УСІ УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ - 4 КЛАС - 2014 рік

ІІ семестр

ДІЄСЛОВО

УРОКИ 87-88. ДІЄСЛОВА-СИНОНІМИ, ДІЄСЛОВА-АНТОНІМИ, БАГАТОЗНАЧНІ ДІЄСЛОВА. УЖИВАННЯ ДІЄСЛІВ У ПРЯМОМУ І ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ

Мета: вчити учнів добирати до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми, пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв'язні висловлювання; розвивати мовлення та мислення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати бажання працювати самостійно, вдумливо, наполегливо.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Робота над прислів'ями

— Прочитайте, поясніть зміст. Випишіть дієслова.

1) Лежачого хліба нема ніде. 2) 3 малого пагінця виростає велике дерево. 3) Доброго моряка пізнають у погану погоду. 4) Від щирого слова світ радіє. 5) Терпіння і час роблять із шовковичного листка атлас.

2. Каліграфічна хвилинка

Ди сц пл ін дисципліна

— Поясніть значення слова. Утворіть від цього слова прикметник, розберіть його за будовою.

3. Словникова робота

Гра «Закодовані слова»

Д

И

С

Ц

И

П

Л

І

Н

А

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

3 2 9

6 8 9 10

7 10 9 5

3 10 9 5

4 8 9 10

6 7 10 9

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про дієслово.

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Спостереження за мовним матеріалом

Слухання казки К. Д. Ушинського

СУПЕРЕЧКА

Корова, кінь і собака говорять між собою, кого хазяїн більше любить. Кінь говорить: «Хазяїн більше любить мене. Я йому плуг тягаю, дрова з лісу вожу. Сам хазяїн на мені в місто їздить».

А корова говорить: «Ні, хазяїн більше любить мене. Я всю його сім’ю молоком годую».

Собака як заговорить: «Ні, мене. Я хазяйське добро стережу».

Почув чоловік цю суперечку і говорить: «Не сперечайтеся. Всі ви мені потрібні. Кожен хороший на своєму місці».

— Що в цьому тексті вам не сподобалось?

— Якими словами потрібно замінити дієслово говорити? (Засперечатись, сказати, зауважити, загарчати)

— Як називаються слова, близькі за значенням? (Синоніми)

— А протилежні за значенням? (Антоніми)

— Чим відрізняються між собою дієслова ходить, плентається, суне, крокує? (Своїм смисловим- навантаженням)

— Слова, які мають кілька лексичних значень, називаються багатозначними: земля, глухий, іти. Порівняйте:

Щонеділі жінки ідуть до церкви. (Відвідують)

Автобус іде до вокзалу. (Рухається в напрямку)

Іде вже другий тиждень канікул. (Минає)

— Багатозначні слова можуть мати і пряме, і переносне значення. Порівняйте: хор співає — душа співає.

Слова з переносним значенням найчастіше вживаються в художніх текстах: «Літо в осінь забреда мрійною ходою» (С. Руднєв).

2. Первинне закріплення

— Прочитайте байку. Знайдіть синоніми.

ШВИДКА РОБОТА

Сім діб по воду до ставу йшов Рак.

На восьмий день придибав так-сяк.

Її він доволік до хати.

Збагачуємо мовлення

Іти — прямувати, простувати, крокувати, чимчикувати, тюпати, чесати, дрібнювати, ступати, шкандибати, кульгати, шкутильгати, кривуляти, плентатися, плестися, тягтися, пхатися, теліпатися, чвалати, чалапати.  

— Уведіть у речення дієслова-синоніми відповідно до їх лексичного значення.

3. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Робота в групах

— Доберіть синоніми до поданих дієслів.

Бігти — мчати, нестись, летіти

думати — мислити, міркувати

йти — крокувати, плентатись, сунути, шкандибати

доглядати — турбуватися, піклуватися

2. Робота в парах

— Доберіть антоніми.

Заплести — розплести

в’янути — цвісти

заходити — виходити

піднімати — опускати

з’єднувати — роз’єднувати

загадувати — розгадувати, відгадувати

3. Поетична хвилинка

— Знайдіть слова, які однаково вимовляються, та визначте, до якої частини мови вони належать.

Песик шишку з лісу ніс

І поранив собі ніс.

Довелось Трезора звати,

Щоб наклав пов’язку з вати.

Проти ночі по травиці

У курник повзе лисиця.

Напоролася на вила, - 

Цілу ніч від болю вила.

4. Уживання дієслів у прямому і переносному значеннях.

— Відгадайте загадку.

Старий дід мости помостив.

Молода прийшла — мости розвела.

(Мороз і весна)

Хлопчики записують слово мороз, а дівчатка — весна та добирають до цих слів дієслова таким чином, щоб вони були вжиті в переносному значенні. Наприклад: мороз — тріщить, кусає, щипає, падає, малює тощо; весна — прийшла, прилетіла, прилинула, завітала, розбудила, уквітчала тощо.

Складання спонукальних речень про мороз і весну, використовуючи дібрані дієслова (усно).

5. Самостійна робота

— Замініть подані слова протилежними за значенням. Наступати, згорнути, підійти, замкнути, прикрутити.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

— Чи сподобався вам урок?

— Чого ви навчилися на уроці?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити