УСІ УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ - 4 КЛАС - 2014 рік
ІІ семестр
ДІЄСЛОВО
УРОКИ 87-88. ДІЄСЛОВА-СИНОНІМИ, ДІЄСЛОВА-АНТОНІМИ, БАГАТОЗНАЧНІ ДІЄСЛОВА. УЖИВАННЯ ДІЄСЛІВ У ПРЯМОМУ І ПЕРЕНОСНОМУ ЗНАЧЕННЯХ
Мета: вчити учнів добирати до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми, пояснювати пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв'язні висловлювання; розвивати мовлення та мислення учнів; збагачувати словниковий запас; виховувати бажання працювати самостійно, вдумливо, наполегливо.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Робота над прислів'ями
— Прочитайте, поясніть зміст. Випишіть дієслова.
1) Лежачого хліба нема ніде. 2) 3 малого пагінця виростає велике дерево. 3) Доброго моряка пізнають у погану погоду. 4) Від щирого слова світ радіє. 5) Терпіння і час роблять із шовковичного листка атлас.
2. Каліграфічна хвилинка
Ди сц пл ін дисципліна
— Поясніть значення слова. Утворіть від цього слова прикметник, розберіть його за будовою.
3. Словникова робота
Гра «Закодовані слова»
Д |
И |
С |
Ц |
И |
П |
Л |
І |
Н |
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
3 2 9 |
6 8 9 10 |
7 10 9 5 |
3 10 9 5 |
4 8 9 10 |
6 7 10 9 |
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ
— Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про дієслово.
IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Спостереження за мовним матеріалом
Слухання казки К. Д. Ушинського
СУПЕРЕЧКА
Корова, кінь і собака говорять між собою, кого хазяїн більше любить. Кінь говорить: «Хазяїн більше любить мене. Я йому плуг тягаю, дрова з лісу вожу. Сам хазяїн на мені в місто їздить».
А корова говорить: «Ні, хазяїн більше любить мене. Я всю його сім’ю молоком годую».
Собака як заговорить: «Ні, мене. Я хазяйське добро стережу».
Почув чоловік цю суперечку і говорить: «Не сперечайтеся. Всі ви мені потрібні. Кожен хороший на своєму місці».
— Що в цьому тексті вам не сподобалось?
— Якими словами потрібно замінити дієслово говорити? (Засперечатись, сказати, зауважити, загарчати)
— Як називаються слова, близькі за значенням? (Синоніми)
— А протилежні за значенням? (Антоніми)
— Чим відрізняються між собою дієслова ходить, плентається, суне, крокує? (Своїм смисловим- навантаженням)
— Слова, які мають кілька лексичних значень, називаються багатозначними: земля, глухий, іти. Порівняйте:
Щонеділі жінки ідуть до церкви. (Відвідують)
Автобус іде до вокзалу. (Рухається в напрямку)
Іде вже другий тиждень канікул. (Минає)
— Багатозначні слова можуть мати і пряме, і переносне значення. Порівняйте: хор співає — душа співає.
Слова з переносним значенням найчастіше вживаються в художніх текстах: «Літо в осінь забреда мрійною ходою» (С. Руднєв).
2. Первинне закріплення
— Прочитайте байку. Знайдіть синоніми.
ШВИДКА РОБОТА
Сім діб по воду до ставу йшов Рак.
На восьмий день придибав так-сяк.
Її він доволік до хати.
Збагачуємо мовлення
Іти — прямувати, простувати, крокувати, чимчикувати, тюпати, чесати, дрібнювати, ступати, шкандибати, кульгати, шкутильгати, кривуляти, плентатися, плестися, тягтися, пхатися, теліпатися, чвалати, чалапати.
— Уведіть у речення дієслова-синоніми відповідно до їх лексичного значення.
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
1. Робота в групах
— Доберіть синоніми до поданих дієслів.
Бігти — мчати, нестись, летіти
думати — мислити, міркувати
йти — крокувати, плентатись, сунути, шкандибати
доглядати — турбуватися, піклуватися
2. Робота в парах
— Доберіть антоніми.
Заплести — розплести
в’янути — цвісти
заходити — виходити
піднімати — опускати
з’єднувати — роз’єднувати
загадувати — розгадувати, відгадувати
3. Поетична хвилинка
— Знайдіть слова, які однаково вимовляються, та визначте, до якої частини мови вони належать.
Песик шишку з лісу ніс
І поранив собі ніс.
Довелось Трезора звати,
Щоб наклав пов’язку з вати.
Проти ночі по травиці
У курник повзе лисиця.
Напоролася на вила, -
Цілу ніч від болю вила.
4. Уживання дієслів у прямому і переносному значеннях.
— Відгадайте загадку.
Старий дід мости помостив.
Молода прийшла — мости розвела.
(Мороз і весна)
Хлопчики записують слово мороз, а дівчатка — весна та добирають до цих слів дієслова таким чином, щоб вони були вжиті в переносному значенні. Наприклад: мороз — тріщить, кусає, щипає, падає, малює тощо; весна — прийшла, прилетіла, прилинула, завітала, розбудила, уквітчала тощо.
Складання спонукальних речень про мороз і весну, використовуючи дібрані дієслова (усно).
5. Самостійна робота
— Замініть подані слова протилежними за значенням. Наступати, згорнути, підійти, замкнути, прикрутити.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
— Чи сподобався вам урок?
— Чого ви навчилися на уроці?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ