УСІ УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ - 4 КЛАС - 2014 рік
ІІ семестр
ДІЄСЛОВО
УРОК 86. УЗАГАЛЬНЕННЯ І РОЗШИРЕННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДІЄСЛІВ. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ДІЄСЛОВАМИ РІЗНИХ СЕМАНТИЧНИХ ГРУП
Мета: вчити учнів пояснювати лексичні значення дієслів, добирати дієслова до груп з різними лексичними значеннями (руху, праці, спілкування, сприймання, явищ природи тощо); повторити правопис частки не з дієсловами; збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення учнів; виховувати культуру писемного мовлення.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над прислів'ями
— Прочитайте, поясніть зміст, спишіть. Підкресліть дієслова, усно поставте до них питання.
1) Спить, як заєць, з відкритими очима. 2) Зерно зважують вагами, життя — добрими ділами. 3) Добре чужими руками жар загрібати. 4) За хорошими друзями іди на край світу. 5) Голими руками не битися з ворогами.
2. Каліграфічна хвилинка
Си иг ал сигнал
— Провідміняйте слово сигнал. Доберіть до поданого слова прикметники.
Робота над словниковим словом «сигнал»
Учні записують слово, підкреслюють букву, яку треба запам’ятати, читають у тлумачному словнику його значення.
Сигнал — 1) умовний знак для передачі на відстань певних повідомлень; 2) те, що служить поштовхом до початку певної дії або процесу.
Добирають споріднені слова (сигнальний, сигналізувати, сигнальник, сигналізація, сигналити).
— Природа весь час попереджує нас про зміну погоди, та тільки спостережлива людина може розгадати ці сигнали. Послухайте деякі народні прикмети, запам’ятайте та перевірте їх.
· Якщо вітер дує вночі, то вдень буде дощ.
· Якщо краплини роси звисають уранці на кінчиках листя, і трави — припустить дощ.
· Ластівки літають високо — на гарну погоду, низько — бути дощу.
· Зранку горобці купаються в пилюці — буде дощ.
· Вівці веселі і б’ються — на дощ із грозою.
3. Словниковий диктант
Солов’їний, хом’як, в’юн, м’який, дерев’яний, під’їзд, б’є, пам’ятний, верхів’я.
— До яких частин мови належать записані слова?
— Яке слово «зайве»? Чому? (Слово «б’є», бо це — дієслово.)
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про лексичне значення дієслів.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення вчителя
— Які бувають дієслова за значенням?
— Дієслово може означати:
· процес мислення (читати, описувати, вдумуватися);
· процес мовлення (вимовляти, розказувати, читати);
· конкретну фізичну дію (малювати, готувати, вчитися);
· переміщення у просторі (бігти, їхати, перейти);
· сприйняття органами чуття (торкатися, бачити, чути);
· бажання (мріяти, хотіти, бажати);
· стан, у якому перебуває особа або предмет (сидіти, стояти, робити);
· ставлення особи до когось чи чогось (поважати, любити, зневажати);
· зміни (розквітати, старіти, худнути).
Дієслово називає дію або стан як змінну ознаку, як процес, що триває в часі. Дії завжди пов’язані з виконавцем:
· людиною (робітник працює, учень відповідає); о твариною (кінь біжить, півень кукурікає);
· неістотою (стовп хитається, сонце світить);
· явищем природи (сніг іде, вітер віє).
2. Первинне закріплення
— Як можна за допомогою дієслів описати море; сонце?
Море — клекоче, милує, перекочує, наздоганяє, манить, грається, огортає, приваблює, співає, підскакує, порушує, володіє, з’являється, розриває, шипить, пливе, рве, стикається, притомлюється, зникає, застеляє, панує, лине, носиться.
Сонце — прокинулось, всміхається, випливло, гріє, грає, сяє, пронизують, зійшло, світить, закотилось, заглядає, сіло, втікає, згасає, пече, піднялось, сліпить, купається у хмарах.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Повторення правил правопису частки не з дієсловами
— Як пишеться частка не з дієсловами?
Складіть прислів’я, поясніть їх зміст.
Хто (не) працює, |
(не) сидіти на печі. |
їсти калачі — |
поспішай справою. |
(Не) поспішай мовою, |
той (не) їсть. |
— Запишіть прислів’я, розкриваючи дужки.
— Прочитайте дієслова з часткою не:
— Як написали ці слова, чому?
— Прочитайте ці дієслова. (На дошці — таблиця з дієсловами-винятками.)
Неволити
нездужати
непокоїтись
непритомніти
недочувати
недобачати
— Поясніть значення слова нездужати.
Нездужати — бути хворим; хворіти. (Але: не здужати — не бути спроможним щось зробити, не подолати, не перемогти.)
— Доберіть до дієслова непокоїтись слова, близькі за значенням.
Непокоїтись — турбуватись, бентежитись, не давати спокою, клопотати.
— Спробуйте здогадатися, чому в цих словах частка не пишеться разом з дієсловами? (Без частки «не» ці дієслова не вживаються.)
— Запишіть ці дієслова-винятки, їх необхідно запам’ятати.
2. Гра «Як пишеться?»
— Плесніть у долоні над головою, якщо дієслова слід писати разом, і покладіть руки на стіл, якщо вони пишуться окремо.
Ненавидіти, не вирішує, неволити, не бігає, нездужати, не боїться, непокоїть, не знає, недочуває, не нудьгує.
3. Робота в групах
— Хто або що може виконувати такі дії?
· Виходять, світить, поблискує, моргає, сходить, прокидаються, падають, линуть, зайнялась, загорялись. (Зорі)
· Замиготіли, розпанахали небо, метнулась, палахкотіли. (Блискавиці)
· Стелиться, поплівся, осів, стоїть, застелив, ворушився, клубочиться, лягав. (Туман)
Висновок. Дієслова дуже важливі для нашої мови, бо вони прикрашають нашу мову, збагачують, роблять її цікавою та різноманітною.
4. Творчий вибірковий диктант
— Доповніть прислів’я та приказки словами — назвами дій.
Учні дописують останнє слово.
· Книга вчить, як на світі...
· Треба нахилитись, щоб води...
· Був би сад, а солов’ї...
· Хто співає, той журбу...
— Прочитайте записані слова, поставте до них питання. (Що робить? — вчить; що зробити? — напитись; що зроблять? — при-' летять; що робить? — проганяє.)
5. Поетична хвилинка
— Прочитайте вірш, випишіть дієслова.
Вибіг місяць з-за діброви,
Погубив на вітрі брови,
Заховав за спину руки,
Ходить лисий, без перуки.
Смуток зорям невимовний:
Ой, який він повний.
Ліна Костенко
Іще сніг не розтанув з землі,
А з-під нього рослинки малі
Визирають і сонце вітають.
Білим цвітом вони процвітають.
Якщо рідну природу ти знаєш,
То, напевно, ці квіти впізнаєш.
6. Самостійна робота
Тестування
1. Дієслово означає:
а) дію або стан предмета;
б) тільки дію предмета;
в) тільки стан предмета.
2. Дієслово відповідає на питання:
а) хто? що?;
б) який? яка? яке?;
в) що робити? що робив? що роблять?.
3. У реченні дієслово:
а) є тільки присудком;
б) найчастіше є присудком;
в) є другорядним членом речення.
4. У реченні дієслово пов’язане з:
а) іменником;
б) прикметником;
в) дієсловом.
5. Позначте той ряд слів, у якому записані тільки дієслова.
а) Ліпити, пожовкле, горить;
б) темніє, зірвав, відгадати;
в) садки, крислаті, цвітуть.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Яка частина мови називається дієсловом?
— Яку роль відіграють дієслова у мовленні?
— З якою частиною мови зв’язані дієслова?
— Яким членом речення вони виступають?
— Які є дієслова за значенням?
— Як пишуться дієслова з часткою неї. Які винятки ви запам’ятали?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ