Українська мова 4 (за підручником Л.О. Варзацька) - 2015 рік

І СЕМЕСТР

СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ЧАСТИНИ МОВИ

ПРИКМЕТНИК

УРОК 57-58 Інтегрований урок систематизації і узагальнення знань з теми «Зміна закінчень прикметників у різних відмінкових формах»

Тема. Інтегрований урок систематизації і узагальнення знань з теми «Зміна закінчень прикметників у різних відмінкових формах». (Вправи 234-239). Діалог (перевірна робота).

Напередодні проводиться екскурсія в природу на уроці природознавства — до зимового лісу чи парку з метою спостереження за життям дерев взимку.

Мета. Закріпити вміння визначати відмінок прикметників у реченнях за питаннями, закінченням або відмінком іменника, з яким прикметник зв’язаний.

Розвивати мовлення учнів.

Вчити їх вживати прикметники в реченні у тій формі, якої вимагають зв’язані з ними іменники.

Виховувати уважне, чутливе ставлення до навколишнього світу. Обладнання: таблиця відмінювання прикметників, диск до підручника, зображення зимового лісу (або фото, зроблені учнями на екскурсії до зимового лісу), картки із завданнями для групової роботи, підручник, зошит.

Хід уроку

I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.

Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх очікувань від уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

а) Робота у парах (учні читають один одному свої привітання).

б) Створюється виставка вітальних різдвяних листівок.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Читання епіграфа до уроку.

«Дуби в крижаній кульчузі» (Василь Симоненко).

Вчитель демонструє на екран зображення зимового лісу (або вивішує ілюстрації). Звучить вірш Дмитра Онковича із вправи 234 (у виконанні вчителя або підготовленого напередодні учня, можливе використання матеріалів диска до підручника).

— На кого схожа кожна гілка в зимовому лісі?

— Якого кольору зазвичай білки? (Руді, а взимку — сірі.)

— Чий незвичайний образ створив Дмитро Онкович? (Гілки дерев, засипані снігом, схожі на білу білку.)

— Виберіть найбільш влучний заголовок, обгрунтуйте свою думку. (Заголовки можна винести на дошку.)

— Що ви можете сказати про закінчення прикметників у цих заголовках? Про що можуть розповісти закінчення? (Про число, рід і відмінок прикметника.) (Учні відповідають, спираючись на таблицю відмінювання прикметників.)

2. Каліграфічна хвилинка (за вправою 235).

— Прочитайте слова із вправи 235. Яке з них здалося вам незвичайним? Що може означати це слово?

— Поясніть правопис слова сонний. (У слові пишуть дві букви н, оскільки це слово утворене за допомогою слова сон, яке закінчується на н, та суфікса -н-.)

— Спишіть слова, дотримуючись правил каліграфії.

3. Робота над розвитком мовлення.

1) Виконання вправи 236.

— Відгадайте загадки (читає вчитель). (Мороз, сніг.)

— Які слова допомогли знайти відгадки?

— До яких частин мови вони належать?

— Знайдіть словосполучення прикметника з іменником.

— У якому роді, числі та відмінку вжито ці слова?

— Складіть своє речення із цим словосполученням.

2) Виконання вправи 238 (використання ілюстрацій зимового лісу).

— Знову поринемо у зимовий ліс. Придивіться до дерев. Що про них можна сказати?

— Як осінь готувала дерева до зими?

— Чому восени листя жовтіє і багряніє?

— Які дерева починають скидати листя першими, а які — останніми? Які дерева так і не скидають листя?

— Які дерева скидають листя не восени, а навесні?

— Пригляньтеся до дерев (на ілюстрації можна вирізнити засніжені берези, дуби, сосни). Які з них ви можете впізнати?

— За якими ознаками ви розрізнили безлисті засніжені дерева?

3) Дослідницька робота в групах.

Завдання для І групи.

Поясніть такі факти:

1) Якщо зрізати гілочку дерева у грудні і поставити у воду, то бруньки у неї розвиваються неохоче і дуже довго.

2) Зрізані після нового року гілочки прокидаються швидко, ніби вони тільки чекали, коли їх розбудять.

Запишіть свої міркування.

Можна використати слова: це відбувається; тому, що; рух соку; життєві процеси; уповільнюються; мороз.

— Підкресліть словосполучення прикметників з іменниками. Визначте рід, число, відмінок.

Завдання для II групи.

Познайомтеся із результатами досліду: «На розрізану гілочку, зрізану восени, капнули краплю йоду. Зріз набув синюватого кольору. У розріз іншої гілочки, зрізаної під час зимових морозів, також капнули краплю йоду. Колір не змінився».

Поясніть ці факти. Про що вони свідчать?

Запишіть свої міркування.

Можна використати слова: запаси крохмалю; з ’єднання; хімічна реакція; цукор; під впливом; мороз.

Підкресліть словосполучення прикметників з іменниками. Визначте рід, число, відмінок.

Завдання для III групи.

Поміркуйте над такими запитаннями:

1) Що рухається по стовбуру і по гілках дерева?

2) Яким узимку стає сік дерев? Чому?

3) Запишіть свої міркування.

4) Підкресліть словосполучення прикметників з іменниками. Визначте рід, число, відмінок.

Довідка. По стовбуру дерева рухається сік. Він містить у собі крохмаль. Якщо мороз міцний, то крохмаль перетворюється на цукор, і сік стає густішим. Чим більше крохмалю перетворюється на цукор, тим густішим стає сік. Густа солодка або солона рідина під час морозів не замерзає.

4) Перевірка і обговорення складених висновків.

IV. Фізкультхвилинка (використовується текст вправи 237).

— Станьте у коло. Проспівайте народну пісню, використовуючи рухи.

— Проведіть по колу хоровод. Проспівайте пісеньку ще раз.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Виконання вправи 238 (продовження). Самостійна робота.

I варіант: складіть казку про життя дерев взимку, використовуючи такі словосполучення: білокоса господиня, білосніжні шати, зимовий сон, літні запаси, чарівні перетворення, повільний рух, величні велетні. Введіть у свою казку діалог. Самостійно доберіть заголовок.

II варіант: складіть текст-міркування за поданими зачином і кінцівкою, використовуючи матеріали і висновки роботи у групах. Побудуйте його у формі запитань і відповідей.

Для обох варіантів: підкресліть прикметники, визначте їх відмінок.

2. Перевірка, обговорення складених текстів.

VI. Підсумок уроку.

— Як визначати відмінок прикметників у реченнях? (За питаннями, закінченням або відмінком іменника, з яким прикметник зв’язаний.)

VII. Домашнє завдання.

1. Вправа 239.1 (утворити словосполучення прикметника з іменником).

2. Для тих, хто хоче знати більше: вправа 239.2 (поміркувати над тим, у яких текстах доцільніше використовувати сполучення іменника з іменником, а у яких — прикметника з іменником).

?include("$DOCUMENT_ROOT/block/list.html";?>

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити