОКИ 43-44. ПРАВОПИС ЗАКІНЧЕНЬ ІМЕННИКІВ У РОДОВОМУ ВІДМІНКУ МНОЖИНИ. ПЕРЕВІРНА РОБОТА. АУДІЮВАННЯ
Мета: розширити знання учнів про відмінювання іменників у множині; формувати навички правильного вживання іменників у родовому відмінку множини; перевірити аудіативні навички; розвивати пам'ять, увагу; виховувати старанність.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірна робота. Аудіювання
ВЕДМІДЬ І ПАВУЧОК
Одного разу після довгої мандрівки лісом ведмідь заліз у свій барліг і глибоко заснув. А коли прокинувся, то побачив, що по його лапі повзе павучок.
— Що це ти собі надумав? По мені, ведмедеві, лазити?! — роздратовано пробурмотів ведмідь. Розсердився на павучка і хотів його вбити.
Що міг вдіяти маленький павучок проти такого велетня?
— Даруйте, дядьку, я більше не буду,— почав благати павучок ведмедя.
— Відпустіть мене, я вам ще в пригоді стану.
— Чим же ти, дрібнота, можеш мені послужити? — здивувався старий ведмідь.
— Яка може бути з тебе поміч?
Але все-таки пожалів маленького і відпустив.
Через деякий час у ліс прийшли мисливці. Ходять, блукають у лісній гущавині то в один бік, то в другий, а дичини нема. Хотіли вже додому повертатися, несподівано натрапили на сліди ведмедя і почали за ним ганятись. Бідний ведмідь не знав куди подітися, щоб урятуватися від мисливців. Ось-ось виб’ється із сил, як раптом угледів під величезною скелею яму і скочив туди.
Павучок це бачив і одразу про все здогадався. Поліз скоренько до тієї ями і швидко обснував її густою павутиною. Потім став чекати, що буде далі. Посидів трохи, аж тут біжать мисливці. Прибігли й стали неподалік від скелі.
— А може наш бурмило1 сидить у тій ямі, що під скелею? — сказав один з мисливців.
— Туди він не міг залізти,— озвався другий мисливець.— Хіба ти не бачиш — там повно павутиння. Якби ведмідь заліз туди, то павутиння порвав би. Хіба не так?
— Це правда! — підтвердили інші мисливці.
Постояли, покрутилися та й пішли далі.
А старий бурмило сидить собі тихенько у тій ямі й від страху ані живий ані мертвий. Так злякався, бідолаха, що не смів навіть поворухнутися. І сидів там довго-довго. А врешті вирішив визирнути — подивитись, чи нема якоїсь небезпеки.
Лізе ведмідь з тієї ями і очам своїм не вірить — яма поснована густим павутинням, а павучок гойдається на ньому і сміється.
— Бачите, дядьку,— озвався він до ведмедя,— якби не моє павутиння, то вас давно не було б на світі. Ви мене тоді пожаліли, то і я вас пожалів. Як кажуть: «Старе добро не забувається».
— Щиро тобі дякую, павуче, що ти врятував мене від смерті,— відповів зі сльозами на очах старий ведмідь.
Відтоді ведмідь ставився до павучка з великою повагою і вдячністю.
Тестування
1. Назви дійових осіб.
а) Павучок і ведмідь;
б) мисливці, павучок, ведмідь;
в) мисливці, ведмідь.
2. Чому ведмідь відпустив павучка?
а) Бо він не їсть павуків;
б) бо павук дуже благав ведмедя;
в) бо ведмідь був добрий.
3. Яка біда трапилася з ведмедем?
а) Він потрапив у пастку;
б) на нього напали мисливці;
в) на нього напали бджоли.
4. Хто допоміг ведмедеві врятуватися?
а) Вдача;
б) павучок;
в) інші ведмеді.
5. Чому павучок урятував ведмедя?
а) Бо хотів похвалитися, який він вдалий;
б) бо ведмідь його колись пожалів і відпустив;
в) бо він поважав ведмедя.
6. Яка головна думка казки?
а) Старе добро не забувається;
б) друзі пізнаються в біді;
в) не ламай гілку, на якій сидиш.
2. Творча робота
— Запишіть речення, змінюючи форму однини іменників на форму множини. Визначте відмінки цих іменників.
БІЛКИ
Восени у (білка) особливо багато клопоту. Треба на зиму (гриб) насушити. Запастися (горіх), (жолудь), (шишка). (Дупло) вимостити, втеплити. Пізніше, коли на землю впадуть (заморозок), їм треба міняти (шубка).
— Як ви розрізняли відмінки іменників у множині?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ми розглянемо правопис закінчень іменників у родовому відмінку множини.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. «Попрацюймо разом!». Робота над прислів'ями
— Поєднайте слова правого і лівого стовпчиків.
— Прочитайте утворені речення.
— Підкресліть іменники у родовому відмінку множини.
— Визначте, які закінчення вони мають.
Без вікон, без дверей |
в рукавицях не ловить. |
Молодець проти овець, |
а шостий відпочиваємо. |
Кіт мишей |
повна хата людей. |
П’ять днів нічого не робимо, |
а проти молодця й сам вівця |
2. Пояснення вчителя
— У родовому відмінку множини іменники мають закінчення -ів (-їв), -ей.
Більшість іменників жіночого роду і деякі іменники середнього роду в родовому відмінку множини мають нульове закінчення.
3. Самостійна робота
— Запишіть словосполучення, поставивши іменники в родовому відмінку множини.
— З одним зі словосполучень складіть і запишіть речення.
1 варіант |
2 варіант |
Багато (вишня); |
чимало (заповідь); |
кілька (прізвище); |
багато (озеро); |
немає (знання); |
не чув (розповідь); |
багато (соловей); |
побачили (суддя); |
кілька (вікно) |
п’ять (століття) |
4. Фізкультхвилинка
5. Гра «Упіймай іменник у множині»
Промінь лягає на трави,
Лукам навіє тепла.
Осінь стрічки золотаві
В коси дерев запліта.
V. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ
— Що повторили на уроці?
— Що нового дізналися?
— Яке закінчення має більшість іменників жіночого роду і деякі іменники середнього роду в родовому відмінку множини?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1 Бурмило — жартівлива назва ведмедя.