ІІ семестр

ЧИСЛІВНИК

УРОК 71. ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ЧИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНУ МОВИ. ВИМОВА І ПРАВОПИС НАЙУЖИВАНІШИХ ЧИСЛІВНИКІВ, УЖИВАННЯ ЇХ У МОВЛЕННІ

Мета: ознайомити учнів з частиною мови — числівником; дати початкове уявлення про числівник, його роль у мовленні; вчити впізнавати серед слів числівники, ставити до них питання скільки? який? котрий? котра? котре? котрі? правильно вживати у мовленні та застосовувати набуті знання про числівник на практиці; розвивати зв'язне мовлення учнів; викликати інтерес до занять фізичною культурою,

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Словникова робота

1) Гра «Словограй».

Учитель готує декілька наборів карток, які складає у конверти. На картках написані словникові слова. Деякі слова навмисно написані неправильно. Діти працюють у малих групах. Серед запропонованих учителем карток школярі вибирають тільки ті, на яких словникові слова записані правильно. Один із членів групи називає слова, які вибрано, та пояснює контрольні моменти в них.

2) Робота над загадкою.

На стадіоні нині шум і гам —

Уболівальники зібрались там.

Усі очікують із нетерпінням гол,

Захоплива ця гра... (футбол).

— Поміркуйте, чому написання цього слова нам пропонують запам’ятати?

— Поясніть орфограму.

— Слово футбол походить від англійських слів «фут» — нога, ступня та «бол» — м’яч.

Футбол — де спортивна гра, у якій беруть участь дві команди, по 11 гравців кожна. У ній грають м’ячем на прямокутному трав’яному полі. Гра триває два тайми, по 45 хвилин кожний, з перервою між таймами 15 хвилин. Метою гри є забити якомога більше голів у ворота супротивника.

2. Каліграфічна хвилинка

Фу ут бол   футбол

— Доберіть спільнокореневі слова. Введіть слово у речення. Усно провідміняйте.

— Від слова утворіть прикметники усіх родів. Доберіть до них за змістом іменники. Утворені словосполучення запишіть.

3. Робота над прислів'ям

— Як ви розумієте зміст прислів’я? Визначте відомі вам частини мови.

Овес у трьох кожухах, та й то холоду боїться.

— Згадайте і назвіть частини мови, які ви знаєте. (Діти називають вивчені частини мови)

— Що ви знаєте про ці частини мови? (Діти розповідають, що вони знають про кожну частину мови)

— А чи всі частини мови ви назвали у прислів’ї?

— Як ви вважаєте, яка частина мови не названа?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про нову частину мови.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Спостереження за мовним матеріалом

Гра «Знайди та поясни»

— З поданих слів знайдіть відомі вам частини мови і доведіть свою думку.

Розумію, око, сніжний, у, і, сім, під, але, третій.

— Чи всі слова ви змогли пояснити?

— Які слова викликали у вас труднощі?      

— Чому?

— Ці слова — нова частина мови... А як вона називається, спробуємо з’ясувати.

— На що вказують подані слова? Отже, як ми можемо назвати нову частину мови? (Пропозиції учнів.)

— Нова частина мови називається числівник.

2. Робота в групах

— Дайте характеристику словам сім і третій за планом:

·       Що означає слово?

·       На які питання відповідає?

·       3 якою частиною мови пов’язується?

·       Яким членом речення буває?

(Результати фіксуються на дошці)

Висновок. Слова, які означають кількість предметів або їх порядок при лічбі, називаються числівниками. Числівники відповідають на питання скільки? (один, п’ять, десять, триста) і який? котрий? (перший, шостий, сотий).

3. Первинне закріплення

— Відшукайте числівники в загадках і поставте до них питання.

Спить на ліжку біла сплюшка,

В неї аж чотири вушка,

Всі цю сплюшку звуть... (подушка).

Два брати у воду дивляться,

А до віку не зійдуться. (Береги)

Сидить Марушка в семи кожушках,

Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

Два скельця, три дужки —

На ніс і на вушка. (Окуляри)

4. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота в групах

— Використовуючи числівники, розгадайте ребуси. Запишіть слова.

100вбур, ті100, пі2л, 100рінка, 3котаж, 3тон, 3вога, При5, 40а, 3кутник, 100вп, 100гін, ві3на.

2. Робота в парах

— Запишіть словосполучення, поєднавши правильно числівники з іменниками.

П’ятеро, діти; шість, година; три, друзів; двісті, метр; дванадцять, година; вісім гривня.

3. Поетична хвилинка

ЗЛИТКИ ЗОЛОТІ

Чи ти задумувавсь, відкіль оті

у нашій мові злитки золоті?

Як намистини, диво калинове — частини мови!

Який співець, поет, який письменник

уперше слово вигадав — іменник?

Іменник! Він узяв собі на плечі

велике діло — визначати речі,—

ім’я, найменування і наймення:

робота. Біль. І радість. І натхнення.

Ну, а візьмімо назву — дієслово,

само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів,

а вже до півдесятка дієслів!

Прикметник дасть іменнику-предмету

якусь його ознаку чи прикмету.

Числівник може визначить тобі

число речей, порядок при лічбі.

А поспитай звичайного займенника,

за кого він у мові? За іменника!

(Хоч може цей наш скромний посередник

Замінювать числівник і прикметник.)

Прислівник звик, незмінюваний в мові,

ознаки різні виражать при слові.

Сполучник каже: скромну роль я маю,

Але слова я в мові сполучаю.

І частка мовить: слово я службове,

але людині чесно я служу.

І, будьте певні, в інтересах мови

і так, і ні де треба я скажу.

А вигук може пролунать, як дзвін,

у мові, мабуть, найщиріший він!

«Ура! — гукнеш ти друзям неодмінно.—

Сьогодні з мови я дістав “відмінно”!»

Частини мови! Назви наче й звичні,

полюбиш їх — красиві, поетичні!

«Відмінно» заслужив ти. Знав — чудово.

Це за любов найвища з нагород.

Хто ж так назвав оці частини мови?

Назвали вчені. Й підхопив народ!

Дмитро Білоус

4. Самостійна робота

— Спишіть текст, підкресліть числівники.

Ти знаєш, що одна синичка за добу з’їдає стільки комах, скільки сама важить! А своїх діток вона годує на добу більше як триста тридцять разів, шпак — більше з двісті разів. Учені спостерегли, що шпак за сімнадцять годин прилітав до гнізда з кормом для дітей сто дев’яносто вісім разів, а велика синиця триста тридцять два рази за вісімнадцять з половиною годин!

От скільки шкідників нищать ці чудові пташки!

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— З якою частиною мови ознайомилися на уроці?

— Що ви можете розповісти про числівник?

— На які питання відповідає числівник? Наведіть приклади.

— Що може означати числівник? Наведіть приклади.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ