Українська мова 4 (за підручником Л.О. Варзацька) - 2015 рік

І СЕМЕСТР

СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ЧАСТИНИ МОВИ

ІМЕННИК

УРОК 37 Аналіз контрольної роботи. Правопис закінчень іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини

Тема. Аналіз контрольної роботи. Правопис закінчень іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини. (Вправи 151-155).

Мета. Ознайомити із правописом іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини.

Вчити використовувати орфографічний словник для визначення закінчень іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини. Розвивати пізнавальну активність, словниковий запас учнів; виховувати культуру мовлення.

Обладнання: орфографічні словники, диск до підручника, підручник, зошит.

Хід уроку

I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.

Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх очікувань від уроку.

II. Аналіз контрольної роботи.

1. Класифікація помилок, повторення правил.

2. Підбір і запис прикладів до повторених правил.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Читання епіграфа до уроку.

«Місяць — супутник Землі».

— Сьогодні допомагатиме нам завоювати граматику космічна тематика.

2. Проблемна ситуація.

— Прочитайте слова з дошки: оберт, космос, зорепад, космодром, Сатурн, Марс, Місяць.

— До якого роду належать ці іменники?

— Введіть їх у словосполучення (вправа 154) і визначте їхнє закінчення. У який відмінок потрібно поставити ці іменники? (У родовий.)

Учні опиняються перед неможливістю визначити точно, яке закінчення написати. Вчитель пропонує їм скористатися орфографічними словниками і виділити графічно закінчення у цих словах.

— Який можна зробити висновок? (Іменники чоловічого роду у родовому відмінку однини мають закінчення -а (-я), -у (-ю), які слід перевіряти за орфографічним словником.)

3.   Каліграфічна хвилинка (за вправою 152).

— Прочитайте слова: Сатурн, Уран, Місяць.

— Чому вони написані з великої літери? (Назви космічних об’єктів.)

— Яке із цих слів зайве? Чому? (Місяць, це не самостійна планета, а супутник Землі.)

Учні записують речення з коментуванням: Місяць — природний супутник Землі.

4. Розв’язання проблемної ситуації через опрацювання нового матеріалу.

Додаткова інформація для вчителя (частково цією інформацією вчитель може поділитися із особливо допитливими учнями).

1) У родовому відмінку однини іменники чол. роду залежно від їх значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю.

2) Іменники чол. роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі), коли вони означають:

а) назви осіб, власні імена та прізвища: промовця, робітника, студента, тесляра, учителя; Андрія, Дмитра, Дорошенка, Франка; також персоніфіковані предмети та явища: Вітра, Ліса, Мороза та ін.;

б) назви тварин і дерев: ведмедя, вовка, дуба, кілка, коня, пса, ясеня;

в) назви предметів: гвинта, замка, малюнка, ножа, олівця, піджака, плаща, портфеля, стола (й столу);

г)  назви населених пунктів: Воронежа, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова.

Примітка. Але -у, -ю пишеться у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо;

ґ) інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов-, -ев- (-єв-), -ин- (-їн-): Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Орла, Остра, Пирятина, Псла, Пскова, Тетерева;

д) назви мір довжини, ваги, часу тощо: гектара, грама, метра, місяця, процента, тижня (але віку, року); назви місяців і днів тижня: вівторка, жовтня, листопада (але листопаду — назва процесу), понеділка; назви грошових знаків: гроша, долара, карбованця, фунта стерлінгів, червінця; числові назви: десятка, мільйона, мільярда;

е) назви машин і їх деталей: автомобіля, дизеля, комбайна, мотора, поршня, трактора;

є) терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа тощо, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, додатка, займенника, знаменника, іменника, трикутника, чисельника, числівника тощо; але: виду, роду, також синтаксису, складу, способу (про інші категорії термінів див. п. 3).

3) Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м’якій групі) мають іменники чол. роду на приголосний, коли вони означають:

а) речовину, масу, матеріал: азоту, асфальту, бальзаму, борщу, водню, воску, гасу, гіпсу, граніту, квасу, кваску, кисню, льоду, меду, медку, піску, пороху, сиру, спирту; але хліба;

б) збірні поняття: ансамблю, атласу, батальйону, березняку, вишняку, гаю, гурту, загалу, капіталу, каравану, каталогу, кодексу, колективу, лісу, оркестру, парку, полку, пролетаріату, реманенту, рою, саду, сушняку, тексту, товару, тому, тріумвірату, хору; сюди належать назви кущових і трав’янистих рослин: барвінку, бузку, буркуну, гороху, звіробою, молочаю, очерету, чагарнику, щавлю, ячменю (але вівса), а також назви сортів плодових дерев: кальвілю, ренету, ренклоду та ін.;

в) назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, ганку, даху, заводу, залу, замку, каналу, коридору, магазину, мезоніну, метрополітену, молу, палацу, поверху, сараю, тину, універмагу, шинку; але (переважно з наголосом на закінченні): бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва; -а (-я) вживається також в іменниках — назвах архітектурних деталей: еркера, карниза, портика; обидва закінчення — -а (-я) та -у (-ю) приймають іменники: мосту й моста, паркану й паркана, плоту й плота;

г)  назви установ, закладів, організацій: інституту, клубу, комісаріату, комітету, університету, штабу;

г) переважна більшість слів із значенням місця, простору тощо: абзацу, байраку, валу, краю, лиману, лугу, майдану, рову, ручаю, світу, уривку, яру; але: горба, хутора тощо, а також зменшені форми на –к: ліска, майданчика, ставка, ярка;

д) явища природи: вихору, вітру, вогню, граду, грому, дощу, жару, землетрусу, інею, морозу, туману, урагану, холоду;

е) назви почуттів: болю, гніву, жалю, страху;

є) назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: авралу, бігу, винятку, галасу, грипу, дисонансу, достатку, екзамену, екскурсу, експорту, звуку (але як термін — звука), ідеалу, інтересу, канону, кашлю, клопоту, колоквіуму, конфлікту, крику, лету (льоту), ляпасу, мажору, міражу, мінімуму, модусу, моменту, принципу, прогресу, процесу, реалізму, регресу, рейсу, ремонту, ритму, руху, світогляду, сорту, спорту, способу, стогону, тифу, толку, хисту, ходу, шуму; але: ривка, стрибка, стусана;

ж) терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ін.: аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, ферменту, а також літературознавчі терміни: альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу, нарису, образу, памфлету, роману, стилю, сюжету, фейлетону тощо;

з) назви ігор і танців: баскетболу, вальсу, волейболу, краков’яку, танцю, тенісу, футболу, хокею; але: гопака, козака;

и) більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот): водогону, вододілу, водопроводу, живопису, живоплоту, манускрипту, родоводу, рукопису, суходолу, трубопроводу; але: електровоза, пароплава;

і)  переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот): вибою, випадку, вислову, відбою, відгуку, заробітку, запису, затору, опіку, опуху, побуту, поштовху, прибутку, прикладу, проводу (дріт), сувою, усміху, успіху;

ї) назви річок (крім зазначених у п. 1), озер, гір, островів, півостровів, країн, областей і т. ін,: Амуру, Бугу, Гангу, Дону, Дунаю, Єнісею, Нілу, Рейну, Сейму; Байкалу, Ельтону, Мічигану, Світязю, Чаду; Алтаю, Ельбрусу, Паміру, Уралу; Кіпру, Котліну, Криту, Родосу, Сахаліну; Каніну, Пелопоннесу; Алжиру, Афганістану, Казахстану, Єгипту, Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Сибіру.

Примітка, У ряді іменників зміна закінчення впливає на значення слова: алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал), акта (документ) — акту (дія), апарата (прилад) — апарату (установа), блока (частина споруди, машини) — блоку (об’єднання держав, партій), буряка (одиничне) — буряку (збірне), вала (деталь машини) — валу (насип), елементу (абстрактне) — елемента (конкретне), інструмента (одиничне) — інструменту (збірне), каменя (одиничне) — каменю (збірне), клина (предмет) — клину (просторове поняття), пояса (предмет) — поясу (просторове поняття), рахунка (документ) — рахунку (дія), терміна (слово) — терміну (строк), фактору (чинник) — фактора (маклер) і т. ін.

5.   Відмінювання слів.

— Провідміняйте слова: І в. — супутник, II в. — океан (усно).

— Запишіть речення з цим словом, використавши його у родовому відмінку однини.

— Як визначити, яке слід написати закінчення? (Учні користуються орфографічними словниками.)

6.   Виконання вправи 151.

Діти читають вірш у музичному супроводі.

— Які слова у вірші вжито у переносному значенні? (Нічка ходить в золотій короні, з місяцем в долоні із зірками у косі.)

— Яку картину малюють ці слова у вашій уяві? Яке враження створюють?

— Чому слово місяць написано з маленької літери? (У цьому вірші слово місяць не виступає у ролі космічного тіла, супутника Землі.)

— Запишіть із пам’яті перше речення, підкресліть іменники, визначте їх рід і відмінок.

IV. Фізкультхвилинка.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота з розвитку мовлення (вчитель використовує матеріали диска до підручника).

— Розгляньте репродукцію картини І. Марчука «Село у місячному сяйві».

— Які кольори використовує художник? (Небо ніби сяє золотом. Всі інші кольори приглушені, сіро-сріблясті.)

— Прочитайте народну пісню (вправа 155,).

— Що поєднує слова народної пісні із картиною художника?

2. Робота в зошиті.

3. Словникова робота.

VI. Підсумок уроку.

— Що ви дізналися про родовий відмінок?

— Які закінчення мають іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини?

— Як визначити правопис цих закінчень?

VII. Домашнє завдання.

1. Вправа 155.2.

2. Для тих, хто хоче знати більше: добрати 3-5 іменників чоловічого роду і поставити їх у родовий відмінок. Це будуть слова для словникового диктанту на наступному уроці.

?include("$DOCUMENT_ROOT/block/list.html";?>

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити