РЕЧЕННЯ

Урок 31. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЗА ВІДМІНКАМИ. ПОЧАТКОВА ФОРМА ІМЕННИКА

Мета: актуалізувати знання учнів про відмінювання іменників; розвивати вміння визначати початкову форму іменника, відмінок іменника у реченні; збагачувати словниковий запас школярів; виховувати культуру писемного мовлення.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Ось дзвінок сигнал нам дав —

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Урок мови починаймо.

1. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
2. Перевірка домашнього завдання (вправа 112, с. 54)

Учень читає складену розповідь; учні називають іменники, які вони почули у цій розповіді.

2. Каліграфічна хвилинка

Мм мл ль льй льн мільйон

— Як називаються ці слова?

Мільйонер, мільйонний, мільйон.

— Визначте, до яких частин мови вони належать.

3. Слухання вірша Д. Білоуса

Є ще люди сонні, наче сови,

а глухі до слова — це найгірш.

Ти до рідної прислухайсь мови,

прокажи відмінки — це ж як вірш!

Називний питає: хто ти? що ти?

Хоче він про наслідки роботи

і про тебе чути лиш похвали,

щоб тебе як приклад називали.

Родовий доскіпує свого —

хоче знати він: кого? чого?

І про тебе знать, якого роду,

що немає роду переводу.

Все давальний дасть — не жаль йому,

але хоче знать: кому? чому?

Знать про тебе, гожого на вроду,

що даєш і ти своєму народу?

У знахідного свої потреби:

він — кого? і що? — питає в тебе.

І кого всі ми за друзів маєм,

і що друзі роблять нам навзаєм?

А орудний хоче знать: ким? чим?

У труді орудуй разом з ним.

Хоче знать: що здатний ти утнути?

Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?

А місцевий — де? В якому місці?

Хоче знати — у селі чи в місті?

Кличний закликає всіх навколо:

гей, Іване, Петре чи Миколо,

ви не будьте сонні та байдужі —

у житті нема нічого гірш.

— Які назви відмінків ви почули у вірші?

— На які питання вони відповідають?

— Чому відмінки мають такі назви?

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати тему «Іменник». Повторимо відмінювання іменників, дізнаємося цікаві відомості про називний відмінок іменника, будемо вчитися визначати відмінок іменників у реченні.

1. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
2. Колективне виконання вправи 113 (с. 54)

• Розглядання таблиці відмінювання іменників.
• Колективне повторення назв відмінків по порядку і питань, на які вони відповідають.

— Що цікавого ви помітили у питаннях називного і знахідного відмінків? давального і місцевого?

• Усне відмінювання іменників верба, хліб.

— Визначте в цих словах закінчення.

— Як ви вважаєте, чому змінилися закінчення іменників? (Тому що вони відповідають на різні питання.)

— Така зміна іменників за питаннями називається відмінюванням.

— Чи змінилося значення цих слів? (Ні. Змінилася лише їх форма.)

2. Робота в парах. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 55)
3. Списування з коментуванням (за вправою 114, с. 55)

Зразок. Там майже в кожному

— Знайдіть у вправі іменники, які стоять у початковій формі. (Марко, свічки, світло, пластилін, хлопчик, бабуся, батьки)

4. Фізкультхвилинка
5. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ
6. Самостійна робота із подальшою фронтальною перевіркою (вправа 115, с. 55)
7. Гра «Відгадай»

— Запишіть іменники у потрібному відмінку.

— Відгадайте загадки.

• Стоїть хлопчик під (пеньок), накрив (голова) (брильок). (Гриб)
• У (ліс) родилася, в (майстерня) робилася, а в (рука) плаче. (Скрипка)
• Не розбивши (горщик), не з’їси (кашка). (Горіх)

3. Творча робота

— Запишіть відповіді на запитання. Визначте відмінок іменників.

• За що сховалось сонце?
• Яких звірів показували у цирку?
• Де лікують хворих?
• Яких грибів назбирали діти?

1. ПІДСУМОК УРОКУ

— Що цікавого дізналися на уроці?

— За якими відмінками змінюються іменники?

— Що є початковою формою іменника?

VII.    ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 116 (с. 55).