ІІ семестр

ПРИКМЕТНИК

УРОК 66. ФОРМИ ДАВАЛЬНОГО І МІСЦЕВОГО ВІДМІНКІВ ОДНИНИ ПРИКМЕТНИКІВ ЖІНОЧОГО РОДУ

Мета: вчити учнів утворювати форми давального і місцевого відмінків прикметників в однині жіночого роду, розрізняти їх, правильно вимовляти й писати; закріпити навички визначати відмінок прикметників; розвивати мовленнєві вміння; виховувати організованість.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Каліграфічна хвилинка

— Запишіть каліграфічно.

Закрутилися сніжинки,

як веселі комашинки,

наче зграї білих мух,

як м’який холодний пух.

— Підкресліть порівняння разом зі словами, до яких вони належать.

2. Вибіркове списування

— Прочитайте текст.

— Що цікавого ви дізналися?

— Випишіть сполучення прикметника з іменником, визначте їх відмінок і рід.

ХОЛОД

Був такий холод, що навіть звірі й пташки не знали, як його перебути. Малі білочки, що жили в дуплі старої ялини, безупинно терли одна одній носики, щоб зігрітись, а кролі згорнулися в клубочок у своїх норах і не наважувалися навіть носа вистромити надвір. Тільки великі рогаті сови — єдині серед лісових мешканців, були, здавалось, задоволені. Пір’я на них геть задерев’яніло від інею, проте їм до цього було зовсім байдуже: вони тільки лупили свої великі жовті очі й перегукувалися одна з одною через увесь ліс.

3. Робота над словниковими словами

— Запишіть слова, виправляючи помилки.

Восини, горезонт, миханік, телифон, що тижня, всиредині, окиан, ширенга, в зимну, інженер, кілометер, транвай, фартук, цимент.

Взаємоперевірка робіт.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми поспостерігаємо за формами прикметників жіночого роду однини в давальному і місцевому відмінках, з’ясуємо, чи залежать закінчення прикметників у цих відмінках від групи.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. «Попрацюймо разом!»

— Поставте і запишіть словосполучення у давальному і місцевому відмінках.

— Позначте закінчення і порівняйте їх.

Велика рідня — ...

вечірня зірка — ...

обідня перерва — ...

рідна мова — ...

рання зоря — ...

літня пора — ...

— Як вимовляється кінцевий приголосний основи прикметників у називному, давальному, місцевому відмінках однини?

2. Пояснення вчителя

— Прикметники жіночого роду в давальному і місцевому відмінках однини мають закінчення -ій. Закінчення прикметників жіночого роду в цих відмінках не залежить від групи. Кінцевий приголосний основи перед закінченням -ій вимовляється пом’якшено.

3. Первинне закріплення

— Спишіть речення, вставляючи пропущені закінчення.

— Визначте відмінок прикметників.

Голодн... курці просо сниться.

Всюди добре, а в рідн... хаті найкраще.

Кохан... матусі я квіти дарую, співаю найкращі пісні.

У музичн... школі виступали юні таланти.

На львівськ... кондитерськ... фабриці виготовляють смачні цукерки.

— Як розрізнити форми давального і місцевого відмінків однини прикметників жіночого роду?

4. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Гра «Галявина загадок»

— Відгадайте загадки і знайдіть у них прикметники жіночого роду однини в місцевому відмінку.

В земляній сиджу коморі,

А коса моя надворі. (Морква)

У білій одежині,

В хустині зелененькій

Сумує край стежини

Тонесенька Оленка. (Берізка)

Розумний Іванко

В дерев’яній сорочці —

Де носом поведе,

Там і слід покладе. (Олівець)

У зеленім кожушку,

В костяній сорочці

Я росту собі в ліску,

Всім зірвати хочеться. (Горіх)

Маленький хлопчина

У сірій свитині

По дворах стрибає,

Крихти збирає. (Горобець)

2. Розвиток зв'язного мовлення

1) Бесіда.

— Як ви розумієте це прислів’я?

Від гарного слова і лід розмерзається.

(Коли ми чуємо добре слово на душі стає світліше. Навіть коли людині сумно, гарне слово наполовину змінює настрій людини.)

— Коли особливо необхідно принести людині радість? (У день народження! У Новий рік. У свята)

— У святкові дні ми поздоровляємо одне одного і вимовляємо добрі слова. Утім, ми знаємо, наше мовлення може бути як усним, так і писемним.

— Де ж використовується писемна привітальна промова? (У вітальному листі. У вітальній листівці. У вітальній телеграмі)

— Сьогодні ми навчимося підписувати вітальну листівку.

2) Цікаво знати!

Відома дата, коли з’явилася перша листівка,— 7 жовтня 1775 року. Виникнення вітальних листів пов’язують саме з цією датою і надзвичайною історією.

У німецькому місті Ольденбург книгопродавець на ім’я Шварц розсердився на свого друга. Але оскільки він був вихованою, ввічливою людиною і не міг сказати другу в очі те, що найбільше хотілося, він ухвалив інше рішення. На білому аркуші картону Шварц намалював один з малюнків книги, яка мала у той час великий успіх. На малюнку головного героя чорт волочив у пекло, саме цього бажав своєму другові книгопродавець. Його друг розвеселився й усім показував це забавне послання. До книжкового магазину Шварца почало приходити багато покупців, щоб придбати таку картинку, адже у кожного був хтось, кому хотілося досадити, та ще так, щоб не підписувати свого імені. Поштові службовці довго не сприймали серйозно цю новинку і багато років ставилися до неї як до порожньої забавки. Але вони помилялися відносно майбутнього листівки. Успіх її був величезний, і сьогодні життя без неї було б позбавлене багатьох фарб. Час змінив її та її призначення, сьогодні її мета — не досадити, а принести задоволення.

3) Ознайомлення зі структурою підписання листівки.

4) Самостійна робота.

— Складіть привітання до будь-якого свята своїм друзям, рідним, використавши слова з довідки.

Слова для довідки: дорогий (дорога, дорогі), здоров’я, щастя, щиро, бажаю, успіхів, у роботі, у навчанні.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Що нового дізналися на уроці?

— Як визначити відмінок прикметника?

— Яке закінчення мають прикметники жіночого роду в давальному і місцевому відмінках однини?

— У вас на столах лежать повітряні кульки. Вони означають ваш настрій після уроку. Оберіть одну із них!

Синя кулька —            Я СОБОЮ ЗАДОВОЛЕНИЙ

Жовта кулька —          Я ЗАСМУЧЕНИЙ

Зелена кулька —       МІЙ НАСТРІЙ ПРОТЯГОМ УРОКУ НЕ ЗМІНИВСЯ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ