УСІ УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ - 4 КЛАС - 2014 рік

ІІ семестр

ДІЄСЛОВО

УРОК 86. УЗАГАЛЬНЕННЯ І РОЗШИРЕННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДІЄСЛІВ. СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ДІЄСЛОВАМИ РІЗНИХ СЕМАНТИЧНИХ ГРУП

Мета: вчити учнів пояснювати лексичні значення дієслів, добирати дієслова до груп з різними лексичними значеннями (руху, праці, спілкування, сприймання, явищ природи тощо); повторити правопис частки не з дієсловами; збагачувати словниковий запас; розвивати мовлення учнів; виховувати культуру писемного мовлення.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Робота над прислів'ями

— Прочитайте, поясніть зміст, спишіть. Підкресліть дієслова, усно поставте до них питання.

1) Спить, як заєць, з відкритими очима. 2) Зерно зважують вагами, життя — добрими ділами. 3) Добре чужими руками жар загрібати. 4) За хорошими друзями іди на край світу. 5) Голими руками не битися з ворогами.

2. Каліграфічна хвилинка

Си иг ал сигнал

— Провідміняйте слово сигнал. Доберіть до поданого слова прикметники.

Робота над словниковим словом «сигнал»

Учні записують слово, підкреслюють букву, яку треба запам’ятати, читають у тлумачному словнику його значення.

Сигнал — 1) умовний знак для передачі на відстань певних повідомлень; 2) те, що служить поштовхом до початку певної дії або процесу.

Добирають споріднені слова (сигнальний, сигналізувати, сигнальник, сигналізація, сигналити).

— Природа весь час попереджує нас про зміну погоди, та тільки спостережлива людина може розгадати ці сигнали. Послухайте деякі народні прикмети, запам’ятайте та перевірте їх.

·       Якщо вітер дує вночі, то вдень буде дощ.

·       Якщо краплини роси звисають уранці на кінчиках листя, і трави — припустить дощ.

·       Ластівки літають високо — на гарну погоду, низько — бути дощу.

·       Зранку горобці купаються в пилюці — буде дощ.

·       Вівці веселі і б’ються — на дощ із грозою.

3. Словниковий диктант

Солов’їний, хом’як, в’юн, м’який, дерев’яний, під’їзд, б’є, пам’ятний, верхів’я.

— До яких частин мови належать записані слова?

— Яке слово «зайве»? Чому? (Слово «б’є», бо це — дієслово.)

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про лексичне значення дієслів.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пояснення вчителя

— Які бувають дієслова за значенням?

— Дієслово може означати:

·       процес мислення (читати, описувати, вдумуватися);

·       процес мовлення (вимовляти, розказувати, читати);

·       конкретну фізичну дію (малювати, готувати, вчитися);

·       переміщення у просторі (бігти, їхати, перейти);

·       сприйняття органами чуття (торкатися, бачити, чути);

·       бажання (мріяти, хотіти, бажати);

·       стан, у якому перебуває особа або предмет (сидіти, стояти, робити);

·       ставлення особи до когось чи чогось (поважати, любити, зневажати);

·       зміни (розквітати, старіти, худнути).

Дієслово називає дію або стан як змінну ознаку, як процес, що триває в часі. Дії завжди пов’язані з виконавцем:

·       людиною (робітник працює, учень відповідає); о твариною (кінь біжить, півень кукурікає);

·       неістотою (стовп хитається, сонце світить);

·       явищем природи (сніг іде, вітер віє).

2. Первинне закріплення

— Як можна за допомогою дієслів описати море; сонце?

Море — клекоче, милує, перекочує, наздоганяє, манить, грається, огортає, приваблює, співає, підскакує, порушує, володіє, з’являється, розриває, шипить, пливе, рве, стикається, притомлюється, зникає, застеляє, панує, лине, носиться.

Сонце — прокинулось, всміхається, випливло, гріє, грає, сяє, пронизують, зійшло, світить, закотилось, заглядає, сіло, втікає, згасає, пече, піднялось, сліпить, купається у хмарах.

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Повторення правил правопису частки не з дієсловами

— Як пишеться частка не з дієсловами?

Складіть прислів’я, поясніть їх зміст.

Хто (не) працює,

(не) сидіти на печі.

їсти калачі —

поспішай справою.

(Не) поспішай мовою,

той (не) їсть.

— Запишіть прислів’я, розкриваючи дужки.

— Прочитайте дієслова з часткою не:

— Як написали ці слова, чому?

— Прочитайте ці дієслова. (На дошці — таблиця з дієсловами-винятками.)

Неволити                 

нездужати

непокоїтись             

непритомніти

недочувати              

недобачати

— Поясніть значення слова нездужати.

Нездужати — бути хворим; хворіти. (Але: не здужати — не бути спроможним щось зробити, не подолати, не перемогти.)

— Доберіть до дієслова непокоїтись слова, близькі за значенням.

Непокоїтись — турбуватись, бентежитись, не давати спокою, клопотати.

— Спробуйте здогадатися, чому в цих словах частка не пишеться разом з дієсловами? (Без частки «не» ці дієслова не вживаються.)

— Запишіть ці дієслова-винятки, їх необхідно запам’ятати.

2. Гра «Як пишеться?»

— Плесніть у долоні над головою, якщо дієслова слід писати разом, і покладіть руки на стіл, якщо вони пишуться окремо.

Ненавидіти, не вирішує, неволити, не бігає, нездужати, не боїться, непокоїть, не знає, недочуває, не нудьгує.

3. Робота в групах

— Хто або що може виконувати такі дії?

·       Виходять, світить, поблискує, моргає, сходить, прокидаються, падають, линуть, зайнялась, загорялись. (Зорі)

·       Замиготіли, розпанахали небо, метнулась, палахкотіли. (Блискавиці)

·       Стелиться, поплівся, осів, стоїть, застелив, ворушився, клубочиться, лягав. (Туман)

Висновок. Дієслова дуже важливі для нашої мови, бо вони прикрашають нашу мову, збагачують, роблять її цікавою та різноманітною.

4. Творчий вибірковий диктант

— Доповніть прислів’я та приказки словами — назвами дій.

Учні дописують останнє слово.

·       Книга вчить, як на світі...

·       Треба нахилитись, щоб води...

·       Був би сад, а солов’ї...

·       Хто співає, той журбу...

— Прочитайте записані слова, поставте до них питання. (Що робить? — вчить; що зробити? — напитись; що зроблять? — при-' летять; що робить? — проганяє.)

5. Поетична хвилинка

— Прочитайте вірш, випишіть дієслова.

Вибіг місяць з-за діброви,

Погубив на вітрі брови,

Заховав за спину руки,

Ходить лисий, без перуки.

Смуток зорям невимовний:

Ой, який він повний.

Ліна Костенко

Іще сніг не розтанув з землі,

А з-під нього рослинки малі

Визирають і сонце вітають.

Білим цвітом вони процвітають.

Якщо рідну природу ти знаєш,

То, напевно, ці квіти впізнаєш.

6. Самостійна робота

Тестування

1. Дієслово означає:

а) дію або стан предмета;

б) тільки дію предмета;

в) тільки стан предмета.

2. Дієслово відповідає на питання:

а) хто? що?;

б) який? яка? яке?;

в) що робити? що робив? що роблять?.

3. У реченні дієслово:

а) є тільки присудком;

б) найчастіше є присудком;

в) є другорядним членом речення.

4. У реченні дієслово пов’язане з:

а) іменником;

б) прикметником;

в) дієсловом.

5. Позначте той ряд слів, у якому записані тільки дієслова.

а) Ліпити, пожовкле, горить;

б) темніє, зірвав, відгадати;

в) садки, крислаті, цвітуть.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Яка частина мови називається дієсловом?

— Яку роль відіграють дієслова у мовленні?

— З якою частиною мови зв’язані дієслова?

— Яким членом речення вони виступають?

— Які є дієслова за значенням?

— Як пишуться дієслова з часткою неї. Які винятки ви запам’ятали?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити